Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 173/3120/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 17 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 173/3120/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П., за участю секретаря судового засідання: Темченко Є.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 р. (суддя Кожевник О.А.) в адміністративній справі №173/3120/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила скасувати постанову старшого державного інспектора відділу впровадження автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Головня Тетяни Сергіївни серії АА № 00022026 від 29.08.2024 у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному ремі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання на території України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування пред`явленого позову зазначено про те, що перевезення вантажу здійснювалось тягачем та причепом, на якому встановлений контейнер (змінний кузов) з маркуванням, який відповідає нормативам ТУ для контейнерів. У спірній постанові вказано про фіксацію лише транспортного засобу MAN TGX 26.480, д.н.з. НОМЕР_1 , який є тягачем, та не відображено державного номеру та характеристик іншого транспортного засобу - причепу. Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області 04 листопада 2024 р. адміністративний позов задоволено. У поданій апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач вказує, що згідно фото фіксації правопорушення, транспортний засіб проходив рамку вагового контролю одночасно з напівпричепом, проте його окреме визначення у постанові не потребується. Напівпричіп - це транспортний засіб без джерела енергії та самостійно пересуватись і перевозити вантажі по дорогах не може, отже рушійною силою для нього є саме тягач, який є основним транспортним засобом, котрий здійснює перевезення вантажів власник якого є суб`єктом адміністративної відповідальності за порушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, в тому числі за ст. 132-1 КУпАП. Отже, максимально допустимі вагові параметри складають 40 тон (загальна маса), так як він не є самостійним суб`єктом адміністративної відповідальності. Скаржник також звертає увагу, що контейнер №96 на який позивачем був наданий технічний паспорт, виготовлений 09.03.2021, в той же час, сертифікат відповідності на контейнер має термін з 25.07.2023 по 24.07.2024, що підтверджує, що цей сертифікат відповідності не має жодного відношення до контейнера №96. Позивачем, на підтвердження доводів позовної заяви, до матеріалів справи не долучено належний сертифікат на контейнер, яким, згідно з твердженням позивача, перевозився вантаж. У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивачка просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обгрунтоване та зазначає, що відповідно до пункту 16 статті 4 Митного кодексу України термін "контейнер" включає приладдя та обладнання, необхідні для цього типу контейнера, за умови, що вони перевозяться разом із контейнером. Знімні кузови прирівнюються до контейнерів. Транспортний засіб марки KRONE, д.н.з НОМЕР_2 , є напівпричепом спеціалізованим Н/ПР-контейнеровозом-Е.Для контейнеровозів, згідно п.22.5 ПДР допускається фактична маса понад 40 т. У судовому засіданні представник позивачки просив відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги. Скаржник, належним чином повідомлений про день місце і час розгляду справи, в порядку статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, до суду уповноваженого представника не направив, про причини неприбуття не повідомив. Відповідно до частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судом першої інстанції встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення від 29.08.2024 АА № 00022026 позивача притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Згідно зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що 20.08.2024 о 16 год. 59 хв., за адресою М-30, км 996+491, Дніпропетровська області, зафіксовано транспортний засіб МАN ТGХ 26.480, державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 9,238% (3,695), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 60, WAGA -WIM35, зав № 9, свідоцтво про повірку транспортного засобу та строк його дії № 04/4446; 1624; 1625 до 22.11.2024. В постанові зафіксовані параметри транспортного засобу в момент фото фіксації: Кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса - 3 вісь. Відстань між вісями 1-2: 2620 мм; 2-3:1350 мм; 3-4: 5800 мм; 4-5:1320 мм; 5-6: 1310 мм. Навантаження на вісь 1 - 6700 кг, 2 - 5900 кг, 3- 9200 кг, 4 - 9200 кг, 5- 8700 кг, 6 - 8850 кг.; загальна маса - 48550 кг. Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення склали: загальна маса - 43695 кг. В постанові зазначено посилання в Інтернеті на веб-сайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення та постановою в електронній формі (https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/AA00022026/ (ідентифікатор доступу: g7KK0r6kKGYcM), що підтверджується копією постанови. Згідно з оскаржуваною постановою на позивача накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 8 500.00 грн. Не погодившись із означеною постановою позивач звернулась до суду з адміністративним позовом про її скасування. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірної постанови з тієї підстави, що вона не містить даних щодо марки, моделі, державного номерного знаку напівпричепу-контейнеровозу, приєднаного до сідельного тягачу MAN TGX 26.480 днз НОМЕР_1 . Суд також вказав на те, що фотозвіт містить чотири фото з яких встановити транспортний засіб який приєднано до тягача не можливо. Прилад на який здійснювалась фіксація не ідентифікував другий транспортний засіб, яким міг бути контейнеровоз. Колегія суддів зазначає наступне. Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух» № 3353-XII, відповідно до частини 2 статті 29 якого з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України № 1174 від 27 грудня 2019 р. затверджено Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі. Пунктом 11 Порядку № 1174 визначено, що автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи (п. 12 Порядку № 1174). Пунктом 16 Порядку № 1174 передбачено, що посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли. Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання. У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху (п. 17 Порядку № 1174). Статтею 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) передбачена відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Згідно частини 2 цієї статті перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%. Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 р., (в редакції на час прийняття спірної постанови) передбачалось, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси для вантажних автомобілів: двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом, двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40 тон для доріг державного значення. Як свідчить зміст спірної постанови, позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона, як відповідальна особа, допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України (перевищення загальної маси транспортного засобу на 9,238 % (3,695 тон) при дозволеній масі 40 тон. (а.с.11). Порушення зафіксовано автоматично відповідним технічним засобом, код, тип, серійний номер якого а також номер свідоцтва про повірку та строк дії зазначені безпосередньо у постанові. Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Доказом вчинення правопорушення є дані його автоматичної фіксації, які місяться в інформаційно-телекомунікаційній системі фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, тобто системі комплексних взаємопов`язаних методів і засобів збирання, збереження, обробки та надання даних про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті та підсистем взаємодії з Єдиним державним реєстром транспортних засобів, Реєстром адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху та іншими інформаційними та інформаційно-телекомунікаційними системами МВС, Укравтодору, відповідних державних органів, національного оператора поштового зв`язку, а також з телекомунікаційними мережами операторів, провайдерів телекомунікації. Ці дані, які отримані із інформаційно-телекомунікаційної системи (у тому числі. фото), зазначаються безпосередньо у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що спірна постанова за формою та змістом відповідає наведеним вище вимогам. Щодо доводів позивачки про здійснення перевезення контейнеровозом, колегія суддів зазначає наступне. Статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що транспортний засіб спеціалізованого призначення - це транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, осіб з інвалідністю, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо). Згідно статті 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 (далі Правила №363), визначено, що сідельний тягач - це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа. Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, причіп - це транспортний засіб, призначений для руху тільки в з`єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортного засобу належать напівпричепи і причепи-розпуски. Згідно пункту 2.13 Правил дорожнього руху транспортний засіб для перевезення вантажів складається з тягача відповідної категорії та причепу. Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.01.1997 визначено, що вантажним контейнером є одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об`єм дорівнює 1 куб.м і більше). Напів/причеп-контейнеровоз - це транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій-контейнерів. Цими Правилами встановлена заборона на перевезення в універсальних контейнерах сипучого вантажу без тари (п. 17.2). Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: - розпізнавальний знак; номер контейнера; - найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб. м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час i останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера. Позивачкою на вимогу суду апеляційної інстанції надана товарно-транспортна накладна №4561 від 17.08.2024, відповідно до якої здійснювалось перевезення пшениці насипом. Як зазначено вище, перевезення сипучого вантажу без тари Правилами № 363 заборонено. У свою чергу, використання контейнеровоза не за цільовим призначенням (для перевезення вантажу, а не контейнерів) не змінює вимоги законодавства щодо вантажно-габаритних норм у 40 тон. Відтак, доводи позивачки, з якими погодився суд першої інстанції, спростовані доказом виду вантажу, який перевозився 20.08.2024, із перевищенням нормативних параметрів, що є підставою для адміністративної відповідальності. Колегія суддів дійшла висновку про правомірність спірної постанови, яка прийнята за наявності обставини порушення позивачкою п. 22.5 Правил дорожнього руху та наявності підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 131-2 КУпАП. Невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне тлумачення норм матеріального права, що призвели до ухвалення незаконного рішення, є підставою для його скасування, як це передбачено статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, та прийняття нового рішення у справі. Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити. Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 р. в адміністративній справі №173/3120/24 скасувати та ухвалити нове рішення. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА № 00022026 від 29.08.2024 - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 17 грудня 2024 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 3 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя О.О. Круговий суддя Н.П. Баранник