Ухвала КАС ВС № 400/9372/24

УХВАЛА 03 березня 2025 року м. Київ справа №400/9372/24 адміністративне провадження № К/990/6467/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Тацій Л.В., суддів: Стеценка С.Г., Бучик А.Ю., перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі №400/9372/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: 17.02.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі №400/9372/24. З касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.10.2024 позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмiрiв посадового окладу та окладу за спецiальним званням визначених шляхом множення розмiру прожиткового мiнімуму для працездатних осiб встановленого законом на 01.01.2023, на вiдповiдний тарифний коефіцієнт згiдно з додатками 1, 14 до постанови Кабiнету Mіністрів України №704 вiд 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу poків, щомiсячних додаткових видiв грошового забезпечення (надбавки, доплати, пiдвищення) та премiї, для проведення перерахунку основного розмiру пенсiї з 01.02.2023. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку його пенсії, станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено без руху на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2024 продовжено ІНФОРМАЦІЯ_1 строк на виконання ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 протягом 10 днів з моменту отримання даної ухвали. В межах встановленого процесуального строку скаржник не виконав вимог суду апеляційної інстанції та подав до апеляційного суду повторне клопотання про відстрочення сплати судового збору. 13.01.2025 постановлено оскаржувану ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду, якою апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 повернуто апелянту. Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов таких висновків. Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Відмовляючи у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявником не надано доказів неможливості сплати судового збору, а підстави для відстрочення сплати судового збору, зазначені у клопотанні, не підпадають під критерій поважних, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень. Верховний Суд вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання, оскільки зазначені апелянтом підстави відстрочення сплати судового збору не є поважними. Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору та не є достатньою підставою для відстрочення його сплати. Відповідно до частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. За правилами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк, вона повертається позивачеві. Зважаючи на викладене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу з підстав неусунення недоліку апеляційної скарги, вірно застосував положення пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Враховуючи наведене вище, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 296, 298, 333, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі №400/9372/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов`язання вчинити певні дії. Копію цієї ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу, в порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Л.В. Тацій Суддя А.Ю. Бучик Суддя С.Г. Стеценко