Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/11041/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 лютого 2025 р. Справа № 520/11041/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2024, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д., м. Харків, повний текст складено 09.09.24 по справі № 520/11041/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ Товариство з обмеженою відповідальністю «Модус, ЛТД» (далі ТОВ «Модус, ЛТД», позивач, декларант) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці (далі відповідач, митниця, митний орган), в якому просило суд: - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500490/2024/000011/1 від 08.04.2024; - визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2024/000052; - стягнути з відповідача суму судових витрат на користь ТОВ «Модус, ЛТД». В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність рішення про коригування вартості товарів № UA500490/2024/000011/1 від 08.04.2024 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2024/00052, оскільки при здійсненні митного оформлення товару, який імпортується, митному органу було надано усі документи, які передбачені чинним законодавством України для підтвердження митної вартості за ціною договору. Разом з цим, за наслідками опрацювання наданих документів у відповідача виникли необґрунтовані сумніви стосовно заявленої митної вартості товарів та безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів. Стверджував, що з наданих відповідачу документів, зокрема, договору № 070422 про транспортно-експедиторське обслуговування від 07.04.2022, довідки про транспортно-експедиційні витрати № 03042024-2 від 03.04.2024, рахунку-фактури № 4030 від 03.04.2024, можливо було прослідкувати, яку саме суму ТОВ «Модус, ЛТД» мав сплатити за транспортування, експедирування, навантажувально розвантажувальні роботи для вантажу згідно з договором № 070422 від 07.04.2022 та пересвідчитись, що вартість перевезення та упаковки товару входить до митної вартості товару. Зауважив, що у неодноразово надісланих до митного органу відповідях на запити про надання додаткових документів, позивачем повідомлялось про допущену технічну помилку, внаслідок якої, водієві було надано невірний інвойс за номером 2023DNAC702 від 29.10.2023 та наголошувалось, що необхідно вважати правильним інвойс 2023DNAC838 від 02.01.2024, який додавався до вказаних відповідей, однак Одеською митницею не було прийнято до уваги жодних пояснень ТОВ «Модус, ЛТД», та залишено поза увагою документи, які подавались до митного оформлення, що призвело до прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів. Звернув увагу, що застосовуючи резервний метод визначення митної вартості товарів за операціями з подібними (аналогічними) товарами, у спірному рішенні відповідач посилається лише на номер та дату порівняльних митних декларацій, проте не наводить умови поставки, пакування, обсяг партії та контракти, що свідчить про необґрунтованість здійснених коригувань. Підсумовуючи вищенаведене зазначив, що неврахування відповідачем усіх поданих основних та додаткових документів на підтвердження митної вартості товарів за ціною угоди, а також розгорнутих пояснень позивача щодо кожного з доводів митного органу призвело до майнових втрат ТОВ «Модус. ЛТД» у розмірі 53242 грн 38 коп, які були сплачено в якості гарантій з метою пришвидшення випуску товарів у вільний обіг. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 у справі № 520/11041/24 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" (просп. Героїв Харкова, буд. 144, м. Харків, 61082, код ЄДРПОУ 21203457) до Одеської митницї (вул. Івана і Юрія Лип, 21А, м. Одеса, Одеська обл., Одеський р-н, 65078, код ЄДРПОУ 44005631), про визнання протиправним та скасування рішення- задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA500490/2024/000011/1 від 08.04.2024. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500490/2024/000052. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Івана і Юрія Лип, 21А, м. Одеса, Одеська обл., Одеський р-н, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" (просп. Героїв Харкова, буд. 144, м. Харків, 61082, код ЄДРПОУ 21203457) сплачений судовий збір в розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн 00 коп. