Постанова 4821 № 709/1417/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 лютого 2025 року м. Черкаси Справа № 709/1417/24 Провадження № 22-ц/821/203/25 Категорія: 314000000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Василенко Л. І., суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М., секретаря - Довженко Т. В., учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 02 грудня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст позовних вимог В серпні 2024 року ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» звернулося до суду із вищевказаним позовом, яким просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 6000,00 грн - заборгованості за кредитним договором, 138009,60 грн - плати за користування кредитом, 3265,02 грн - 3 % річних, 39607,06 грн - інфляційних втрат на підставі Договору споживчого кредиту № АЦ-00639 від 13.02.2008 та Договору поруки № АЦ-00639-П від 13.02.2008, 2422,40 грн - судових витрат. В обґрунтування позову вказано на те, що 13.02.2008 між Кредитною спілкою «Федерація» та ОСОБА_1 було укладено Договір споживчого кредиту № АЦ-00639. Згідно із п. 1.1. Договору кредитодавець зобов`язувався надати позичальнику кредит у сумі 8000,00 грн. Відповідно до п. 2.1. Договору кредит надавався строком на 6 фактичних місяців від дати надання позичальнику кредиту, тобто з 13.02.08 до 13.08.08 включно. Відповідно до видаткового касового ордеру серії 01ААА3 № 307468 від 13.02.2008, КС «Федерація» видала суму коштів у розмірі 8000,00 грн на користь ОСОБА_1 . На виконання Розділу 4 Договору споживчого кредиту № АЦ-00639 від 13.02.2008 та з метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором, 13.02.2008 між КС «Федерація» та ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № АЦ-00639-П, за умовами якого поручитель поручався перед кредитором за виконання обов`язку ОСОБА_1 . Заочним рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21.07.2010 у справі № 2-432/2010 стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь КС «Федерація» заборгованість на підставі Договору споживчого кредиту № АЦ-00639 від 13.02.2008 та Договору поруки № АЦ-00639-П від 13.02.2008, а також судові витрати у загальному розмірі 10220,00 грн. Вказано, що відповідно до постанови ВДВС Чорнобаївського РУЮ від 23.12.2010 виконавчий лист у справі № 2-432/2010, виданий 11.11.2010 на виконання заочного рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21.07.2010 у справі № 2-432/2010, повернутий стягувачу без неможливості виконання на підставі п. 5 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». Наразі відсутнє примусове виконання рішення суду у справі № 2-432/2010, де боржником є ОСОБА_1 . Згідно з постановою ВДВС Чорнобаївського РУЮ від 02.12.2010 відкрито виконавче провадження № 23142274 щодо примусового виконання виконавчого листа по справі № 2-432/2010 про стягнення із ОСОБА_2 на користь КС «Федерація» суми коштів у загальному розмірі 10220,00 грн. 25.01.2023 між КС «Федерація» та ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» було укладено Договір № 25-01-2023/3 купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості. Відповідно до п. 1.2 цього Договору продавець продає покупцю, а покупець придбаває (набуває) права солідарної вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо виконання грошового зобов`язання у розмірі 9119,82 грн, набутих продавцем та належних останньому на підставі заочного рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21.07.2010 у справі № 2-432/2010, котре набрало законної сили та існує (винесене) у зв`язку із неналежним, несвоєчасним та/або неповним виконанням боржниками грошового зобов`язання на підставі Договору споживчого кредиту № АЦ-00639 від 13.02.2008 та Договору поруки № АЦ-00639-П від 13.02.2008. Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 05.06.2023 у справі № 2-432/2010, здійснено процесуальне правонаступництво на стадії виконання рішення суду, фактично змінено сторону (стягувача) у виконавчому провадженні № 23142274 - КС «Федерація» на правонаступника ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс». На сьогодні грошове зобов`язання на підставі заочного рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21.07.2010 у справі № 2-432/2010, а також Договору споживчого кредиту № АЦ-00639 від 13.02.2008, Договору поруки № АЦ-00639-П від 13.02.2008, зокрема, в частині сплати основної заборгованості у сумі 2000,00 грн, не виконані. Вказано, що заочним рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13.02.2008 сума основної заборгованості згідно Договору споживчого кредиту у розмірі 6000,00 грн фактично не стягнута. Зазначено, що згідно п. 3.1-3.3 Договору споживчого кредиту плата за користування кредитом (відсотки) становить 58 % від