Постанова Дніпровський апеляційний суд № 185/9352/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2264/25 Справа № 185/9352/24 Суддя у 1-й інстанції - Юдіна С. Г. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 березня 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В. суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П. за участю секретаря Гречишникової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка на виробництві, - за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мотуз Олександр Володимирович, - за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 11 листопада 2024 року,- В С Т А Н О В И В: ІСТОРІЯ СПРАВИ 03.09.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», в якому просила суд стягнути з відповідача на її користь у якості відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка на виробництві, суму грошових коштів у розмірі 600 000 грн. без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 11 листопада 2024 року позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка на виробництві задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка на виробництві 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. В іншій частині відмовлено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь держави судовий збір у розмірі 2 000 грн. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ 04.12.2024 року від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мотуз Олександр Володимирович надійшла апеляційна скарга, в якій просить, рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2024 року змінити, стягнувши з відповідача на користь позивача суму моральної шкоди у розмірі 600 000,00 грн без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції не було належним чином встановлено наслідків та обсягу спричинених позивачу моральних страждань з урахуванням ступеня вини відповідача, а отже, оскаржуване судове рішення слід змінити, збільшивши розмір моральної шкоди, спричиненої позивачу до розміру, який був заявлений позивачем у позовній заяві. 24.12.2024 року від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" надійшла апеляційна скарга, в якій просить, змінити рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.11.2024 року, зменшивши розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, до 50 000 грн. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» створило всі належні та безпечні умови праці для своїх працівників: розробило та запровадило технологічні паспорти на виконання небезпечних видів робіт, здійснює свою господарську діяльність на підставі належним чином оформлених та отриманих дозволів та ліцензій, забезпечує справним обладнанням, щозміни з усіма працівниками проводить інструктажі з охорони праці на предмет безпечного виконання робіт за виданим нарядом, у відповідності до «Положення про навчання та перевірку знань з охорони праці», діючого на підприємстві Відповідача, проводить періодичні планові та позапланові інструктажі з питань охорони праці, забезпечує всіх працівників, без винятку, засобами колективного та індивідуального захисту. Натомість, людський фактор, а саме невиконання працівниками вимог законодавства з охорони праці при здійсненні своїх трудових обов`язків призвело до нещасного випадку на виробництві, внаслідок якого було смертельно травмовано чоловіка Позивачки - ОСОБА_2 . АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Відзиви на апеляційні скарги в порядку ст.360 ЦПК України не надходили. В АПЕЛЯЦІЙНОМУ СУДІ Від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мотуз Олександр Володимирович надійшла заява про розгляд спрви без участі. Відповідач належним чином повідомлений про день та час розгляду справи (а.с.95), у судове засідання не з`явився, що відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи. ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 .(а. с. 8) ОСОБА_2 працював у різних структурних підрозділах Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля». ІНФОРМАЦІЯ_1 о 13.35 год. з ОСОБА_2 під час виконання ним трудових обов`язків стався нещасний випадок. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть. (а. с. 9) Відповідно до акту про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом № 5 від 09 червня 2013 року, встановлено причину настання нещасного випадку: Основні: Технічні: Конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність транспортних засобів; Недосконалість технологічного процесу, його невідповідність вимогам безпеки. Супутні: Організаційні: Порушення технологічного процесу; Порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, устаткування, машин, механізмів тощо; Невиконання посадових обов`язків; Невиконання вимог інструкцій з охорони праці; Незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці. Психофізіологічні причини: Особиста необережність потерпілих. Пунктом 10 зазначеного Акту встановлені особи які, допустили порушення вимог законодавства про охорону праці: ОСОБА_3 , прохідник дільниці підготовчих робіт №4; ОСОБА_4 , прохідник дільниці підготовчих робіт №4; ОСОБА_5 , прохідник дільниці підготовчих робіт № 4; ОСОБА_6 , машиніст гірничих виїмкових машин дільниці підготовчих робіт №4; ОСОБА_7 , машиніст гірничих виїмкових машин дільниці підготовчих робіт № 4; ОСОБА_8 , виконуючий обов`язки гірничого майстра дільниці підготовчих робіт № 4; ОСОБА_9 , заступник начальника дільниці підготовчих робіт № 4; ОСОБА_16, начальник дільниці підготовчих робіт №4; ОСОБА_10 , механік дільниці підготовчих робіт № 4; ОСОБА_11 , гірничий майстер дільниці вентиляції та техніки безпеки № 2; ОСОБА_12 , начальник зміни виробничої служби № 2; ОСОБА_13 , ведучий гірничий інженер з гірничих робіт; ОСОБА_14 , начальник зміни з охорони праці; ОСОБА_15 , завідуючий гірничими роботами з проведення та ремонту гірничих виробок. Суд вважає, що позивачка має право на відшкодування моральної шкоди у зв`язку із встановленням причинного зв`язку смерті її чоловіка та отриманими ушкодженнями на виробництві під час виконання ним трудових обов`язків, а також з істотності вимушених змін у життєвих стосунках позивачки та її сина, її переживань та страждань, пов`язаних із втратою близької людини - чоловіка. Суд не бере до уваги доводи представника відповідача, що в діях відповідача відсутні ознаки протиправності, оскільки чоловік позивача отримав тілесні ушкодження у зв`язку з незабезпеченням йому безпечних та нешкідливих умов праці, тому ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» є особою, що несе відповідальність за порушення ст. 13 Закону України «Про охорону праці». Також суд не бере до уваги і доводи представника відповідача щодо відсутності доказів заподіяння позивачці моральної шкоди, оскільки факт заподіяння такої шкоди у зв`язку зі смертю чоловіка доведений матеріалами справи. Позивачка внаслідок втрати чоловіка пережила нервове потрясіння, пов`язане з його смертю, вона втратила турботу, моральну та матеріальну підтримку близької людини, а їх спільний син втратив батька у дворічному віці. Факт заподіяння моральної шкоди позивачці у зв`язку з втратою чоловіка, завдає їй душевних та психологічних страждань, позивачка позбавлена можливості спілкуватися з близькою людиною, відчувати його турботу, любов, підтримку, та утримання, що тягне за собою порушення її нормальних життєвих зв`язків та докладання з її боку додаткових зусиль для організації свого життя. Виходячи з цих обставин, суд першої інстанції, беручи до уваги конкретні обставини по справі, невідворотність, характер, інтенсивність і довготривалість моральних страждань позивачки, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду в сумі 200 000, 00 грн., що буде відповідати засадам розумності, виваженості та справедливості, та не приведе до безпідставного збагачення. З таким висновком погоджується й колегія суддів апеляційного суду. Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Згідно ст.43, ст.46 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці. Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Частиною 2 ст.1168 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю. Право на звернення до суду про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи виникає у зв`язку з настанням певних подій: каліцтво, ушкодження здоров`я або смерть фізичної особи. Відшкодування моральної шкоди є способом захисту цивільних прав та інтересів судом (ст.16 ЦК України). У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року №155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я. Отже, судом першої інстанції встановлений і причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача - втрата життєвих зв`язків позивача з рідною людиною. З огляду на вищезазначене суд першої інстанції правильно визнав, що відповідач є особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди перед позивачем. Відповідно до роз`яснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Так, дійсно встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Смерть рідної людини, не відновлювана втрата, що спричиняє страждання та хвилювання. Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року). Втім, колегія суддів, виходячи із засад розумності та справедливості, беручи до уваги конкретні обставини по справі, враховуючи глибину фізичних та моральних страждань позивача, та те, що вона втратила чоловіка та батька дитини назавжди приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно визначив розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в сумі 200 000 грн. без утриманням податків та інших обов`язкових платежів. Враховуючи вищевикладене, апеляційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мотуз Олександр Володимирович та Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" не підлягають задоволенню. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права. Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено. Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд повно і всебічно перевіривши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову у відповідності з нормами матеріального права та з дотриманням норм процесуального права. Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвалене судом рішення відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційних скарг не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мотуз Олександр Володимирович та Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" залишити без задоволення. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 11 листопада 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Судді: