LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Хмельницький апеляційний суд676/5554/24

від 12.02.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 лютого 2025 року м. Хмельницький Справа № 676/5554/24 Провадження № 22-ц/820/372/25 Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Янчук Т.О., розглянув у порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України цивільну справу № 676/5554/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ" на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2024 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд в с т а н о в и в: У серпні 2024 року ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом, в якому позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за кредитним договором № 606907975 від 16 липня 2021 року у розмірі 77 506 грн, а також 2 422 грн 40 коп судового збору та 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтримання заявлених позовних вимог ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» вказувало, що 16 липня 2021 між ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено кредитний договір № 606907975, за умовами якого позичальник отримала кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 22 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом. ОСОБА_1 на офіційному сайті Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомилася з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Відповідачка подала відповідну Заявку, в якій вказала свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце проживання. Ознайомившись з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, в подальшому уклала електронний договір кредиту. Крім того, заповненням анкети-заяви позичальник підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі його умови, повідомлення про які є необхідними до вимог чинного законодавства України. Після вчинених відповідних дій відповідачкою, 16 липня 2021 року, ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 22 000 грн. на її банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, є доказом того, що відповідачка прийняла пропозицію кредитодавця. Однак, відповідачка належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання у зв`язку з чим утворилася заборгованість, загальна сума якої становить 77 506 грн. і складається з наступного: 22 000 грн. - заборгованість по кредиту; 55 506 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. 28.11.2018 ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. 28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, яка продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. 31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалося не одномоментно,а протягом всього часу його дії. Предметом Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. 05.07.2024 ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 05/07/24 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Акту прийому- передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 05/07/24 від 05.07.2024 від ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 77 506 грн. Всупереч умовам зазначеного кредитного договору, відповідачка не виконала свої зобов`язання з повернення коштів, після відступлення права вимоги не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості. Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2024 року, позов задоволено частково, стянуто з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за Кредитним договором № 606907975 від 16.07.2021 року у розмірі 23 180 грн., з яких: 22 000 грн заборгованість по тілу кредиту; 1180 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 724,30 грн витрати по оплаті судового збору та 3000 грн - витрати на правничу допомогу. Стягнуто з ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» на користь ОСОБА_1 , витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн. В решті позову відмовлено. ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» не погодилося з рішенням суду першої інстанції подало апеляційну скаргу, посилається на його незаконність та невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи. Апелянт посилається, що відповідачка була ознайомлена з усіма істотними умовами та правилами кредитного договору. Відповідно до п. 1.3. кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 22000 грн, одразу після укладення договору, який має бути повернено до 13.08.2021 року. Згідно з п.1.7. Кредитна лінія надається строком на 28 днів від дати отримання кредиту позичальником, отже «Дисконтний період», тривав до 13.08.2021 року. У випадку надання першого Траншу не в день укладення договору, строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором. Проте, відповідачка до цього дня не здійснила жодного платіжу у зв`язку із чим виникла заборгованість. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що є належними та допустимими доказами на підтвердження укладання між сторонами правочину та факт визнання зобов`язання за ним. Щодо визначення розміру заборгованості за кредитним договором, то загальна сума заборгованості, за Кредитним договором № 606907975 від 16.07.2021, становить 77506 грн., яка складається з наступного: 22000 грн. - заборгованість по кредиту; 55506 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, дана сума підтверджується випискою з особового рахунку. Згідно із п. 1.9.