Постанова Одеський апеляційний суд № 522/9441/24-Е

Номер провадження: 22-ц/813/3181/25 Справа № 522/9441/24-Е Головуючий у першій інстанції Свячена Ю. Б. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.02.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: - головуючого судді - Сєвєрової Є.С. (суддя-доповідач), - суддів: - Комлевої О.С., Сегеди С.М., учасники справи: - позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», - відповідач - ОСОБА_1 , розглянув у передбаченому ст. 369 ЦПК України порядку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31.10.2024 року, ухвалене у складі судді Свяченої Ю.Б., встановив: 2.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У червні 2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просило суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 79700 грн., з яких: - сума кредиту - 20 000 грн.; сума процентів за користування кредитом 59700 грн.. Стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 вересня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» був укладений електронний договір № 5937278 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір був укладений відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджених наказом №205-ОД від 10 лютого 2022 року, які розміщені на офіційному сайті https://creditplus.ua/ru/documents/. Згідно з умовами кредитного договору сума кредиту складає 20000 грн, строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни та дата останнього платежу по кредиту (11.09.2023) вказується в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком№1 до Договору. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 20000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 . Відповідно до п. 1.5 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 1,99% за день користування кредитними коштами. 16.10.2022 відповідачка здійснила платіж оплати процентів на рахунок кредитора в розмірі 10149,00 грн. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором 25 вересня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом та позивачем, як фактором був укладений Договір факторингу №25.09/23-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення листа на електронну пошту, зазначену при укладанні договору. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача згідно з кредитним договором перед позивачем не сплачена і складає 20000 гривень - тіло кредиту; 35820 гривень -нараховані відсотки, 23880 гривень - нараховані позивачем відсотки за 60 календарних днів, а всього заборгованість складає 79700 грн. Оскільки заходи досудового врегулювання спору результатів не дали, то позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором, яка на дату подання позовної заяви до суду становить 79700,00 грн., з яких: -заборгованість за тілом кредиту - 20000,00 грн.; -заборгованість за нарахованими відсотками - 59700,00 грн. (Т. 1, а.с. 1 - 6) Короткий зміст рішення суду першої інстанції Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 31.10.2024, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованість за кредитним договором у розмірі 40000 (сорок тисяч) гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» витрати з оплати професійної правничої допомоги в розмірі 1000 гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1215 гривень 76 копійок. В іншій частині позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач, уклавши кредитний договір, прийняв на себе зобов`язання щодо повернення грошових коштів та сплати процентів. Нарахування відсотків після закінчення терміну дії кредитного договору суперечить вказаним нормам законодавства, тобто позовна вимога ТОВ «ФК «Фінтраст» щодо стягнення з відповідачки нарахованих позивачем відсотків в розмірі 23880,00 грн. не підлягає задоволенню в повному обсязі. Враховуючи викладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин на час розгляду справи відповідачем не надано, суд дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 16 вересня 2022 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» в розмірі 40000,00 грн, з яких: - заборгованість за тілом кредиту - 20000,00 грн.; -заборгованість за відсотками - 20000,00 грн. В результаті всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наданих представником позивача доказів, суд дійшов висновку про можливість задоволення вимоги представника позивача щодо стягнення з відповідачки ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 гривень. (Т.1, а.с. 106 - 112) Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі адвокат Городніщева Є.О., діюча від імені ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», просила заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31.10.2024 скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити у повному обсязі позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 та стягнути з останньої суму заборгованості в розмірі 55820,00 грн., яка складається з тіла кредиту - 20000,00 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 35820,00 грн., а також сплачений судовий збір у сумі 1696,65 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7004,00 грн. Стягнути з ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 3633,60 грн. та витрати на правничу (правову) допомогу в апеляційній інстанції у сумі 4000,00 грн.. (Т. 1, а.с. 116 - 130) Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права. Апелянт вказує на те, що: 1) станом на дату звернення до суду першої інстанції заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 20000.00 грн - тіло кредиту, 35820.00 грн. - нараховані проценти первісним кредитором, а всього 55820.00 грн. Судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам, а саме тому, що в даному випадку, нараховані відсотки за кредитним договором є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором; 2) в даному випадку часткова оплата Відповідачем процентів за користування кредитом, є підтвердженням волевиявлення відповідача на добровільне виконання умов Договору, серед іншого, зазначених п. 1.2 та п. 1.5.2. Договору; 3) з огляду на те, що відповідач порушив грошове зобов`язання з виплати, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України. Проте, вимоги щодо стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України з відповідача позивачем не заявлялись; 4) судом першої інстанції при вирішенні питання щодо стягнення судових витрат не було враховано, що вказані витрати підлягають стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позиція відповідача в суді апеляційної інстанції Апеляційним судом неодноразово надсилалась на електронну адресу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) копія ухвали про відкриття апеляційного провадження з копією апеляційної скарги, з пропозицією надати відзив на апеляційну скаргу. На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 не надходив, однак відповідно до положень ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (їх виклик). У такому випадку судове засідання не проводиться. Пунктом 1 ч. 4, п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ. Малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно п. 1 ч. 1, ч. ч. 2, 4 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднанні з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1, 5 цієї частини. Дана справа за ціною позову (79700 грн.) є малозначною, тому вона підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Згідно зі ст. 369 ЦПК України справу розглянуто апеляційним судом без виклику його учасників. 3.