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність, необґрунтованість та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 у справі № 520/11041/24 за адміністративним позовом ТОВ «МОДУС ЛТД» до Одеської митниці скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Модус, ЛТД» до Одеської митниці у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що на виконання вимог статті 54 МК України за наслідками здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки поданих разом з митною декларацією № 24UA500490002507U0 від 08.04.2024 документів встановлені розбіжності та відсутність усіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 рішення про коригування митної вартості № UA500490/2024/000011/1 від 08.04.2024. Разом з цим, судом першої інстанції не надано належної оцінки вищевказаним обставинам, які виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МК України, та обумовили витребування від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, зокрема, договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Враховуючи не надання декларантом митному органу витребуваних документів, наполягав на правомірності застосування другорядного методу визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів, оскільки за результатами проведеного аналізу баз даних ЄАІС Держмитслужби, з урахуванням вимог частини третьої статті 64 МК України, було встановлено рівень митної вартості оформлених товарів у максимально наближений до митного оформлення час, експорту в Україну з тієї ж країни та аналогічним комерційним умовам, який по товару № 2 є більшим за МД від 24.03.2022 № UA500490/2022/001989 і становить 2,11 дол США/кг (заявлено декларантом 1,38 дол США/кг); - по товару № 3 є більшим за МД від 24.03.2022 № UA500490/2022/001989 і становить 2,84 дол США/кг (заявлено декларантом 2,20 дол США/кг); - по товару № 4 є більшим за МД від 11.02.2021 № UA500490/2021/001695 і становить 1,96 дол США/кг (заявлено декларантом 1,88 дол США/кг). Вважає, що у рішенні про коригування митної вартості № UA500490/2024/000011/1 від 08.04.2024 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні визначені джерела інформації, що використовувалися. Враховуючи вищевикладені обставини, з посиланням на положення частини 6 статті 54, статті 256 МК України, наполягав на правомірності рішення про коригування митної вартості товару № UA500490/2024/000011/1 від 08.04.2024 та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500490/2024/000052. У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу позивач просив рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року у справі № 520/11041/24 залишити без змін, а скаргу без задоволення. В обґрунтування відзиву зазначив, що наданих позивачем на підтвердження заявленої митної вартості документів було цілком достатньо для визначення митної вартості товарів за основним методом, а наведені митним органом у спірному рішенні розбіжності спростовуються змістом таких документів, які не суперечили один одному, у повному обсязі доводили обґрунтованість ціни товару, проведення оплати у розмірах, встановлених укладеним контрактом, а транспортні перевізні документи містили достатню інформацію про вартість послуг з перевезення. Наполягав, що відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, митний орган може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що вказано неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу, що не мало місце у спірних правовідносинах. Посилаючись на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 815/3451/16, зазначив, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості. Оскільки відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, вважав, що суд цілком вірно встановив, що при прийнятті спірного рішення у відповідача були відсутні обґрунтовані сумніви щодо невірного розрахунку позивачем митної вартості товарів за ЕМД. В іншій частині зміст відзиву на апеляційну скаргу дублює зміст позовної заяви. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що між «Модус, ЛТД» та SHANDONG DONGLIN NEW MATERIALS CO., LTD (Китай) було укладено Контракт № 3/2019 від 15 січня 2019 року (далі - Контракт). Відповідно до розділу 1 Контракту, предметом є довгострокова поставка Продавцем Покупцю товарів в кількості та асортименті згідно Специфікацій, які є невід`ємною частиною цього Контракту виробництва Китай. Відповідно до Специфікації № 27 від 29 листопада 2023 року до Контракту, SHANDONG DONGLIN NEW MATERIALS CO., LTD (Китай) постачає «Модус, ЛТД» наступний Товар: Акрилова перероблююча добавка DL-901; Акрилова перероблююча добавка DL-20; Модифікатор удароміцності CPE 135А; Акрилова перероблююча добавка DL-175; Віск ОА6; Внутрішня змазка DL-60; Зовнішня змазка (поліетиленовий віск) РЕ та СР

