Постанова Північний апеляційний господарський суд № 925/910/24

від 25.02.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "25" лютого 2025 р. Справа № 925/910/24 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Шапрана В.В. суддів: Андрієнка В.В. Буравльова С.І. секретар Місюк О.П. за участю представників: позивача - Васильєва А.О.; відповідача - Педенко Д.В. розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог" на рішення Господарського суду Черкаської області від 29.11.2024 (повне рішення складене 09.12.2024) у справі №925/910/24 (суддя - Зарічанська З.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Лізинг Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог" про зобов`язання повернути об`єкти лізингу. ВСТАНОВИВ: У липні 2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Лізинг Україна" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог" про зобов`язання повернути об`єкти лізингу у кількості 5 одиниць, які були передані за договором фінансового лізингу №087-ЧК-МСБ-Ф-099 від 19.02.2021, а саме: 1) трактор колісний марки CLAAS AXION 950, 2020 року випуску, заводський № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 ; 2) сівалка точного висіву марки HORSCH PRONTO 12 NT, 2020 року випуску, заводський № НОМЕР_3 ; 3) комбайн зернозбиральний марки CLAAS LEXION 770 TERRA TRAC, 2020 року випуску, заводський № НОМЕР_4 , двигун № НОМЕР_5 ; 4) жниварка зернова марки CLAAS MAXFLEX 930, 2020 року випуску, заводський № НОМЕР_6 ; 5) візок для транспортування жниварки марки CLAAS 521, 2020 року випуску, заводський № НОМЕР_7 . Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору фінансового лізингу №087-ЧК-МСБ-Ф-099 від 19.02.2021, а саме неповернення об`єкта лізингу його власнику у зв`язку з припиненням дії договору. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.07.2024 відкрито провадження у справі №925/910/24, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.11.2024 (повне рішення складене 09.12.2024) у справі №925/910/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Лізинг Україна" задоволено повністю. Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Діалог" подало апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, а обставини, на які послався суд, не доведені та суперечать наявним у справі доказам. Відповідач стверджує, що суд першої інстанції допустив порушення вимог процесуального закону та, як наслідок неправильно застосував норми матеріального права, оскільки не взявши до уваги беззаперечні доказі невиготовлення об`єктів лізингу, вважаючи, що відповідач своєю поведінкою підтвердив наявність та передачу об`єктів лізингу та не заявив про недоліки такої техніки, помилково застосував до спірних правовідносин норми ст. ст. 671-672, 785, 801, 806 Цивільного кодексу України та ст. ст. 17-18, 21 Закону України "Про фінансовий лізинг". Також скаржник зазначає, що місцевим господарським судом при постановленні ухвал про відмову у витребуванні доказів (в тому числі протокольних) від 31.10.2024, 08.11.2024 та 29.11.2024 порушено ст. ст. 2, 13, 14 та 15 ГПК України, а також п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, чим позбавлено відповідача можливості довести обставини щодо невиготовлення об`єктів лізингу заводами виробниками. Окремо скаржник також вказує на незаконність ухвали суду першої інстанції від 10.09.2024, якою поновлено розгляд справи на підставі ч. 12 ст. 176 ГПК України після залишення позову без руху ухвалою від 02.09.2024. Окрім цього, апеляційна скарга містить клопотання про витребування інформації та документів у Державної митної служби України, Головного слідчого управління Національної поліції України та Офісу Генерального прокурора, а також клопотання про направлення судового доручення до компетентного органу Федеративної Республіки Німеччина щодо отримання копій письмових доказів в іноземних компаній CLAAS KGaA GmbH та Horsch Maschinen GmbH. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.01.2025 апеляційну скаргу у справі №925/910/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Сітайло Л.Г. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2025 відкрито апеляційне провадження у справі №925/910/24, призначено її до розгляду на 25.02.2025, а також встановлено позивачу строк на подання відзиву та заперечень щодо клопотань про витребування доказів і направлення судового доручення щодо збирання доказів. 27.01.2025 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Лізинг Україна" просить відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін. Також позивач заперечує щодо клопотань відповідача про витребування доказів і направлення судового доручення щодо збирання доказів і просить відмовити у їх задоволенні. 20.02.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог" надійшли заперечення щодо відзиву на апеляційну скаргу. 24.02.2025 відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме копії заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог" вих. №05/11/2024- від 05.11.2024 до Головного слідчого управління Національної поліції України про залучення юридичної особи до кримінального провадження №12023000000000231 як потерпілого, та копію листа Головного слідчого управління Національної поліції України вих. №157405-2024 від 15.11.2024 про розгляд заяви. На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/643/25 від 25.02.2025 у зв`язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи №925/910/24. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 апеляційну скаргу у справі №925/910/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 справу №925/910/24 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду. У призначене засідання суду 25.02.2025 з`явилися представники сторін. Судом поставлено на обговорення викладені в апеляційній скарзі клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог" про витребування інформації та документів у Державної митної служби України, Головного слідчого управління Національної поліції України та Офісу Генерального прокурора, про направлення судового доручення до компетентного органу Федеративної Республіки Німеччина щодо отримання копій письмових доказів в іноземних компаній CLAAS KGaA GmbH та Horsch Maschinen GmbH, а також окремо подане клопотання про долучення до матеріалів справи доказів. Представник відповідача підтримав подані клопотання та просив їх задовольнити, натомість представник позивача заперечив щодо задоволення клопотань з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу. Апеляційний суд, проаналізувавши приписи процесуального закону, протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотань відповідача з наступних підстав. Щодо клопотання про долучення доказів колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем порушено приписи ст. 80 та 269 ГПК України, оскільки надані докази не було подано у встановлений строк до суду першої інстанції, хоча вони існували станом на день ухвалення оскаржуваного рішення. До того ж, такі докази не мають жодного відношення до розгляду справи №925/910/24 і не входять до предмету доказування. З приводу клопотань про витребування інформації та документів у Державної митної служби України, Головного слідчого управління Національної поліції України та Офісу Генерального прокурора, про направлення судового доручення до компетентного органу Федеративної Республіки Німеччина щодо отримання копій письмових доказів в іноземних компаній CLAAS KGaA GmbH та Horsch Maschinen GmbH, колегія суддів звертає увагу, що такі клопотання подавалися відповідачем до суду першої інстанції і їх було розглянуто. Так, у підготовчому засіданні 31.10.2024 суд першої інстанції протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів від Державної митної служби України з тих мотивів, що останньою листом від 28.10.2024 було надано відповідь на ухвалу суду від 11.09.2024, якою вже витребувано відповідні докази. Ухвалою від 31.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог" про витребування доказів (документів та інформації) у Головного слідчого управління Національної поліції України та Офісу Генерального прокурора відмовити. Окрім цього, ухвалою від 29.11.2024 відмовлено у визнанні причин неподання Товариством з обмеженою відповідальністю "Діалог" клопотання про направлення судового доручення до іншого суду поважними та у поновленні строку подання такого клопотання, а також залишено без розгляду клопотання про направлення судового доручення до іншого суду. Водночас, повторно заявляючи вказані клопотання вже в суді апеляційної інстанції, відповідач також вважає необґрунтованими ухвали суду першої інстанції щодо розгляду таких клопотань і включив відповідні аргументи до апеляційної скарги на судове рішення. Таким чином, оцінка обґрунтованості клопотань скаржника та дії суду першої інстанції щодо розгляду аналогічних клопотань буде надана при розгляді апеляційної скарги по суті у мотивувальній частині цієї постанови. Після розгляду клопотань відповідача судом розпочато розгляд апеляційної скарги по суті, заслухано пояснення представників сторін, досліджено наявні у справі докази та заслухано виступи представників у судових дебатах. Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне. Зі встановлених місцевим господарським судом обставин даної справи убачається, що 19.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Лізинг Україна" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діалог" (лізингоодержувач) укладений договір фінансового лізингу №087-ЧК-МСБ-Ф-099. У розділі 1 договору сторони узгодили визначення термінів, серед яких: - авансовий (перший лізинговий) платіж - сума, що включає в себе частину відшкодування вартості ТЗ, а також частину комісії (процентів) лізингодавця та відображається, як перший лізинговий платіж у відповідному графіку платежів. Перший лізинговий платіж сплачується відповідно до умов договору лізингоодержувачем на користь лізингодавця та за будь-яких обставин поверненню лізингоодержувачу не підлягає, якщо інше не буде погоджено письмово сторонами; - графік платежів - додаток до цього договору, в якому визначається строк лізингу, графік платежів (розмір лізингових платежів, періодичність сплати лізингових платежів), дата надання, дата повернення, місце передачі ТЗ, а також початкова та залишкова вартість ТЗ та інше. Під графіком платежів в тексті цього договору сторони розуміють також зміни до графіку платежів; - дата надання ТЗ - дата, коли лізингодавець передає у користування лізингоодержувачу ТЗ, про що складається відповідний акт приймання-передачі ТЗ; - замовлення на ТЗ - додаток до цього договору, який містить специфікацію та вимоги до ТЗ, що передається в фінансовий лізинг за цим договором та інші умови надання ТЗ; - лізинговий платіж - грошова сума, яка включає в себе суму, яка відшкодовує частину вартості ТЗ та комісію (проценти) лізингодавця; - строк (термін) лізингу - період часу, протягом якого лізингоодержувач користується ТЗ відповідно до умов цього договору та зобов`язаний належним чином виконувати зобов`язання, передбачені цим договором, в тому числі, але не виключно щодо сплати лізингових платежів, комісійних винагород, а також інші платежі, що обумовлені або будуть обумовлені цим договором; - транспортний засіб (ТЗ) - транспортний засіб та/або спеціальна техніка та/або навісне (причіпне) обладнання, що передається в фінансовий лізинг на умовах цього договору. ТЗ належить лізингодавцю на праві власності. Відповідно до п. 2.1 договору лізингодавець на підставі замовлення на ТЗ зобов`язується купити та передати лізингоодержувачу в строкове платне користування ТЗ на умовах фінансового лізингу (далі - лізинг), а лізингоодержувач зобов`язується вчасно та у повному обсязі відповідно до графіку платежів сплачувати на користь лізингодавця лізингові та інші платежі, а також виконувати інші зобов`язання, визначені цим договором. Пунктом 2.2 договору визначено, що ТЗ передається лізингодавцем лізингоодержувачу по акту прийому-передачі ТЗ. Лізингоодержувач користується ТЗ протягом всього строку лізингу. Термін лізингу визначається сторонами в графіку платежів. Строк лізингу починає обчислюватися з дня підписання сторонами акту прийому-передачі ТЗ і закінчується в останній день користування ТЗ відповідно до графіку платежів, або в день дострокового розірвання або припинення договору. Строк лізингу може бути змінений за згодою сторін, про що вносяться відповідні зміни до графіку платежів (п. 2.3 договору). Згідно з п. 2.4 договору сторони додатково визначили, що істотною умовою договору є сплата авансового платежу. В разі не сплати лізингоодержувачем авансового платежу договір вважається не укладеним. Лізингодавець набуває у власність ТЗ відповідно до вимог, викладених в замовленні на ТЗ і надає ТЗ в лізинг лізингоодержувачу на умовах, передбачених цим договором (п. 3.1 договору). Пунктом 3.2 договору обумовлено, що вибір постачальника (продавця) ТЗ здійснюється лізингоодержувачем. Строк надання ТЗ лізингоодержувачу визначається в замовленні на ТЗ (п. 3.3 договору). Відповідно до п. 3.4 договору лізингодавець реєструє (перереєструє) ТЗ у відповідних органах згідно з чинним законодавством України та надає лізингоодержувачу разом з ТЗ свідоцтво про реєстрацію ТЗ. У разі, якщо ТЗ підлягає реєстрації, і був переданий лізингоодержувачу до факту реєстрації ТЗ у відповідних інстанціях, лізингоодержувач зобов`язаний надати ТЗ для реєстрації в належний час і місце. В іншому випадку на нього покладається вся відповідальність за втрату права користування ТЗ, а також лізингоодержувач відшкодовує всі сплачені лізингодавцем адміністративні платежі, суми штрафів та інші витрати, які виникли в останнього в зв`язку з ненаданням ТЗ для реєстрації. Заборона експлуатації ТЗ внаслідок ненадання лізингоодержувачем ТЗ для реєстрації не звільняє лізингоодержувача від його зобов`язань за договором. В дату надання ТЗ сторони підписують акт приймання-передачі ТЗ. При цьому, другий екземпляр ключів запалювання ТЗ залишається у володінні лізингодавця (п. 3.5 договору). Пунктом 3.6 договору визначено, що при передачі ТЗ лізингоодержувач зобов`язаний оглянути ТЗ і негайно заявити лізингодавцю про усі виявлені недоліки, за їх наявності, що відображається сторонами в акті приймання-передачі ТЗ. Згідно з п. 3.7 договору після підписання акта приймання-передачі ТЗ претензії по якості та комплектації ТЗ не приймаються. Претензії щодо прихованих дефектів, які неможливо було виявити під час передачі ТЗ, усуваються виробником ТЗ або постачальником за гарантією. Лізингодавець передає свої права лізингоодержувачу щодо пред`явлення претензій щодо прихованих дефектів до виробника або постачальника даного ТЗ протягом усього строку лізингу. У свою чергу, лізингодавець, якщо це можливо, надає всі необхідні документи для зазначених вище дій. За переданий у лізинг ТЗ з дати надання до завершення строку лізингу лізингоодержувач зобов`язаний сплачувати лізингодавцю лізингові платежі (п. 4.1 договору). Розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюється в графіку платежів (п. 4.2 договору). Згідно з п. 4.5 укладеного правочину у термін, встановлений в графіку платежів, лізингоодержувач здійснює оплату авансового платежу. Якщо лізингоодержувач не здійснив оплату у термін, визначений відповідним графіком платежів та прострочив оплату, лізингодавець має право перенести дату надання ТЗ, визначену в графіку платежів, на кількість днів пропорційно кількості днів прострочки оплати або вважати такий графік платежів нікчемним. Відповідно до п. 4.6 договору лізингоодержувач зобов`язаний вчасно виконувати грошові зобов`язання за цим договором, термін виконання яких настав, у тому числі у випадку неможливості користування ТЗ та незалежно від результатів його господарської діяльності. Датою виконання лізингоодержувачем грошових зобов`язань за цим договором є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця, а у випадку коли оплата здійснюється на підставі рахунку-фактури - дата зарахування на поточний рахунок, вказаний у рахунку-фактурі (п. 4.9 договору). Згідно з п. 6.18 договору лізингоодержувач зобов`язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати лізингодавцю лізингові платежі на підставі графіку платежів, а також платежі за послуги, надані за замовленням лізингоодержувача лізингодавцем, штрафні санкції та інші платежі, які пов`язані з використанням ТЗ і не входять до складу щомісячних лізингових платежів, на підставі наданого (виписаного) лізингодавцем рахунку-фактури. Належним виконанням цього договору є, в тому числі, додержання лізингоодержувачем строку лізингу. У випадку порушення цього обов`язку лізингоодержувач несе відповідальність, передбачену п. 13.11 цього договору (п. 6.25 договору). Відповідно до п. 6.26 договору у разі необхідності реєстрації (перереєстрації) ТЗ у відповідних органах згідно з чинним законодавством України лізингоодержувач зобов`язаний на письмову вимогу лізингодавця надати ТЗ, державні номерні знаки та/або свідоцтво про державну реєстрацію (технічний паспорт) ТЗ у місці та час визначений лізингодавцем, в разі недодержання вимог зазначеної норми лізингоодержувач втрачає право користування ТЗ та несе відповідальність за неналежне виконання умов цього договору та законодавства України. У розділі 8 договору сторони передбачили обов`язки лізингодавця, зокрема: - за дорученням лізингоодержувача у відповідності до його вибору та визначеної ним у замовленні на ТЗ специфікації укласти договір купівлі-продажу ТЗ з відповідним постачальником і передати ТЗ в користування лізингоодержувачу не пізніше строку, вказаного у п. 3.3 цього договору, але в будь-якому випадку після оплати лізингоодержувачем першого лізингового платежу, в такому стані і з таким обладнанням як це вказується у замовленні на ТЗ (п. 8.1); - лізингодавець реєструє (перереєструє) ТЗ в відповідних органах у відповідності до законодавства України (п. 8.2); - при передачі ТЗ лізингоодержувачу передати всю технічну документацію на ТЗ, що була отримана від постачальника. Список переданих разом з ТЗ документів відображається в акті приймання-передачі ТЗ (п. 8.3). Згідно з п. 11.2 договору у разі дострокового розірвання цього договору та/або графіку платежів, лізингоодержувач зобов`язаний повернути ТЗ лізингодавцю в день дострокового розірвання договору, в місці, узгодженому сторонами, разом з обладнанням та іншими елементами, які були надані лізингоодержувачу, в належному технічному стані та з дотриманням умов п. 11.3, про що сторони складають та підписують акт повернення ТЗ. Відповідно до підп. 11.6.1 п. 11.6 договору, якщо лізингоодержувач не повертає ТЗ у встановлений даним договором строк, то лізингодавець має право вжити всіх заходів для визначення місцезнаходження ТЗ та повернення його в своє володіння. Лізингоодержувач зобов`язаний відшкодувати лізингодавцю всі витрати, пов`язані з несвоєчасним поверненням ТЗ, згідно рахунку, виставленого лізингодавцем. Крім того, лізингоодержувач зобов`язаний сплатити лізингодавцю неустойку в розмірі подвійного середньомісячного лізингового платежу за кожен місяць прострочення повернення ТЗ до дати фактичного повернення (включно), при цьому розрахунок неустойки здійснюється пропорційно кількості днів прострочення повернення ТЗ. Згідно з п. 11.8 укладеного правочину останній повністю або відповідний графік платежів може бути достроково розірвано (припинено його дію): - за взаємною згодою сторін, про що укладається додаткова угода до цього договору або відповідного графіку платежів (підп. 11.8.1); - з ініціативи лізингодавця, якщо лізингоодержувач не виконує будь-якого або декількох зі своїх зобов`язань, передбачених п. п. 6.1, 6.2, 6.3, 6.7, 6.8, 6.13, 6.18, 6.19, 6.20, 6.21 та 11.1 цього договору або графіком платежів. В такому випадку лізингодавець письмово повідомляє лізингоодержувача про розірвання (припинення дії) цього договору або відповідного графіку платежів, які вважаються розірваними (дія яких вважається припиненою) на 3 (третій) день з дати направлення письмового повідомлення. При цьому лізингоодержувач зобов`язаний протягом 10 (десяти) календарних днів перерахувати лізингодавцю в повному обсязі суму лізингових платежів та інші суми, встановлені цим договором та додатками до нього, що залишилися не сплаченими на дату розірвання договору з урахуванням положень п. 13.11 договору (підп. 11.8.2); - з ініціативи лізингоодержувача, але не раніше 12 (дванадцяти) календарних місяців з дати передачі ТЗ у лізинг. При цьому лізингоодержувач зобов`язаний повідомити лізингодавця про намір розірвати (припинити дію) цей договір письмово не менш ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дати його розірвання, а також, за вимогою лізингодавця, сплатити лізингодавцю протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання повідомлення лізингодавця, але в будь-якому випадку до дати розірвання (припинення дії) договору та/або відповідного графіку платежів, в повному обсязі суму лізингових платежів, строк оплати яких настав на дату припинення договору, та інші суми, що встановлені цим договором та додатками до нього, що несплачені на дату розірвання цього договору, з урахуванням положень п. 13.11 договору (підп. 11.8.3). Відповідно до п. 11.11 договору у випадку дострокового розірвання (припинення дії) цього договору з підстав, передбачених цим договором, суми грошових коштів, сплачених лізингоодержувачем в якості авансового платежу, лізингових платежів та/або інших платежів, сплата яких передбачена умовами цього договору, поверненню лізингоодержувачу не підлягають та залишаються в розпорядженні лізингодавця. Будь-які збитки за цим договором відшкодовуються у повному обсязі понад штрафні санкції (п. 13.1 договору). Всі ризики щодо ТЗ переходять до лізингоодержувача з дати підписання акта приймання-передачі ТЗ і лізингоодержувач з цього моменту несе встановлену чинним законодавством відповідальність перед третіми особами за завдання їм будь-якої шкоди при використанні ТЗ (п. 13.5 договору). Цей договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та скріплення печатками. Скріплення печаткою лізингоодержувача не вимагається, якщо лізингоодержувачем є фізична особа-підприємець, яка у випадках, передбачених чинним законодавством, не має печатки, або якщо відповідно до установчих документів лізингоодержувача - юридичної особи печатка не передбачена статутом лізингоодержувача та не використовується у його діяльності (п. 15.1 договору). Згідно з п. 15.2 даний договір є безстроковим та діє до дати повного належного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним або до дати укладення додаткової угоди про його розірвання (припинення його дії). Додатком №1 до договору є підписане сторонами замовлення на отримання ТЗ №087-ЧК-МСБ-099/1 від 19.02.2021. Відповідно до замовлення №087-ЧК-МСБ-099/1 лізингоодержувач (відповідач) просив лізингодавця (позивач) придбати з подальшою передачею лізингоодержувачу на умовах фінансового лізингу наступне майно:

1. Транспортний засіб та додаткове обладнання: - трактор ClAAS Axion 950 - 1 шт. загальною вартістю 7425946,00 грн; - пристрій спостереження Antenor light - 1 шт. загальною вартістю 7500,00 грн. Технічна специфікація ТЗ: двигун №702339, заводський номер А2343ЕАА8402854, рік випуску 2020.

