Постанова Київський апеляційний суд № 761/42787/24

справа № 761/42787/24 головуючий у суді І інстанції Ковтуненко В.О. провадження № 33/824/721/2025 головуючий суддя Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 05 лютого 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді Мостової Г.І., за участю секретаря Лазоренко Л.Ю., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 06 грудня 2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - в с т а н о в и в : Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 06 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. З указаної постанови вбачається, що 20 жовтня 2024 року о 16 год. 57 хв. у м. Києві на проспекті Берестейський, 52/2 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій він просить скасувати постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 06 грудня 2024 рокута закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відеозаписом зафіксовано, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 поїхати на огляд до лікаря, а також те, що ОСОБА_1 не відмовлявся. Ознаки наркотичного сп`яніння встановлені поліцейськими формально та автоматично, хоча ОСОБА_1 надавав адекватні пояснення та відповіді на поставленні питання поліцейського. Вказує, що він не ухилявся від проходження огляду в закладі охорони здоров`я на вимогу працівника поліції. Поведінка ОСОБА_2 неправомірно розцінена працівником поліції, як відмова від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку. ОСОБА_1 пояснював поліцейським, що він працює в ДТЕК «Київські Електромережі» на посаді електромонтера розподільчих мереж заміни приладів обліку та бригади відключення, має дуже ненормований графік роботи, що призводить до фізичного виснаження, але поліцейські цей факт не взяли до уваги. Відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння не може становити складу адміністративного правопорушення за умови, коли вимога про проходження медичного огляду була безпідставною, а дії працівників поліції не в повній мірі відповідали вимогам закону. Відповідно до відео, що міститься в матеріалах справи, працівником поліції було здійснено фактично підбурювання ОСОБА_1 до вчинення адміністративного правопорушення, а саме: відмови від проходження огляду у лікаря. ОСОБА_1 неодноразово повідомляв, що він не вживає наркотичних препаратів взагалі та те, що в нього є довідка про проходження огляду. ОСОБА_1 не було чітко роз`яснено, що відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння фактично має аналогічні наслідки, що і керування особою транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння. Працівник поліції фактично спонукав ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, пояснюючи про брак часу та неодноразово пропонуючи відмовитись від проходження огляду на стан сп`яніння. Під час спілкування з поліцейським ОСОБА_1 поводив себе адекватно, чітко відповідав на його запитання, його поведінка цілком відповідала обстановці, що свідчить про те, що працівник поліції вніс до протоколу дані, які не відповідають дійсності, зокрема, про наявність у особи ознак наркотичного сп`яніння. За клопотанням ОСОБА_1 апеляційним судом у судовому засіданні допитано у якості свідка ОСОБА_3 , який пояснив, що він є колегою ОСОБА_1 , який 20 жовтня 2024 року попросив його привезти йому бензин, бо його автомобіль заглух. Під`їхали працівники поліції та повідомили ОСОБА_1 , що у нього наявні ознаки наркотичного сп`яніння, запропонували пройти огляд. ОСОБА_1 просив їх почекати щоб на огляд він поїхав разом із його матір`ю. ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги. Дослідивши матеріали за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, положеннями статті 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, до протоколу додано: направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20 жовтня 2024 року; копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3306132 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 125 КУпАП; роздруківка інформації із системи «Армор» про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами; відеозапис з нагрудної камери працівника патрульної поліції, яким зафіксовано зокрема те, що працівниками поліції повідомлено ОСОБА_1 про те, що у нього виявлені ознаки наркотичного сп`яніння та неодноразово запропоновано проти огляд у закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 погодився на проходження огляду однак за умови, що з ним поїде його матір, яку необхідно було почекати. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що працівником поліції було здійснено підбурювання до відмови від проходження огляду у лікаря тим, що він неодноразово пропонував відмовитись від проходження огляду на стан сп`яніння. З відеозапису вбачається, що працівник поліції неодноразово пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, а ОСОБА_1 відповідав, що не відмовляється від проходження огляду, але поїде до медичного закладу тільки разом зі своєю матір`ю, яка не була присутня на місці зупинки транспортного засобу, не з`явилася під час спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції та під час складення протоколу. Указана тривала поведінка (обговорення необхідності поїхати на огляд разом із матір`ю тривало близько 25 хвилин) правильно розцінена працівниками поліції як ухилення від проходження огляду. При цьому працівниками поліції роз`яснено ОСОБА_1 наслідки його відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Враховуючи указані обставини, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння була наслідком дій працівників поліції. Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що на відео чітко видно відсутність у нього ознак наркотичного сп`яніння, оскільки він поводив себе адекватно, його поведінка цілком відповідала обстановці, апеляційний суд враховує таке. Відповідно до пункту 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Пунктом 4 Розділу І Інструкції визначено, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.. Ознаки наркотичного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Апеляційний суд при цьому зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані наркотичного сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак наркотичного сп`яніння, перелік яких визначений у пункті 4 розділу І Інструкції. Таким чином переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - це правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, оскаржувана постанова відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає залишенню без змін. Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, - у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 06 грудня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Г.І. Мостова