Ухвала КЦС ВС № 761/34584/23

УХВАЛА 14 лютого 2025 року м. Київ справа № 761/34584/23 провадження № 61-17307ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Некрасовим Олексієм Сергійовичем, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: 26 грудня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Некрасов О. С. через систему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року. Ухвалою Верховного Суду відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме запропоновано заявнику сплати судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі в розмірі 214 872 грн 37 коп. У січні 2025 року, на виконання вимог ухвали суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Некрасов О. С. подав до Верховного Суду клопотання, в якому просить звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги. На обґрунтування клопотання посилається на об`єктивну неможливість сплати судового збору, враховуючи його значний розмір, відсутність доходу та те, що визначений судом розмір судового збору перевищує 23% сукупного доходу ОСОБА_1 за два останні роки. На підтвердження скрутного матеріального становища до клопотання додає відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу та військового збору за період з 1 кварталу 2023 року по 4 квартал 2023 року, відповідно до яких сума доходу ОСОБА_1 за 2023 рік складає 1 075 806 грн 12 коп.; відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу та військового збору за період з 1 кварталу 2024 року по 4 квартал 2024 року відповідно до яких сума доходу ОСОБА_1 за 2024 рік складає 109 грн 13 коп., відомості з банківських установ, інформацію з Автоматизованої системи виконавчого провадження, копію свідоцтва про народження дитини. Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», частини першої статті 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони. Закон України «Про судовий збір» визначає обов`язок особи, яка звертається до суду за захистом свого майнового, немайнового права та/або обов`язку, здійснити сплату судового збору. Такий обов`язок справляння судового збору є законним фінансовим обмеженням та убезпечує від надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. За змістом практики ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях ЄСПЛ у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії», «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя. ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59). Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64). Вирішуючи питання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд виходить з того, що у своїй практиці Європейський суд зазначав, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою. Загальний розмір річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік (2023 рік) становить 1 075 806 грн 12 коп., а розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги становить 214 872 грн 37 коп. та перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявника за попередній календарний рік. Отже, майновий стан заявника не дозволяє сплатити нарахований судом судовий збір у повному обсязі з огляду на перевищення суми судового збору 5 відсотків річного доходу заявника за попередній календарний рік, що вказує на наявність підстав для застосування приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір». З огляду на надані заявником докази його майнового стану, касаційний суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання про звільнення від сплати судового збору і зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року, до 53 790, 31 грн,тобто у розмірі, який не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявника за попередній календарний рік (5 відсотків доходу заявника за 2023 рік). Отже, заявнику необхідно сплатити судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 53 790, 31 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Враховуючи викладене вище, зазначений в ухвалі Верховного Суду від 23 лютого 2024 року строк для усунення недоліків, слід продовжити та повідомити про це заявника. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, поданої на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2024 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали. Копію цієї ухвали надіслати заявнику. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Є. Червинська