Постанова Київський апеляційний суд № 758/13781/20

Унікальний номер справи 758/13781/20 Номер апеляційного провадження 22-ц/824/5905/2025 Головуючий у суді першої інстанції Д.В. Петров Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач Постанова Іменем України 24 лютого 2025 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач), суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І. сторони позивач Акціонерне товариство «Мегабанк» відповідач ОСОБА_1 розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи (їх представників) апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 09 грудня 2024 року, у с т а н о в и в : Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 16.08.2022 позов АТ «Мегабанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором № 66-604-850-2-18-Г (з ануїтетними платежами) від 16.05.2018 у розмірі 114 633 грн. 65 коп., та витрати по сплаті судового збору у сумі 2 102 грн. 00 коп. У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду м. Києва із заявою про перегляд заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 16.08.2022. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 16.09.2022 заяву про перегляд заочного рішення залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 14.11.2022 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду у цивільній справі за позовом АТ «Мегабанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості визнано неподаною та повернуто заявнику разом з доданими до неї документами. У листопаді 2024 року представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Зачепіло З.Я. повторно звернулась до Подільського районного суду м. Києва із заявою про перегляд заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 16.08.2022 та з заявою про поновлення строку на подання такої заяви. В обґрунтування заяви представник відповідача посилався на те, що відповідач не був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, жодних листів, судових повісток, копій позовної заяви з доданими матеріалами від суду останній не отримував та не знав про сам факт наявності справи в провадженні суду та судових засідань. Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки подана позовна заява, на думку відповідача, є необґрунтованою та передчасною. В обґрунтування заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, представник відповідача посилалась на те, що копію заочного рішення Подільського районного суду м. Києва по справі № 758/13781/20 відповідач не отримував, а дізнався про існування такого рішення за допомогою сайту Єдиний державний реєстр судових рішень, а з матеріалами справи ознайомився лише 05.11.2024, тому, на думку відповідача, строк подачі такої заяви не пропущений. Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 09.12.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Зачепіло З.Я. про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 16.08.2022, відмовлено. Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Зачепіло З.Я. про перегляд заочного судового рішення у цивільній справі № 758/13781/20 за позовом Акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишено без розгляду. Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 , через свого представника Зачепіло З.Я. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зазначає, що ОСОБА_1 з власної необізнаності подав заяву про перегляд заочного рішення без ознайомлення з рішенням суду, а також без наявних матеріалів справи. В результаті чого ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 14.11.2022 заяву про перегляд заочного рішення було повернуто у зв`язку з несплатою судового збору, проте ОСОБА_1 про існування такої ухвали не було відомо. Копію заочного рішення ОСОБА_1 не отримував, з матеріалами справи ознайомився 05.11.2024, тому вважає, що строк подачі такої заяви підлягає поновленню. Позивач АТ «Мегабанк» своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи зазначене, розгляд справи здійснюється без виклику сторін у порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної скарги щодо скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Так, глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України). Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (стаття 284 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду заяви про перегляд заочного рішення). Форму заяви про перегляд заочного рішення, вимоги до її змісту, підписання, додатків, кількості копій визначають частини перша - сьома статті 285 ЦПК України. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього кодексу (частина восьма статті 285 ЦПК України), яка регламентує порядок залишення позовної заяви без руху та її повернення. Цей припис треба розуміти як такий, який стосується невиконання саме тих вимог, що передбачені у частинах першій - сьомій статті 285 ЦПК України. Якщо учасник справи оформив заяву про перегляд заочного рішення без дотримання саме вказаних вимог, тобто неналежно, до цієї заяви застосовуються положення статті 185 ЦПК України. В інших випадках її положення до заяви про перегляд заочного рішення незастосовні. Ухвалу про повернення такої заяви можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від заочного рішення (пункт 22 частини першої статті 353 ЦПК України). Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження (стаття 286 ЦПК України). За змістом речення першого частини першої вказаної статті суд зобов`язаний прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення, якщо вона відповідає вимогам частин першої - сьомої статті 285 ЦПК України, тобто є належно оформленою. Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України). Отже, не у всіх випадках, коли до суду надійшли документи після спливу процесуального строку, ці документи слід залишати без розгляду. Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов`язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, навіть якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України). Оскільки кожну належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд зобов`язаний згідно з реченням першим частини першої статті 286 ЦПК України прийняти та невідкладно надіслати її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи, то немає ґрунтовних підстав вважати, що визначений статтею 287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний тільки до розгляду суті цієї заяви та незастосовний до розгляду на предмет дотримання строку її подання. Тому, оскільки спеціальне правове регулювання, передбачене главою 11 Розділу ІІІ ЦПК України, охоплює порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку, то немає підстав залишати її без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України. Процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв`язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України). З огляду на наведені приписи у випадку, якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та з цієї причини залишив без задоволення останню, особа може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску такого строку. Передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року. Такі висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16. Суд першої інстанції постановив ухвалу, згідно з якою залишив без розгляду заяву про перегляд заочного рішення через пропуск строку на її подання. Суд першої інстанції, залишаючи без розгляду заяву про перегляд заочного рішення через пропуск строку, не звернув уваги на те, що постановлена ухвала позбавляє відповідача права на апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції. За результатами належно оформленої заяви про перегляд заочного рішення, суд незалежно від пропуску строку на її подання, може постановити лише ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. Отже, у разі, якщо немає підстав для поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд постановляє ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, що надає можливість відповідачу оскаржити заочне рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права. Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 04 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції»). Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Ураховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а оскаржувана ухвала скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити частково. Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 09 грудня 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Судді Л. Д. Поливач А. М. Стрижеус О. І. Шкоріна