Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/14116/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 26 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/14116/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 р. (суддя Голобутовський Р.З.) в адміністративній справі №160/14116/24 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - В С Т А Н О В И В: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 317760,24 грн., який виник у зв`язку із несплатою узгодженого грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 р., ухваленим за результатом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, позовну заяву задоволено. У поданій апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про безпідставне нарахування податкового зобов`язання відповідачці, яка не є власницею нерухомого майна об`єкта оподаткування. У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обгрунтоване, вказуючи на те, що податковий борг виник на підставі податкових повідомлень-рішень, які відповідачкою не оскаржені. Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини у справі: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та має незаявлений до суду податковий борг у сумі 317760,24 грн. В її інтегрованих картках платника податків обліковується податковий борг у сумі 317760,24 грн. по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень: №0017915-2411-0467 від 02.03.2023 на суму 81660,67 грн; №0017914-2411-0467 від 02.03.2023 на суму 58001,16 грн; №0017917-2411-0467 від 02.03.2023 на суму 1027,35 грн; №0017918-2411-0467 від 02.03.2023 на суму 86382,40 грн; №0017913-2411-0467 від 02.03.2023 на суму 622,07 грн; №0017916-2411-0467 від 02.03.2023 на суму 948,33 грн; №0021550-2411-0467-UA12020010000033698 від 14.02.2024 на суму 88271,09 грн; №0021549-2411-0467-UA12020010000033698 від 14.02.2024 на суму 847,17 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення від 02.03.2023 направлені на адресу відповідача поштовим зв`язком та отримані 04.05.2023, податкові повідомлення-рішення від 14.02.2024 направлені на адресу позивача поштовим зв`язком та вручені 01.03.2024, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення. З метою погашення податкового боргу 20.10.2023 за №0024005-1305-0436 контролюючим органом було сформовано податкову вимогу відносно відповідача на суму податкового боргу станом на 19.10.2023 у розмірі 228641,98 грн. Податкову вимогу направлено на адресу відповідача, проте поштова кореспонденція повернута контролюючому органу зворотно без вручення з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». Задовольняючи позовну вимогу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність законних підстав для стягнення податкового боргу, який виник у зв`язку із несплатою відповідачкою узгодженого грошового зобов`язання. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу. Суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, які регулюються Податковим кодексом України. Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим же Кодексом (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України). Згідно з підпунктів 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Приписами пунктів 59.1,59.5 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 цього Кодексу. Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов`язковим у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до п. 42.5. ст. 45 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 22 серпня 2018 р. по справі 820/1878/16, у разі коли предмет позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у такій справі є обставини, які свідчать про наявність підстав з якими законодавець пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту. Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 отримала податкові повідомлення-рішення 04.05.2023. Доказів оскарження їх в адміністративному та/або судовому порядку нею не було надано ані до позивача, ані до суду. Грошове зобов`язання, яке було визначено цими податковими повідомленнями-рішеннями, відповідачкою не було сплачено добровільно, і ця обставина нею підтверджена. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 наполягає на відсутності підстав для нарахування їй грошового зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно. Колегія суддів звертає увагу, що предметом позову у цій справі є стягнення податкового боргу. Перевірка правомірності визначення контролюючим органом податкового зобов`язання здійснюється у випадку ініціювання судового провадження при оскарженні відповідних податкових повідомлень-рішень. ОСОБА_1 , отримавши податкові повідомлення-рішення, правом на їх оскарження не скористалась. Відтак, визначене цими податковими повідомленнями-рішеннями грошове зобов`язання набуло статусу узгодженого, а його несплата у добровільному порядку призвела до виникнення податкового боргу, за стягненням якого контролюючий орган і звернувся до суду. Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення, які визначені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 р. в адміністративній справі №160/14116/24 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили 26 лютого 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя О.О. Круговий суддя Н.П. Баранник