Постанова Київський апеляційний суд № 381/794/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М. № 22-ц/824/1661/2025 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 381/794/24 10 лютого 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Ратнікової В.М. суддів - Борисової О.В. - Левенця Б.Б. при секретарі - Уляницькій М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 адвоката Мєстєчкіної Ольги Іванівни на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Ковалевської Л.М., у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Оратівська селищна рада Вінницького району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення,- в с т а н о в и в: У лютому 2024 року ОСОБА_3 , заінтересована особа: Оратівська селищна рада Вінницького району Вінницької області, звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Вимоги заяви обгрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 . Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається із земельної ділянки площею 2,2117 га, кадастровий номер 0523183600:02:003:0025, що розташована на території Осичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області. Вона є спадкоємицею першої черги спадкування після смерті матері. Згідно Витягу зі спадкового реєстру №75760500, виданого 09 лютого 2024 року Немирівською державною нотаріальною конторою, спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не заводилась. З 2008 року і до дня смерті її мати ОСОБА_4 фактично проживала з нею в селі Триліси Фастівського районуі воназдійснювала за нею догляд. Зазначала, що встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини їй необхідно для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом. Ураховуючи наведене, заявниця ОСОБА_3 просила суд встановити факт, що вона, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно спільно проживала на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Фастів Київської області, за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2024 року заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: Оратівська селищна рада Вінницького району Вінницької област, про встановлення факту, що має юридичне значення задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно спільно проживала на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Фастів Київської області, за адресою: АДРЕСА_1 . Представник особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 - адвокат Мєстєчкіна Ольга Іванівна, не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: Оратівська селищна рада Вінницького району Вінницької області до Фастівського районного суду Київської області про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без розгляду відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 376 та ч. 1 ст. 377 та ч. 6 ст. 294, ч. 4 ст. 315 ЦПК України. В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції є необгрунтованим та незаконним, оскільки при його ухваленні судом допущено порушення норм процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що встановлений оскаржуваним судовим рішенням юридичний факт впливає на спадкові права і обов`язки ОСОБА_1 , який є спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 . Зазначає, що при поданні даної заяви заявниця ОСОБА_2 приховала ту обставину, що існують й інші спадкоємці після смерті ОСОБА_4 і що в даному випадку існує спір про право на спадкове майно, що належало на день смерті спадкодавиці. Вважає, що між ним, ОСОБА_1 , та заявником у даній справі ОСОБА_2 наявний спір про право щодо спадкового майна, що належало на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , право на яке в порядку спадкування за законом набув її чоловік ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та за життя на випадок своєї смерті розпорядився всім своїм майном, яке буде належати йому на день смерті, шляхом складання заповіту 13 вересня 2012 року, зареєстрованого у реєстрі за №36, на користь свого внука ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому Фастівський районний суд дійшов помилкових висновків про можливість розгляду заяви ОСОБА_2 в порядку окремого провадження. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 - адвокат Мєстєчкіна Ольга Іванівнапідтримала доводи апеляційної скарги та просила скаргу задовольнити. Заявник ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась. Заінтересована особа: Оратівська селищна рада Вінницького району Вінницької області участь свого представника в судовому засіданні не забезпечила. Про день та час слухання справи вказані учасники справи судом апеляційної інстанції повідомлялись у встановленому законом порядку. Відповідності до вимог статті 128, 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності заявника ОСОБА_2 та представника заінтересованої особи Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області. Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 адвоката Мєстєчкіної Ольги Іванівни, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 та її батьками є: ОСОБА_5 і ОСОБА_4 (а.с.9). Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , 24 листопада 1986 року ОСОБА_7 та ОСОБА_8 уклали шлюб у Відділі РАЦС Фастівського міськвиконкому (а.с.10). Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0000933602023, ОСОБА_4 на праві власності належить земельна ділянка площею 2,2117 га, кадастровий номер 0523183600:02:003:0025, що розташована на території Осичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області (а.с.11-12). ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 у віці 78 років, місце смерті місто Фастів Київської області, що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області (а.с.8). Спадкоємицею першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 є її донька ОСОБА_2 . За даними довідки №4-108/02.00-29 від 19.12.2023 року, виданої Рожичнянським старостинським округом Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на день смерті була зареєстрована у АДРЕСА_2 . Однак, фактично не проживала за даною адресою з 2008 року, оскільки вибула проживати до дочки ОСОБА_2 у село Триліси Фастівського району Київської області, де і померла (а.с.14). Відповідно до довідки №16-06/59, виданої 20 грудня 2023 року Триліським старостинським округом №6 Кожанської селищної ради, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті проживала в АДРЕСА_1 без реєстрації місця проживання. Спільно з нею проживала та здійснювала за нею догляд донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.15). Відповідно до витягу зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за парамертами запиту ОСОБА_4 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 інформація відсутня (а.с. 13). Ухвалюючи рішення про задоволення заяви ОСОБА_2 та встановлюючи факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно спільно проживала на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що спадщину після смерті своєї матері одноособово прийняла заявник ОСОБА_2 в силу вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини і не заявляла нотаріусу відмову від цієї спадщини. З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитися не може, виходячи з наступного. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає. Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України). Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права. У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що «юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто, від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів». Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду: від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20). Фактичні обставини справи, встановлені судом, свідчать про те, що метою звернення ОСОБА_2 із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом. Із досліджених судом доказів встановлено, що ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 та її батьками є: ОСОБА_5 і ОСОБА_4 (а.с.9). ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 у віці 78 років, місце смерті місто Фастів Київської області, що підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Фастівського міськрайонного управління юстиції у Київській області (а.с.8). Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). За правилами статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Статтею 1258 ЦК України, встановлено черговість спадкування за законом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 ЦК України. Відповідно до статті 1261 ЦК України, визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Ухвалюючи рішення у справі про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, суд першої інстанції виходив із того, що спадкоємицею першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 є її донька ОСОБА_2 та вона одноосібно прийняла спадщину після смерті своєї матері. Разом з тим, із наданого заявником ОСОБА_10 ою ОСОБА_11 ою ОСОБА_12 ою та дослідженого судом письмового доказу - свідоцтва про народження ОСОБА_13 вбачається, що її батьками є: ОСОБА_5 і ОСОБА_4 (а.с.9). Отже, ОСОБА_5 (батько заявниці) в силу вимог статті 1261 ЦК України (перша черга спадкоємців за законом) нарівні з донькою мав право на спадкування за законом, внаслідок смерті дружини ОСОБА_14 и Демидівни. Установивши ці обставини, суд першої інстанції не з?ясував, які фізичні особи можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, не запропоновував заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них. Таким чином, поклавши в основу рішення про встановлення факту лише пояснення заявника ОСОБА_15 , суд першої інстанції тим самим встановив факт про те, що заявник ОСОБА_2 одноосібно прийняла спадщину після смерті матері. Разом з тим, подаючи апеляційну скаргуна рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2024 року, ОСОБА_1 як особа, яка не брала участі в справі, заперечуючи проти доводів заявника ОСОБА_10 ої ОСОБА_11 и Володимирівни, надав письмові докази, які вказують на те, що після смерті ОСОБА_14 и ОСОБА_16 и, яка по лінії споріднення доводиться йому бабою, залишилось спадкове майно, яке складається, у тому числі, із земельної ділянки площею 2,2117 га, кадастровий номер 0523183600:02:003:0025, що розташована на території Осичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області. Ніхто із спадкоємців не звертався до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Вважає, що спадщину фактично прийняв чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , оскільки постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини та був зареєстрований, що підтверджується довідками Осичнянського старостинського округу Оратівської селищної ради Вінницького району Вінницької області від 20.04.2022 року за №11-78 та Оратівської селищної ради від 20.05.2024 року №138/02.0, не заявляв нотаріусу про відмову від цієї спадщини, але за життя не оформив своїх спадкових прав (а.с. 57, 58, 59, 64). Його дідусь - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . За життя ОСОБА_5 на випадок своєї смерті розпорядився всім своїм майном, яке буде належати йому на день смерті, шляхом складання заповіту 13 вересня 2012 року, зареєстрованого у реєстрі за №36, на користь свого онука ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 66). На підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом приватним нотаріусом Оратівського (нині Вінницького) нотаріального округу Дроновою О.В. 23.12.2014 року заведено спадкову справу №118/2014 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 (а.с. 57). 07 червня 2024 року приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Кравченко О.В. на підставі вищезазначеного заповіту ОСОБА_5 видане ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 2,3589 га, кадастровий номер 0523183600:02:003:0024, що розташована на території Осичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області, що належала спадкодавцю ОСОБА_5 (а.с. 65). В частині земельної ділянки площею 2,2117 га, кадастровий номер 0523183600:02:003:0025, що розташована на території Осичнянської сільської ради Оратівського району Вінницької області, та входить до складу спадщини, свідоцтво про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 не отримав, оскільки на це майно заявила свої права в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 - її дочка ОСОБА_2 (заявник у справі), яка надала рішення Фастівського районного суду Київської області від 02 квітня 2024 року (справа № 381/794/24). Отже, ОСОБА_1 , який є спадкоємцем ОСОБА_5 у порядку, передбаченому спадковим правом (норми ЦК України), оспорює право ОСОБА_2 на прийняття спадщини. Таким чином, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_2 , не підлягає з`ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадженняз використанням відповідних процесуальних інститутів позовного провадження, а тому висновок суду першої інстанції про задоволення заяви ОСОБА_2 у порядку окремого провадження не ґрунтується на вимог цивільного процесуального законодавства. У зв`язку з наведеним, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мєстєчкіна Ольга Іванівна, слід задовольнити, оскаржуване рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2024 року - скасувати та залишити заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: Оратівська селищна рада Вінницького району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення, без розгляду, роз`яснившизаявнику, що вона вправі подати позов на загальних підставах. Керуючись ст.ст. 294, 367, 368, 374, 377, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника особи, яка не брала участі у справі,ОСОБА_1 адвоката Мєстєчкіної Ольги Іванівнизадовольнити. Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2024 року скасувати. Заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: Оратівська селищна рада Вінницького району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення, залишити без розгляду. Роз`яснити ОСОБА_2 іправо звернутися до суду з позовом на загальних підставах. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови. Головуючий: Судді: