Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 181/1617/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 26 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 181/1617/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2024 р. (суддя Літвінова Л.Ф.) в адміністративній справі №181/1617/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа старший державний інспектор відділу впровадження системи автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпекина автомобільному траснпорті Департаменту державного нагляду (клонтролю) за безпекою на наземному транспорті Солов`янчик Світлана Іванівна, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову старшого державного інспектора відділу впровадження автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Солов`янчик Світлани Іванівни серії АВ № 00000397 від 25.09.2024 у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному ремі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання на території України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування пред`явленого позову зазначено про те, що транспортний засіб позивача марки MAN TGX 26.440, державний номерний знак НОМЕР_1 за своїм типом є спеціалізованим вантажним автомобілем контейнеровозом, який за технічними характеристиками відноситься до трьохвісного автомобіля. У спірній постанові відсутня інформація про те, що вказаний вище автомобіль рухався з двовісним спеціалізованим причепом KOGEL AWE 18, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Загальна маса транспортних засобів складає 44 тони (26000кг. автомобіль та 18000кг. причіп-контейнеровоз), що не перевищує фактичної загальної маси п.п.б п.22.5 ПДР. Рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2024 р. адміністративний позов задоволено. У поданій апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач вказує, що спірна постанова містить всю необхідну інформацію, передбачену статтею 283 КУпАП, є правомірною та скасуванню не підлягає. За даними фотофіксації спеціалізований сідловий тягач на платформі для контейнерів перевозив не контейнер і не змінний кузов. Позивачем не надано сертифікату відповідності на контейнер, також ним перевозився сипучий вантаж. Скаржник/відповідач звертає увагу, що за даними фотофіксації до транспортного засобу MAN TGX 26.440 прикріплено причіпний пристрій марки KOGEL AWE

18. За приписами п.1.10 ПДР механічний транспортний засіб, що з`єднаний з одним або кількома причепами за допомогою зчіпного пристрою являється автопоїздом (транспортним составом). Відтак, згідно п. 22.5 ПДР необхідно застосовувати вагове обмеження автопоїзду у 40 тон. У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивачка просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване, наводячи доводи позовної заяви. Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтування обраного апеляційним судом виду провадження наведено в ухвалі суду від 28 січня 2025 р. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судом першої інстанції встановлено, що згідно постанови серії АВ №00000397 від 25 вересня 2024 року, винесеної старший державний інспектор відділу впровадження системи автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Солов`янчик С.І. на позивача накладено штраф в сумі 8500,00 гривень за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, за те, що 17 вересня 2024 року о 16 годині 52 хвилин за адресою М-30 км 996+491 Дніпропетровська область позивач, як відповідальна особа, допустив рух транспортного засобу марки MAN TGX 26.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,750% (2.3 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон. Не погодившись із означеною постановою позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про її скасування. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірної постанови з тієї підстави, що посадова особа відповідача при складенні постанови не вірно визначила тип автомобіля при проведенні розрахунку відсоткового перевищення загальної маси транспортного засобу, взявши допустиму вагу не контейнеровоза в 44 тони, а вантажного тягача в 40 тон, та, як наслідок, провела розрахунки, які не відповідають дійсним обставинам справи. Колегія суддів зазначає наступне. Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух» № 3353-XII, відповідно до частини 2 статті 29 якого з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України № 1174 від 27 грудня 2019 р. затверджено Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі. Пунктом 11 Порядку № 1174 визначено, що автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи (п. 12 Порядку № 1174). Пунктом 16 Порядку № 1174 передбачено, що посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли. Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання. У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху (п. 17 Порядку № 1174). Статтею 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) передбачена відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Згідно частини 2 цієї статті перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%. Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 р., (в редакції на час прийняття спірної постанови) передбачалось, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси для вантажних автомобілів: двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом, двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40 тон для доріг державного значення. Як свідчить зміст спірної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, як відповідальна особа, допустир рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України (перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,750 % (2,3 тон) при дозволеній масі 40 тон. (а.с.37). Порушення зафіксовано автоматично відповідним технічним засобом, код, тип, серійний номер якого а також номер свідоцтва про повірку та строк дії зазначені безпосередньо у постанові. Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, у тому числі, працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Доказом вчинення правопорушення є дані його автоматичної фіксації, які місяться в інформаційно-телекомунікаційній системі фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, тобто системі комплексних взаємопов`язаних методів і засобів збирання, збереження, обробки та надання даних про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті та підсистем взаємодії з Єдиним державним реєстром транспортних засобів, Реєстром адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху та іншими інформаційними та інформаційно-телекомунікаційними системами МВС, Укравтодору, відповідних державних органів, національного оператора поштового зв`язку, а також з телекомунікаційними мережами операторів, провайдерів телекомунікації. Ці дані, які отримані із інформаційно-телекомунікаційної системи (у тому числі. фото), зазначаються безпосередньо у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що спірна постанова за формою та змістом відповідає наведеним вище вимогам. Щодо доводів позивача про здійснення перевезення контейнеровозом, колегія суддів зазначає наступне. Статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що транспортний засіб спеціалізованого призначення - це транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, осіб з інвалідністю, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо). Згідно статті 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 (далі Правила №363), визначено, що сідельний тягач - це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа. Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, причіп - це транспортний засіб, призначений для руху тільки в з`єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортного засобу належать напівпричепи і причепи-розпуски. Згідно пункту 2.13 Правил дорожнього руху транспортний засіб для перевезення вантажів складається з тягача відповідної категорії та причепу. Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.01.1997 визначено, що вантажним контейнером є одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об`єм дорівнює 1 куб.м і більше). Напів/причеп-контейнеровоз - це транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій-контейнерів. Цими Правилами встановлена заборона на перевезення в універсальних контейнерах сипучого вантажу без тари (п. 17.2). Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: - розпізнавальний знак; номер контейнера; - найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб. м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час i останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера. Позивачем до суду першої інстанції надана товарно-транспортна накладна №55 від 17.09.2024, відповідно до якої здійснювалось перевезення соняшника насипом (а.с.10). Як зазначено вище, перевезення сипучого вантажу без тари Правилами № 363 заборонено. У свою чергу, використання контейнеровоза не за цільовим призначенням (для перевезення вантажу, а не контейнерів) не змінює вимоги законодавства щодо вантажно-габаритних норм у 40 тон. Відтак, доводи позивача, з якими погодився суд першої інстанції, спростовані доказом виду вантажу, який перевозився 17.09.2024, із перевищенням нормативних параметрів, що є підставою для адміністративної відповідальності. Колегія суддів дійшла висновку про правомірність спірної постанови, яка прийнята за наявності обставини порушення позивачем п. 22.5 Правил дорожнього руху та наявності підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 131-2 КУпАП. Невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне тлумачення норм матеріального права, що призвели до ухвалення незаконного рішення, є підставою для його скасування, як це передбачено статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, та прийняття нового рішення у справі. Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити. Рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2024 р. в адміністративній справі №181/1617/24 - скасувати та ухвалити нове рішення. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АВ № 00000397 від 25.09.2024 - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 26 лютого 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 3 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя Н.П. Баранник суддя О.О. Круговий