Постанова Дніпровський апеляційний суд № 186/2093/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3266/25 Справа № 186/2093/24 Суддя у 1-й інстанції - Кривошея С. С. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 лютого 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача: Никифоряка Л.П., суддів: Новікової Г.В., Гапонова А.В., Учасники справи: Позивач: ОСОБА_1 , Відповідач: ОСОБА_2 , Третя особа: Мар`їнський відділ державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у місті Дніпрі справу, що виникла з цивільних правовідносин, в якій подана апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2024 року, головуючий у суді першої інстанції Кривошея С.С., В С Т А Н О В И В: Описова частина Короткий зміст заявлених вимог У грудні 2024року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом проти ОСОБА_2 , в якому вимагав скасувати заборгованість по аліментах та повернути зайво перераховані кошти. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2024 року цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Мар`їнський відділ державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування заборгованості по аліментах та повернення зайво перерахованих коштів, передано за підсудністю на розгляд до Мар`їнського районного суду Донецької області. Суд першої інстанції виходив з того, що позов пред`явлено до фізичної особи, місцем реєстрації якої є місто Мар`янка Донецької області, яке знаходиться за межами територіальної юрисдикції (підсудності) Першотравенського міського суду Дніпропетровської області. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу 09 січня 2025 року ОСОБА_1 подав безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2024 року. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, виклав вимогу про скасування ухвали та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга обґрунтовувалась тим, що позивач зареєстрований у місті Шахтарське, як особа, яка має статус ВПО, та з огляду на роз`яснення Верховного Суду, він має право на звернення з цим позовом до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області за фактичним місцем свого проживання. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу не подавали. Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 січня 2025року відкрито апеляційне провадження у справі. 13 лютого 2025року ухвалою Дніпровського апеляційного суду справу призначено до судового розгляду без повідомлення учасників справи. Про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідкою про отримання документів в електронному суді. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно з частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до положень частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду. Учасники справи у встановлений законом строк не звернулися до суду з заявою із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Фактичні обставини встановлені в ході судового розгляду, які підтверджені належними та допустимими доказами Відповідно до інформації отриманої з Єдиного державного демографічного реєстру за №995468 від 27 грудня 2024року, відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 14 липня 2020року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Обставин виключної підсудності чи підсудності за вибором позивача, визначених ст.ст. 28-30 ЦПК України з матеріалів справи, наданих позивачем при поданні позову, не вбачається.

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача щодо змісту судового рішення, яке оскаржено, дослідив доводи апеляційної скарги та з`ясував межі, в яких повинна здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази. Передаючи справу за підсудністю до іншого суду, суд першої інстанції надважливого значення надав тій обставині, що позов пред`явлено до фізичної особи, місцем реєстрації якої є місто Мар`янка Донецької області. Дослідивши наявні в цивільній справі документальні докази апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення так як судом першої інстанції при ухваленні рішення додержані норми матеріального і процесуального права. Мотиви та норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України. Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ. Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції. Кожен місцевий чи апеляційний суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів. Порушення судами правил територіальної юрисдикції має наслідком обов`язкове скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд (стаття 378, пункт 6 частини першої статті 411 ЦПК України). Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України). Позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (стаття 27 ЦПК України). Згідно зі статтею 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. За загальним правилом територіальної підсудності суд є наближеним до місця знаходження відповідача, тобто тієї сторони у спорі, яка презюмується неправою. Правило підсудності за місцем знаходження відповідача стосовно доступності правосуддя є зручним саме для нього, а не для особи, яка звертається до суду за захистом. Положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи сторони у справі, якщо інше не передбачено законом. Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності. Суд першої інстанції встановив, що відповідно до інформації отриманої з Єдиного державного демографічного реєстру за №995468 від 27 грудня 2024року, відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 14 липня 2020року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 посилався на те, що позивач зареєстрований у місті Шахтарське, як особа, яка має статус ВПО, та з огляду на роз`яснення Верховного Суду, він має право на звернення з цим позовом до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області за фактичним місцем свого проживання. Проте, такі доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки роз`яснення Верховного Суду стосуються лише того питання, що місце реєстрації ВПО прирівнюється до зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання або перебування, при застосуванні правил підсудності, водночас слід зазначити, що правила визначення підсудності, передбачені параграфом третім Глави другої Розділу першого ЦПК України, продовжують діяти та підлягають застосуванню. В даній справі не вбачається обставин виключної підсудності чи підсудності за вибором позивача, визначених ст.ст. 28-30 ЦПК України, а тому слід застосувати правила загальної підсудності за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача. Отже, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про необхідність передачі справи за підсудністю на розгляд до Мар`їнського районного суду Донецької області. Водночас, слід врахувати, що станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали ще не була змінена територіальна підсудність справ Мар`їнського районного суду Донецької області. Проте на час розгляду апеляційної скарги, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 21 січня 2025року №96/0/15-25 з 03 лютого 2025року територіальну підсудність судових справ Мар`їнського районного суду Донецької області змінено шляхом їх передачі до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області. Дотримання судом першої інстанції норм процесуального права не порушує доступ заявника до правосуддя і гарантує дотримання процесуальних прав обох сторін, їх право на справедливий судовий розгляд. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Сукупність вищезазначених обставин та положень закону дають підстави вважати, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про передачу справи на розгляд іншого суду, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 259,268,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 25 лютого 2025року. Судді: