Постанова 4807 № 333/5810/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №333/5810/24 Головуючий в 1 інст. Ковальова Ю.В. Провадження №33/807/306/25 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 січня 2025 року місто Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Морозова В.Ю. (в режимі відеоконференції), розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та адвоката Морозова В.Ю. на постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 24 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,- В С Т А Н О В И В: Відповідно до оскаржуваної постанови суддя суду першої інстанції встановив, що 20 червня 2024 року о 01 год. 09 хв. в м. Запоріжжя, на вул. Автозаводська, біля буд. 20, ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ DAEWOO Т13110 д/н НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки за допомогою спеціального приладу Drager Alcotest 6820, результат позитивний 2,49‰, чим порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України, за що ч.1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що всупереч вимогам чинного законодавства розгляд справи відбувся незаконно, матеріали справи та складений протокол містять в собі чисельні порушення, а оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що з інкримінованим йому правопорушенням він не згоден. Вину не визнає. Вважає, що адміністративні матеріали, складені відносно нього не відповідають вимогам чинного законодавства, порушують його право на повний, об`єктивний та неупереджений розгляд справи. Зазначив, що незважаючи на те, що матеріали справи містили суперечливі докази, суд ґрунтувався лише на власних переконаннях, беручи до уваги лише написані працівниками поліції матеріали справи. Не звернув уваги, що в протокол складений працівника поліції з порушенням вимог чинного законодавства, процедура його огляду на стан сп`яніння проведена з порушеннями Інструкції. Крім того, працівниками поліції йому не роз`яснено його процесуальних прав, процедури проведення огляду на стан сп`яніння, чим викликали його недовіру до них. Вказує, що в порушення положень Інструкції та вимог ст. 266 КУпАП, для з`ясування остаточного стану сп`яніння з відібранням на аналіз біологічних середовищ, до лікарні його не було доставлено. В протоколі не зазначено номер і серію технічного засобу, яким здійснювалась відео зйомка події, відеозапис наявний в справі є фрагментарним. Разом із цим, під час складання протоколу та проведення його огляду на стан сп`яніння не було залучено свідків. Звертає увагу суду, до суддею районного суду не прийнято до уваги факт вчинення відносно нього психологічного тиску з боку працівників поліції, внаслідок чого його було дискредитовано. Крім того, в матеріалах справи відсутні належні відео докази наявності у нього ознак алкогольного сп`яніння та належного факту керування транспортним засобом. Посилається на те, що в матеріалах справи відсутнє направлення до лікарні з метою виявлення наявності чи відсутності стану алкогольного сп`яніння. Просить скасувати постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 24 грудня 2024 року, провадження в справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Окрім вимог щодо скасування даної постанови, просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на поважність причини його пропуску. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що про існування оскаржуваної постанови дізнався 2 січня 2025 року, через портал «Судова Влада України». Отже вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції, ним пропущений з поважних причин. В апеляційній скарзі, адвокат Морозов В.Ю. зазначив аналогічні доводи та вимоги, які викладені в апеляційній скарзі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . У відповідності до вимог ст. 294 КУпАП апеляційна скарга на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено. Так, матеріали провадження не містять відомостей на спростування тверджень апелянтів. Отже, враховуючи вказане, суддя апеляційного суду дійшов до висновку, що ОСОБА_1 та адвокат Морозов В.Ю. за таких обставин пропустили строк на апеляційне оскарження з поважних причин, а відтак цей строк підлягає поновленню. Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, присутність його захисника адвоката Морозова І.М., який зазначив про можливість розгляду справи за відсутністю ОСОБА_1 , суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутністю останнього, що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України. У судовому засіданні апеляційного суду, адвокат Морозов В.Ю. підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Зазначив, що співробітники поліції в протоколі не зазначені додатки, які до нього долучені, а тому вважає за необхідне повернуто протокол на дооформлення. Крім того зазначив, що у співробітників поліції не було законних підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Розглянувши матеріали справи, заслухавши адвоката Морозова В.Ю., перевіривши доводи скарги, встановивши відсутність порушення норм процесуального та матеріального права, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані вимоги закону під час розгляду даної справи виконані судом першої інстанції. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 809462 від 20 червня 2024 року підтверджується: - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 5); - роздруківкою до протоколу з приладу «Драгер 6820» від 20 червня 2024 р. з результатом 2,49‰ (а.