Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/22737/24

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 лютого 2025 р. Справа № 520/22737/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Катунова В.В., Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. , розглянувши порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву представника позивача - Гнідченка Гліба Геннадійовича про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 , головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/22737/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ТОВ "МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ" (далі - позивач, ТОВ "МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - позивач1, ГУ ДПС у Харківській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач2, ДПС України), в якому просило суд: - визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН: № 11060694/40464528 від 16.05.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 34 від 16.04.2024 року; № 11060697/40464528 від 16.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 56 від 22.04.2024; № 11060698/40464528 від 16.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 62 від 24.04.2024; № 11060699/40464528 від 16.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 67 від 25.04.2024; № 11060695/40464528 від 16.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 78 від 30.04.2024; № 11143279/40464528 від 30.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 20 від 09.05.2024; № 11060700/40464528 від 16.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 03.05.2024; № 11091761/40464528 від 22.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 10 від 07.05.2024; № 11103217/40464528 від 23.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 11 від 07.05.2024; № 11143278/40464528 від 30.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 21 від 09.05.2024; № 11047143/40464528 від 14.05.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 32 від 16.04.2024; № 11060693/40464528 від 16.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 01.05.2024; № 11060692/40464528 від 16.05.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 53 від 18накладної № 20 від 09.05.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 11060700/40464528 від 16.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 03.05.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 11091761/40464528 від 22.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 10 від 07.05.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних, № 11103217/40464528 від 23.05.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 11 від 07.05.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних; № 11143278/40464 - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ" податкові накладні № 34 від 16.04.2024; № 56 від 22.04.2024; № 62 від 24.04.2024; № 67 від 25.04.2024; № 78 від 30.04.2024; № 20 від 09.05.2024; № 4 від 03.05.2024; № 10 від 07.05.2024; № 11 від 07.05.2024; № 21 від 09.05.2024; № 32 від 16.04.2024; № 1 від 01.05.2024; № 53 від 18.04.2024; № 63 від 24.04.2024; № 71 від 26.04.2024; № 80 від 30.04.2024; № 9 від 07.05.2024; № 27 від 14.05.2024; № 12 від 08.05.2024; №58 від 23.04.2024 датою їх фактичного направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 роз`єднано позовні вимоги в адміністративній справі №520/22330/24 за позовом ТОВ "МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ" до ГУ ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та зобов`язання зареєструвати податкові накладні. Вимоги про визнання протиправними та скасування рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11143278/40464528 від 30.05.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної №21 від 09.05.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ" податкову накладну №21 від 09.05.2024 виділено в окреме провадження, справі присвоєно номер №520/22737/24. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 30.05.2024 №11143278/40464528. Зобов`язано Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, складеної Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ" податкової накладної №21 від 09.05.2024 датою фактичного подання на реєстрацію. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ" 2422,40 грн у якості компенсації витрат на оплату судового збору. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2025 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.10.2024 по справі № 520/22737/24 залишено без змін. 19.02.2025 від представника позивача - адвоката Гнідченка Г.Г. через систему "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення стосовно розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3028 грн. В обґрунтування поданої заяви вказав, що на виконання приписів ст. 139 КАС України позивач у відзиві на апеляційну скаргу повідомив про наявність та орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3028 грн та намір надати підтвердження вказаних витрат відповідними доказами. ГУ ДПС у Харківській області подало заперечення на заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, вказало про неспівмірність розміру заявлених витрат на правничу допомогу у розмірі 3028 грн зі складністю справи. Перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що подана заява підлягає частковому задоволенню, з таких підстав. Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно з частинами 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У свою чергу, частинами 6, 7 статті 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно з частиною 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. На підтвердження понесених витрат в суді апеляційної інстанції позивачем до матеріалів справи додано: - копію Договору № 29/07/24 про надання правничої допомоги від 29.07.2024 року; - копію Додаткової угоди від 29.07.2024 року до Договору № 29/07/24 про надання правничої допомоги від 29.07.2024 року; - копію Акту про надані послуги (правничу допомогу) № 10/1 від 06.02.2025 року до Договору № 29/07/24 про надання правничої допомоги від 29.07.2024 року. - копію Договору про залучення адвоката від 29.07.2024; - копію рішення Ради адвокатів України № 33 від 12.04.2019 року. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 29.07.2024 між позивачем (Клієнт) та адвокатським об`єднанням "ТАУЕР" укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, Клієнт дає доручення, а Об`єднання зобов`язується за дорученням Клієнта надавати йому правничу допомогу. Пунктом 6.1. вказаного Договору визначено, що за надання правничої допомоги Клієнт сплачує Об`єднанню гонорар у розмірі, визначеному у Додаткових угодах до даного договору. Відповідно до Додаткової угоди від 29.07.2024 до Договору № 29/07/24 про надання правничої допомоги від 29.07.2024 року сторони домовились, що оплата у вигляді фіксованої ставки складає 50% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2024 (3028 грн) та складає 1514 грн за годину роботи. Згідно з актом про надані послуги №10/1 за договором № 29/07/24 про надання правничої допомоги від 29.07.2024 року Об`єднання надало послуги Клієнту за підготовку та подання до Другого апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційну скаргу у справі №520/22737/24 за дві години у розмірі 3028 грн. Таким чином, з наведеного слідує, що звертаючись до суду апеляційної інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, представник позивача надав до суду докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості у розмірі 3028 грн. Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Зі змісту норм ч. ч. 4, 5 та 6 ст. 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17). За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Колегією суддів встановлено, що за умовами додаткової угоди від 29.07.2024 до Договору № 29/07/24 про надання правничої допомоги від 29.07.2024 року сторони визначили фіксований розмір гонорара, який складає 1514 грн за годину роботи. Згідно з актом про надані послуги №10/1 за договором № 29/07/24 про надання правничої допомоги від 29.07.2024 року Об`єднання надало послуги Клієнту за дві години у розмірі 3028 грн. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на зміст ч. 4 ст. 134 КАС України, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», у той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19. Крім того, відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19). Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару у такому випадку. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, зокрема, посилаючись на його неспівмірність зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Відповідач, заперечуючи проти заявленого позивачем розміру витрат на правову допомогу, вказував на їх неспівмірність та необґрунтованість. Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, колегія суддів, враховуючи заперечення відповідача, зазначає наступне. Так, вартість послуг за написання відзиву на апеляційну скаргу визначена позивачем у розмірі 3028 грн. Дослідивши зміст вказаного відзиву на апеляційну скаргу, колегією суддів встановлено, що останній в більшій частині дублює доводи, викладені в адміністративному позові, має посилання лише на доказову базу, викладену у позові, здебільшого складається із викладу обставин справи, не містить посилань на судову практику та не є значним за обсягом. До того ж колегія суддів враховує, що дана справа не містить виключної правової проблеми, ціна позову не є значною, крім того вказана справи є виділеною з іншої справи в частині вимог про визнання протиправними та скасування рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11143278/40464528 від 30.05.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної №21 від 09.05.2024 року в ЄРПН та зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН подану ТОВ "МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ" податкову накладну №21 від 09.05.2024, у зв`язку із чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неспівмірність заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи та обсягом матеріалів у справі. Таким чином, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять акт наданих послуг, наданих за умовами відповідного договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, з огляду на ступень складність даної справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, а також прийняття судом апеляційної інстанції рішення про залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, із врахуванням заперечень відповідача, колегія суддів вважає, що співмірною та пропорційною сумою відшкодування таких витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума у розмірі 1514 грн. З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи у суді апеляційної інстанції. Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Заяву представника позивача Гнідченка Гліба Геннадійовича про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково. Прийняти додаткову постанову, якою стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАЕНЕРГО ПОСТАЧ" (ЄДРПОУ 40464528) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43983495, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 46) суму витрат на правничу допомогу понесену під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 1514 (тисяча п`ятьсот чотирнадцять) гривень. В іншій частині у задоволенні заяви відмовити. Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Подобайло З.Г. Чалий І.С.