Постанова Дніпровський апеляційний суд № 216/7071/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/560/25 Справа № 216/7071/24 Суддя у 1-й інстанції - КУЗНЕЦОВ Р. О. Суддя у 2-й інстанції - Свіягіна І. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 лютого 2025 року м.Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Свіягіна І.М., при секретарі судового засідання Примак Н.М., за участю захисника адвоката Гончарова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника адвоката Гончарова М.С., діючого в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є громадянином України, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.Звільнено від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». в с т а н о в и л а: постановою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 січня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 27.09.2024, о 03 год. 11 хв., у м. Кривому Розі по вул. Окружній, буд. 12, керував транспортним засобом «VolkswagenPassat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатора «Драгер». Результат позитивний та становить 2,03‰. Вказаними діями водій ОСОБА_1 порушив п.п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України. За даним фактом уповноваженою посадовою особою полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровської області складено протокол серії ЕПР1 №137654, за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На зазначену постанову захисник адвокат Гончаров М.С., діючий в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу. У поданій апеляційній скарзі захисник адвокат Гончаров М.С., діючий в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оспорюючи законність, обґрунтованість та підстави притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП України, просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що суддею допущено спрощений підхід розгляду справи, оскільки не встановлено фактичні обставини справи, а лише зазначені обставини, які наведені в протоколі та вина ОСОБА_1 обґрунтована лише формальним переліченням доказів. Отже, суд першої інстанції обрав обвинувальну позицію, що суперечить вимогам закону та позиціям ЄСПЛ. Зазначає, що встановлена певна послідовність проведення огляду особи на стан сп`яніння, зокрема: факт керування транспортним засобом, наявність ознак сп`яніння, законна пропозиція поліцейського пройти відповідний огляд, встановлення стану сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, згода водія із такими результатами, у разі незгоди проведення огляду у закладі охорони здоров`я. Оцінку вказаним обставинам місцевим судом під час розгляду справи не надано. ОСОБА_1 у засідання апеляційної інстанції не прибув, при цьому належним чином повідомлявся про день, час і місце апеляційного розгляду даної справи, клопотань про відкладення апеляційного розгляду не заявлено. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 294 КУпАП України, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. До цього ж, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 року ЄСПЛ у справі "Юніон ЕліментаріяСандерс проти Іспанії"). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 зазначеної Конвеції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України"). Частиною 6 ст.294 КУпАП встановлено, що неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи. За таких обстави, керуючись ст. 268 КУпАП України, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути цю справу за відсутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо змісту оскарженої постанови судді місцевого суду та доводів захисту, викладених ним у апеляційній скарзі; захисника адвоката Гончарова М.С., який підтримав доводи своєю апеляційної скарги, вивчивши, перевіривши та оцінивши матеріали адміністративної справи, обміркувавши наведені доводи, - суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на таке. За змістом ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП України, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Також при розгляді справ про адміністративні правопорушення необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП України, а зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 цього Кодексу. У ній, зокрема, потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначати мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно припису ст. 8 КУпАП України особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону. Згідно положень ст. 17 Закону України " Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " від 23.02.2006 року за №3477-ІV рішення ЄСПЛ - є джерелом права в Україні. Відповідно до положення частини 1 статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Бендерський проти України" (заява №22150/02, параграф 2), у якому відображений принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом. Ці вимоги закону при розгляді суддею місцевого суду адміністративної справи щодо ОСОБА_1 належно виконані. Судом першої інстанції встановлено, що факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, який складено правомочною посадовою особою, у встановленому законом порядку;актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 на місці зупинки т/з проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці за допомогою приладу газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», за результатами огляду встановлено, що вміст алкоголю у видихуваному повітрі складає 2,03‰ та роздруківкою показів приладу газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» №1501 від 29.09.2024, відповідно до якої результат тесту становить 2,03‰. При цьому у даному акті зазначено, що ОСОБА_1 з результатами огляду згоден, про що свідчить його підпис; відеозаписом, який долучений до матеріалів справи, на якому зафіксовано як 27.09.2024, о 03 год. 11 хв., у м. Кривому Розі по вул. Окружній, буд. 12, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «VolkswagenPassat», реєстраційний номер НОМЕР_2 , зупинений працівниками поліції, на вимогу працівників поліції пройшов медичний огляд для визначення стану сп`яніння на місці зупинки т/з, результат огляду позитивний та складає 2,03‰. З результатами огляду водій погодився. Доводи захисника щодо не встановлення фактичних обставин справи, спростовуються оскаржуваною постановою, в мотивувальній частині якої міститься опис фактичних обставин, які встановлені місцевим судом за результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи. Доводи захисника щодо нероз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, прав та обов`язків передбачених ст.. 268 КУпАП та ст.. 63 Конституції України, є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи, що підтверджується відеозаписом з нагрудних камер поліцейських. Разом з цим, кожен доказ досліджений та описаний в постанові, у апеляційного суду відсутні сумніви щодо надання належної оцінки та аналізу доказам, які судом повно та всебічно досліджені під час розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до п. 2.9а ПДД України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Досліджені матеріали справи є належними та допустимими доказами, якими беззаперечно підтверджено наявність обов`язкових ознак інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зокрема факт керування транспортним засобом, та факт перебування його в стані алкогольного сп`яніння, тобто керування транспортними засобом в стані алкогольного сп`яніння. Відповідно до відеозапису, поліцейськими виявлені ознаки сп`яніння та запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, на що останній погодився та за результатами встановлено стан алкогольного сп`яніння, який значно перевищує допустиму норму. На запитання поліцейського ОСОБА_1 зазначив, що згоден з результатом та питав чи можна одразу заплатити штраф, чим також виявив згоду, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Крім того, під час спілкування із поліцейськими жодного разу не заперечив факт керування ним транспортним засобом. Отже, сукупність наведених факторів та з поведінки ОСОБА_1 беззаперечно вбачається, що він є водієм транспортного засобу та повністю розумів, обставини які відбувались, зокрема вчинення ним адміністративного правопорушення та подальше його фіксування. Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року. Відповідно до положень частини 7 Кодексу України про адміністративні правопорушеннястатті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, будь яких інших доводів щодо відсутності вини ОСОБА_1 вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, апеляційному суду не надано. Переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, які є безумовною підставою для його скасування, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає. Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення не регулюють порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, які пов`язані з корупцією відповідно до ст.277 КУпАП. За таких обставин та, оскільки у КУпАП міститься норма, яка регулює питання щодо зупинення провадження в окремій категорії справ, а отже в даному випадку до застосування аналогія закону із ст.335 КПК України, яка регулює зупинення судового провадження, не підлягає. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 294 КУпАП України, апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Призначене судом адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень та позбавлення права керування транспортними засобами на один рік є таким, що відповідає санкції статті 130 КУпАП та встановлене в межах передбачених ст. 33 КУпАП. Посилання захисника на ст. 69 КК України за адміністративним провадженням про можливість пом`якшення покарання за аналогією із положеннями ст. 68 КК України у справах про адміністративні правопорушення є неприпустимим та суперечить правовій природі адміністративної відповідальності. Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що судом першої інстанції постанови винесена з дотримання вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, а тому апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає. На підставі викладеного та керуючись статтями 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,- п о с т а н о в и л а : апеляційну скаргу захисника адвоката Гончарова М.С., діючого в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 січня 2025 року, щодо ОСОБА_1 , у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського Апеляційного суду Ірина СВІЯГІНА