2. Виробник (постачальник) ТЗ та додаткового обладнання: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тео-Трейдинг".

3. Передбачені умови лізингу: - перший лізинговий платіж становить три мільйони вісімсот чотири тисячі вісімсот вісімдесят гривень 09 копійок; - строк здійснення першого лізингового платежу після підписання договору - до 21.02.2021; - термін лізингу - 36 місяців; - періодичність внесення лізингових платежів; - вид та умови страхування: КАСКО, щомісяця. Додатком №2 до договору фінансового лізингу є графік платежів №087-ЧК-МСБ-Ф-099/1 від 19.02.2021 з наступними умовами:

1. Марка та модель ТЗ: трактор CLAAS Axion 950, пристрій спостереження Antenor light.

2. Специфікація згідно замовлення №087-ЧК-МСБ-Ф-099/1 від 19.02.2021.

3. Строк лізингу: 36 місяців.

4. Річний пробіг 50000 км.

5. Місце передачі ТЗ: 08162, Київська обл., Києво-Святошинський район, селище міського типу Чабани, вулиця Машинобудівників, будинок 1.

6. Місце повернення ТЗ: 04073, м. Київ, Оболонський район, пр-т Степана Бандери, буд. 9.

7. Дата передачі ТЗ: 22.02.2021.

8. Дата повернення ТЗ: 23.02.2024.

11. Початкова вартість ТЗ: 6194538,33 грн без ПДВ.

12. Залишкова вартість ТЗ: 297337,84 грн з ПДВ.

13. Оплата лізингових платежів здійснюється лізингоодержувачем в українській гривні.

14. Лізингоодержувач зобов`язаний за переданий йому ТЗ згідно договору своєчасно, у визначені сторонами в даному графіку платежів терміни і на певних визначених сторонами в договорі і в даному графіку умовах, не пізніше дати оплати поточного платежу (стовпчик 2 таблиці 1), сплачувати лізингодавцю щомісяця на банківський поточний рахунок лізингодавця лізингові платежі загальною сумою (стовпчик 5 таблиці 1) за відповідним наведеним у цьому пункті графіком платежів.

1. Трактор ClAAS Axion 950 - 1 шт. загальною вартістю 7425946,00 грн;

2. Пристрій спостереження Antenor light - 1 шт. загальною вартістю 7500,00 грн. Специфікація згідно замовлення №087-ЧК-МСБ-Ф-099/1 від 19.02.2021 (п. 2 акту). Заводський №А2343ЕАА8402854, р. в. - 2020 (п. 3 акту). Ключі від ТЗ (кількість комплектів) - 1 (п. 4 акту). Державний реєстраційний номер: 79083 АА (п. 5 акту). Згідно з п. 9 акту на підставі договору фінансового лізингу проведено огляд зазначеного вище ТЗ, який передається в користування лізингоодержувачу. ТЗ переданий в комплектації, згідно договору (пошкодження і порушення відсутні). ТЗ раніше не експлуатувався. ТЗ відповідає технічним умовам і вимогам лізингоодержувача до ТЗ. Доопрацювання ТЗ не потрібно. Зовнішніх пошкоджень на ТЗ немає. Лізингоодержувач претензій до лізингодавця не має. В матеріалах справи міститься копія свідоцтва про реєстрацію машини - трактора колісного ClAAS Axion 950, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Лізинг Україна". Ще одним додатком №1 до договору фінансового лізингу є підписане обома сторонами замовлення на отримання ТЗ №087-ЧК-МСБ-099/2 від 19.02.2021. Відповідно до замовлення №087-ЧК-МСБ-099/2 лізингоодержувач (відповідач) просив лізингодавця (позивач) придбати з подальшою передачею лізингоодержувачу на умовах фінансового лізингу наступне майно: - сівалка Horsch Pronto 12 NT - 1 шт. загальною вартістю 7425946,00 грн. Технічна специфікація ТЗ: заводський номер 66106350, рік випуску 2020.

3. Передбачувані умови лізингу: - перший лізинговий платіж становить три мільйона вісімдесят одна тисяча сімсот шістдесят сім гривень 59 копійок; - строк здійснення першого лізингового платежу після підписання договору - до 21.02.2021; - термін лізингу - 36 місяців; - періодичність внесення лізингових платежів; - вид та умови страхування: КАСКО, щомісяця. Додатком №2 до договору фінансового лізингу є графік платежів №087-ЧК-МСБ-Ф-099/2 від 19.02.2021, який сторони уклали про наступне:

1. Марка та модель ТЗ: сівалка Horsch Pronto 12 NT.

2. Специфікація згідно замовлення №087-ЧК-МСБ-Ф-099/2 від 19.02.2021.

3. Строк лізингу: 36 місяців.

4. Річний пробіг 50000 км.

6. Місце повернення ТЗ: 04073, м. Київ, Оболонський район, пр-т Степана Бандери, буд. 9.

7. Дата передачі ТЗ: 22.02.2021.

8. Дата повернення ТЗ: 23.02.2024.

11. Початкова вартість ТЗ: 6188288,33 грн без ПДВ.

12. Залишкова вартість ТЗ: 297037,84 грн з ПДВ.

13. Оплата лізингових платежів здійснюється лізингоодержувачем в українській гривні.

18. Цей додаток набирає чинності з дня його підписання та скріплення печатками та є невід`ємною частиною договору фінансового лізингу №087-ЧК-МСБ-Ф-099 від 19.02.2021. 22.02.2021 сторони підписали і скріпили печатками акт прийому-передачі об`єкту лізингу №087-ЧК-МСБ-099/2, що є додатком №3 до договору, відповідно до п. 1 якого лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у лізинг наступне майно: - сівалка Horsch Pronto 12 NT, 2020 р. в., сер. №66106350 - 1 шт. загальною вартістю 7425946 грн, у тому числі ПДВ - 1237657,67 грн. Специфікація згідно замовлення №087-ЧК-МСБ-Ф-099/2 від 19.02.2021 (п. 2 акту). Заводський №66106350, р. в. - 2020 (п. 3 акту). Ключі від ТЗ (кількість комплектів) - 1 (п. 4 акту). Державний реєстраційний номер: 79082 АА (п. 5 акту). Згідно з п. 9 акту на підставі договору фінансового лізингу проведено огляд зазначеного вище ТЗ, який передається в користування лізингоодержувачу. ТЗ переданий в комплектації, згідно договору (пошкодження і порушення відсутні). ТЗ раніше не експлуатувався. ТЗ відповідає технічним умовам і вимогам лізингоодержувача до ТЗ. Доопрацювання ТЗ не потрібно. Зовнішніх пошкоджень на ТЗ немає. Лізингоодержувач претензій до лізингодавця не має. До справи надано копію свідоцтва про реєстрацію машини - сівалки точного висіву Horsch Pronto 12 NT, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Лізинг Україна". Додатком №1 до договору фінансового лізингу є підписане сторонами замовлення на отримання ТЗ №087-ЧК-МСБ-099/4 від 16.03.2021. Відповідно до замовлення №087-ЧК-МСБ-099/4 лізингоодержувач (відповідач) просив лізингодавця (позивач) придбати з подальшою передачею лізингоодержувачу на умовах фінансового лізингу наступне майно: - жатка зернова Maxflex 930 - 1 шт. загальною вартістю 1656610,00 грн. Технічна специфікація ТЗ: заводський номер 53000565, рік випуску 2020.

3. Передбачувані умови лізингу: - перший лізинговий платіж становить шістсот вісімдесят сім тисяч чотириста дев`яносто три гривні 15 копійок; - строк здійснення першого лізингового платежу після підписання договору - до 18.03.2021; - термін лізингу - 36 місяців; - періодичність внесення лізингових платежів; - вид та умови страхування: КАСКО, щомісяця. Додатком №2 до договору є графік платежів №087-ЧК-МСБ-Ф-099/4 від 16.03.2021, умови якого наступні:

1. Марка та модель ТЗ: жатка зернова Maxflex 930.

2. Специфікація згідно замовлення №087-ЧК-МСБ-Ф-099/4 від 16.03.2021.

3. Строк лізингу: 36 місяців.

4. Річний пробіг 50000 км.

5. Місце передачі ТЗ: Київська обл., смт Чабани, вулиця Машинобудівників, б. 1.

6. Місце повернення ТЗ: 04073, м. Київ, Оболонський район, пр-т Степана Бандери, буд. 9.

7. Дата передачі ТЗ: 17.03.2021.

8. Дата повернення ТЗ: 17.03.2024.

11. Початкова вартість ТЗ: 1380508,33 грн без ПДВ.

12. Залишкова вартість ТЗ: 74547,45 грн з ПДВ.

13. Оплата лізингових платежів здійснюється лізингоодержувачем в українській гривні.