100. У Специфікації № 27 від 29 листопада 2023 року до Контракту передбачені наступні умови: Відвантаження: з порту, Qingdao (Китай) до порту Констанція (Румунія) з подальшим транспортуванням в Україну. Доставка: впродовж 160 днів з моменту передплати. Умови поставки: FOB QINGDAO. Виробником товару є компанія Shandong Donglin New Materials Со., Ltd. Оплата: Повна попередня оплата. Пакування: Вантаж завантажено у контейнер 40 футів. Дозволяється зміна кількості та асортименту продукції в рамках суми специфікації. Відповідно до Інвойсу (COMMERCIAL INVOICE): 2023DNAC838 від 02.01.2024 до Контракту, SHANDONG DONGLIN NEW MATERIALS СО., LTD (Китай) постачає TOB «Модус, ЛТД» товар на загальну суму 50935 долари США 00 центів. Відповідно до платіжної інструкції в іноземній валюті № 145 від 01.12.2023, TOB «Модус, ЛТД» здійснило оплату в розмірі 50935 долари США 00 центів. У експортній декларації № 425820240000002238 загальна вартість товару визначена 50935 долари США 00 центів, умови постачання - FOB. Для митного оформлення товару, ТОВ «Модус, ЛТД» оформило митну декларацію ІМ 40 ДЕ 24UA500490002507U0 від 08.04.2024, в якій в графі 42 ціна товару (сумарно) вказало 50935 долари США 00 центів. 08 квітня 2024 року, представлено до митного оформлення імпортовані ТОВ «Модус, ЛТД» товари: Полімери етилену в первинних формах: модифікатор удароміцності для ПВХ СРЕ 135А - 5000кг. Хімічний склад: хлорирований поліетилен(СРЕ) не більш 96% CAS № 64754-90-1 та карбонат кальція не менш 4% CAS 471-34-1, порошок білого кольору, вміст хлору 35%, теплота плавлення 2Дж/г, вміст летучих речовин 0,4%. (Не у аерозольній упаковці) Технологічна добавка для власного виробництва листів з ПВХ (Товар 2); Полімери стиролу в первинних формах: акрилова перероблювальна добавка DL-175- 3000кг. Хімічний склад: стирол - 75% CAS 100-42-5 та акрилонітрил -20% CAS 107-13-1. (Для полегшення і регулювання міцності розплаву полімеру) Технологічна добавка для власного виробництва листів з ПВХ. Торгівельна марка: Donglin Виробник: Shandong Donglin New Materials Co., Ltd. Країна виробництва-CN (Товар 3); Змазка DL-60 -2000кг (у вигляді дрібного порошку білого кольору, який складається з дрібних сферичних часток, за складом відповідає суміші складноефірних сполук, утворених довголанцюговими аліфатичними кислотами/дикарбоновими кислотами (жирними кислотами) та аліфатичними/ароматичними спиртами. Використовується при виробництві ПВХ листів, для змішування з подібною сировиною з гранулами ПВХ, запобігає злипанню (Товар 4). На підтвердження митної вартості товару, на виконання статті 53 МК України, ТОВ «Модус, ЛТД» надало до Одеської митниці наступні документи: Пакувальний лист (Packing list) б/н 02.01.2024, Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 2023DNAC838 02.01.2024, Мастерконосамент (Master bill of ladins) 234787734 17.01.2024, Коносамент (Bill of ladings) HS123123528 05.01.2024, Автотранспортна накладна (Road consinment note) 876 02.04.2024, Автотранспортна накладна (Road consinment note) 876 02.04.2024, Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 24С3707А2299/00028 17.01.2024, Декларація про походження товару (Declaration of origin) 2023ОААС838 02.01.2024, Висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи 1420003600-0218 19.03.2020, Банківський платіжний документ, шо стосується товару № 145 від 01.12.2023, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 4030 від 03.04.2024, прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н 15.11.2023, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 781/20 від 31.07.2020, висновок про вартісні характеристики товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 27-113/24 від 22.03.2024, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №№ 2, 3, 4, 5, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу стороною якого є виробник товарів, шо декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 3/2019 15.01.2019, договір (контракт) про перевезення № 070422 від 07.04.2022, заяву декларанта або уповноваженої ним особи у вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, шо підлягають державному експортному контролю б/н від 08.04.2024, заяву декларанта або уповноваженої ним особи, у Відповідно до Специфікації № 27 від 29 листопада 2023 року до контракту, інвойсу (COMMERCIAL INVOICE) 2023DNAC838 від 02.01.2024 та експортної декларації 425820240000002238, SHANDONG DONGLIN NEW MATERIALS CO., LTD (Китай) постачає TOB «Модус, ЛТД» Товар на загальну суму 50935 долари США 00 центів. Відповідно до декларації країни відправлення (експортної декларації 425820240000002238) умови поставки зазначено як «FOB». Так само, у Специфікації № 27 від 29 листопада 2023 року до Контракту та Інвойсу (COMMERCIAL INVOICE): 2023DNAC838 від 02.01.2024 до Контракту, умови поставки визначені, як FOB QINGDAO. Під час митного оформлення товару за митною декларацією ІМ 40 ДЕ 24UA500490002507UO від 08.04.2024, відповідач звернувся до ТОВ «Модус, ЛТД» з запитом надати додаткові документи. Не отримавши від позивача запитувану інформацію, Одеська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA500490/2024/000011/1 від 08.04.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2024/00052. Не погодившись із прийнятими відповідачем рішенням про коригування митної вартості, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим, позивач звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та протиправності оскаржуваного рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товару, оскільки надані позивачем до митного органу документи відповідно до частини 2 статті 53 МК України у повній мірі підтверджували заявлену митну вартість товару, а ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом другорядного методу визначення митної вартості. На переконання суду, відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями МК України. Відповідно до частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. ( частина 1 статті 248 МК України). Згідно з приписами частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. На виконання частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено частиною другою статті 53 МК України. Так, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. За приписами частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. (частина 6 статті 53 МК України). В силу частини 1 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. (частина 3 статті 54 МК України). За приписами пункту 4 частини 1 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно із пунктом 1 частини 5 статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Повноваження митного органу щодо можливості запиту додаткових документів передбачено, як статтею 53 МК України, так і статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року (далі - Угода). Так, відповідно до статті 17 Угоди ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання. При цьому, відповідно до пункту 2 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС від 11 вересня 2015 року № 689 (далі - Методичні рекомендації) робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється посадовою особою органу доходів і зборів, що провадить контроль за правильністю визначення митної вартості, і здійснюється шляхом, зокрема: - порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів; - порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; - перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів; - перевірки та аналізу документів, додатково поданих органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до статті 53 Кодексу. За визначенням пункту 7 Методичних рекомендацій при перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (частина 1 статті 55 МК України). Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Отже, виходячи з положень статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору. Відповідно до частини 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. У свою чергу, за змістом статті 57 МК України, якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості № UA805000/2024/000011/1 від 08.04.2024, підставою для невизнання заявленої декларантом митної вартості та її коригування зазначено, що подані декларантом документи мають розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Так, зокрема вказано, що інвойс № 2023DNAC838 від 02.01.2024, зазначений у графі 44 митної декларації не надано; у комерційному інвойсі від 29.10.2023 №2023DNAC702 із відмітками про перетин кордону, який супроводжує товар разом із іншими товаросупровідними документами, наявні відомості, які не відповідають даним, які вказані у поданих товаросупровідних документах і митній декларації та не співвідносяться із терміном дії прайсу щодо ціни товарів № б/н від 15.11.2023 до 31.01.2024, а також не відповідають даним графи 10 сертифікату про походження товарів № 24С3707А2299/00028 та експортному висновку від 22.03.2024 № 27-ЦЗ/24; інвойс від 29.10.2023, де зазначено вартість товарів у сумі 49530 доларів США (складову митної вартості товарів) не підтверджує у загальному обчисленні заявлену митну вартість товарів у розмірі 50935 доларів США; декларація типу T1 MRN 24ROCT190000224811, яка супроводжує товар разом із іншими товаросупровідними документами, містить відомості лише щодо одного товару із кодом 39069090 та вартістю 49530 дол. США, що не відповідає відомостям, зазначеним у товаросупровідних документа та митній декларації, ані щодо товару із кодом 39069090, ані щодо загальної партії товарів загальною вартістю 50935 дол. США; відповідно до п. 4.1.3 договору на перевезення від 07.04.2022 № 070422 «Клієнт оплачує при перевезенні вантажу морським сполученням в режимі імпорту - протягом 3 банківських днів з моменту виставлення Експедитором рахунку, але до вивозу вантажу з порту; при перевезенні автомобільним транспортом - оплата здійснюється Клієнтом протягом 3 банківських днів з моменту виставлення Експедитором рахунку, але до митного оформлення не надані банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно - експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка на оплату від 03.04.2024.2024 № 4030 в частині оплати за межами митної території; - відповідно до графи 16 у CMR № 876 перевізником задекларованого товару виступає ОСОБА_1 (ЄДРПОУ 3010722348), проте довідка від 03.04.2024 № 03042024-2 про транспортно- експедиційні витрати на перевезення товарів автомобільним транспортом надано ТОВ «Євро Форвардінг». Враховуючи виявлені митним органом недоліки, у відповідності до приписів частини 3 статті 53 МК України декларанту було запропоновано надати протягом 10 календарних днів (за наявності) додаткові відомості, а саме, договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), каталоги, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару, виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Зі змісту спірного рішення також вбачається, що електронним листом від 08.04.2024 № 5 декларант надав пояснення з приводу запитуваної інформації, проте не надав відповідного документу у вигляді додатку до договору на перевезення від 07.04.2022 № 070422, який би належним чином засвідчив згоду сторін на істотну зміну умов даного договору стосовно надання позивачу відстрочки оплати транспортно-експедиційних послуг на 14 днів. Крім того, зазначено, що комерційний інвойс від 02.01.2024 № 2023DNAC838, додатково наданий декларантом, не містить відміток щодо перетину кордону товарів, зазначених у митній декларації, тобто розбіжності усунуті не були. За результатами проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано другорядний метод визначення митної вартості за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів, а джерелом інформації для даного рішення про коригування митної вартості товарів слугувала наявна в митному органі цінова інформація про митні оформлення подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін, про що наявна у базі даних АСМО Інспектор: по товару № 2 за МД від 24.03.2022 № UA500490/2022/001989 до рівня 2,11 дол США/кг від заявленого декларантом 1,38 дол США/кг; по товару № 3 за МД від 24.03.2022 № UA 500490/2022/001989 до рівня 2,84 дол США/кг від заявленого декларантом 2,20 дол США/кг; по товару № 4 за МД від 11.02.2021 № UA 500490/2021/001695 до рівня 1,96 дол США/кг від заявленого декларантом 1,88 дол США/кг. Надаючи оцінку правомірності рішення про коригування митної вартості товарів № UA500490/2024/000011/1 від 08.04.2024 колегія суддів встановила наступне. 