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 146 процентів річних, що становить 0,40 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним, тому нарахування процентів з 16.07.2021року по 13.08.2021 року здійснюється у розмірі 88 грн за кожен день користування коштами. Основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного Документ, а у разі якщо позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії Договору на умовах п. 1.12. Договору, основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п.1.12.1. договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії договору, закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання. Згідно з п. 1.12. Сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії, продовження загального строку дії Договору, на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду. Пунктом 1.12.1., передбачено, що з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.9 або 1.12.2. договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня надання траншу за Договором та до дня фактичного повернення всієї суми Кредиту Позичальником. Продовження строку Дисконтного періоду та настання відкладальних обставин, що мають наслідком продовження строку надання кредиту, застосування Базової процентної ставки та нарахування процентів за ставкою, що застосовується після закінчення Дисконтного періоду, не є зміною істотних умов цього договору та не потребує змін цього договору та укладення додаткових угод до нього. Отже, сторонами погоджено нарахування процентів, після закінчення строку дії цього договору ще на 90 днів від дати закінчення Дисконтного періоду чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п. 1.7.2. Договору. Тому, нарахування процентів з 16.07.2021 по 17.08.2021 року здійснювалося у розмірі 88 грн за кожен день, а з 18.08.2021 по 10.11.2021 року, нараховано проценти у розмірі 506 грн за кожен день, нарахування вказаних процентів здійснювалося в межах визначеного договором строку кредитування, тому заборгованість за відсотками становить 55 506 грн. Отже, при зверненні до суду товариством в повному обсязі було підтверджено заявні вимоги щодо стягнення відсотків, їх розмір, порядок та строк нарахування. Тому, ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» просить скасувати рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Крім того, стягнути з відповідачки судові витрати понесені в суді апеляційної інстанції у вигляді судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн. ОСОБА_1 та її представник адвокат Григоренко А.О. подали відзив на апеляційну скаргу, вказують, що судом першої інстанції ухвалено законне та справедливе рішення суду, яке відповідає вимогам процесуального та матеріального законодавства, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. У своїй позовній заяві, як і в апеляційній скарзі позивач зазначає, що стягнення підлягають на його користь з позивача 77506 грн., з яких: - заборгованість за тілом кредиту становить 22 000 грн.; - заборгованість за відсотками становить 55506 грн. Посилаються, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками в повному обсязі є необґрунтованими, оскільки право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. На період, після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту, кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Щодо можливості нарахування процентів поза межами стоку кредитування, то сторони не можуть домовитися про те, що в разі прострочення повернення кредиту позичальник сплачує кредитору проценти саме як міру відповідальності, зокрема в тому ж розмірі, в якому він сплачував проценти як плату за наданий кредит, або в іншому розмірі. Водночас така домовленість за правовою природою є домовленістю про сплату процентів річних у визначеному договором розмірі на підставі статті 625 ЦК України, і цей розмір може зменшити суд. Вказують, що у договір кредитної лінії № 606907975 від 16.07.2021 року, сторони погодили термін кредитування строком на 30 днів, тобто у період з 16.07.2021 по 13.08.2021 р. зі сплатою відсотків за користування кредитом за вказаний період у розмірі 1180 грн, а з наданого апелянтом розрахунку заборгованості по кредитному договору, вбачається, що відповідачці нараховані відсотки за період, поза межами строку кредитування. При цьому, в позовній заяві ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» не посилається саме на положення частини 2 статті 625 ЦК України та не вказує на те, що наявна у відповідачки заборгованість за відсотками, нарахованими після 13.08.2021 р., кваліфікується саме як три проценти річних (чи інший їх розмір, встановлений договором) від простроченої суми грошового зобов`язання (тіла кредиту). Таким чином, заявлена до стягнення сума відсотків за користування кредитом поза межами строку кредитування є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. Вимоги про стягнення коштів за ст. 625 ЦК України позивачем не заявлялися, тому відсутні підстави для стягнення коштів, нарахованих відповідачу, починаючи з 14.08.2021 року. Заслухавши доповідача та перевіривши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. У відповідності до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення в частині є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права. Судом встановлено, що 16.07.2021 року ОСОБА_1 зайшла на офіційний сайт ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», де оформила в електронному вигляді заявку на отримання кредиту, заповнивши анкету встановленої форми. Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» опубліковані на сайті www.moneyveo.ua, перебувають в загальному доступі для ознайомлення всіх зацікавлених осіб та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Одночасно з переходом на сторінку ознайомлення з офертою, товариством генерується і відправляється на номер телефону, вказаний Позичальником у заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який використовується Позичальником для підписання електронного договору. В такий спосіб, 16.07.2021 року між ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання кредиту № 606907975 за умовами якого позичальник отримує 22 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на умовах строковості, зворотності, платності, вказаний розмір ліміту є максимальним. Укладення електронного договору, відбулося шляхом введення ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора № MNV434JX, отриманого від товариства, на мобільний телефон НОМЕР_2 . 28.11.2018 ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. 28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін. 31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, яка продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. 31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалося не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Предметом Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. 