LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала ККС ВС192/259/23

від 24.02.2025 · Кримінальна

УХВАЛА 24 лютого 2025 року м. Київ справа № 192/259/23 провадження № 51-464 ск 25 Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , перевіривши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 4 листопада 2024 року, установила: Захисник ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою в якій, порушуючи питання про перегляд згаданого судового рішення, також просить поновити йому строк касаційного оскарження. Своє клопотання щодо процесуального строку скаржник виклав у прохальній частині касаційної скарги. Разом із цим, у поданій скарзі захисник обґрунтовує поважність причин пропуску процесуального строку тим, що 4 листопада 2024 року суд апеляційної інстанції оголосив лише резолютивну частину ухвали, котра відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а повний текст цієї ухвали було отримано на електронну пошту 12 листопада 2024 року. Перевіривши матеріали провадження за скаргою, колегія суддів дійшла такого висновку. За правилами ч. 2 ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) касаційна скарга на судові рішення може бути подана впродовж трьох місяців із дня проголошення рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - у той самий строк із дня вручення йому копії ухвали. Як убачається з матеріалів провадження за скаргою, захисник ОСОБА_4 брав участь у суді апеляційної інстанції, ухвалене рішення цей суд оголосив 4 листопада 2024 року. Однак із касаційною скаргою захисник ОСОБА_4 звернувся лише 10 лютого 2025 року (згідно з відміткою на конверті), тобто після закінчення встановленого законом строку касаційного оскарження. У силу приписів ч. 2 ст. 113 КПК процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у встановлений КПК строк також міститься у ст. 116 вказаного Кодексу. Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску. Виходячи з норм процесуального права, під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами, труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до касаційного суду у строк, визначений законом. Такі обставини має бути підтверджено скаржником. За практикою Європейського суду з прав людини поновлення строків оскарження судового рішення може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважним, об`єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника; оцінка поважності причини пропуску здійснюється індивідуально у кожній справі з урахуванням принципу юридичної визначеності; вирішення питання про поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду. Однак у клопотанні не міститься аргументів, які б у розумінні законодавчих приписів свідчили про наявність обставин, що унеможливлювали письмове звернення захисника до суду касаційної інстанції в строк, визначений у ст. 426 КПК. Посилання захисника на отримання ним 12 листопада 2024 року копії оспорюваної ухвали не можна визнати прийнятними, адже закон пов`язує строк подання захисником касаційної скарги саме з моментом проголошення рішення судом апеляційної інстанції. ОСОБА_4 не спростовує того, що він був обізнаний про прийняте апеляційним судом 4 листопада 2024 року рішення, котре оголошувалось у його присутності. З огляду на це та факт отримання скаржником 12 листопада 2024 року повного тексту ухвали, непереборних перешкод для звернення з касаційною скаргою із додержанням установленого законом процесуального строку, не вбачається. Таким чином наведені захисником причини пропущення процесуального строку касаційного оскарження не можна визнати поважними. Отже, у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про поновлення вказаного строку необхідно відмовити. Тому згідно з п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга захисника ОСОБА_4 підлягає поверненню особі, яка її подала. Керуючись ч. 3 ст. 429 КПК, колегія суддів постановила: У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про поновлення строку касаційного оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 4 листопада 2024 року відмовити, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»