15.01.2019 між Shandong Donglin New Materials Co., Ltd з однієї сторони (надалі продавець) та ТОВ «Модус, ЛТД» з іншої (надалі покупець) укладено контракт № 3/2019 (надалі контракт), предметом якого є довгострокова поставка продавцем покупцю товарів у кількості та асортименті згідно зі специфікаціями, які є доповненням до цього контракту. Пунктом 2 контракту визначено, що умови поставки кожної партії товару зазначаються відповідно до правил «Інкотермс 2010» у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього контракту. Загальна сума контракту складається з суми усіх специфікацій до цього контракту. Відповідно до пункту 7 контракту продавець висилає покупцю після відвантаження наступні документи на товар: - інвойс 3 екз; - коносамент 3 екз; - пакувальний лист 3 екз. Додатковою угодою № 4 від 07.08.2023 визначено пункт 4 контракту викласти у наступній редакції: Застосовуються такі умови оплати: Покупець сплачує 100% (сто відсотків) суми оплати за замовлену продукцію на підставі Специфікації перед відвантаженням. Сума попередньої оплати на розсуд покупця, але повна оплата до відвантаження товару. З аналізу вищенаведених положень контракту та додаткової угоди № 4 вбачається, що умови поставки, сума оплати, кількість товарів та асортимент зазначаються у специфікаціях, а після відвантаження товар супроводжується інвойсом, коносаментом та пакувальним листом. Відповідно до наявної в матеріалах справи специфікації № 27 до контракту № 3/2019 від 15.01.2019 вбачається, що позивачу поставлялись наступні товари: - акрилова перероблююча добавка DL-901, у кількості 11000 кг, ціна за кг 1,86 дол. США, сума 20460,00 дол. США; - акрилова перероблююча добавка DL-20, у кількості 2000 кг, ціна за кг 1,98 дол. США, сума 3960,00 дол. США; - модифікатор удароміцності CPE 135А, у кількості 5000 кг, ціна за кг 1,05 дол. США, сума 5250,00 дол. США; - акрилова перероблююча добавка DL-175, у кількості 3000 кг, ціна за кг 1,87 дол. США, сума 5610,00 дол. США; - віск ОА6, у кількості 2500 кг, ціна за кг 4,35 дол. США, сума 10875,00 дол. США; - внутрішня смазка DL-60, у кількості 2000 кг, ціна за кг 1,55 дол. США, сума 3100,00 дол. США; - зовнішня змазка (поліетиленовий віск) PE CP 100, у кількості 1000 кг, ціна за кг 1,68 дол. США, сума 1680,00 дол. США. Загальна вартість відвантажених на адресу позивача товарів 50935,00 дол. США. Відповідно до первинно наданого до митного оформлення інвойсу № 2023 DNAC702 від 29.10.2023, який є обов`язковим документом, що має супроводжувати товар згідно з умовами контракту, позивачу направлялись наступні товари: - акрилова перероблююча добавка DL-901, у кількості 12000 кг, ціна за кг 1,83 дол. США, сума 21960,00 дол. США; - модифікатор удароміцності CPE 135А, у кількості 7000 кг, ціна за кг 1,03 дол. США, сума 7210,00 дол. США; - акрилова перероблююча добавка DL-175, у кількості 2000 кг, ціна за кг 1,87 дол. США, сума 3740,00 дол. США; - внутрішня смазка DL-60, у кількості 3000 кг, ціна за кг 1,55 дол. США, сума 4650,00 дол. США; - зовнішня змазка (поліетиленовий віск) PE CP 100, у кількості 1000 кг, ціна за кг 1,68 дол. США, сума 1680,00 дол. США; - відбілювач ОВ-1, у кількості 400 кг, ціна за кг 18,90 дол. США, сума 7560,00 дол. США; - віск ОА6, у кількості 600 кг, ціна за кг 4,55 дол. США, сума 2730,00 дол. США. Загальна сума товарів 49530 дол. США. З аналізу вищенаведених документів вбачається, що кількість товарів, їх вартість за одиницю та загальна сума поставки є відмінними. Пояснюючи зазначені розбіжності, позивач зазначив, що внаслідок допущеної технічної помилки водію було надано невірний інвойс за номером 2023DNAC702 від 29.10.2023, у зв`язку з чим, повідомлено митний орган, що необхідно вважати правильним - інвойс 2023DNAC838 від 02.01.2024, який було додатково надано митниці. Відповідно до частини 2 статті 248 МК України засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії. Проаналізувавши наявний в матеріалах справи інвойс 2023DNAC838 від 02.01.2024 колегією суддів встановлено, що найменування товарів, їх кількість та загальна сума поставки відповідають специфікації № 27 від 