05.07.2024 ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 05/07/24 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до Акту прийому- передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 05/07/24 від 05.07.2024 від ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 77 506 грн. Звертаючись до суду з даним позовом ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», вказувало, що заборгованість за кредитним договором № 606907975 від 16.07.2021 року становить 77506 грн., яка складається з наступного: 22000 грн. - заборгованість по кредиту; 55506 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що відповідно до умов Договору кредитної лінії № 606907975 від 16.07.2021 року, сторони погодили термін кредитування строком на 30 днів, тобто у період з 16.07.2021 року по 13.08.2021 року зі сплатою відсотків за користування кредитом за вказаний період у розмірі 1180 грн, відтак з відповідачки на користь позивача слід стягнути борг по тілу кредиту в сумі 22000 грн та відсотки в сумі - 1180 грн, а всього 23180 грн, в решті позовних вимог відмовлено. Однак такі висновки суду не є цілком правильними. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. За змістом ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Частиною 1 ст. 1078 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Як вбачається з матеріалів справи, 16.07.2021 року між ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання кредиту № 606907975, за умовами якого позичальник отримує 22 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту. Кредитодавець надає перший Транш за договором у сумі 22 000 грн, одразу після укладення договору, який має бути повернуто до 13.08.2021 року. Таким чином, сторони визначили можливість позичальника користуватися кредитними коштами в межах Дисконтного періоду, а саме до 13.08.2021 року ( п. 1.7). Пунктом 1.8, сторони погодили, що встановлений у п 1.7 Договору строк Дисконтного періоду та відповідно строк надання кредитної лінії може бути продовжено, кількість продовження Дисконтного пероду на умов визначених договором необмежена. Згідно пункту 4.2. строк дії цього договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строк надання кредиту визначеного в п 1.2 договору. Строк дії договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання кредиту передбачених п 1.3 та п. 1.7 договору. Пунктом 4.3. сторони погоджують, що проценти нараховані після закінчення строку цього договору, після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду чи його дострокового розірвання, у розмірі визначено в п 1.7.2 договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч 2 ст 625 ЦК України. Отже, основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду, а у разі якщо позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду. У разі продовження строку дії договору на умовах п. 1.12. Договору, основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п.1.12.1. договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії договору, тобто закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання. Також позичальник має право достроково повернути основну суму кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час (п. 1.11.). Згідно з п. 1.12. сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії, продовження загального строку дії Договору на наступних умовах: зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду. Відповідно до ст 212 ЦК України, визначено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Згідно з ч.ч. 2 і 3 цієї статті, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина). Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала. Якщо настанню обставини недобросовісно сприяла сторона, якій це вигідно, обставина вважається такою, що не настала. Відповідно до п. 1.12.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Пунктом 1.13, визначено, що проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.9 або 1.12.2. Договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня фактичного повернення всієї суми Кредиту Позичальником. Продовження строку Дисконтного періоду та настання відкладальних обставин, що мають наслідком продовження строку надання Кредиту, застосування Базової процентної ставки та нарахування процентів за ставкою, що застосовується після закінчення Дисконтного періоду, не є зміною істотних умов цього Договору та не потребує змін цього Договору та укладення додаткових угод до нього. Усі істотні умови Договору, в тому числі порядок продовження строку дії Договору, розмір процентних ставок та порядок їх застосування, погоджені Сторонами під час укладення цього Договору.(п. 1.15.) Згідно із п. 1.9.1. виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 146,00 процентів річних, що становить 0,40 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним, а з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.(п. 1.12.2. ). Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.9 або 1.12.2. Договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання траншу за Договором та до дня фактичного повернення всієї суми кредиту позичальником. (п.1.12.1). Таким чином, як вбачається з укладеного договору, позичальник має сплачувати, визначені у договорі кредитодавцю відсотки за користування кредитом, відповідно до умов укладеного кредитного договору з урахуванням визначеного строку дії кредитної лінії. Фактично, згідно погоджених умов кредитування, сторонами визначено Дисконтний період користування кредитними коштами, а після його закінчення зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду. На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув та помилково вважав, що строк кредитної лінії становить 30 календарних днів, а відтак лише в межах цього періоду позивач має право на стягнення відсотків. Як видно з матеріалів справи, а саме платіжного доручення від 16.07.2021 року ОСОБА_1 отримала кредитні кошти на загальну суму 22 000 грн, тобто в межах встановленого кредитного ліміту, відповідно до умов Договору. Звертаючись до суду з позовом, ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», надало виписку з особового рахунку за Кредитним договором № 606907975, згідно якої заборгованість ОСОБА_1 станом на 15 липня 2024 року складає 77506 грн., яка складається з наступного: 22000 грн. - заборгованість по кредиту; 55506 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Отже, тіло кредиту становить 22 000 грн, а оскільки ОСОБА_1 після закінчення Дисконтного періоду не сплачувала відсотки за користування кредитними коштами, тому в даному випадку застосовується процентна ставка визначена п. 1.12.