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин 16 вересня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» був укладений електронний договір № 5937278 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір був укладений відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджених наказом №205-ОД від 10 лютого 2022 року, які розміщені на офіційному сайті https://creditplus.ua/ru/documents/. Відповідно до договору № 5937278 від 16.09.2022 про надання споживчого кредиту, згідно якого сума кредиту становить - 20 000 грн, строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів - кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка - 1,99% в день, знижена процентна ставка - 1,692 % в день (Т. 1, а. с. 68 - 73). Додатково ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора 16.09.2022 підписано паспорт споживчого кредиту (Т. 1, а. с. 7 - 8). Додаток № 1 і паспорт споживчого кредиту містить вказівку про суму кредиту, строк його повернення, знижену і стандартну відсоткові ставки, орієнтовну загальну вартість кредиту, штрафи тощо. Факт отримання відповідачем кредитних коштів від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» підтверджується листом ТОВ «Пейтек Україна» від 10.10.2023 № 20231010-2 про здійснення успішного переказу 2022-09-16 12:16 на суму - 20 000 грн, номер картки № НОМЕР_1 , (Т. 1, а. с. 34). Відповідно до п. 1.5.2. Кредитного договору Знижена процентна ставка 1.692% в день застосовується, якщо Споживач до 16.10.2022 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв?язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартно процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Сложивачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки. Станом на дату звернення до суду з позовом Відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав. Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору Стандартна процентна ставка становить - 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. 16.10.2022 відповідачка здійснила платіж оплати процентів на рахунок кредитора в розмірі 10149,00 грн. Проте свої зобов`язання стосовно щомісячного повернення суми кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених договором, відповідно до графіку платежів відповідач належним чином не виконував. 25.09.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» було укладено Договір факторингу № 25.09/23-Ф (далі - Договір Факторингу), за умовами якого були відступлені права грошової вимоги, у тому числі, за укладеним з ОСОБА_1 . Кредитним договором (Т. 1, а. с. 36 - 40, 26). Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту angelovamary@gmail.com зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення. Позивач зазначає, що за вищевказаним договором факторингу були відступлені права вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму - 55820,00 грн., з яких: - заборгованість за тілом кредиту - 20000,00 грн.; - заборгованість за нарахованими відсотками - 35820,00 грн. (Т. 1, а.с. 13 - 22) Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів. Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України). У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів в повному обсязі не погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції. Мотиви прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі Згідно із статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно із ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду у справі № 524/5556/19 від 12 січня 2021 року. Згідно положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Також згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до положень ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами. Матеріалами справи підтверджено, що 16.09.2022 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний договір № 5937278 про надання споживчого кредиту, згідно якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі - 20 000, 00 грн., строком на 360 днів. Тип процентної ставки - фіксована. Вказана обставина не спростована відповідачем належними доказами. Відповідно до п. 1.5.2. Кредитного договору Знижена процентна ставка 1.692% в день застосовується, якщо Споживач до 16.10.2022 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв?язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартно процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки. Відповідно до п. 2.1. договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Згідно з п. 3.1. Договору проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. Відповідно до п. 3.4 договору розмір процентної ставки, встановлений в п.1.5 Договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку. Споживач розуміє та надає згоду Товариству, що застосування зниженої процентної ставки відповідно до пп.1.5.1. Договору залежить від того чи отримає Споживач індивідуальну знижку від Товариства та скористається своїм правом на її використання (виконає умови для отримання знижки) на стандартну процентну ставку, та у випадку такого отримання Споживач погоджується, що застосування зниженої ставки є наперед обумовленим та не може вважатися односторонньою зміною умов Договору, оскільки, умови про застосування різних процентних ставок за цим Договором чітко визначені домовленістю Сторін. Усі умови застосування знижки визначені даним Договором та не вимагають підписання Сторонами будь-яких інших додаткових документів. Вказаний вище договір про надання споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем електронним підписом 16.09.2022 одноразовим ідентифікатором «М828742». Позивачем підтверджено та не спростовано відповідачем надання кредитних коштів у розмірі 20000 грн. Крім того, 16.10.2022 відповідачка здійснила платіж оплати процентів на рахунок кредитора в розмірі 10149,00 грн, що підтверджує волевиявлення відповідача на добровільне виконання умов Договору, серед іншого, зазначених в п. 1.2 та п. 1.5.2 Договору. Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Згідно з ч.1 ст. 634 ЦПК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Відповідно до розрахунку заборгованості та витягу з реєстру боржників від 25.09.2023, розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 55820 грн, що складається з 20000,00 грн - тіло кредиту, 35820 - сума заборгованості за відсотками. Отже, вказана заборгованість у вищевказаному розмірі підтверджена належним чином. Звертаючись до суду з вказаним позовом позивач просив стягнути заборгованість з ОСОБА_1 в розмірі 79700 грн., з яких: - сума кредиту - 20 000 грн.; сума процентів за користування кредитом 59700 грн. Судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні вимог ТОВ «ФК «Фінтраст» щодо стягнення з відповідачки нарахованих позивачем відсотків в розмірі 23880,00 грн., оскільки нарахування відсотків після закінчення терміну дії кредитного договору суперечить вказаним нормам законодавства. Рішення суду у вказаній частині апелянтом не оскаржувалось, та апеляційним судом не переглядається та оцінка вказаним обставинам не надається. Однак, колегія суддів звертає увагу, що задовольняючи частково позовні вимоги в загальному розмірі 40 000 грн., що складається з: - заборгованість за тілом кредиту - 20000,00 грн.; - заборгованість за відсотками - 20000,00 грн., судом першої інстанції не було враховано, що розмір заборгованості за відсотками становить 35820 грн. та остання підтверджена належними доказами. Тому, з огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом є належним чином доведеними та такими, що підлягають задоволенню у розмірі - 55820 грн, що складається з 20000,00 грн - тіло кредиту, 35820 - сума заборгованості за відсотками. Відповідачем не спростовано право позивача на стягнення заборгованості відповідно до договору факторингу. Щодо витрат на надання професійної правничої допомоги. Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Однак, колегія суддів звертає увагу, що заперечення, щодо розміру витрат на правову допомогу від ОСОБА_1 не надійшли. Вказана правова позиція щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 (провадження № 61-2679св20). У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем було надано: - договір №28/03/2024 від 28.03.2024 про надання правничої допомоги, укладений між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та адвокатом Городніщевою Є.О. (Т. 1, а.с. 46 - 47); - ордер №1627519 від 05.06.2024 (Т. 1, а.с. 74); - платіжна інструкція від 07.06.2024 №5191 про сплату за надані послуги у розмірі 10000 грн. (Т. 1, а.с. 76); - рахунок на оплату від 06.06.2024 (Т. 1, а.с. 12); звіт про надання правової допомоги згідно договору №28/03-2024 від 28 березня 2024 року (Т. 1, а.с. 9) Відповідно до звіту про надання правової допомоги згідно договору №28/03-2024 від 28 березня 2024 року позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. на послуги адвоката такі, як: збір та аналіз доказів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором №5937278; складення позовної заяви в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором; подання позовної заяви до Приморського районного суду м. Одеси в інтересах клієнта. Загальний обсяг праці адвоката згідно наданого звіту складає 10 годин. Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції не було враховано, що матеріали справи не містять обґрунтованого клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, тому в суду не було підстав для зменшення вказаних витрат на суму 1000 грн. Крім того, звертаючись до суду з апеляційною скаргою, апелянт просив стягнути витрати на правничу допомогу понесені ним в апеляційній інстанції в розмірі 4000 грн. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному суді, апелянтом було надано: - договір №28/03/2024 від 28.03.2024 про надання правничої допомоги, укладений між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та адвокатом Городніщевою Є.О. (Т. 1, а.с. 133 - 134); - ордер №1614539 від 17.05.2024 (Т. 1, а.с. 131); - платіжна інструкція від 22.11.2024 №6197 про сплату за надані послуги у розмірі 4000 грн. (Т. 1, а.с. 137); - рахунок на оплату від 21.11.2024 (Т. 1, а.с. 135); звіт №97 про надання правової допомоги згідно договору №28/03-2024 від 28 березня 2024 року (Т. 1, а.с. 136) Відповідно до звіту про надання правової допомоги згідно договору №28/03-2024 від 28 березня 2024 року апелянт поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн. на послуги адвоката такі, як: збір та аналіз доказів і документів для подання до Одеського апеляційного суду апеляційної скарги на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31.10.2024 у справі №522/9441/24-Е; складення апеляційної скарги; направлення відповідачу та подання до Одеського апеляційного суду апеляційної скарги на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31.10.2024 у справі №522/9441/24-Е. Загальний обсяг праці адвоката згідно наданого звіту складає 8 годин. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відповідачем не надано доказів невідповідності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу критерію реальності адвокатських витрат, неспівмірності понесених позивачем витрат на адвокатські послуги, необхідності та підстав їх зменшення. Враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений адвокатом на виконання цих робіт, ціну позову, значення справи для сторін та обсяг задоволених позовних вимог, колегія суддів вважає за доцільне відшкодувати позивачу витрати на професійну правничу допомогу (у першій та апеляційній інстанціях) в сумі 14000,00 грн. пропорційно розміру задоволеним вимогам (70,04%), тобто у розмірі - 9805,60 грн. = 14000 грн. х 70,04%. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми процесуального права, якими керувався суд апеляційної інстанції Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» є частково обґрунтованими, а тому вона підлягає частковому задоволенню. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права. Ураховуючи, що невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення останнім вищезазначених норм матеріального та процесуального права, призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню. Необхідно ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позову за вищевказаного обґрунтування. Розподіл судових витрат Згідно зі ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України). Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму - 55820 грн., що становить - 70,04% (від заявленої вимоги в позові 79700 грн.). На підставі ст. ст. 133, 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в суді першої інстанції - 2422,40 грн. (Т. 1, а. с. 77), в апеляційній інстанції - 3633,60 грн. (Т. 1, а. с. 138), разом - 6056 грн.. пропорційно розміру задоволеним вимогам (70,04%), тобто у розмірі - 4241,62 грн. = 6056 грн. х 70,04%.. Порядок та строк касаційного оскарження Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

4. Резолютивна частина Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, постановив: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» - задовольнити частково. Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2024 року в оскарженій частині скасувати. Ухвалити нове судове рішення. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (ЄДРПОУ 44559822, адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15 оф. 118/2) заборгованість за кредитним договором у розмірі 55820,00 (п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот двадцять) грн., з яких: - заборгованість за тілом кредиту - 20000,00 ( двадцять тисяч) грн.; - заборгованість за нарахованими відсотками - 35820,00 (тридцять п`ять тисяч вісімсот двадцять) грн. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (ЄДРПОУ 44559822, адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15 оф. 118/2) витрати з оплати професійної правничої допомоги в суді першої та апеляційної інстанції в розмірі 9805 (дев`ять тисяч вісімсот п`ять) грн. 60 коп.. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (ЄДРПОУ 44559822, адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15 оф. 118/2) витрати зі сплати судового збору в розмірі 4241 (чотири тисячі двісті сорок одна) грн. 62 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий суддя: Є.С. Сєвєрова Судді: О.С. Комлева С.М. Сегеда