LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Дніпровський апеляційний суд932/12383/24

від 20.02.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Кононенко О.Р. залишити без задоволення.

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/574/25 Справа № 932/12383/24 Суддя у 1-й інстанції - Клепка Л. І. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 лютого 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Кононенко О.Р. на постанову Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 09 січня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ст.124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. за участю: особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Кононенко О.Р., представника потерпілого Кожухарь В.М., ВСТАНОВИВ: Згідно постанови Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 09 січня 2025 року водій ОСОБА_1 21 листопада 2024 року о 10.10 год. в м.Дніпрі на проспекті Богдана Хмельницького, 67, керуючи транспортним засобом Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_1 , в порушення п.12.3 Правил дорожнього руху під час виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій спроможний виявити, не вжила негайно заходів до зменшення швидкості аж до самої зупинки транспортного засобу або безпечного об`їзду перешкоди та здійснила наїзд на транспортний засіб Ford Explorer, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який стояв попереду, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник просить постанову суду скасувати, а провадження закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги посилається на те, що судом першої інстанції було безпідставно відмовлено у призначенні по справі авто технічної експертизи на предмет дослідження обставин та механізму ДТП. Вказує на те, що водій автомобіля Ford Explorer здійснював поворот вліво в бік трамвайної колії, після чого став раптово гальмувати, коли для цього не було жодних потреб, чим створив перешкоду для руху автомобіля Subaru Forester. Наголошує на тому, що наявні у справі матеріали не доводять поза розумним сумнівом вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Адміністративним порушенням відповідно до ст. 124 КУпАП визначається порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. При цьому положеннями п.12.3 ПДР України передбачено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції у відповідності до вищезазначених вимог закону належним чином з`ясував обставини справи, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах даної справи та фактичних обставинах ДТП, а саме: протоколі про адміністративне правопорушення, складеному уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 254 - 256 КУпАП; схемі місця ДТП, на якій зображена дорога, де відбулась подія зіткнення, попередні напрямки руху водіїв та місце розташування транспортних засобів після цього, підписаною обома учасниками без зауважень; поясненнях водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , наданих під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також іншими наявними доказами у справі. Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі підтверджують факт наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин ДТП, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається. Посилання захисника на те, що судом першої інстанції не було встановлено усі обставини ДТП та не надано оцінку доводам сторони захисту, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи. Так, судом першої інстанції на підставі протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів було встановлено, що 21 листопада 2024 року о 10.10 год. в м.Дніпрі на проспекті Богдана Хмельницького, 67 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_1 , в порушення п.12.3 Правил дорожнього руху України, під час виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій спроможний виявити, не вжила негайно заходів до зменшення швидкості аж до самої зупинки транспортного засобу або безпечного об`їзду перешкоди та здійснила наїзд на транспортний засіб Ford Explorer, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який стояв попереду, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Викладене також узгоджується з відомостями, що містяться у схемі місця ДТП, на якій зазначено та зображено ділянку дороги, де відбулось ДТП, попередні напрямки руху водіїв та місце розташування транспортних засобів після цього. При цьому механізм заподіяння видимих пошкоджень автомобіля Subaru Forester, державний номерний знак НОМЕР_1 , та транспортного засобу Ford Explorer, державний номерний знак НОМЕР_2 , які зафіксовані у схемі місця ДТП та наявних в матеріалах справи фото з місця ДТП, повністю відповідає події ДТП, викладеної в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 . Що стосується доводів захисника про те, що судом першої інстанції було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про призначення у справі судової автотехнічної експертизи, апеляційний суд вважає їх безпідставними і зазначає наступне. Відповідно до ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду, яка призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Відповідно до ст.273 КУпАП експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення у разі, коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації. Отже, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, і призначається експертиза лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що наявні у справі докази, досліджені судом першої інстанції, не є взаємно суперечливими і надають можливість встановити дійсні обставини справи без спеціальних знань та призначення експертизи. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд не вбачає підстав і для задоволення аналогічного клопотання захисника Кононенко О.Р. під час апеляційного перегляду справи, так як зазначені у змісті протоколу обставини можуть бути перевірені і встановлені на підставі наявних в справі матеріалів, пояснень учасників справи, а оцінка судом досліджених доказів не потребує застосування спеціальних знань. При цьому суд апеляційної інстанції не надає оцінки діям та особі другого водія учасника ДТП, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення. З матеріалів справи слідує, що дії працівників поліції повністю відповідали приписам норм нормативно-правових актів, а саме наказу МВС від 07 листопада 2015 року № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», законів України «Про дорожній рух», «Про Національну поліцію» та Кодексу України про адміністративні правопорушення. Як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду стороною захисту не надано достатньо доказів на спростування зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин ДТП. Та обставина, що поліцейські та суд по-іншому оцінюють докази порівняно з оцінкою їх стороною захисту, не свідчить про необ`єктивність чи упередженість суду. З огляду на вищезазначене суд першої інстанції оцінив надані матеріали справи та прийшов до висновку, що ОСОБА_1 не була уважною, не дотрималася вимог ПДР України, не вжила негайно заходів до зменшення швидкості аж до самої зупинки транспортного засобу або безпечного об`їзду перешкоди та здійснила наїзд на транспортний засіб Ford Explorer, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який стояв попереду, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Сукупність досліджених в суді першої та апеляційної інстанцій доказів підтверджує, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані вірно за ст. 124 КУпАП, які виразилися у порушенні учасником дорожнього руху п. 12.3 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів. З огляду на те, що вивченням матеріалів справи не встановлено даних, які б свідчили про неповноту чи необ`єктивність дослідження судом обставин справи про адміністративні правопорушення, не має підстав вважати, що в ньому допущена суттєва неповнота судового розгляду. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях підкреслив, що суд не мусить надавати відповіді на кожне порушене питання, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені в даній справі, були вивчені і була надана конкретна чітка відповідь на аргументи, які є вирішальними для вирішення справи (справи «Ван де Хурк проти Нідерландів», §61, «Болдеа проти Румунії», §30, «Морейра Феррейра проти Португалії», § 84). З огляду на зазначене викладені в обгрунтування поданої апеляційної скарги доводи, з урахуванням наявних по справі доказів, не дають жодних сумнівів в правильності висновків місцевого суду та не спростовують встановлені судом обставини події, а зводяться виключно до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці. При розгляді справи судом порушень вимог ст.ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є доведеною поза розумним сумнівом. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без зміни. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Кононенко О.Р. залишити без задоволення. Постанову Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 09 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду С.І.Крот

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»