18. Цей додаток набирає чинності з дня його підписання та скріплення печатками та є невід`ємною частиною договору фінансового лізингу №087-ЧК-МСБ-Ф-099 від 19.02.2021. 17.03.2021 сторони підписали акт прийому-передачі об`єкту лізингу №087-ЧК-МСБ-099/4, що є додатком №3 до договору, відповідно до п. 1 якого лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у лізинг наступне майно: - жатка соєва Claas Maxflex 930, с.н. № НОМЕР_6 - 1 шт. загальною вартістю 1656610 грн, у тому числі ПДВ - 276101,67 грн. Специфікація згідно замовлення №087-ЧК-МСБ-Ф-099/4 від 16.03.2021 (п. 2 акту). Заводський №53000565, р.в. 2020 (п. 3 акту). Ключі від ТЗ (кількість комплектів) - (п. 4 акту). Державний реєстраційний номер: - (п. 5 акту). Згідно з п. 9 акту на підставі договору фінансового лізингу проведено огляд зазначеного вище ТЗ, який передається в користування лізингоодержувачу. ТЗ переданий в комплектації, згідно договору (пошкодження і порушення відсутні). ТЗ раніше не експлуатувався. ТЗ відповідає технічним умовам і вимогам лізингоодержувача до ТЗ. Доопрацювання ТЗ не потрібно. Зовнішніх пошкоджень на ТЗ немає. Лізингоодержувач претензій до лізингодавця не має. У матеріалах справи наявна копія свідоцтва про реєстрацію машини - жниварки зернової Claas Maxflex 930, власником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Лізинг Україна". Додатком №1 до договору фінансового лізингу є підписане сторонами замовлення на отримання ТЗ №087-ЧК-МСБ-099/5 від 16.03.2021. Відповідно до замовлення Товариство з обмеженою відповідальністю "Діалог" просить Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Лізинг Україна" придбати з подальшою передачею лізингоодержувачу на умовах фінансового лізингу наступне майно: - пристрій для транспортування жатки марки CLAAS 9,3 м 1 шт. загальною вартістю 496983,00 грн. Технічна специфікація ТЗ: заводський номер 52100527, рік випуску 2020.

3. Передбачувані умови лізингу: - перший лізинговий платіж становить двісті шість тисяч двісті сорок сім гривень 95 копійок; - строк здійснення першого лізингового платежу після підписання договору - до 18.03.2021; - термін лізингу - 36 місяців; - періодичність внесення лізингових платежів; - вид та умови страхування: КАСКО, щомісяця. Додатком №2 до договору фінансового лізингу є графік платежів №087-ЧК-МСБ-Ф-099/5 від 16.03.2021 з наступними умовами:

1. Марка та модель ТЗ: пристрій для транспортування жатки марки CLAAS 9,3 м.

2. Специфікація згідно замовлення №087-ЧК-МСБ-Ф-099/5 від 16.03.2021.

3. Строк лізингу: 36 місяців.

4. Річний пробіг 50000 км.

5. Місце передачі ТЗ: Київська обл., смт Чабани, вулиця Машинобудівників, б. 1.

6. Місце повернення ТЗ: 04073, м. Київ, Оболонський район, пр-т Степана Бандери, буд. 9.

7. Дата передачі ТЗ: 17.03.2021.

8. Дата повернення ТЗ: 17.03.2024.

11. Початкова вартість ТЗ: 414152,50 грн без ПДВ.

12. Залишкова вартість ТЗ: 22364,20 грн з ПДВ.

13. Оплата лізингових платежів здійснюється лізингоодержувачем в українській гривні.

18. Цей додаток набирає чинності з дня його підписання та скріплення печатками та є невід`ємною частиною договору фінансового лізингу №087-ЧК-МСБ-Ф-099 від 19.02.2021. 17.03.2021 сторони підписали акт прийому-передачі об`єкту лізингу №087-ЧК-МСБ-099/5, що є додатком №3 до договору фінансового лізингу, відповідно до п. 1 якого лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у лізинг наступне майно: - пристрій для транспортування жатки марки CLAAS 9,3 м, сер. №52100527 - 1 шт. загальною вартістю 496983,00 грн, у тому числі ПДВ - 82830,50 грн. Специфікація згідно замовлення №087-ЧК-МСБ-Ф-099/5 від 16.03.2021 (п. 2 акту). Заводський №52100527, р.в. 2020 (п. 3 акту). Ключі від ТЗ (кількість комплектів) - (п. 4 акту). Державний реєстраційний номер: 79974 АА (п. 5 акту). Згідно з п. 9 акту на підставі договору фінансового лізингу проведено огляд зазначеного вище ТЗ, який передається в користування лізингоодержувачу. ТЗ переданий в комплектації, згідно договору (пошкодження і порушення відсутні). ТЗ раніше не експлуатувався. ТЗ відповідає технічним умовам і вимогам лізингоодержувача до ТЗ. Доопрацювання ТЗ не потрібно. Зовнішніх пошкоджень на ТЗ немає. Лізингоодержувач претензій до лізингодавця не має. Додатком №1 до договору фінансового лізингу є підписане сторонами замовлення на отримання ТЗ №087-ЧК-МСБ-099/3 від 16.03.2021. Відповідно до замовлення Товариство з обмеженою відповідальністю "Діалог" просить Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Лізинг Україна" придбати з подальшою передачею лізингоодержувачу на умовах фінансового лізингу наступне майно:

1. Комбайн зернозбиральний CLAAS Lexion 770 Terra Trac 1 шт. загальною вартістю 12424575,00 грн.

2. Пристрій спостереження Antenor light 1 шт. загальною вартістю 7500,00 грн. Технічна специфікація ТЗ: двигун №РК3S125N00226А, заводський номер С7608901, рік випуску 2020.

2. Виробник (постачальник) ТЗ та додаткового обладнання: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тео-Трейдинг" (ТЗ), Товариство з обмеженою відповідальністю "Антенор" (GPS термінал).

3. Передбачувані умови лізингу: - перший лізинговий платіж становить п`ять мільйонів сто п`ятдесят дев`ять тисяч триста одинадцять гривень 13 копійок; - строк здійснення першого лізингового платежу після підписання договору - до 18.03.2021; - термін лізингу - 36 місяців; - періодичність внесення лізингових платежів; - вид та умови страхування: КАСКО, щомісяця. Додатком №2 до договору фінансового лізингу є графік платежів №087-ЧК-МСБ-Ф-099/3 від 16.03.2021, яким передбачено наступне:

1. Марка та модель ТЗ: комбайн зернозбиральний CLAAS Lexion 770 Terra Trac, пристрій спостереження Antenor light.

2. Специфікація згідно замовлення №087-ЧК-МСБ-Ф-099/3 від 16.03.2021.

3. Строк лізингу: 36 місяців.

4. Річний пробіг 50000 км.

5. Місце передачі ТЗ: Київська обл., смт Чабани, вулиця Машинобудівників, б. 1.

6. Місце повернення ТЗ: 04073, м. Київ, Оболонський район, пр-т Степана Бандери, буд. 9.

7. Дата передачі ТЗ: 17.03.2021.

8. Дата повернення ТЗ: 17.03.2024.

11. Початкова вартість ТЗ: 10360062,50 грн без ПДВ.

12. Залишкова вартість ТЗ: 559443,34 грн з ПДВ.

13. Оплата лізингових платежів здійснюється лізингоодержувачем в українській гривні.

18. Цей додаток набирає чинності з дня його підписання та скріплення їх печатками та є невід`ємною частиною договору фінансового лізингу №087-ЧК-МСБ-Ф-099 від 19.02.2021. 17.03.2021 сторони підписали акт прийому-передачі об`єкту лізингу №087-ЧК-МСБ-099/3, що є додатком №3 до договору фінансового лізингу, відповідно до п. 1 якого лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв у лізинг наступне майно:

1. Комбайн зернозбиральний CLAAS Lexion 770 Terra Trac 1 шт. загальною вартістю 12424575,00 грн.

2. Пристрій спостереження Antenor light 1 шт. загальною вартістю 7500,00 грн. Специфікація згідно замовлення №087-ЧК-МСБ-Ф-099/3 від 16.03.2021 (п. 2 акту). Заводський №С7608901, р.в. 2020 (п. 3 акту). Ключі від ТЗ (кількість комплектів) - (п. 4 акту). Державний реєстраційний номер: 79341 АА (п. 5 акту). Згідно з п. 9 акту на підставі договору фінансового лізингу проведено огляд зазначеного вище ТЗ, який передається в користування лізингоодержувачу. ТЗ переданий в комплектації, згідно договору (пошкодження і порушення відсутні). ТЗ раніше не експлуатувався. ТЗ відповідає технічним умовам і вимогам лізингоодержувача до ТЗ. Доопрацювання ТЗ не потрібно. Зовнішніх пошкоджень на ТЗ немає. Лізингоодержувач претензій до лізингодавця не має. До справи надано копію свідоцтва про реєстрацію машини - комбайна зернозбирального CLAAS Lexion 770 Terra Trac та візка для транспортування жниварки CLAAS 521, власником яких є позивач. Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Діалог" відповідно до п. 3.2 договору визначено постачальником транспортних засобів Товариство з обмеженою відповідальністю "Тео-Трейдинг", позивачем 19.02.2021 та 16.03.2021 укладені відповідні договори поставки. 19.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тео-Трейдинг" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Лізинг Україна" (покупець) укладений договір поставки №ТЕО-451/ВС, відповідно до п. 1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупця сільськогосподарську техніку, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, викладених у договорі. У специфікації до зазначеного договору сторони погодили найменування товару, який підлягає поставці:

1. Трактор CLAAS Аxion 950, 2020 р.в.;

2. Сівалка точного висіву Horsch Pronto 12 NT, 2020 р.в. 22.02.2021 сторони підписали акти приймання-передачі трактора CLAAS Аxion 950 та сівалки точного висіву Horsch Pronto 12 NT. 16.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тео-Трейдинг" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Лізинг Україна" (покупець) укладений договір поставки №ТЕО-461/ВС, відповідно до п. 1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупця сільськогосподарську техніку, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах, викладених у договорі. У специфікації до зазначеного договору сторони погодили найменування товару, яка підлягає поставці:

1. Комбайн зернозбиральний CLAAS Lexion 770 Terra Trac;

2. Жатка зернова CLAAS Maxflex 930;

