Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/25686/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 лютого 2025 р. Справа № 520/25686/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2024, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., повний текст складено 16.12.24 по справі № 520/25686/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02.08.2024 №963400119355; - визнати довідки №2000-0504-8/131278 від 23.07.2024 та №2000-0504-8/131347 від 23.07.2024, видані ОСОБА_1 Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області для призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" такими, що видані з порушенням Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою КМУ від 14 вересня 2016 р. №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області видати ОСОБА_1 , за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі - посаді заступника начальника відділу пенсійного забезпечення з призначення пенсій - довідку (Додаток 4 Порядку) «про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 31 грудня 2023 року та довідку (Додаток 6) «про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби» за грудень 2023 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" з урахуванням виданих довідок (Додаток 4, Додаток 6 Порядку). Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02.08.2024 №963400119355. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.07.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII "Про державну службу" та вирішити її відповідно до вимог закону, з урахуванням правової оцінки, наданої судом. Визнано довідки №2000-0504-8/131278 від 23.07.2024 та №2000-0504-8/131347 від 23.07.2024, видані ОСОБА_1 Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області для призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" такими, що видані з порушенням Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою КМУ від 14 вересня 2016 року №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області видати ОСОБА_1 , за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі - посаді заступника начальника відділу пенсійного забезпечення з призначення пенсій - довідку (Додаток 4 Порядку) «про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)» станом на 31 грудня 2023 року та довідку (Додаток 6) «про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби» за грудень 2023 року. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в обґрунтування вимог якої посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 в частині задоволених позовних вимог та ухвалите нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити. Відповідач зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області. Орган ПФУ, який первинно розглядав заяву, в подальшому не має доступу до електронної пенсiйної справи, i у випадку зобов`язання його судом вчинити певнi дiї, як то зарахувати певнi перiоди до стажу, повторно розглянути заяву або призначити пенсію, цей орган позбавлений можливостi вчинити такi дії внаслiдок вiдсутностi доступу до електронної пенсiйної справи. Також, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало апеляційну скаргу, в обґрунтування вимог якої посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 та ухвалите нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити. Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 з 11.05.2005 року отримувала пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу, з 05.03.2021 переведено на пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відтак, оскільки позивачу уже призначена пенсія відповідно до Закону № 3723- XII, права на призначення пенсії відповідно до вказаного Закону позивач не має. Також, зазначає, що дії зобов`язального характеру щодо призначення позивачу пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу» має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачці пенсії за віком, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Позивач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційні скарги, відповідно до вимог ст.304 КАС України. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т. ч. копії апеляційних скарг. Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг , вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, з 11.05.2005 до 05.03.2021 отримувала пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ. 05.03.2021 ОСОБА_2 переведено на пенсію за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV. 29.07.2024 ОСОБА_2 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". За принципом екстериторіальності заява позивача розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке рішенням від 02.08.2024 №963400119355 відмовило у такому переведенні. Не погоджуючись із відмовою відповідача, вважаючи рішення протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02.08.2024 №963400119355 та визнав довідки №2000-0504-8/131278 від 23.07.2024 та №2000-0504-8/131347 від 23.07.2024, видані ОСОБА_1 Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області для призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" такими, що видані з порушенням Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою КМУ від 14 вересня 2016 року №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб». У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.07.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII "Про державну службу" та вирішити її відповідно до вимог закону, з урахуванням правової оцінки, наданої судом та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області видати ОСОБА_1 , за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі - посаді заступника начальника відділу пенсійного забезпечення з призначення пенсій - довідку (Додаток 4 Порядку) «про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)» станом на 31 грудня 2023 року та довідку (Додаток 6) «про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби» за грудень 2023 року. Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції виходив з передчасності вимоги позивача про призначення та виплату пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16.12.1993, оскільки відповідачем не здійснено підрахунок необхідного стажу роботи позивача на посадах державної служби станом на 01.05.2016 (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі). Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Зі змісту апеляційних скарг вбачається, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржується, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в частині задоволення позову. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в оскаржуваній відповідачами частині, з огляду на наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначає, зокрема, принципи, засади і механізм функціонування системи загального обов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій (преамбула закону). Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено такі види пенсійних виплат: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Право пенсіонера на переведення з одного виду пенсії на інший встановлено частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV. Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначаються Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII). Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889, передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Частиною першою статті 37 Закону № 3723-XIІ встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Відповідно до вимог пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (далі - Порядок №622), пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 лютого 2019 року у зразковій справі №822/524/18 виснувала, що право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII пов`язане лише з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця, визначеним згідно з пунктами 10, 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, у той час як додаткових умов для призначення пенсії у вказаних пунктах Закону №889-VIII не встановлено. