Постанова Київський апеляційний суд № 761/18322/24

Справа № 761/18322/24 № апеляційного провадження: 33/824/4236/2024 Головуючий у суді першої інстанції: Бугіль В.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 вересня 2024 року суддя Київського апеляційного суду Крижанівська Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 01 серпня 2024 року, винесену за результатами розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 5 ст. 126 КУпАП, - ВСТАНОВИВ: Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 01 серпня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800,00 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 5 років. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. Не погоджуючись із вказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. Посилається на те, що при розгляді справи судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, суд не забезпечив всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, зокрема, докази на підтвердження керування ним транспортним засобом. Звертає увагу на те, що долучені до матеріалів справи відеозаписи із нагрудних відеокамер працівників поліції не засвідчені електронним цифровим підписом, відтак, вони не можуть вважатись допустимими доказами. При цьому, сам лише протокол про адміністративне правопорушення без наявності належних доказів не дає підстав для висновку про скоєння адміністративного правопорушення. В судове засідання ОСОБА_1 , прокурор не з`явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, суд відповідно до вимог ст. 250, ч. 6 ст. 294 КУпАП вважав за можливе слухати справу за їх відсутності. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Приймаючи постанову про накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП. Апеляційний суд не вбачає підстав для скасування такої постанови суду першої інстанції. Так, до суду був наданий протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 856225, в якому зазначено, що 02 травня 2024 року о 21 год. 45 хв. в м. Київ по вул. Івана Драча, 10, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому був позбавлений права керування транспортним засобом Голосіївським районним судом м. Києва від 15 листопада 2023 року. Правопорушення вчинено повторно протягом року, постанова: ЕНА №1531414 від 27 лютого 2024 року за ч. 4 ст. 126 КпАП України, чим порушив вимоги п. 2.1а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с. 2). До вказаного протоколу про адміністративне правопорушення було долучено копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1531414 від 27 лютого 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, довідку т.в.о. старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП капітана поліції О. Зінченко, в якій зазначено, що відповідно до Національної автоматизованої інформаційної системи Головного сервісного центру МВС України посвідчення водія НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 здано на збереження (а.с. 3, 4). Також до протоколу було долучено відеозапис з нагрудної відеокамери працівника поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 погоджується з працівником поліції стосовно того, що він раніше вже притягувався за керування транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортними засобами (а.с. 7А). Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до п. 2.1(а) Правил дорожнього руху - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. За змістом ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, - тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців. Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого. З копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1531414 від 27 лютого 2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 протягом року правопорушення вчинив повторно, даною постановою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП (а.с. 4). Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП. Посилання ОСОБА_1 на те, що до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено доказів вчинення ним передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП правопорушення, спростовуються матеріалами справи. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом є безпідставними. Жодних заперечень щодо факту керування транспортним засобом працівникам поліції ОСОБА_1 не зазначав, що вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення та відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, які були досліджені судом апеляційної інстанції. Апеляційний суд враховує, що ОСОБА_1 не надав доказів на спростування факту притягнення його до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП 27 лютого 2024 року. Посилання на вказану постанову містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 856225 від 02 травня 2024 року. Підписуючи протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не навів заперечень щодо його змісту. Посилання ОСОБА_1 на те, що долучені до матеріалів справи відеозаписи із нагрудних відеокамер працівників поліції не засвідчені електронним цифровим підписом, а тому, не є допустимими доказами, не ґрунтуються на вимогах закону. На долучених до матеріалів справи відеозаписах із нагрудних відеокамер працівників поліції об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого, ч. 5 ст. 126 КУпАП та вини ОСОБА_1 у його вчиненні. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 01 серпня 2024 року без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 01 серпня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Г.В. Крижанівська