3. Пристрій для транспортування жатки марки CLAAS 9,3 м. Товариство з обмеженою відповідальністю "Тео-Трейдинг" виставило позивачу рахунки на оплату по замовленнях, а саме: - №12 від 22.02.2021 за трактор CLAAS Аxion 950 на загальну суму з ПДВ 7277427,08 грн; - №13 від 22.02.2021 за сівалку Horsch Pronto 12 NT на загальну суму з ПДВ 7277427,07 грн з ПДВ; - №587 від 16.03.2021 за комбайн зернозбиральний CLAAS Lexion 770 Terra Trac, жатку зернову CLAAS Maxflex 930, пристрій для транспортування жатки марки CLAAS 9,3 м на загальну суму з ПДВ 14578168,00 грн. 17.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тео-Трейдинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Лізинг Україна" підписано акт приймання-передачі комбайна зернозбирального CLAAS Lexion 770 Terra Trac, жатки зернової CLAAS Maxflex 930 та пристрою для транспортування жатки марки CLAAS 9,3 м. Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Лізинг" перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Тео-Трейдинг" оплату за зазначений товар, що підтверджується платіжними інструкціями №11500 від 22.02.2021 на суму 2050000,00 грн, №11501 від 22.02.2021 на суму 5227427,08 грн, №12349 від 16.03.2021 на суму 3024852,00 грн, №12387 від 17.03.2021 на суму 8983316,00 грн, №12384 від 16.03.2021 на суму 2570000,00 грн та №11534 від 22.02.2021 на суму 7277427,07 грн. Також відповідачем до матеріалів справи надано копії зареєстрованих податкових декларацій з ПДВ (звітні та уточнюючі) за період з лютого 2021 року по поточну дату, за кожний місяць. У податкових деклараціях за лютий 2021, березень 2021 та лютий 2022 року відображено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Діалог" включило у свій податковий кредит всі податкові накладні, зареєстровані Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Лізинг Україна" в ЄРПН, загалом на суму ПДВ у розмірі 6325515,86 грн, що підтверджено у: 1) додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2021 рік (розділ II таблиця 2.1., рядок 6, ІПН ТОВ "Альфа-Лізинг Україна" 339422326566); 2) додатку 1 до податкової декларації з ПДВ за березень 2021 рік (розділ II таблиця 2.1., рядок 9, ІПН ТОВ "Альфа-Лізинг Україна" 339422326566); 3) додатку 1 до податкової декларації з ПДВ за березень 2022 рік (розділ II таблиця 2.1., рядок 3, ІПН ТОВ "Альфа-Лізинг Україна" 339422326566). У період з лютого 2021 року по вересень 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Діалог" використало наданий податковий кредит і реєстраційний ліміт на суму 5854382,86 грн (всього надано податкового кредиту 6325515,86 грн, від`ємний залишок станом на вересень 2024 рік становить 430133,00 грн). 10.02.2023 позивач звернувся до відповідача з листом, у якому, керуючись п. п. 5.2.2 та 5.2.3 договору лізингу, просив надати всі п`ять переданих об`єктів лізингу для здійснення огляду та контролю їх технічного стану. У відповідь на вказаний лист відповідач надав лист, у якому зазначив, що під час неодноразових зустрічей між представниками сторін було встановлено, що визначена техніка була передана Товариству з обмеженою відповідальністю "Діалог" лише документально, фактично цієї техніки товариство не отримало. Виробники техніки не підтверджують випуск агрегатів з указаними vin номерами. Товариство з обмеженою відповідальністю "Діалог" вирішило призупинити платежі по договору фінансового лізингу №087-ЧК-МСБ-Ф-099 від 19.02.2021 до фактичної передачі техніки. Станом на 11.03.2021 товариство провело оплати по умовах договору в сумі 19128192,21 грн. Надалі, позивач надіслав відповідачу повідомлення від 22.03.2024 про відмову від договору фінансового лізингу №087-ЧК-МСБ-Ф-099 від 19.02.2021, у якому зазначено, що станом на 22.03.2024 заборгованість зі сплати лізингових платежів за договором становить 15998551,94 грн. Враховуючи, що прострочення лізингових платежів за договором триває більше 30 днів (з 16.02.2022), лізингодавець повідомив лізингоодержувача про відмову від договору в односторонньому порядку. Вказане повідомлення надіслано відповідачу 23.03.2024. 13.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Клаас Україна" у відповідь на адвокатський запит представника відповідача повідомило, що серійний номер (або vin, як вказано у запиті) А2343ЕААО2854 не відповідає формату серійних номерів, які завод виробник CLAAS присвоює виготовленим тракторам. Відповідно, трактор з таким серійним номером компанією HORSCH не виготовлявся. Зернозбиральний комбайн з серійним номером (або vin, як вказано у запиті) С7608901 компанією CLAAS не виготовлявся. У 2020 році жодної жниварки з серійним номером (або vin, як вказано у запиті) 53000565 компанія CLAAS не виготовляла. У 2020 році жодних пристроїв для транспортування жатки з серійним номером (або vin, як вказано у запиті) 52100527 компанія CLAAS не виготовляла. 16.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Клаас Україна" у відповідь на адвокатський запит представника відповідача повідомило, що трактор з серійним номером А2343ЕАА8402854 компанією CLAAS також не виготовлявся. 21.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Хорш Україна" у відповідь на адвокатський запит представника відповідача повідомило, що товариство є офіційним дилером компанії Horsch Mashinen GmbH та. що сівалка HORSCH PRONTO 12 NT не виготовлялася компанією і вказаний серійний номер не відповідає класифікатору серійних номерів техніки HORSCH. 27.05.2024 у відповідь на адвокатський запит представника відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "АБА "Астра" зазначило: - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробудівельний альянс "Астра" є дистриб`ютором (імпортером) сільськогосподарської техніки компанії (виробника) Fendt; - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробудівельний альянс "Астра" є дистриб`ютором (імпортером) сільськогосподарської техніки компанії (виробника) HORSCH. - Товариством з обмеженою відповідальністю "Агробудівельний альянс "Астра" сівалка HORSCH Pronto 12 NT, vin: 66106350, д/н НОМЕР_8 на митну територію України не ввозилася, а відповідно і не розмитнювалася. 03.06.2024 у відповідь на запит представника відповідача Державна служба з питань безпечності харчових продуктів надала лист, у якому зазначила, що згідно з даними уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи трактор колісний Fendt 942 Vario в комплектації Profi Plus заводський номер НОМЕР_9 , трактор Claas Axion 950 заводський номер НОМЕР_10 , сівалка Horsch Pronto 12 NT заводський номер НОМЕР_3 , комбайн зернозбиральний Claas Lexion 770 Terra Trac заводський номер НОМЕР_4 , жатка зернова Maxflex 930 заводський номер НОМЕР_6 та пристрій для транспортування жатки марки Claas 9,3 м. заводський номер 52100527, станом на дату надання відповіді за Товариством з обмеженою відповідальністю "Діалог" не зареєстровані та на обліку раніше не перебували. Також у листі зазначено, що в Держпродспоживслужби відсутні правові підстави для надання запитуваної інформації. 10.07.2024 комісія у складі відповідальних осіб позивача склала акт про неповернення лізингоодержувачем об`єктів лізингу за договором фінансового лізингу №087-ЧК-МСБ-Ф-099 від 19.02.2021, яким зафіксувала підтвердження факту невиконання лізингоодержувачем зобов`язання щодо повернення об`єктів лізингу за договором фінансового лізингу №087-ЧК-МСБ-Ф-099 від 19.02.2021, встановленого у повідомленні вих. №б/н від 22.03.2024 про відмову від договору, та відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг", а саме, що станом на 10.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Діалог" не повернуло Товариству з обмеженою відповідальністю "Альфа-Лізинг Україна" такі об`єкти лізингу: 1) трактор колісний марки CLAAS AXION 950, 2020 року випуску, заводський № НОМЕР_10 , двигун № НОМЕР_2 ; 2) сівалка точного висіву марки HORSCH PRONTO 12 NT, 2020 року випуску, заводський № НОМЕР_3 ; 3) комбайн зернозбиральний марки CLAAS LEXION 770 TERRA TRAC, 2020 року випуску, заводський № НОМЕР_4 , двигун № НОМЕР_5 ; 4) жниварка зернова марки CLAAS MAXFLEX 930, 2020 року випуску, заводський № НОМЕР_6 ; 5) візок для транспортування жниварки марки CLAAS 521, 2020 року випуску, заводський № НОМЕР_7 . Наведені обставини у їх сукупності стали підставою для звернення позивача з даним позовом про зобов`язання повернути об`єкти лізингу, оскільки відповідачем не виконано обов`язок щодо їх повернення внаслідок розірвання договору. Відповідач проти доводів позивача та задоволення позовних вимог заперечив з наступних підстав. - позивачем не було передано відповідачу об`єкти лізингу (ТЗ), аналогічно як і документи та інше обладнання, що мали бути передані разом з ТЗ. Фактично, акти приймання-передачі були підписані шляхом введення в оману відповідача, оскільки позивач, знаючи про те, що вказана сільськогосподарська техніка відсутня, повідомив відповідача про те, що позивач отримав одиниці техніки (ТЗ) від постачальника, ТЗ наявні у позивача та готуються до передачі відповідачу та надав акти приймання-передачі, у зв`язку з чим у відповідача не було підстав вважати, що вказана вище сільськогосподарська техніка не виготовлена; - у відповідача не виникло обов`язку сплачувати лізингові платежі, оскільки позивачем не виконано зобов`язання за договором та не передано ТЗ відповідачу; - враховуючи обіцянки позивача передати техніку (ТЗ) відповідачу, він певний період сплачував лізингові платежі; - з огляду на наявні відповіді на запити, відповідач вважає, що сільськогосподарська техніка взагалі не виготовлялася, що було підтверджено офіційними представниками (філіями) компаній-виробників техніки в Україні; - відповідно до наданих позивачем копій актів прийому-передачі об`єкта лізингу та копій свідоцтв про реєстрацію машин, передача ТЗ була здійснена до переходу права власності на ТЗ до позивача, оскільки всі акти прийому-передачі датовані датою ранішою за дату нібито купівлі позивачем ТЗ згідно даних свідоцтва; - в силу положень розділу І договору та п. 2.1 договору, позивач був зобов`язаний передати відповідачу ТЗ, що належать позивачу на праві власності, тобто попередньо купити ТЗ у постачальника та передати відповідачу. Проте, навіть якщо вважати акти такими, що підтверджують дійсну передачу ТЗ, то надані позивачем свідоцтва спростовують можливість наявності права власності ТЗ у позивача станом на дату підписання актів прийому-передачі, а отже і можливість передачі ТЗ; - твердження позивача щодо фактичного закінчення строку дії лізингу не відповідають дійсності, умовам договору та чинному законодавству України; - твердження позивача стосовно того, що строк лізингу закінчився 16.03.2024, не відповідає умовам договору, оскільки не може закінчитись строк користування об`єктом лізингу, який фактично не був переданий; - у позивача були відсутні будь-які підстави для односторонньої відмови від договору, оскільки він відмовився від договору з тих підстав, що відповідач нібито не виконав своїх зобов`язань та не сплачував лізингові платежі за нібито передані ТЗ, проте ТЗ фактично не передавалися відповідачу, а отже зобов`язання зі сплати чергових лізингових платежів не виникло і не настало, в той час як належне виконання відповідачем будь-яких інших умов договору, зокрема зі сплати інших будь-яких грошових сум (авансових платежів), не заперечується позивачем і на такі обставини невиконання договору позивач не посилається, як на підставу позову. Позивач на спростування вказаних аргументів зазначив, що відповідач, заперечуючи факт отримання у фінансовий лізинг об`єктів лізингу та отримавши податковий кредит від позивача за цією операцією, не