всієї суми кредиту за кожен день користування кредитом. Відповідно до п. 3.8 Договору при порушенні строків сплати кредиту та (або) відсотків більш ніж на три дні, подальше нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за потроєною відсотковою ставкою, ніж та, яка зазначена в п. 3.1 Договору. У зв`язку із порушенням відповідачами умов договорів, розмір плати користування кредитом становить 138009,60 грн. Враховуючи, що на дату подачі даного позову відповідачами не виконано заочне рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21.07.2010 у справі № 2-432/2010, то відповідачі, у відповідності до ст. 625 ЦК України, зобов`язані сплатити суму боргу із урахуванням 3 % річних, що відповідно до розрахунку позивачем становить 3265,02 грн та суму нарахованих інфляційних втрат, що становить 39607,06 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 02 грудня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 808,80 грн - три відсотки річних за період із 14.08.2008 по 23.02.2022 та 6489,94 грн. встановлений індекс інфляції за період із 01.09.2008 по 23.02.2022, а всього 7298,82 грн. Рішення суду мотивовано тим, що позивач набув право вимоги до відповідачів виключно по зобов`язанню, що виникло та існує на підставі заочного рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21.07.2010 у справі № 2-432/2010, адже предметом продажу на електронних торгах та предметом продажу по Договору від 25.01.2024 не є право вимоги за Договором споживчого кредиту № АЦ-00639 від 13.02.2008 та Договором поруки № АЦ-00639-П від 13.02.2008. Оскільки позивачем не надано доказів про набуття ним права вимоги за укладеними між первісним кредитором КС «Федерація» та відповідачами права вимоги за Договором споживчого кредиту № АЦ-00639 від 13.02.2008 та Договором поруки № АЦ-00639-П від 13.02.2008, суд дійшов висновку про те, що у позивача відсутнє право вимоги сплати заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000,00 грн, що не була стягнута заочним рішенням суду від 21.07.2010 у справі № 2-432/2010. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення із відповідачів нарахованих процентів за користування кредитом згідно Договору споживчого кредиту № АЦ-00639 від 13.02.2008. Суд першої інстанції не погодився із наданим позивачем розрахунком нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат на суму боргу за ст. 625 ЦК України. Позивач навів розрахунок за період із 14.08.2008 по 29.02.2022 на суму основної заборгованості (тіла кредиту) 8000,00 грн. Однак, судом зазначено, що воєнний стан в Україні був введений Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, неодноразово продовжувався та діє на цей час. Ураховуючи приписи п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України із 24.02.2022 відповідачі звільнені від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу. Позивач здійснив нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат на суму основної заборгованості (тіла кредиту) 8000,00 грн. У той же час, як було встановлено судом, позивач набув право вимоги до відповідачів за заочним рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21.07.2010 у справі № 2-432/2010, яким стягнуто основну суму заборгованості (тіло кредиту) 2000,00 грн. Судом першої інстанції проведений розрахунок нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат на суму грошового зобов`язання 2000,00 грн за період із 14.08.2008 по 23.02.2022, що становить 808,88 грн як три відсотки річних та 6489,94 грн - інфляційних втрат. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 09.12.2024 через підсистему «Електронний суд» ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс»подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення змінити та прийняти нове рішення, яким солідарно стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 6000,00 грн заборгованості за кредитним договором, 138009,60 грн - плати за користування кредитом, 3265,02 грн - 3 % річних та 39607,06 грн - інфляційних втрат. Просить судові витрати покласти на відповідачів. В обґрунтування вказано на те, що Чорнобаївським районним судом Черкаської області враховано та здійснено аналіз як існуючих доказів, так і їх зміст вибірково, адже, зокрема та не обмежуючись, судом наводиться мотиви існування Договору № 25-01-2023/3 купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості від 25.01.2023, в той же час проігноровано положення змісту п. 1.7 Договору, відповідно до якого за результатами укладення/підписання даного Договору, покупець наділяється всіма правами Продавця, що випливають із заочного рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21.07.2010 у справі № 2-432/2010, а також у зв`язку із неналежним, несвоєчасним та/або неповним виконанням боржниками грошового зобов`язання на підставі Договору споживчого кредиту та Договору поруки. Новим та належним кредитором по відношенню до відповідачів є ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», яке користується всіма правами, передбаченими нормами та положеннями чинного законодавства України, котрі витікають із та на підставі Договору споживчого кредиту № АЦ-00639 від 13.02.2008, Договору поруки № АЦ-00639-П від 13.02.2008, та заочного рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21.07.2010 у справі № 2-432/2010, яке набрало законної сили. Вказує, що станом на 28.04.2010 заборгованість відповідачів щодо повернення раніше отриманих коштів становила 8000,00 грн. Із врахуванням принципу подільності грошового зобов`язання та перебування КС «Федерація» в процедурі ліквідації, до Чорнобаївського районного суду Черкаської області було подано позов про стягнення з відповідачів, зокрема, суми заборгованості за наданий кредит в розмірі 2000,00 грн. Вважає, що у позивача виникло право вимоги до відповідачів щодо стягнення суми залишку боргу у розмірі 6000,00 грн та додаткового нарахування плати за користування кредитом, 3 % річних та інфляційних втрат. Відзив на апеляційну скаргу на адресу Черкаського апеляційного суду не надходив. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції Відповідно до Договору споживчого кредиту № АЦ-00639 від 13.02.2008, укладеного між Кредитною спілкою «Федерація» та ОСОБА_1 , Кредитна спілка зобов`язувалася надати позичальнику кредит у сумі 8000,00 грн на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов`язувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором. Згідно п. 2.1 Договору кредит надавався строком на 6 фактичних місяців від дати надання позичальнику кредиту, тобто з 13.02.2008 по 13.08.2008. Пунктом 3.1 Договору встановлено, що плата за користування кредитом (відсотки) становить 58 % річних від всієї суми кредиту за кожен день користування кредитом. Сторони домовились, що погашення кредиту та відсотків за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіка розрахунків, що є невід`ємною частиною цього Договору (додаток № 1) (п. 3.3 Договору). Відповідно до п. 3.8 Договору при порушені строків сплати кредиту та (або) відсотків більше ніж на 3 дні, подальше нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за потроєною відсотковою ставкою, ніж та, яка зазначена у п. 3.1 Договору. Зобов`язання позичальника щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом забезпечується заставою (іпотекою) або порукою, про що між сторонами укладається відповідний договір (п. 4.1 Договору). 13.02.2008 між КС «Федерація» та ОСОБА_2 був укладений Договір поруки № АЦ-00639-П, відповідно до якого остання взяла на себе обов`язок відповідати за зобов`язаннями боржника ОСОБА_1 , що випливають із Договору позички № АЦ-00639 від 13.02.2008. Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором (п. 3.1 Договору поруки). Відповідно до п. 4.1 Договору поруки він вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами умов цього Договору. Копією видаткового касового ордеру серії 01ААА3 № 307468 від 13.02.2008 підтверджується видача ОСОБА_1 кредиту у сумі 8000,00 грн за Договором споживчого кредиту № АЦ-00639 від 13.02.2008 (а.с. 34) Заочним рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21.07.2010 у справі № 2-432/2010, котре набрало законної сили, позов КС «Федерація» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КС «Федерація» заборгованість на підставі Договору кредиту № АЦ-00639 від 13.02.2008 та Договору поруки № АЦ-00639-П від 13.02.2008 в сумі 10000,00 грн, із яких тіло кредиту 2000,00 грн, відсотки 2000,00 грн, додаткові відсотки 2000,00 грн, пеня за прострочення 2000,00 грн, упущена вигода 2000,00 грн, а також судовий збір в розмірі 100,00 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120,00 грн, а всього - 10220,00 грн (а.с. 63-64). 11.11.2010 на виконання вказаного судового рішення, було видано виконавчі листи у справі № 2-432/2010р (а.с. 65, 70). Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Чорнобаївського районного управління юстиції від 02.12.2010 відкрито виконавче провадження ВП № 23142274 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 2-432/2010, виданого 11.11.2010 Чорнобаївським районним судом Черкаської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Федерація» боргу в розмірі 10220,00 грн (а.с. 58). Постановою державного виконавця від 23.12.2010 у виконавчому провадженні № 231444251 виконавчий лист у справі № 2-432/2010, виданий Чорнобаївським районним судом Черкаської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Федерація» боргу в розмірі 10220,00 грн був повернутий стягувачу у зв`язку з неможливістю з`ясування місцезнаходження боржника (а.с. 58, зворотній бік). Відповідно до Протоколу про проведення аукціону № BRD001-UA-20230106-26810 на відкритих електронних торгах, 16.01.2023 був проведений другий повторний аукціон з продажу права вимоги КС «Федерація» щодо погашення дебіторської заборгованості до солідарних боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у розмірі 9119,82 грн, а саме: залишку заборгованості за Договором споживчого кредиту № АЦ-00639 від 13.02.2008, Договором поруки № АЦ-00639-П від 13.02.2008. Заборгованість підтверджена заочним рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21.07.2010 у справі № 2-432/2010. Переможець аукціону ТОВ «Ніко-Тайс». Ціна продажу лоту 109,44 грн без ПДВ (а.с. 62) Згідно Акту про придбання майна на аукціоні від 25.01.2023 покупець сплатив продавцю усі необхідні до сплати кошти, а продавець передав у власність покупця право солідарної вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розмірі 9119,82 грн, яке виникло на підставі заочного рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21.07.2010 у справі № 2-432/2010, котре набрало законної сили. Вартість майна складала - 109,44 грн (а.с. 59 зворотній бік). 25.01.2023 між КС «Федерація» та ТОВ «Ніко-Тайс» був укладений Договір № 25-01-2023/3 купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості (а.с.72-73). Згідно з п. 1.2. цього Договору продавець продає покупцю, а покупець придбає (набуває) права солідарної вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо виконання грошового зобов`язання у розмірі 9119,82 грн, набутих продавцем та належних останньому на підставі заочного рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21.07.2010 у справі № 2-432/2010, котре набрало законної сили та існує у зв`язку з неналежним, несвоєчасним та/або неповним виконанням боржниками грошового зобов`язання на підставі Договору споживчого кредиту№ АЦ-00639 від 13.02.2008 та Договору поруки № АЦ-00639-П від 13.02.2008 Пунктом 1.3. Договору визначено, що Продавець зобов`язався передати Покупцю за відповідним актом право вимоги до боржників (дебіторська заборгованість) на підставі заочного рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21.07.2010 у справі № 2-432/2010 в сумі 9119,82 грн. Акт приймання-передачі права вимоги (приймання-передавання документів, що підтверджують право вимоги) згідно Договору № 25-01-2023/3 купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості від 25.01.2023 складений та підписаний сторонами 25.01.2023 (а.с. 73 зворотній бік-74). Відповідно до ухвали Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 05.06.2023 у справі № 2-432/10 замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) КС «Федерація» як вибулу сторону, на його правонаступника ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» у виконавчому провадженні № 23142274 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 2-432/2010, виданого Чорнобаївським районним судом Черкаської області про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь КС «Федерація» на підставі Договору кредиту № АЦ-00639 від 13.02.2008 та Договору поруки № АЦ-00639-П від 13.02.2008, а також судових витрат у загальному розмірі 10220,00 грн. Замінено у виконавчому листі по справі № 2-432/2010, виданого Чорнобаївським районним судом Черкаської області про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь КС «Федерація» на підставі Договору кредиту № АЦ-00639 від 13.02.2008 та Договору поруки № АЦ-00639-П від 13.02.2008, а також судових витрат у загальному розмірі 10220,00 грн, сторону виконавчого провадження (стягувача) КС «Федерація» як вибулу сторону, на його правонаступника ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс». Ухвала набрала законної сили 21.06.2023 (а.с. 42-47). 27.06.2023 постановою державного виконавця Чорнобаївського відділу державної виконавчої служби Золотоніського району Черкаської області, на підставі ухвали Чорнобаївського районного суду Черкаської області № 2-432/10 від 05.06.2023, замінено стягувача КС «Федерація» на ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (а.с. 38). Згідно з наданої Інформації про виконавче провадження від 10.08.2024 стан виконавчого провадження № 23142274 примусове виконання; боржник ОСОБА_2 ; сума звернення стягнення 10220,00 грн (а.с. 39-41).

