Постанова Чернівецький апеляційний суд № 724/2004/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 жовтня 2023 року м. Чернівці справа №724/2004/23 провадження №22-ц/822/816/23 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Половінкіної Н.Ю. суддів Височанської Н.К., Литвинюк І.М. секретаря Факас А.В. учасники справи: заявник ОСОБА_1 заінтересована особа Клішковецька сільська рада Дністровського району Чернівецької області апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Боднарюк Віталій Іванович, на ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 12 вересня 2023 року, головуючий у першій інстанції Єфтеньєв О.Г. ВСТАНОВИВ Описова частина Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_1 у вересні 2023 року звернулася до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу з участю заінтересованої особи Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області. Зазначала, що внаслідок смерті матері ОСОБА_2 відкрилась спадщина 28 листопада 2019 року. До складу спадщини входить земельна ділянка площею 0,25 га цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку, розташована у селі Клішківці Дністровського району Чернівецької області, та земельна ділянка площею 0,25 га цільовим призначенням для ведення особистого підсобного господарства, розташована у селі Клішківці Дністровського району Чернівецької області. Посилалася на те, що у встановлений законом строк подала заяву приватному нотаріусу Дністровського районного нотаріального округу Чернівецької області Мартинюк С.А. про прийняття спадщини. Приватним нотаріусом Дністровського районного нотаріального округу Чернівецької області Мартинюк С.А. було виявлено, що у державному акті на право приватної власності на землю серії І-ЧВ № 004508, виданому Клішковецькою сільською радою Хотинського району Чернівецької області 09 вересня 1996 року, ім`я спадкодавиці значиться « ОСОБА_3 ». Просила встановити юридичний факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , державного акту на право власності на землю серії І-ЧВ № 004508, виданого Клішковецькою сільською радою Хотинського району Чернівецької області 09 вересня 1996 року. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 12 вересня 2023 року у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 з участю заінтересованої особи Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу відмовлено. Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Боднарюк В.І., в апеляційній скарзі просить ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 12 вересня 2023 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Зазначає, що суд першої інстанції дійшов висновку про наявність спору про право на порушення норм процесуального права. Вказує, що обставини справи не свідчать про наявність спору про право на момент відкриття провадження у справі. Внаслідок помилки у зазначені імені спадкодавиці у Державному акті про право приватної власності на землю серії 1-ЧВ №004508, виданному Клішкрвецькою сільською радою Хотинського району Чернівецької області 09 вересня 1996 року, потребує встановлення факту належності зазначеного правовстановлюючого документу. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Боднарюк В.І., не надходило.

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Боднарюк В.І., підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 з участю заінтересованої особи Клішковецької сільської ради Дністровського району Чернівецької області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, суд першої інстанції керувався положеннями частини 4 статті 315 ЦПК України та дійшов висновку, що вбачається спір про право щодо об`єкту нерухомого майна земельної ділянки, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження. На обгрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив, що встановлення факту належності спадкодавці правовстановлюючого документу необхідно ОСОБА_1 для прийняття спадщини, що може порушити права інших осіб на спірне майно. Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення наведеним нормам не відповідає. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій На підставі свідоцтва про смерть, виданого виконавчим комітетом Клішковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області 28 листопада 2019 року ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . До матеріалів справи приєднано державний акт на право приватної власності на землю серії І-ЧВ № 004508, виданий Клішковецькою сільською радою 09 вересня 1996 року ОСОБА_2 . За повідомленням приватного нотаріуса Дністровського районного нотаріального округу Чернівецької області Мартинюк С.А. від 05 вересня 2023 року № 104/01-16 відкрито спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до спадкової справи № 71/2020 спадкоємцем за законом є дочка ОСОБА_1 , яка у встановлений строк подала заяву про прийняття спадщини. Піл час огляду документів, що встановлюють право власності на земельну ділянку виявлено, що у Державному акті на право приватної власності на землю серії І-ЧВ № 004508 ,виданому Клішковецькою сільською радою 09 вересня 1996 року ім`я спадкодавця вказано « ОСОБА_3 », а у свідоцтві про смерть ім`я померлої « ОСОБА_5 ». Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Пунктом 5 частини другої вказаної норми передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Суддя відмовляє в відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України). Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, в разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження з`ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах. Тобто, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права. У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів». Відповідно до п.2. постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Як вбачається із роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини відповідно до статті 549 ЦК Української РСР. У заяві про встановлення такого юридичного факту обов`язково має бути зазначено з якою метою заявник має бажання встановити такий факт (пункт 1 частини першої статті 318 ЦПК України). ОСОБА_1 просила встановити факт належності правовстановлюючого документу з метою оформлення свідоцтва про право на спадщину, яка відкрилась внаслідок смерті матері ОСОБА_2 . Відмовляючи у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 з підстав, що із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, випливає спір про право, суд першої інстанції не зазначив, хто є спадкоємцем у порядку, передбаченому ЦК України, який би оспорював право ОСОБА_1 на прийняття спадщини, тобто не встановив, між ким існує спір, оскільки існування спору про право повинно бути реальним. Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 336/709/18 (провадження № 61-39374св18), від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19-ц (провадження №61-872св21), від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19 (провадження №61-13709св20), на які посилається заявниця у касаційній скарзі. Крім того, суд першої інстанції також не врахував визначеного порядку розгляду справ окремого провадження, відповідно до якого під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази, не обмежуючись позицією заявниці, вирішити питання про залучення до участі у справі належної заінтересованої особи. У частині першій статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Згідно із частинами першою та другою статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. З матеріалів справи вбачається, що спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 є донька ОСОБА_1 , яка у встановлений законом строк подала заяву про прийняття спадщини. Отже, за обставин наявності спадкоємця, який прийняв спадщину, немає підстав для висновку про наявність спору між ОСОБА_1 та органом місцевого самоврядування. Ураховуючи наведене суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у справі. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до п.4 ч. ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З огляду на наведене ухвала Хотинського районного суду Чернівецької області від 12 вересня 2023 підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на до суду першої інстанції для продовження розгляду, розподіл судових витрат не проводиться. Таких висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 15 січня 2020 року у справі №145/1330/17. Керуючись п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1ст.379 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Боднарюк Віталій Іванович, задовольнити. Ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 12 вересня 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Н. Ю. Половінкіна Судді: Н. К. Височанська І. М. Литвинюк