Постанова Запорізький апеляційний суд № 317/3799/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №317/3799/24 Головуючий в 1 інст. Мінгазов Р.В. Провадження №33/807/386/25 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 липня 2025 року місто Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 20 листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір,- В С Т А Н О В И В: Судом першої інстанції встановлено, що 15 липня 2024 року о 18 год. 50 хв. в с. Володимирське ст. Спутнік в Запорізькому районі, Запорізької області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Рено Кенго д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, почервоніння шкіри обличчя. Від огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу «Драгер», а також від медичного огляду у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що не погоджуються із нею, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Вказує, що про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП йому не було відомо, оскільки в порушення вимог ст. 256 КУпАП поліцейський склав протокол без його участі, що підтверджується відеозаписом події. Наголошує, що судом порушені вимоги ч. 1 ст. 268 КУпАП, оскільки справу розглянуто за його відсутністю. Посилання суду в оскаржуваній постанові на те, що він був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи не відповідають дійсності. Поліцейський на власний розсуд зазначив в протоколі його місце проживання, за яким він не проживає, а суд надсилав судові повістки на іншу адресу, навіть не ту, що вказана в протоколі. Вважає, що наведені обставини свідчать про порушення його прав. Посилаючись на порушення проведення поліцейським процедури його огляду зазначив, що відеозапис події, який міститься в матеріалах справи засвідчує відсутність пропозиції з боку поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, за відсутності відмови від якого - відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Просить скасувати постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 20 листопада 2024 року, винести нову постанову, якою закрити провадження в справі. Окрім вимог щодо сканування постанови просить поновити строк на апеляційне її оскарження, посилаючись на поважність причини його пропуску. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що як під час складання протоколу, так і під час розгляду справи в суді, участі не приймав. Про час та місце розгляду справи не був повідомлений. Разом із цим, його захисник адвокат Штенгелов О.В., 17 грудня 2024 року звернувся з апеляційною скаргою в якій, крім іншого, просив поновити строк на апеляційне оскарження. Однак, постановою судді Запорізького апеляційного суду від 16 січня 2025 р. апеляційна скарга була повернута захиснику, з підстав відсутності клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Запорізького районного суду Запорізької області від 20 листопада 2024 року. Таким чином вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений ним з поважних причин. Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, шляхом доставки смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2003 р. п. № 28) та його захисника адвоката Куляса О.Ф. в телефонному режимі, про що складена відповідна довідка, яка міститься в матеріалах справи. З урахуванням відсутності клопотань про відкладення розгляду справи, суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за відсутністю останніх, що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України. Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Запорізького районного суду Запорізької області від 20 листопада 2024 року, суддя апеляційного суду приходить до наступних висновків. У відповідності до вимог ст. 294 КУпАП апеляційну скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 участі під час розгляду справи не приймав. Разом із цим, адвокат Штенгелов О.В. звертався до суду апеляційної інстанції в інтересах ОСОБА_1 зі скаргою на постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 20 листопада 2024 року (а.с. 38-40), яка постановою судді Запорізького апеляційного суду від 16 січня 2025 р. повернута апелянту (а.с. 47), з причин, що не перешкоджають повторному зверненню до суду апеляційної інстанції. Враховуючи, що матеріали справи не містять даних, які б спростовували викладені в клопотанні доводи, суддя апеляційного суду вважає за можливе визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови судді Запорізького районного суду Запорізької області від 20 листопада 2024 року. Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, встановивши відсутність порушення норм процесуального та матеріального права, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні в справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена матеріалами справи, які судом першої інстанції були дослідженні в повному обсязі. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, за обставин відображених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 594322 від 15 липня 2024 року підтверджується: - актом огляду на стан сп`яніння, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини роту, поведінка, як не відповідає обстановці, почервоніння шкіри обличчя. Результати огляду на стан сп`яніння: від огляду відмовився (а.