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02.08.2024 №963400119355 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії - перехід з пенсії за віком згідно Закону України № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону України №889. В обґрунтування рішення зазначено про те, що оскільки Законом України "Про державну службу" №889 не передбачена можливість здійснення перерахунків уже призначених пенсій державним службовцям, перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" можливий лише за раніше наданими документами (05.03.2021). Розмір пенсії до перерахунку складав 6785,70 грн. У разі переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", розмір пенсії зменшується та становить 3491,99 грн. Вказано, що враховуючи зазначене, прийнято рішення відмовити позивачу в переведенні на пенсію за нормами Закону України "Про державну службу". Колегія суддів звертає увагу, що позивач зверталась про призначення пенсії за Законом України "Про державну службу", а не про перерахунок пенсії за Законом №889 або Законом №1058-IV. При цьому, оскаржуване рішення не містить конкретної підстави для відмови позивачу у призначенні пенсії за іншим законом. Так, у спірному рішенні не зазначається, зокрема, про те, що позивач не має достатнього страхового або спеціального стажу роботи/служби, що б унеможливлювало вирішення даного питання. Також, не зазначається про будь-які інші законні перешкоди для реалізації позивачем права вибору виду пенсії, яку він бажає отримувати. Посилання відповідача на недоцільність поновлення виплати пенсії за Законом України "Про державну службу" через те, що розрахований розмір пенсії є меншим ніж той, який виплачується за Законом №1058-IV, є необґрунтованими, позаяк саме пенсіонер має право вирішити, який вид пенсії він бажає отримувати за умови додержання вимог, передбачених законом. Це означає, що за умови, якщо пенсіонер має право на виплату за декількома законами одночасно, і усі необхідні вимоги для цього дотримані, він вправі самостійно обрати вид своєї пенсії. Із урахуванням вищевикладених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02.08.2024 №963400119355 прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України, без урахування усіх обставин, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02.08.2024 №963400119355 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.07.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII "Про державну службу" та вирішити її відповідно до вимог закону, з урахуванням правової оцінки, наданої судом. Щодо доводів апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про те, що орган ПФУ, який первинно розглядав заяву, в подальшому не має доступу до електронної пенсiйної справи, i у випадку зобов`язання його судом вчинити певнi дiї, як то зарахувати певнi перiоди до стажу, повторно розглянути заяву або призначити пенсію, цей орган позбавлений можливостi вчинити такi дії внаслiдок вiдсутностi доступу до електронної пенсiйної справи, тому належним відповідачем у даному випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 (далі по тексту - Порядок №22-1), заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію). Згідно з пунктом 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії. Аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 свідчить про наступне: - сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території; - після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п.4.10); - виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи. У межах спірних правовідносин, органом, що приймав рішення від 02.08.2024 №963400119355, за заявою ОСОБА_1 , є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Колегія суддів зауважує, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення. Суд враховує, що рішення від 02.08.2024 №963400119355 прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за принципом екстериторіальності, і саме воно досліджувало пенсійні документи позивачки і вирішувало питання щодо призначення пенсії. Відтак, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 належним відповідачем у частині позовних вимог щодо зобов`язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.07.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII "Про державну службу" , є саме Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області і, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглянув заяву позивачки. Щодо задоволення вимог позову про визнання довідок №2000-0504-8/131278 від 23.07.2024 та №2000-0504-8/131347 від 23.07.2024, виданих ОСОБА_1 Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області для призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" такими, що видані з порушенням Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою КМУ від 14 вересня 2016 року №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області видати ОСОБА_1 , за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі - посаді заступника начальника відділу пенсійного забезпечення з призначення пенсій - довідку (Додаток 4 Порядку) «про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років)» станом на 31 грудня 2023 року та довідку (Додаток 6) «про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби» за грудень 2023 року, колегія суддів зазначає наступне. Згідно матеріалів справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області 23.07.2024 видано довідку №2000-0504-8/131278 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка з ранг, надбавка за вислугу років) та довідку №2000-0504-8/131347 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служи. Вказані довідки видані за формою, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3. Відповідно до п. 4 Порядку призначення деяким категоріям осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 (далі - Порядок №622) в редакції чинній до 01.01.2024, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому-п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Згідно з п. 5 Порядку №622 форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. Постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048, затверджено форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу», що додаються: форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); форму довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб", яка набрала чинності з дня її опублікування (20.07.2024) та застосовується з 1 січня 2024 року, затверджено зміни, що вносяться до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб. Так, згідно з п. 4 Порядку №622, з урахуванням внесених змін, за бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Пунктом 4-2 Порядку №622, з урахуванням внесених змін, встановлено, що для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. №57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. №661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року. Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4; розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5; розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком

6. Згідно з п. 5 Порядку №622, з урахуванням внесених змін, довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. №3723-XII «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що у зв`язку з набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області було зобов`язано виготовити та надати позивачу довідки згідно Додатку №4 та Додатку №6 у відповідності до внесених змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб». Однак, вказаний обов`язок виконаний не був, відповідач видав довідки №2000-0504-8/131278 та №2000-0504-8/131347 від 23.07.2024 в порушення Порядку №622. Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в цій частині. Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах вимог та доводів апеляційних скарг відповідачів, у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в оскажуваній апелянтами частині. Наведені в апеляційних скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують. Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29). Доводи апеляційних скарг не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що суд вірно встановив фактичні обставини справи, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм права. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 по справі № 520/25686/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко І.С. Чалий