Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/18507/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "10" лютого 2025 р. Справа№ 910/18507/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Пономаренка Є.Ю. суддів: Кропивної Л.В. Руденко М.А. при секретарі судового засідання Муковоз В.І., за участю представників: від позивача - Шуман Є.О., від відповідача - Андрощук Ю.П., розглянувши матеріали апеляційної скарги Дочірнього підприємства Державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 (суддя Джарти В.В.) про відмову у відстроченні виконання рішення у справі №910/18507/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" до Дочірнього підприємства Державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ" про стягнення 340 483,44 доларів США. ВСТАНОВИВ наступне. У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Дочірнього підприємства Державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ" (далі - відповідач, Підприємство) про стягнення 340 483,44 доларів США. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору комісії № STE-4-210-Д/К-19 від 30.08.2019. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.03.2024, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2024, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" про стягнення 340 483,44 доларів США задоволено повністю: присуджено до стягнення з Дочірнього підприємства Державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦСИСТЕМС" 340 483,44 доларів США боргу та 185 722,14 грн судового збору. 25.09.2024 через систему "Електронний суд" від Дочірнього підприємства Державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ" надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 у справі № 910/18507/23. Заявник у своїй заяві вказує на те, що Дочірнє підприємство Державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ" є державним підприємством, заснованим на державній власності, на підставі спільного наказу Міністерства України у справах науки і технологій та державної компанії "Укрспецекспорт" від 25.06.1998 та є невід`ємною складовою частиною оборонно-промислового комплексу України та спеціальним суб`єктом господарювання у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності у сфері експорту та імпорту продукції і послуг військового призначення та подвійного використання. В умовах сьогоднішньої повномасштабної військової агресії РФ проти України та введеного в Україні воєнного стану Урядом на Підприємство було покладено виконання критично важливих завдань для забезпечення національної безпеки і оборони держави щодо забезпечення закупівель для Збройних Сил України та інших військових формувань сучасного озброєння та військової техніки, які знаходяться на озброєнні, а також тих зразків озброєння та військової техніки, які в подальшому можуть бути прийняті на озброєння. Для безперебійного забезпечення потреб військових формувань Сил Оборони України військовою продукцією, необхідною для відсічі збройної агресії РФ, постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2022 №237 "Деякі питання діяльності державного концерну "Укроборонпром" ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" передано до сфери управління Міністерства оборони України. Підприємство здійснює стратегічно важливу для України діяльність у сфері імпорту озброєння - бере участь у виконанні державного оборонного замовлення з імпорту озброєння, військової і спеціальної техніки, іншої продукції і послуг військового призначення та подвійного використання. Крім того, ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" відповідно до наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 23.05.2024 № 233-КВ визнано таким, що має важливе значення для національної економіки у сфері оборонно-промислового комплексу та критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу. Відповідно до фінансової звітності Підприємство за І півріччя 2024 року після відрахування обов`язкових платежів на користь держави, зокрема, сплати податку на прибуток у розмірі 232788 тис. грн (код рядка 2300), збиток ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт" склав 576 971 тис. грн. Згідно з твердженнями заявника зазначений збиток у розмірі 576 971 тис. грн не надає можливості Підприємству виконати рішення Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 у справі № 910/18507/23. Також заявник зазначив, що у разі примусового виконання рішення з застосуванням заходів примусового виконання, визначених Законом України "Про виконавче провадження", у тому числі у вигляді арештів коштів та майна Підприємства, призведе до неможливості запланованої оплати товарів за іншими державними контрактами та їх виконання в рамках державного оборонного замовлення, що негативним чином вплине на обороноздатності України в умовах воєнного стану. Незастосування механізму відстрочення виконання судового рішення, з огляду на диспропорційність суми боргу із фінансовим станом Підприємства може фактично призвести до його банкрутства, що є неприпустимим. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 у справі №910/18507/23 у задоволенні заяви Дочірнього підприємства Державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державне госпрозрахункове зовнішньоторгівельне підприємство "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ" про відстрочення виконання рішення відмовлено. Так, беручи до уваги той факт, що і позивач, і відповідач визнані такими, що мають важливе значення для національної економіки у сфері оборонно-промислового комплексу, суд дійшов висновку про відсутність підстав відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.03.2024 у справі № 910/18507/23. Не погодившись з прийнятою ухвалою, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу суду та задовольнити заяву про відстрочення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на необґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо відсутності підстав для відстрочення виконання рішення. Від позивача до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про витребування доказів від відповідача. В судовому засіданні 10.02.2025 представник позивача просив залишити вказане клопотання без розгляду. В судовому засіданні представник апелянта - відповідача у справі підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити. Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV. Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню, з наступних підстав. Відповідно до статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. У статті 331 ГПК України передбачено порядок вирішення питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміна способу та порядку виконання судового рішення. За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Згідно з частиною третьою статті 331 ГПК України підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Отже, ураховуючи положення частин четвертої та п`ятої статті 331 ГПК України, суд, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Ураховуючи викладене, вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим. Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК України, вказана норма не вимагає, а господарський суд законодавчо обмежений конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо. Отже, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінювати докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 цього кодексу. Відповідно до вказаної норми господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. З урахуванням наведеного суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах. Близький за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.03.2018 у справі № 910/8153/17. Оскільки виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави, згідно з пунктом 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012 невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом, як це визначено у пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012. Право людини на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 р., п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II ). За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення ЄСПЛ у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії», № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V). ЄСПЛ у рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 зазначив, що, ураховуючи що існування заборгованості, підтверджене обов`язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи зумовлена затримка у виконанні рішення особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексація присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі. Ураховуючи викладене, недостатнім є лише факт відсутності у боржника коштів, суди обов`язково повинні враховувати інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення. Отже, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції остаточні судові рішення не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції"). Дослідивши представлені суду документи, зокрема, Звіт про фінансовий результат за І півріччя 2024 року, судом встановлено, що згідно Руху коштів у результаті фінансової діяльності Підприємства за результатами І півріччя 2024 року обліковуються грошові кошти (рядок 3415) у розмірі 2 808 499 тис грн. Одночасно, судом враховується, що позивач є національним виробником безпілотних літальних апаратів і виконавцем державних контрактів з поставки товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що є предметом його виробничої діяльності, згідно наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України № 68-ДР від 05.06.2023. Також, згідно Наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України № 313-КВ від 17.06.2024 ТОВ "УКРСПЕЦСИСТЕМС" визнано таким, що має важливе значення для національної економіки у сфері оборонно-промислового комплексу, та критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу. Беручи до уваги викладене, аналіз у сукупності представлених відповідачем доказів та враховуючи майнове право і інтерес позивача, не дає підстави вважати наявними обставини, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Виходячи з викладеного вище, приймаючи до уваги недоведеність відповідачем наявність конкретних обставин які суттєво ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду в цій справі, правові підстави для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду відсутні. З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта). Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - Державного госпрозрахункового зовнішньоторгівельного підприємства "СПЕЦТЕХНОЕКСПОРТ" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 про відмову у відстроченні виконання рішення у справі №910/18507/23 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова (враховуючи перебування судді Руденко М.А. у відпустці з 17.02.2025 по 21.02.2025) складена: 24.02.2025 року. Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко Судді Л.В. Кропивна М.А. Руденко