Мотивувальна частина Позиція Черкаського апеляційного суду Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Позивач та відповідачі в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності їхнього представника. Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення з відповідачів судового збору не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 509 ЦК України). Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України). Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, договором про відступлення права вимоги, може бути встановлено, що до нового кредитора переходять не усі права вимоги за договором позики, а лише їх частина. Згідно з ст. 517 ЦПК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Частиною першою статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України). Як встановлено колегією суддів під час апеляційного розгляду справи оригінал Договору споживчого кредиту № АЦ-00639 від 13.02.2008; оригінал Договору поруки № АЦ-00639-П від 13.02.2008; засвідчена судом копія заочного рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21.07.2010 у справі № 2-432/2010, яке набрало законної сили; оригінал виконавчого листа у справі № 2-432/2010, виданого 02.08.2013 на виконання заочного рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21.07.2010 у справі № 2-432/2010, котре набрало законної сили, щодо стягнення боргу з ОСОБА_1 ; копія виконавчого листа у справі № 2-432/2010, виданого 02.08.2013 на виконання заочного рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21.07.2010 у справі № 2-432/2010, котре набрало законної сили, щодо стягнення боргу з ОСОБА_2 ; копія видаткового касового ордеру від 13.02.2008 № 1152 про видачу коштів ОСОБА_1 за Договором споживчого кредиту № АЦ-00639 від 13.02.2008; копія постанов Чорнобаївського ВДВС у Золотоніському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) від 02.12.2010 про відкриття виконавчого провадження № 23142274 та про відкриття виконавчого провадження № 23144251; копія постанови Чорнобаївського ВДВС у Золотоніському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) від 23.12.2010 про повернення виконавчого документа стягувачу по виконавчому провадженню № 23144251 були передані КС «Федерація» ТОВ «Компанія «Ніка-Тайс» при укладенні Договору купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості № 25-01-2023/3 від 25.01.2023 на підтвердження права солідарної вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо грошового зобов`язання у розмірі 9119,82 грн, набутого та належного КС «Федерація» на підставі заочного рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21.07.2010 у справі № 2-432/2010. Відповідно до заочного рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21.07.2010 у справі № 2-432/2010 сума заборгованості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складала 10000,00 грн, з яких: тіло кредиту - 2000,00 грн, відсотки 2000,00 грн, додаткові відсотки 2000,00 грн, пеня за прострочення 2000,00 грн, упущена вигода 2000,00 грн. Однією з позовних вимог ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» було стягнення 6000,00 грн заборгованості по тілу кредиту, яку КС «Федерація» не достягнула з відповідачів за Договором споживчого кредиту № АЦ-00639 від 13.02.2008. Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог в цій частині, суд першої інстанції виходив з того, що позивач набув право вимоги до відповідачів виключно по зобов`язанню, що виникло та існує на підставі заочного рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21.07.2010 у справі № 2-432/2010, адже предметом продажу на електронних торгах та предметом продажу по Договору від 25.01.2024 не було право вимоги за Договором споживчого кредиту № АЦ-00639 від 13.02.2008 та Договором поруки № АЦ-00639-П від 13.02.2008. Тобто, КС «Федерація» передано ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» право вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на конкретно визначену суму в розмірі 9119,82 грн. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає, що КС «Федерація» передано ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» право вимоги, зокрема, лише на ту частину заборгованості по тілу кредиту, яка була придбана на відкритих електронних торгах 16.01.2023, а саме 2000,00 грн. Відтак, вимоги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» щодо солідарного стягнення з відповідачів тіла кредиту у розмірі 6000,00 грн, на думку суду апеляційної інстанції, є безпідставними та необґрунтованими. Скаржник в апеляційній скарзі посилається на п. 3.8. Договору споживчого кредиту № АЦ-00639 від 13.07.2008 відповідно до якого при порушенні строків сплати кредиту та (або) відсотків більше ніж на три дні, подальше нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за потроєною відсотковою ставкою, ніж та, яка зазначена у п. 3.1 Договору. Нарахування відсотків за такою ставкою здійснюється до дня погашення позичальником поточної заборгованості, а з наступного дня за відсотковою ставкою, визначеною у п. 3.1 Договору. У зв`язку з порушенням відповідачами умов договору, скаржник вважає, що розмір плати за користування кредитом, згідно наданого ним розрахунку, становить 138009,60 грн за період 23.04.2010 по 29.02.2020. З цього приводу слід зазначити наступне. Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі закінчення строку кредитування або пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною ч. 2 ст. 1050 ЦК України. У разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України строк повернення неохопленої попередніми періодами заборгованості за кредитним договором вважається таким, що настав, а право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18). Таким чином, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України в момент, з яким у договорі пов`язана відповідна зміна строку. Відтак, вимога щодо стягнення з відповідачів заборгованості за користування кредитом у розмірі 138009,60 грн за період з 23.04.2010 по 29.02.2020 є безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення. Подаючи позов ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», крім іншого, просило стягнути із відповідачів 3% річних та інфляційні втрати згідно зі ст. 625 ЦК України. Із розрахунку наданого ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» вбачається, що 3% річних позивач нарахував на тіло кредиту 8000,00 грн за період з 14.08.2008 по 29.02.2022 та інфляційні втрати з вересня 2008 року по червень 2022 року на тіло кредиту 8000,00 грн. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, постанова Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 522/12406/22 тощо). Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15 зробила висновок, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (пункт 45). Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (пункт 8.35). Оскільки внаслідок невиконання боржниками грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за весь час прострочення, таке прострочення є триваючим правопорушенням, а право на позов про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення. Судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, що відповідачі мали перед КС «Федерація», правонаступником якого є ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», грошове зобов`язання в розмірі 9119,82 грн, відповідно до заочного рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21.07.2010 у справі № 2-432/2010 та Договору № 01-2023/3 купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості від 25.01.2023. Враховуючи, що ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» просила стягнути 3 % річних та інфляційні втрати нараховані на тіло кредиту 8000,00 грн, однак придбало право вимоги відповідно до заочного рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21.07.2010 на тіло кредиту 2000,00 грн, то суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат необхідно проводити саме із даної суми. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України). Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і станом на дату розгляду справи діє на території України. Враховуючи вищевикладене та вимоги п. 18 Перехідних та Прикінцевих положень ЦК України, підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача 3 % річних та інфляційних втрат з 24.02.2022 в даному випадку відсутні. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідачів 3 % річних та інфляційних втрат на суму грошового зобов`язання 2000,00 грн за період з 14.08.2008 по 23.02.2022. Щодо солідарного стягнення з відповідачів судового збору колегія суддів звертає увагу, що солідарне стягнення суми судових витрат чинним ЦПК України не передбачено. За приписами ч. 1. ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином суд, позбавлений можливості розподілити судові витрати шляхом їх солідарного стягнення з відповідачів у випадку задоволення позову про солідарне стягнення з них заборгованості. Натомість, суд здійснює такий розподіл відповідно до вимог Закону, зокрема ст. ст. 133, 141 ЦПК України. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням вище викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» підлягає до часткового задоволення, а оскаржуване судове рішення змінні в частині солідарного стягнення судового збору. Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - у х в а л и в : Апеляційну скаргу ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» - задовольнити частково. Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 02 грудня 2024 року змінити, скасувавши його в частині солідарного стягнення судового збору з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та ухвалити в цій частині нове рішення. Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» судовий збір у розмірі 2422,40 грн по 1211,20 грн з кожного. В решті рішення суду залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України. Текст постанови складений 20 лютого 2025 року. Головуючий Л. І. Василенко Судді: О. В. Карпенко О. М. Новіков