с. 5а); - відеозаписом події (10). Дослідивши вказані вище докази, суд встановив, що у ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції виявлені ознаки сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. З вказаними ознаками алкогольного сп`яніння та з результатом проведеного тесту за допомогою технічного приладу «Аlcotest Drager 6820» від 20 червня 2024 р. - 2,49 ‰, ОСОБА_1 погодився, про що поставив власний підпис. Отже, з дотриманням встановленого законом порядку, поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу було проведено огляд на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу газоаналізатора Alcotest Drager 6820 за згодою ОСОБА_1 за результатами якого встановлено перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння, результат тесту 2,49 ‰ проміле. Доводи сторони захисту про порушення працівниками поліції процедури огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, є необґрунтованими з огляду на наступне. Так, умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп`яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735). Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкції якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння. За ч.2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Так відеозапис, наявний на технічному носії, наданий у достатньому об`ємі задля розуміння обставин, які є важливими у контексті складеного відносно ОСОБА_1 протоколу. Вищезазначеним відеозаписом події, зафіксовано переслідування транспортного засобу ЗАЗ DAEWOO співробітниками поліції у період дії комендантської години. Зупинка транспортного засобу за допомогою проблискових та звукових сигналів, яку водій виконує не одразу. Перевірка документів, встановлення особи водія ОСОБА_1 , в якого наявні виражені візуальні ознаки сп`яніння. Оголошення поліцейським про виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Слідує пропозиція ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. На запропонований огляд, ОСОБА_1 надає згоду. Далі, зафіксовано процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», результат огляду становить - 2,49 проміле. Роз`яснення співробітником поліції, що у разі незгоди водія з результатами проведеного огляду на місці зупинки, огляд буде проведений в закладі охорони здоров`я. Згода ОСОБА_1 з результатом проведеного огляду. Таким чином, працівниками поліції було в повній мірі дотримано процедуру проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, визначену ст. 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а зафіксовані відеозаписом факти наявні у достатньому об`ємі задля встановлення обставин, які мають значення в рамках даної справи. Отже, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, його зупинка у вказаний час та у зазначеному в протоколі місці не викликає сумніву, а позиція сторони захисту спрямована на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення. На твердження в апеляційних скаргах про не роз`яснення процесуальних прав ОСОБА_1 слід зазначити, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення засвідчує, що ОСОБА_1 були роз`ясненні його права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України були роз`яснені, про що міститься її підпис в протоколі. Посилання апелянтів на те, що в матеріалах справи відсутнє направлення до лікарні з метою виявлення наявності чи відсутності стану алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 , та не залучено двох свідків під час складання протоколу, не є підставою для визнання процедури проведеного огляду таким, що не відповідає вимогам ст. 266 КУпАП у зв`язку з наступним. Так, за ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. У даному випадку, процедура проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та його згода з результатом проведеного огляду на місці запинки транспортного засобу була зафіксована за допомогою технічних засобів, а тому працівниками поліції обґрунтовано не було залучено двох свідків та не виписано водію направлення на проходження огляду в закладі охорони здоров`я. Наявним в справі відеозаписом безперервно зафіксовано саме ті обставини, які мають значення для встановлення обставин справи згідно викладеної у протоколі суті правопорушення, а саме: рух автомобіля, його зупинку, процедуру проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння водієм ОСОБА_1 , його згода з результатом проведеного огляду. Таким чином, суддя суду першої інстанції дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суддя апеляційного суду зауважує, що сукупність досліджених доказів засвідчує обґрунтованість висновків суду з приводу доведеності провини ОСОБА_1 і їх відповідність критерію достатності для такого висновку. На доводи апеляційних скарг про психологічний тиск на ОСОБА_1 з боку співробітників поліції слід зазначити, що матеріали провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час зупинки та складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження. Посилання апелянтів на те, що протокол складений з порушеннями не знайшло свого підтвердження. Протокол відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735, зокрема в ньому зазначено місце складання, місце і дата вчинення правопорушення, суть правопорушення, анкетні дані особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підпис поліцейського, який склав протокол, їх підписи та означення, що до протоколу додаються матеріали справи. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке є безальтернативним. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,- П О С Т А Н О В И В: Поновити ОСОБА_1 та його захиснику адвокату Морозову Вадиму Юрійовичу строк на апеляційне оскарження постанови судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2024 року. Апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника адвоката Морозова Вадима Юрійовичу, залишити без задоволення. Постанову судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2024 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.Я. Рассуждай Дата документу Справа № 333/5810/24