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Крім того, сторонами погоджено, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору, тобто після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в п. 1.7.2. Договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Відповідно до розрахунку наданого ТзОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», згідно якого видно, що за період з 16.07.2021 по 13.08.2021 року нараховано проценти у розмірі 88 грн за кожен день, при цьому загальний розмір заборгованості складає 10 032 грн, з 18.08.2021 по 14.09.2021 року, нараховано проценти у розмірі 506 грн за кожен день, загальний розмір 26 664 грн. З 14.09.2021 року нарахування відсотків за кредитною лінією продовжувало здійснювати ТзОВ «Таліон Плюс» і відповідно до наданого розрахунку, нарахування процентів з 15.09.2021 по 10.11.2021 року здійснювалося у розмірі 506 грн за кожен день - загальний розмір заборгованості склав 28 842 грн. Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем доведено розмір нарахованих процентів в сумі 55 506 грн, з огляду на погоджені сторонами умови кредитування, з урахуванням тіла кредиту, розміру погодженої відсоткової ставки та періоду кредитування. Відтак висновок суду, що термін дії договору кредитної лінії № 606907975 від 16.07.2021 року становить 30 днів, з 16.07.2021 року по 13.08.2021 року, а тому лише в межах цього строку відповідачка має сплачувати відсотки не відповідає встановленим обставинам справи, оскільки судом не враховано, що строк дії договору може бути продовжено з урахуванням умов договору, З урахування конкретних обставин даної справи, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем доведено розмір існуючої заборгованості за кредитом в повному обсязі, оскільки в ході розгляду справи було встановлено обставини погодження між сторонами всіх істотних умов кредитного договору. Відповідачем у справі не спростовано обставин отримання та використання нею кредитних коштів у розміру заборгованості, зазначеного в наданому позивачем розрахунку. Оскільки, суд першої інстанції не в повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для справи, допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення слід скасувати з ухваленням нового судового рішення. Враховуючи, вищевикладене, з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» слід стягнути кредитну заборгованість у розмірі 77 506 грн, яка складається з 22000 грн - заборгованість по кредиту та 55506 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків. Тому, відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову 2 422 грн 40 коп та 6 000 грн витратна професійну правничу допомогу. За наслідками розгляду апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції апеляційну скаргу ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» задоволено в повному обсязі, отже з ОСОБА_1 на користь апелянта слід стягнути 3633 грн 60 коп судового збору сплаченого в суді апеляційної інстанції. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України). Із положень ч.ч. 1-5 ст. 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. В силу ч.ч. 2, 3, 8 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу. До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту. Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування. Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2020 року у справі № 757/16448/17-ц (провадження № 61-48191св18). На підтвердження відповідних витрат на правову допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені в установленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені чи мають бути понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Водночас, у разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат. Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи з конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19). З матеріалів справи вбачається, 04 грудня 2024 року Директор ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» Хлопкова М.С., уповноважила адвоката Тараненко А.І. на підставі довіреності на представництво інтересів товариства у всіх судових установах. Згідно Акту прийому-передачі наданих послуг від 27 грудня 2024 року, адвокатом тараненком А.І. надано клієнту юридичні послуги, у вигляді складання апеляційної скарги на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2024 року у справі № 676/5554/24 за позовом ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вартість виконаних робіт становить 6 000 грн. У своєму відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачки не скористався своїм правом і не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу апелянту у зв`язку з невідповідністю їх розміру критеріям співмірності. Отже колегія суддів, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи, вважає, що витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» у розмірі 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» задовольнити. Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2024 року скасувати, ухвалити нове судове рішення: Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (місце знаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за кредитним договором № 606907975 від 16.07.2021 року у розмірі: 77506,00 грн, з яких 22 000 грн заборгованість по тілу кредиту; 55506 грн заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом та 2 422 грн 40 коп судового збору та 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (місце знаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, ЄДРПОУ: 43541163)понесені судові витрати в суді апеляційної інстанції, 3 633 грн 60 коп сплаченого судового збору та 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 18 лютого 2024 року. Судді А.М. Костенко Р.С. Гринчук Т.О. Янчук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»