зменшив податковий кредит, а навпаки скористався отриманим податковим кредитом. Такі дії відповідача додатково підтверджують, що передача йому об`єктів лізингу дійсно відбулася, оскільки, надавши документи податкової звітності, відповідач підтвердив формування податкового кредиту за операцією фінансового лізингу на підставі договору фінансового лізингу №087-ЧК-МСБ-Ф-099 від 19.02.2021. Місцевий господарський суд, ухвалюючи рішення про задоволення позову, встановив наступне: - підписуючи акти прийому-передачі об`єктів лізингу, відповідач підтвердив те, що ТЗ відповідають технічним умовам і вимогам лізингоодержувача до ТЗ, та не заявив лізингодавцю про жодні недоліки; - зі змісту листа б/н б/д відповідача на лист позивача від 10.02.2023, у якому містилась вимога надати всі п`ять переданих об`єктів лізингу для здійснення огляду та контролю їх технічного стану, відповідач зазначив, що станом на 11.03.2022 він провів оплати по умовах договору фінансового лізингу в сумі 19128192,21 грн. Даний лист є першим повідомленням відповідача про непередання йому позивачем ТЗ, тобто такий лист адресується через два роки після підписання актів приймання-передачі та через рік після припинення здійснення лізингових платежів. Відповідач не надав суду жодних листів, повідомлень, звернень, запитів, надісланих позивачу засобами поштового зв`язку чи електронною поштою, щодо невідповідності переданих ТЗ. Також відповідач не надав суду жодних доказів, які б свідчили про наявність переговорів між сторонами щодо передання ТЗ у майбутньому після підписання актів приймання-передачі; - докази, надані відповідачем на підтвердження того, що виробники техніки, переданої за договором, не підтверджують виготовлення такої техніки, суперечать самій поведінці відповідача, оскільки заперечуючи проти існування спірних ТЗ, відповідач без зауважень підписав акти приймання-передачі ТЗ та певний період часу сплачував лізингові платежі за користування такими ТЗ; - до матеріалів справи додані зареєстровані відповідачем податкові декларації, які підтверджують фактичну передачу об`єктів лізингу відповідно до актів приймання-передачі; - враховуючи, що прострочення лізингових платежів за договором тривало більше 30 днів (з 16.02.2022), лізингодавець надіслав повідомлення від 22.03.2024 про відмову від договору в односторонньому порядку. Відповідно до п. 11.8.2 договору останній вважається розірваним на 3 (третій) день з дати направлення письмового повідомлення. Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України "Про фінансовий лізинг" для цілей цієї статті сторона вважається повідомленою про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів (у разі якщо договором не передбачено більший строк) з дня, наступного за днем надсилання іншою стороною відповідного повідомлення на поштову адресу та/або адресу електронної пошти, зазначену в договорі, що розривається. Отже, договором сторони можуть передбачити більшу кількість ніж 6 робочих днів з дня, наступного за днем надсилання повідомлення про розірвання договору, але не меншу, як це визначено сторонами у спірному договорі. Отже, договір вважається розірваним, з урахуванням ч. 5 ст. 17 Закону України "Про фінансовий лізинг", 02.04.2024; - відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Оскільки відповідач не повернув позивачу ТЗ за договором, що позовні вимоги є обґрунтованими. З наведеними висновками Господарського суду Черкаської області погоджується і колегія суддів та вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. ч. 1-3, 7 ст. 292 Господарського кодексу України (далі - ГК України), лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Об`єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні засоби, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього кодексу та інших законів. Згідно зі ст. 806 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг", фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених п. п. 1-4 ч. 1 ст. 5 цього закону. Лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу. До складу лізингових платежів включаються: 1) сума, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу; 2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об`єкт фінансового лізингу; 3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором. Протягом строку дії договору фінансового лізингу розмір лізингових платежів може бути змінено у випадках та порядку, передбачених таким договором (ч. ч. 1 та 2 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг"). Відповідно до п. 2.2 договору ТЗ передається лізингодавцем лізингоодержувачу по акту прийому-передачі ТЗ. Лізингоодержувач користується ТЗ протягом всього строку лізингу. Також згідно з п. 3.5 договору в Дату надання ТЗ сторони підписують акт приймання-передачі ТЗ. При цьому, другий екземпляр ключів запалювання ТЗ залишається у володінні лізингодавця. Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору фінансового лізингу №087-ЧК-МСБЮ-Ф-099 від 19.02.2021 та замовлень №087-ЧК-МСБ-Ф-099/1 від 19.02.2021, №087-ЧК-МСБ-Ф-099/2 від 19.02.2021, №087-ЧК-МСБ-Ф-099/4 від 16.03.2021, №087-ЧК-МСБ-Ф-099/5 від 16.03.2021, №087-ЧК-МСБ-099/3 від 16.03.2021 позивач передав відповідачу наступні об`єкти лізингу: трактор колісний марки CLAAS AXION 950, 2020 року випуску, заводський № НОМЕР_10 , двигун № НОМЕР_2 ; сівалку точного висіву марки HORSCH PRONTO 12 NT, 2020 року випуску, заводський № НОМЕР_3 ; комбайн зернозбиральний марки CLAAS LEXION 770 TERRA TRAC, 2020 року випуску, заводський № НОМЕР_4 , двигун № НОМЕР_5 ; жниварку зернову марки CLAAS MAXFLEX 930, 2020 року випуску, заводський № НОМЕР_6 ; візок для транспортування жниварки марки CLAAS 521, 2020 року випуску, заводський № НОМЕР_7 . Вказане підтверджується підписаними сторонами без жодних зауважень актами прийому-передачі об`єктів лізингу №087-ЧК-МСБ-Ф-099/1 від 22.02.2021, №087-ЧК-МСБ-Ф-099/2 від 22.02.2021, №087-ЧК-МСБ-Ф-099/4 від 17.03.2021, №087-ЧК-МСБ-Ф-099/5 від 17.03.2021 та №087-ЧК-МСБ-099/3 від 17.03.2021. Відповідач стверджує, що такі об`єкти лізингу передані йому лише документально та фактично не передавалися, а сільськогосподарська техніка взагалі не виготовлялася і не ввозилася на митну територію України. Відповідно до п. 3.6 договору при передачі ТЗ лізингоодержувач зобов`язаний оглянути ТЗ і негайно заявити лізингодавцю про усі виявлені недоліки, за їх наявності, що відображується сторонами в акті приймання-передачі ТЗ. У п. 3.7 договору сторони визначили, що після підписання акта приймання-передачі ТЗ претензії по якості та комплектації ТЗ не приймаються. Претензії щодо прихованих дефектів, які неможливо було виявити під час передачі ТЗ, усуваються виробником ТЗ або постачальником за гарантією. Лізингодавець передає свої права лізингоодержувачу щодо пред`явлення претензій щодо прихованих дефектів до виробника або постачальника даного ТЗ протягом усього строку лізингу. У свою чергу, лізингодавець, якщо це можливо, надає всі необхідні документи для зазначених вище дій. Акти прийому-передачі об`єктів лізингу, а саме п. 9 актів, містять положення про те, що на підставі договору фінансового лізингу №087-ЧК-МСБ-Ф-099 від 19.02.2021 проведено огляд ТЗ, який передається в користування лізингоодержувачу. ТЗ переданий в комплектації, згідно договору (пошкодження і порушення відсутні). ТЗ раніше не експлуатувався. ТЗ відповідає технічним умовам і вимогам лізингоодержувача до ТЗ. Доопрацювання ТЗ не потрібно. Зовнішніх пошкоджень на ТЗ немає. Лізингоодержувач претензій до лізингодавця не має. Отже, обґрунтованим є висновок місцевого господарського суду з приводу того, що підписуючи акти прийому-передачі об`єктів лізингу, відповідач підтвердив те, що ТЗ відповідають технічним умовам і вимогам лізингоодержувача до ТЗ. При цьому, відповідач також не заявив лізингодавцю про жодні недоліки техніки. Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 806 ЦК України до відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами (ч. 1 ст. 671 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 672 ЦК України якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Якщо покупець не відмовився від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити його за ціною, погодженою з продавцем (ч. 5 ст. 672 ЦК України). Поряд з цим, відповідач не скористався своїм правом та не відмовився від прийняття об`єктів лізингу. Крім того, як зазначив позивач та що не заперечується відповідачем, останній певний період сплачував лізингові платежі на підставі умов договору. У листі відповідача у відповідь на лист позивача від 10.02.2023, у якому містилася вимога про надання переданих об`єктів лізингу для здійснення огляду та контролю їх технічного стану, відповідач зазначив, що станом на 11.03.2022 товариство провело оплати за умовами договору фінансового лізингу №087-ЧК-МСБ-Ф-099 від 19.02.2021 в сумі 19128192,21 грн. Судом першої інстанції правомірно спростовані аргументи відповідача про те, що він певний період сплачував лізингові платежі у зв`язку з обіцянками позивача передати техніку (ТЗ) відповідачу. Так у зазначеному листі відповідача, адресованому позивачу, відповідач зазначив, що під час неодноразових зустрічей між представниками сторін було встановлено, що визначена техніка була передана товариству лише документально, фактично цієї техніки Товариство з обмеженою відповідальністю "Діалог" не отримало. Суд першої інстанції встановив, що даний лист є першим повідомленням відповідача про непередання йому позивачем ТЗ, тобто такий лист адресується через два роки після підписання актів приймання-передачі та через рік після припинення здійснення лізингових платежів. Відповідач не надав суду жодних листів, повідомлень, звернень, запитів, надісланих позивачу засобами поштового зв`язку чи електронною поштою, щодо невідповідності переданих ТЗ. Також відповідач не надав суду жодних доказів, які б свідчили про наявність переговорів між сторонами щодо передання ТЗ у майбутньому після підписання актів приймання-передачі. Докази, надані відповідачем щодо того, що виробники техніки, переданої за договором, не підтверджують виготовлення такої техніки, суперечать самій поведінці відповідача, оскільки заперечуючи проти існування спірних ТЗ, відповідач без зауважень підписав акти приймання-передачі ТЗ та певний період часу сплачував лізингові платежі за користування такими ТЗ. Апеляційний суд в даному контексті звертає увагу на те, що добросовісність є однією із основоположних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України). Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Дії учасників цивільних та корпоративних відносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16 зазначено, що в праві України доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки) проявляється, зокрема, у кваліфікації певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи, та базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), в основі якої - принцип добросовісності. Поведінка є такою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, якщо вона не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона правовідносин розумно покладалася на ці заяви чи попередню поведінку. У постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17 зроблено висновок про те, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Апеляційний суд вказує на те, що відповідач, який спочатку підписав без зауважень акти-приймання передачі об`єкту лізингу та сплачував за них частину лізингових платежів, а під час розгляду даної спарви стверджує, що об`єкти лізингу йому взагалі не передавалися та навіть не виготовлялися, діє суперечливо та недобросовісно по відношенню до позивача. При цьому, відповідач також стверджує про те, що акти приймання-передачі були підписані шляхом введення його в оману позивачем, оскільки останній, знаючи про те, що сільськогосподарська техніка відсутня, повідомив відповідача про те, що позивач отримав одиниці техніки (ТЗ) від постачальника, ТЗ наявні у позивача та готуються до передачі відповідачу та надав акти приймання-передачі. Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України якщо одна зі сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Згідно з ч. 1 ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом. Отже, відповідач, стверджуючи про введення його в оману з боку позивача щодо обставин існування об`єкту лізинг, не надав жодних доказів на підтвердження того, що ним вчинялися дії щодо оспорення договору фінансового лізингу шляхом подання позову про визнання його недійсним на підставі ч. 1 ст. 230 ЦК України. Стосовно заперечень відповідача про вписання "від руки" заводських номерів та дати випуску ТЗ в замовлення (додатки №1 до договору) у примірниках позивача і відсутність таких написів у примірниках замовлень відповідача, суд першої інстанції також обґрунтовано відхилив такі аргументи. Так, відповідно до п. п. 2.1 та 3.2 договору замовлення формується лізингоотримувачем та постачальник визначається лізингоотримувачем. Тобто у замовленні вказуються конкретні ознаки ТЗ і, незважаючи на те, що вони вписані лише в примірниках позивача, у подальшому в актах приймання-передачі такі визначальні ознаки є надрукованими і відповідач не заперечує щодо справжності таких актів приймання-передачі, хоча і не надав своїх примірників таких актів. Тобто в актах приймання-передачі зазначені ті ж заводські номери та роки випуску, що і у замовленнях вписані "від руки". Відтак, за відсутності зауважень до актів, таке написання визначальних ознак техніки не є неправомірним та узгоджується з іншими доказами. До того ж, як убачається з матеріалів справи та встановлено вище, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тео-Трейдинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Лізинг Україна" укладені договори поставки №ТЕО-451/ВС від 19.02.2021 та №ТЕО-461/ВС від 16.03.2021, відповідно до яких позивачем придбано сільськогосподарську техніку з метою передачі її в лізинг відповідачу. На виконання цих договорів підписано акт-приймання передачі та здійснено оплату за товар, що підтверджується платіжними інструкціями №11500 від 22.02.2021 на суму 2050000,00 грн, №11501 від 22.02.2021 на суму 5227427,08 грн, №12349 від 16.03.2021 на суму 3024852,00 грн, №12387 від 17.03.2021 на суму 8983316,00 грн, №12384 від 16.03.2021 на суму 2570000,00 грн та №11534 від 22.02.2021 на суму 7277427,07 грн. Зазначене додатково підтверджує факт вчинення позивачем дій, спрямованих на реальне виконання умов договору фінансового лізингу. Крім того, як було зазначено вище, в матеріалах справи наявні зареєстровані відповідачем податкові декларації, які підтверджують фактичну передачу об`єктів лізингу відповідно до актів приймання-передачі. Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Належними доказами отримання товару є, зокрема, підписані сторонами без зауважень акти приймання-передачі. За їх наявності та належного оформлення в тому числі в податковому обліку, обставина, зазначена відповідачем, про підписання документів без реального отримання ТЗ є досить маловірогідною. Досліджуючи податкові декларації, зареєстровані відповідачем, судом враховано правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 29.06.2021 у справі №910/23097/17, та Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.06.2022 у справі №922/2115/19. Так, у разі наявності дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару сторони не позбавлені права доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару. За приписами ч. ч. 3 та 8 ст. 19 ГК України обов`язком суб`єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни. Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим кодексом термін. Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10 ст. 201 ПК України). Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки. Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст. Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце. Отже, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, суд повинен враховувати фактичні дії як постачальника так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару. Якщо сторона заперечує факт передачі товару за договором поставки за податковими накладними, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних, і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими накладними, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною. У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання послуг на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом. Отже, враховуючи реєстрацію відповідачем податкових декларацій, що надає йому право на отримання податкового кредиту, підписання відповідачем без зауважень актів приймання-передачі ТЗ, сплату відповідачем лізингових платежів, незвернення до позивача із повідомленнями про невідповідність товару та те, що відповідач не скористався правом, передбаченим п. 11.8.3 договору, дострокового розірвання договору, вказаними діями відповідач підтвердив факт прийняття ТЗ від позивача. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі. За переданий у лізинг ТЗ з дати надання до завершення строку лізингу лізингоодержувач зобов`язаний сплачувати лізингодавцю лізингові платежі (п. 4.1 договору). Лізингоодержувач зобов`язаний вчасно виконувати грошові зобов`язання за цим договором, термін виконання яких настав, у тому числі у випадку неможливості користування ТЗ та незалежно від результатів його господарської діяльності (п. 4.6. договору). Як стверджує позивач, з 16.02.2022 відповідач припинив виконувати зобов`язання щодо сплати лізингових платежів, продовжуючи користуватися об`єктами лізингу та станом на момент звернення до суду з позовом заборгованість відповідача з оплати лізингових платежів становила 15998551,94 грн. Крім того, як уже встановлено судом, зі змісту листа відповідача, надісланого позивачу у відповідь на вимогу позивача від 10.02.2023 надати об`єкти лізингу для здійснення огляду та контролю їх технічного стану, відповідач зазначив, що станом на 11.03.2022 він провів оплати на підставі договору фінансового лізингу в сумі 19128192,21 грн. Такі обставини не заперечуються відповідачем в частині часткової сплати лізингових платежів, лише аргументуються тим, що у зв`язку з фактичним неотриманням відповідачем ТЗ за договором, у нього не виникло обов`язку зі сплати лізингових платежів. Відповідно до ч. 4-7 ст. 17 Закону України "Про фінансовий лізинг" після отримання лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача, та/або вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу, у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса: 1) у разі якщо лізингоодержувач не сплатив за договором фінансового лізингу лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення становить більше 60 календарних днів; 2) за наявності інших підстав, встановлених договором фінансового лізингу або законом. Повернення предмета договору фінансового лізингу за виконавчим написом нотаріуса здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Вчинення виконавчого напису про витребування предмета договору фінансового лізингу здійснюється нотаріусом відповідно до вимог та в порядку, встановлених главою 14 Закону України "Про нотаріат". Для цілей цієї статті сторона вважається повідомленою про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів (у разі якщо договором не передбачено більший строк) з дня, наступного за днем надсилання іншою стороною відповідного повідомлення на поштову адресу та/або адресу електронної пошти, зазначену в договорі, що розривається. Договір фінансового лізингу може бути достроково розірваний з інших підстав, встановлених законом або таким договором. Лізингові платежі, сплачені лізингоодержувачем за договором фінансового лізингу до дати односторонньої відмови лізингодавця від договору фінансового лізингу або його розірвання, не підлягають поверненню лізингоодержувачу, крім випадків, якщо одностороння відмова від договору фінансового лізингу або його розірвання здійснюються до моменту передачі об`єкта фінансового лізингу лізингоодержувачу. Лізингодавець має право стягнути з лізингоодержувача заборгованість із сплати лізингових платежів на дату розірвання договору, неустойку (штраф, пеню), документально підтверджені витрати, у тому числі на оплату ремонту, відшкодування витрат на ремонт об`єкта фінансового лізингу та/або сплати інших платежів, безпосередньо пов`язаних з виконанням договору фінансового лізингу, відповідно до умов такого договору та законодавства, у тому числі витрати, понесені лізингодавцем у зв`язку із вчиненням виконавчого напису нотаріусом. Згідно зі ст. 18 Закону України "Про фінансовий лізинг" у разі повернення лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу, у тому числі з підстав розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках, визначених договором фінансового лізингу та цим законом, лізингоодержувач зобов`язаний повернути об`єкт фінансового лізингу лізингодавцю у стані, в якому такий об`єкт було отримано від нього, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об`єкт фінансового лізингу. Якщо об`єкт фінансового лізингу повертається лізингодавцю в неналежному стані, лізингоодержувач зобов`язаний на вимогу лізингодавця в повному обсязі оплатити ремонт об`єкта фінансового лізингу або відшкодувати лізингодавцю витрати на ремонт. У разі тимчасової державної реєстрації об`єкта фінансового лізингу за лізингоодержувачем він повинен зняти такий об`єкт з обліку та передати лізингодавцю реєстраційні документи на об`єкт фінансового лізингу. У п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про фінансовий лізинг" визначено, що лізингодавець має право: у випадках, передбачених законом та/або договором фінансового лізингу, відмовитися від договору фінансового лізингу, стягнути з лізингоодержувача несплачені лізингові платежі, термін сплати яких настав на дату такої відмови, вимагати повернення об`єкта фінансового лізингу та у разі невиконання лізингоодержувачем обов`язку щодо повернення об`єкта фінансового лізингу - сплати неустойки у розмірі, встановленому цим законом, за володіння та користування об`єктом фінансового лізингу за час прострочення повернення об`єкта фінансового лізингу, якщо інший розмір неустойки не визначений договором фінансового лізингу. Відповідно до п. 11.8.2 укладеного правочину договір повністю або відповідний графік платежів може бути достроково розірвано (припинено його дію) з ініціативи лізингодавця, якщо лізингоодержувач не виконує будь-якого або декількох зі своїх зобов`язань, передбачених п. п. 6.1, 6.2, 6.3, 6.7, 6.8, 6.13, 6.18, 6.19, 6.20, 6.21 та 11.1 цього договору або графіком платежів. В такому випадку лізингодавець письмово повідомляє лізингоодержувача про розірвання (припинення дії) цього договору або відповідного графіку платежів, які вважаються розірваними (дія яких вважається припиненою) на 3 (третій) день з дати направлення письмового повідомлення. При цьому лізингоодержувач зобов`язаний протягом 10 (десяти) календарних днів перерахувати лізингодавцю в повному обсязі суму лізингових платежів та інші суми, встановлені цим договором та додатками до нього, що залишились не сплаченими на дату розірвання договору з урахуванням положень п. 13.11 цього договору. З матеріалів справи вбачається, що позивач надіслав відповідачу повідомлення від 22.03.2024 про відмову від договору фінансового лізингу, у якому зазначив, що станом на 22.03.2024 заборгованість зі сплати лізингових платежів за договором становить 15998551,94 грн. Враховуючи, що прострочення лізингових платежів за договором триває більше 30 днів (з 16.02.2022), лізингодавець повідомив лізингоодержувача про відмову від договору в односторонньому порядку. Згідно з наданими позивачем доказами, таке повідомлення надіслано відповідачу 23.03.2024. Як було зазначено вище, відповідно до п. 11.8.2 договору останній вважається розірваним на 3 (третій) день з дати направлення письмового повідомлення. Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону України "Про фінансовий лізинг" для цілей цієї статті сторона вважається повідомленою про відмову від договору та його розірвання, якщо минуло шість робочих днів (у разі якщо договором не передбачено більший строк) з дня, наступного за днем надсилання іншою стороною відповідного повідомлення на поштову адресу та/або адресу електронної пошти, зазначену в договорі, що розривається. Тобто, договором сторони можуть передбачити більшу кількість ніж 6 робочих днів з дня, наступного за днем надсилання повідомлення про розірвання договору, але не меншу, як це визначено сторонами у спірному договорі. Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що договір вважається розірваним, з урахуванням ч. 5 ст. 17 Закону України "Про фінансовий лізинг", 02.04.2024. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом (ч. 2 ст. 806 ЦК України). У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 785 ЦК України). Оскільки відповідач не повернув позивачу ТЗ за договором за наявності відповідного обов`язку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими. Щодо посилання відповідача на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 02.06.2023 у справі №757/18674/23-к та вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 10.06.2024 у справі № 752/6963/24, судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Оскільки ухвала не є рішенням суду, положення зазначеної статті не підлягають застосуванню. Також, згідно з ч. 6 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Водночас обставини, встановлені судом у вироку Голосіївського районного суду міста Києва від 10.06.2024 у справі №752/6963/24 не стосуються сторін у даній справі та об`єктів лізингу, що є предметом судового розгляду. Як наслідок, аргументи відповідача щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та недоведеності обставин і суперечності їх наявним доказам не знайшли свого підтвердження. Також скаржник стверджує, що місцевим господарським судом при постановленні ухвал (в тому числі протокольних) від 31.10.2024, 08.11.2024 та 29.11.2024 порушено ст. ст. 2, 13, 14 та 15 ГПК України, а також п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, чим позбавлено відповідача можливості довести обставини щодо невиготовлення об`єктів лізингу заводами виробниками. Колегія суддів зазначає, що у підготовчому засіданні 31.10.2024 господарський суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів від Державної митної служби України з тих мотивів, що останньою листом від 28.10.2024 було надано відповідь на ухвалу суду від 11.09.2024, якою вже витребувано відповідні докази. Ухвалою від 31.10.2024, викладеною окремим документом, відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог" про витребування доказів (документів та інформації) у Головного слідчого управління Національної поліції України та Офісу Генерального прокурора. Обґрунтовуючи відмову у задоволенні вказаного клопотання, судом першої інстанції зазначено, що обидві сторони у справі №925/910/24 зазначені в ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 31.05.2023, як особи, які співпрацювали з Особою_5, яка є, за змістом ухвали, підозрюваною у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України. У зв`язку з викладеним, у разі задоволення господарським судом клопотання про витребування матеріалів, що є відомостями досудового розслідування та розкриття відомостей досудового розслідування для Господарського суду Черкаської області у справі №925/910/24, такі відомості стануть відомі сторонам у даній справі, тобто потенційним учасникам кримінального провадження. Тому, наслідком витребування матеріалів кримінального провадження може бути розголошення відомостей досудового розслідування, що є порушенням ст. 222 Кримінального процесуального кодексу України. Ухвалою від 08.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог" про повторне витребування доказів у Державної митної служби України. Зазначена відмова мотивована тим, що ухвалою від 11.09.2024 господарський суд задовольнив клопотання відповідача про витребування доказів від Державної митної служби України. У свою чергу, 28.10.2024 на електронну пошту суду надійшов лист Державної митної служби України про надання інформації, у якій надано відповідь на ухвалу суду від 11.09.2024. У листі, зокрема, зазначено, що за відомостями з інформаційних баз даних Держмитслужби інформації стосовно митного оформлення сільськогосподарської техніки, зазначеної в ухвалі, за період з 01.01.2020 по 18.09.2024, станом на 21.09.2024, не виявлено. Пошук було здійснено по контексту в графі 31 декларації "опис товару" по серійному номеру та торговій марці. Зазначення у митних деклараціях найменувань торговельної марки та виробника товару не є обов`язковим, оскільки згідно з підпунктом "в" пункту 5 частини восьмої статті 257 Митного кодексу України відомості щодо торговельної марки та виробника товарів вносяться до митної декларації за наявності у товаросупровідних та комерційних документах. Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, тому внесення моделей, серійних номерів, маркувань, артикулів товару тощо до митної декларації не є обов`язковим (частина сьома статті 257 Кодексу). Враховуючи можливість різного написання назв товару, зазначений пошук може не забезпечувати повного охоплення усіх митних оформлень. Отже, Державна митна служба України на виконання ч. 8 ст. 81 ГПК України повідомила про неможливість подання витребуваних доказів та обґрунтувала таку неможливість. При цьому, у клопотанні про витребування доказів у Державної митної служби України, поданому відповідачем 08.11.2024, зокрема, розширено список затребуваних документів, а саме, уточнено перелік документів, які могли надаватись під час проведення митного оформлення та на підставі яких у період з 01.01.2020 по 18.09.2024 було проведено митне оформлення спірної сільськогосподарської техніки: рахунки-фактури (інвойси) міжнародні транспортні накладні (CMR), авіаційні накладні, коносаменти, зовнішньоекономічні контракти, інші документи, що можуть свідчити про ввезення або відсутність факту ввезення на митну територію України зазначених ТЗ. Водночас, у листі Державної митної служби України зазначено, що пошук було здійснено по контексту в графі 31 декларації "опис товару" по серійному номеру та торговій марці, відтак вихідні пошукові дані в конкретному випадку не змінились. Щодо розширення питання про конкретних юридичних осіб, за якими могла бути зареєстрована техніка як власників чи отримувачів, то за відсутності можливості знаходження техніки за описом, відсутня необхідність з`ясування питання щодо осіб, за якими така техніка реєструвалась чи ними отримувалась. Ухвалою від 29.11.2024 відмовлено у визнанні причин неподання Товариством з обмеженою відповідальністю "Діалог" клопотання про направлення судового доручення до іншого суду поважними та у поновленні строку подання такого клопотання, а також залишено без розгляду клопотання про направлення судового доручення до іншого суду. Ухвала мотивована тим, що відповідачем не доведено поважності причин неподання відповідного клопотання у встановлений процесуальний строк. Також судом враховано, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених п. п. 1- 3-1 ч. 1 ст. 227 та п. 1 ч. 1 ст. 228 ГПК України (ч. 3 ст. 195 ГПК України). При цьому, питання про направлення судових доручень вирішується судом у підготовчому засіданні, а оскільки суд перейшов до розгляду справи по суті, то зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 228 ГПК України заборонене в силу імперативних приписів ч. 3 ст. 195 ГПК України. Апеляційний суд зазначає, що порушення судом норм процесуального права не завжди є підставою для скасування судового рішення. Так, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Частиною 3 вказаної статті передбачено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Водночас, як встановлено вище, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заявленого позову. Кожна з ухвал суду першої інстанції, про незаконність яких стверджує скаржник, містить обґрунтування щодо відмови чи залишення без розгляду клопотань відповідача про витребування доказів з посиланням на аргументи скаржника, обставини справи та норми процесуального закону. В апеляційній скарзі відповідачем не обґрунтовано належним чином порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, а також не доведено, що окремі, на його переконання, порушення, призвели до неправильного вирішення справи. За таких обставин апеляційний суд відхиляє аргументи скаржника в частині порушення місцевим господарським судом при постановленні ухвал від 31.10.2024, 08.11.2024 та 29.11.2024 ст. ст. 2, 13, 14 та 15 ГПК України, а також п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України. Окремо скаржник також вказує на незаконність ухвали суду першої інстанції від 10.09.2024, якою поновлено розгляд справи на підставі ч. 12 ст. 176 ГПК України після залишення позову без руху ухвалою від 02.09.2024. Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 02.09.2024 позовну заяву залишено без руху з тієї підстави, що позивач не зазначив у позовній заяві відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви. 09.09.2024 на виконання вказаної ухвали позивачем подано заяву про усунення недоліків з зазначенням переліку доказів та інформації про знаходження їх оригіналів у кожної зі сторін спору. Як наслідок, суд першої інстанції на підставі ч. 12 ст. 176 ГПК України продовжив розгляд справи, про що постановив ухвалу від 10.09.2024. Оскільки жодних інших наслідків для позивача, який усунув недоліки позовної заяви, окрім як продовження розгляду справи, процесуальний закон не містить, ухвала місцевого господарського суду від 10.09.2024 постановлена з дотриманням норм процесуального права. З урахуванням усього вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Лізинг Україна". Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі ст. ст. 76 та 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 29.11.2024 у справі №925/910/24 ухвалене з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог" не підлягає задоволенню. У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника. Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 29.11.2024 у справі №925/910/24 залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Діалог".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення повного судового рішення. Повна постанова складена 05.03.2025. Головуючий суддя В.В. Шапран Судді В.В. Андрієнко С.І. Буравльов

релевантний фрагмент

Посилання у тексті:

· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»

Постанова Північний апеляційний господарський суд № 925/910/24

Дізнатися більше

Дізнатися більше

Дізнатися більше