Ухвала КАС ВС № 380/29651/23

УХВАЛА 03 березня 2025 року м. Київ справа №380/29651/23 адміністративне провадження №К/990/5550/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Уханенка С.А., суддів: Радишевської О.Р., Соколова В.М., перевірив касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року та додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури про скасування рішення, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулась в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури, в якому просила: -визнати протиправним та скасувати рішення Шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 2 від 19 жовтня 2023 року про неуспішне проходження атестації, відповідно до якого заступника прокурора Львівської області ОСОБА_1 звільнено з посади заступника прокурора Львівської області та органів прокуратури; -визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора № 314к від 09 листопада 2023 року «Про звільнення», на підставі якого ОСОБА_1 звільнено з посади заступника прокурора Львівської області та органів прокуратури з 13 листопада 2023 року; -поновити ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Львівської області з 14 листопада 2023 року; -стягнути з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 14 листопада 2023 року по день ухвалення судового рішення про поновлення на роботі. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року, ухваленим в поряду загального позовного провадження, у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у цій справі скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення шістнадцятої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 2 від 19 жовтня 2023 року в частині неуспішного проходження атестації ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора № 314к від 09 листопада 2023 року «Про звільнення», на підставі якого ОСОБА_1 звільнено з посади заступника прокурора Львівської області та органів прокуратури з 13 листопада 2023 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Львівської області з 14 листопада 2023 року. Стягнуто з Львівської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 14 листопада 2023 року по день ухвалення судового у сумі 442 258 (чотириста сорок дві тисячі двісті п`ятдесят вісім) грн 59 коп. 14 листопада 2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» Офіс Генерального прокурора надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року у цій справі. Ухвалою Верховного Суду від 03 грудня 2024 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала. 12 грудня 2024 року Офіс Генерального прокурора повторно надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року. Ухвалою Верховного Суду від 07 січня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано строк для усунення її недоліків. Недоліки скарги усунуто у строк установлений Судом. Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2025 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала. Додатковою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 1610 (одну тисячу шістсот десять дві) гривень 40 коп. 10 лютого 2025 року засобами поштового зв`язку Офіс Генерального прокурора утретє надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року. Разом з цим скаржник оскаржує додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у цій справі. Відповідно до частин першої, другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Згідно з частиною третьою статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень Восьмим апеляційним адміністративним судом 09 жовтня 2025 року розглянуто справу. Повний текст судового рішення виготовлено 25 жовтня 2024 року, а отже, останній день на касаційне оскарження припадав на 14 листопада 2024 року, а з цієї касаційною скаргою заявник звернувся до Верховного Суду 10 лютого 2025 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. Разом з касаційною скаргою скаржником подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження. В цій заяві зазначено, що Офісом Генерального прокурора 14 листопада 2024 року в межах процесуального строку вперше подано касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року, проте Верховний Суд повернув касаційну скаргу. Скаржник зазначає, що він повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, проте Верховний Суд повторно повернув йому касаційну скаргу. Як вказує скаржник, нормами КАС України не визначено строків звернення до суду касаційної інстанції після повернення касаційної скарги, оскільки процесуальним законодавством регламентуються виключно загальні строки на касаційне оскарження судових рішень (стаття 329 КАС України). З огляду на викладене Верховний Суд зазначає наступне. Так, аналізуючи зазначені заявником підстави, які він вважає поважними причинами поновлення пропущеного процесуального строку, Верховним Судом установлено, що згідно з відомостями Автоматизованої системи документообігу суду скаржник вже двічі звертався до суду касаційної інстанції з касаційними скаргами, які йому повернуто ухвалами Верховного Суду від 03 грудня 2024 року та від 31 січня 2025 року касаційні скарги повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, оскільки Верховний Суд дійшов висновку, що у касаційних скаргах не були викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Верховний Суд зазначає, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження і обставини, за яких Верховний Суд вже повертав попередні касаційні скарги, безпосередньо пов`язані саме з діями заявника щодо належного оформлення касаційної скарги протягом тривалого періоду. Крім того, статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Тому, виконання обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання касаційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії. Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Колегія суддів погоджується з доводами скаржника, що нормами КАС України не визначено строків звернення до суду касаційної інстанції після повернення касаційної скарги, оскільки процесуальним законодавством регламентуються виключно загальні строки на касаційне оскарження судових рішень, що передбачено статтею 329 КАС України, проте неодноразове подання заявником неналежно оформлених касаційних скарг до Верховного Суду свідчить про формальний підхід при реалізації ним права на касаційне оскарження. Відтак, враховуючи викладене, підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі Суд визнає неповажними. Щодо касаційного оскарження додаткової постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 року Верховний Суд зазначає наступне. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Верховний Суд наголошує, що із системного аналізу наведених положень процесуального закону висновується, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у відповідності до визначення приписами частини четвертої статті 328 КАС України підстав. Проте дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Суд установив, що у касаційній скарзі не зазначено жодної передбаченої частиною четвертою статті 328 КАС України підстави оскарження додаткової постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у касаційному порядку, а лише зазначено, що судом апеляційної інстанції не було враховано відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цій справі щодо стягнення судового збору. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Отже, Верховний Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги заявника на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у цій справі. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Враховуючи викладене, відповідно до правил статті 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів на їх підтвердження. Керуючись статтями 329, 332 КАС України, Суд У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Львівської обласної прокуратури про скасування рішення - повернути особі, яка її подала.

2. Визнати неповажними, зазначені Офісом Генерального прокурора, підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року у цій справі.

3. Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року у цій справі - залишити без руху.

4. Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів на їх підтвердження.

5. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет", а у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку.

6. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: С.А. Уханенко Судді: О.Р. Радишевська В.М. Соколов