Ухвала КЦС ВС № 372/54/22

УХВАЛА 04 березня 2025 року м. Київ справа № 372/54/22 провадження № 61-2619ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», третя особа - приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Селіверстов Владислав Олегович, про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та витребування майна, ВСТАНОВИВ: У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до Акціонерного товариства «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк»), третя особа - приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Селіверстов В. О. (далі - приватний нотаріус БРНО Селіверстов В. О.), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд: - визнати протиправною і скасувати рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Альфа Банк», правонаступник якого є АТ «Сенс Банк», на квартиру, що належала йому на праві приватної власності; - витребувати його користь у АТ «Альфа-Банк» квартиру АДРЕСА_1 . Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 21 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 до АТ «Сенс Банк», третя особа - приватний нотаріус БРНО Селіверстов В. О., про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та витребування майна задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення приватного нотаріуса БРНО Селіверстова В. О. про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень з індексним номером 61490334 від 10 листопада 2021 року про право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за АТ «Альфа-Банк». Витребувано у АТ «Альфа-Банк» (АТ «Сенс-Банк») з чужого незаконного володіння на користь ОСОБА_1 , квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна -2091088732116, що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності б/н, виданого 03 серпня 2005 року Обухівською міської радою Київської області. Стягнуто з АТ «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 908,00 грн. Додатковим рішенням Обухівського районного суду Київської області від 10 січня 2024 року ухвалено додаткове рішення у справі № 372/54/22. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу задоволено частково. Стягнуто з АТ «Сенс-Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн. Постановою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року апеляційну скаргу АТ «Сенс-Банк» задоволено частково. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 грудня 2023 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Сенс Банк», третя особа - приватний нотаріус БРНО Селіверстов В. О., про витребування майна скасовано і в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог в цій частині. В іншій частині мотивувальну частину рішення суду першої інстанції виклдено в редакції цієї постанови. АТ «Сенс Банк» 13 грудня 2024 року засобами поштового зв`язку вперше подало до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником Пересуньком С. С., на рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року. Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2024 року касаційну скаргу АТ «Сенс Банк» на рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року залишено без руху. Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 205 року касаційну скаргу АТ «Сенс Банк», яка підписана представником Пересуньком С. С., на рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року повернуто. 24 лютого 2025 року АТ «Сенс Банк» засобами поштового зв`язку вдруге звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року (надійшла до суду 03 березня 2025 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження. У постанові Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року зазначено, що повний текст постанови виготовлено 11 листопада 2024 року, отже останній тридцятий день на касаційне оскарження припадає на 12 грудня 2024 року (четвер). Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року зареєстрована 12 листопада 2024 року, забезпечено надання загального доступу - 12 листопада 2024 року. У касаційній скарзі представник заявника заявив клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги та зазначив, що повний текст постанови отримано через підсистему «Електронний суд» 15 листопада 2024 року. Однак, заявником не надано жодного доказу на підтвердження дати отримання повного тексту постанови Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року. Крім того, заявником не надано жодного доказу на підтвердження дати отримання ухвали Верховного Суду від 21 січня 2025 року про повернення касаційної скарги та не вказано, чому вдруге заявник звернувся до Верховного Суду через 33 дні після повернення касаційної скарги. Оскільки заявником не надано доказів порушення судом апеляційної інстанції порядку направлення сторонам копії постанови та не вказано конкретних обставин та поважних причин, що завадили йому вчасно подати касаційну скаргу, то касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України та надати особі строк для вказання поважних причин та подання відповідних доказів. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. При цьому, заявник та його представник повинні були цікавитися рухом справи, оскільки суд апеляційної інстанції розглядав справу за апеляційною скаргою заявника, яку подано його представником, а згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Учасник судового процесу зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. У постанові Верховного Суду від 04 листопада 2024 року у справі № 405/4689/19 (провадження № 61-1979ск24) зазначено, що особою, не повідомленою про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України), не можна вважати особу, яка власне ініціювала розгляд справи або судового провадження (позивача, заявника, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору), яка скористалася своїм правом доступу до правосуддя, подала позовну заяву (заяву, скаргу), на підставі якої відкрито провадження. Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга АТ «Сенс Банк» не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права та цитує статтю 389 ЦПК України, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Також, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 8 755,00 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору у повному розмірі. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у 2022 році та заявляв 1 позовну вимогу майнового характеру та 1 позовну вимогу немайнового характеру. Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 481,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 992,40 грн, 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 12 405,00 грн). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем. Оскільки із поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання (відсутнє визначення вартості спірного майна), тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимогу майнового характеру, у зв`язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (майнова оцінка нерухомого майна або інші належні докази). Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги за позовну вимогу немайнового характеру (992,40*200%= 1 984,80) та судовий збір за подачу касаційної скарги за позовні вимоги майнового характеру (у розмірі 1% від ціни спірного майна помноженого на 200%) . Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі, або надати докази, які підтверджують, що заявник звільнений від сплати судового збору за законом. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання Акціонерного товариства «Сенс Банк» про поновлення процесуального строку подачі касаційної скарги відмовити. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Обухівського районного суду Київської області від 21 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Г. В. Коломієць