с. 7); - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15 липня 2024 року до КНП «ОКЗ НПД» ЗОР. Результати огляду: огляд не проводився через відмову (а.с. 8); - відеозаписом події (а.с. 11). Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення. З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд. Так, умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп`яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735). Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та Інструкції якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння. Згідно ч.2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Доводи сторони захисту про порушення процедури огляду ОСОБА_1 , оскільки останньому не було запропоновано пройти огляд в закладі охорони здоров`я, суддя апеляційного суду, проаналізувавши зібрані по справі докази вважає необґрунтованими. Так, відеозаписом, який долучений до справи, зафіксовано рух транспортного засобу Рено Кенго д.н.з. НОМЕР_2 під керування ОСОБА_1 по проїзній частині дороги, переслідування працівниками поліції вказаний транспортний засіб. Встановлення особи водія, яким виявився ОСОБА_1 . При цьому, у водія наявні очевидні візуальні ознаки сп`яніння. Слідує пропозиція ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, на що останній починає поводити себе емоційно, сперечається, зазначаючи, що він не керував транспортним засобом. Від подальших неодноразових пропозицій пройти огляд на визначення стану сп`яніння, ОСОБА_2 ухиляється від відповіді, емоційно наголошуючи, що не є водієм. Попередження ОСОБА_1 про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відмову від проходження огляду на визначення стану сп`яніння у встановленому законодавством порядку. Складання та підписання протоколу. Така поведінка ОСОБА_1 зафіксована відеозаписом події вказує, що він усвідомлював вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, здійснював активні, свідомі та вольові дії, щоб ухилитись від відповідальності та не мав на меті пройти запропонований огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння. Отже, на переконання судді апеляційного суду, факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 у вказаний в протоколі час та місці, відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння за сприйнятих даних з відеоматеріалу не викликає сумніву, а позиція сторони захисту спрямована на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за допущене правопорушення. Таким чином, працівниками поліції було дотримано вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, ЗУ «Про національну поліцію». Відповідна відмова водія є порушенням вимог п.2.5 ПДР та утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, суд зауважує, що відео-інформація наявна у достатньому об`ємі задля з`ясування обставин, які є предметом розгляду в даній справі. Відповідаючи на доводи апелянта щодо порушення судом права на захист ОСОБА_1 , оскільки справу розглянуто за його відсутності, суддя апеляційного суду виходить з наступного. Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак, в кожному випадку скаржник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. З матеріалів справи та відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був повідомлений поліцейським про складання протоколу, про час та місце судового засідання повідомлявся судом за адресою АДРЕСА_1 , яка повідомлена ним особисто співробітникам поліції (час запису 00:11:16) та як наслідок, зазначена останніми в протоколі. Крім того, судом здійснювалися виклики ОСОБА_1 у судові засідання, шляхом опублікування оголошення на веб-сайті суду «Судова влада». Суд першої інстанції неодноразово призначав розгляд справи, які через неявку ОСОБА_1 були відкладені. Приймаючи до уваги, що ст. 277 КУпАП передбачений строк розгляду справи про адміністративне правопорушення, який становить п`ятнадцять днів з дня одержання відповідного протоколу та інших матеріалів, зважуючи на поведінці ОСОБА_1 щодо його неявок до суду та обізнаність останнього про складання відносно нього протколу, суддя апеляційного суду не вбачає порушень процесуального закону з приводу розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , для повідомлення якого судом були вжитті всі можливі заходи. Крім того, права передбачені ст. 268 КУпАП були поновленні ОСОБА_1 шляхом призначення його апеляційної скарги до розгляду та неодноразових викликів до суду апеляційної інстанції. В свою чергу, суд апеляційної інстанції переконався у обізнаності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Куляса О.Ф. про судовий розгляд справи та надання їм можливості бути присутніми в суді апеляційної інстанції, надавати пояснення і користуватися передбаченими ст. 268 КУпАП правами. Реалізації зазначених прав пов`язана виключно із волевиявленням особи. Отже, сукупність наведених обставин, на переконання судді апеляційного суду, не дають підстав для скасування судового рішення з мотивів не дотримання прав ОСОБА_1 . Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Окрім того, слід звернути увагу, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 20 листопада 2024 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.Я. Рассуждай Дата документу Справа № 317/3799/24