Постанова Київський апеляційний суд № 759/15600/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа № 759/15600/24 провадження № 33/824/314/2025 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 січня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі судді Кирилюк Г. М., при секретарі Черняк Д. Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Сіренка Максима Юрійовича на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2024 року у складі судді Кравець В.М., в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - встановив: Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,50 грн. 09.10.2024 захисник ОСОБА_1 - адвокат Сіренко М. Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Святошинського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2024 року скасувати та справу закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції допущено спрощений підхід до розгляду зазначеної справи, не надано правової оцінки доказам, не взято до уваги доводи сторони захисту, внаслідок чого було винесено незаконне рішення. Зазначив, що жодних із зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення ознак наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 працівниками поліції виявлено не було, а тому не було підстав для направлення вказаної особи до медичного закладу. ОСОБА_1 не було повідомлено зміст висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, у графі "підпис" підпис ОСОБА_1 відсутній. Копію висновку не було видано оглянутій особі. Відповідно до п.7, 8, 15 Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. В матеріалах справи відсутні дані які вказують на те, що в закладі охорони здоров`я висновок медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння був складений за результатами лабораторних досліджень з використанням вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджених сертифікатом відповідності, а не «експрес тесту». Також, працівниками поліції не було відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що є порушенням процедури проведення огляду водія на стан сп`яніння та оформлення його результатів. В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Сіренко М. Ю. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити. ОСОБА_1 суду пояснив, що за тиждень до події він приймав препарат "Сон-Релакс" капсули по 500 мг. Як виявилось, активна речовина препарату "Сон-Релакс", а саме канабідіол, може при певних концентраціях давати перехресну реактивність. В судовому засіданні також було заслухано пояснення лікаря-нарколога ОСОБА_2 , який провів 06.07.2024 огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану сп`яніння. Останній суду пояснив, що за наслідками проведеного ним огляду на підставі виявлених при огляді клінічних ознак наркотичного сп`яніння ним було встановлено ОСОБА_1 діагноз: «Стан сп`яніння внаслідок вживання наркотичних речовин». З метою виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння, ОСОБА_1 06.07.2024 здав біологічне середовище (сечу) на лабораторне дослідження, яке було проведено у клініко-діагностичній лабораторії КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» 08.07.2024 методом імунохроматографічного аналізу (ІХА). При цьому підтвердження наявності наркотичного засобу лабораторним дослідженням проведено не було у зв`язку з відсутністю світла та неможливістю увімкнути газовий хроматограф. Заперечував можливість впливу на результат дослідження вживання ОСОБА_1 препарату "Сон-Релакс". Заслухавши пояснення учасників справи та лікаря-нарколога, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку. Положеннями статті 1 КУпАП передбачено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Вимогами статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у статтях 251, 252 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 968677 від 17.07.2024 вбачається, що 06.07.2024 о 21:45 у м. Києві по просп. Берестейському, 139, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі, що підтверджується висновком №003369, чим порушив вимоги п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому, у протоколі не зазначено, які саме ознаки наркотичного сп`яніння були виявлені у ОСОБА_1 , згідно пункту 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно частини першої статті 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому згідно положень статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103. Відповідно до п.2 цього Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Відповідно до п. 10 цього Порядку в редакції Постанов КМ №57 від 20.01.2023, №690 від 13.06.2024, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням. З Висновку щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного лікарем-наркологом КНП «Київська міська наркологічна клінічні лікарня «Соціотерапія» ОСОБА_2 від 10.07.2024 вбачається, що на підставі даних, що містяться в акті огляду особи, що керує транспортним засобом, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість № 903369, громадянин ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп`яніння (каннабіноїди/марихуана). З пояснень лікаря-нарколога ОСОБА_2 та витребуваного судом Акту огляду від 10.072024 встановлено, що огляд водія ОСОБА_1 було проведено методом імунохроматографічного аналізу (ІХА). За наслідками позитивного тесту на вміст наркотичного засобу на підтвердження його наявності лабораторного дослідження, яке є в даному випадку є обов`язковим, проведено не було. З огляду на вказану обставину у суду були відсутні підстави для висновку про те, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я було проведено у відповідності до п. 10 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, в редакції Постанови № 690 від 13.06.2024, за наслідками саме лабораторного дослідження, а не лише позитивного результату тесту. Враховуючи фактичні обставини даної справи та наявні в ній докази в їх сукупності, відсутні підстави для однозначного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 поза розумним сумнівом. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і особа є винною у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості. У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. З наведеного вбачається, що фактичні обставини справи та наявні в ній докази в їх сукупності, які б об`єктивно та поза межами розумного сумніву доводили факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, матеріали справи не містять, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, висновок суду першої інстанції про достатність доказів, які вказують на винуватість ОСОБА_1 є помилковим та не обґрунтованим, а отже постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП. Керуючись 294 КУпАП суд постановив: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Сіренка Максима Юрійовича задовольнити. Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2024 року скасувати. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Г. М. Кирилюк