29.11.2023, разом з цим, ані інвойс, складений мовою оригіналу, ані його переклад дійсно не містять жодних відміток митного органу на противагу наданому до митного оформлення інвойсу 2023DNAC702 від 29.10.2023, що ставить під сумнів існування такого документа під час супроводу задекларованого за спірною МД № 24UA500490002507U0 від 08.04.2024. Крім того, слід зазначити, що надана до митного оформлення міжнародна товарно транспортна накладна CMR № 876 містить посилання саме на інвойс 2023DNAC702 від 29.10.2023, а не на інвойс 2023DNAC838 від 02.01.2024, який позивач просив вважати вірним. При цьому, вага брутто імпортованих товарів складала 26659,00 кг, що узгоджується з коносаментом для морського чи мультімодального транспорту № 234787734, коносаментом № HS123123528 та грузовою митною декларацією для експортуємої продукції № 425820240000002238 від 02.01.2024. Водночас, загальна вага брутто за інвойсом 2023DNAC838 від 02.01.2024 складає 26500,00 кг, тобто менша, ніж зазначено у вищенаведених транспортних документах та Акту зважування № б/н від 08.04.2024, відповідно до якого загальна вага об`єкта (контейнер MRSU4897876) складає 30360 кг, тара контейнеру по трафарету 3720 кг. З наданого до митного оформлення рахунку на оплату № 4030 від 03.04.2024, виданого ТОВ «ЄВРО ФОРВАРДІНГ», вбачається, що на виконання умов договору № 070422 про транспортно експедиторське обслуговування від 07.04.2022 позивачу доставлявся контейнер MRSU4897876, що також узгоджується з реквізитами контейнеру, зазначеними у коносаменті для морського чи мультімодального транспорту № 234787734, коносаменті № HS123123528 та грузовій митній декларації для експортуємої продукції № 425820240000002238 від 02.01.2024, якими підтверджено відмінну від інвойсу 2023DNAC838 від 02.01.2024 вагу брутто товару. З аналізу вищенаведених товаросупровідних документів, що надавались до митного оформлення, вбачається, що усі вони стосуються поставки саме за інвойсом 2023DNAC702 від 29.10.2023, а не 2023DNAC838 від 02.01.2024, який позивач додатково надав до митного органу, при цьому матеріали справи не містять товаросупровідних документів, в яких було б наявне посилання на інвойс 2023DNAC838 від 02.01.2024, а тому у Одеської митниці були наявні підстави не приймати останній, як належний доказ, що підтверджує митну вартість імпортованих позивачем товарів. Дослідивши зміст договору № 070422 від 07.04.2022 про транспортно-експедиторське обслуговування колегією суддів встановлено наступне. Так, пунктом 2.1.3 вказаного договору визначено, що експедитор зобов`язаний в узгоджений термін надавати клієнтові інформацію про виконання цього договору і пересилати документацію, пов`язану з перевезенням. Відповідно до пункту 2.2.4 договору експедитор має право доручити виконання цього договору третій особі. Пунктом 3.2.2 встановлено, що клієнт має право вимагати від експедитора надання інформації про хід перевезення вантажу. З аналізу вищенаведених положень договору вбачається, що клієнт має право витребувати, а експедитор зобов`язаний надати усю інформацію про хід перевезення вантажу та виконання умов договору. Так, відповідно до графи 16 у CMR № 876 перевізником задекларованого товару виступає ОСОБА_2 . Разом з цим, довідка від 03.04.2024 № 03042024-2 про транспортно-експедиційні витрати на перевезення товарів автомобільним транспортом надана ТОВ «Євро Форвардінг». Пояснюючи зазначену розбіжність, позивач посилається на те, що згідно з листом експедитора ТОВ «Євро Форвардінг» № 080424-3 від 08.04.2024, судноплавна лінія «Maersk» не надає копії договорів зі своїми контрагентами третім особам. Однак наведене не узгоджується з умовами договору № 070422 від 07.04.2022 про транспортно-експедиторське обслуговування, якими передбачено обов`язок експедитора надавати інформацію про хід та умови перевезення. Крім того, матеріали справи не містять відповіді судноплавної лінії «Maersk», яка б підтверджувала наявність таких обставин. Не надавались, як до митного органу, так і до суду відомості про оплату послуг з перевезення безпосередньо ОСОБА_2 . За вищевикладених обставин, слід дійти висновку про те, що позивачем додатково понесено витрати у зв`язку з транспортуванням товару від м. Константа (Румунія) до м. Харків (Україна), водночас, такі витрати не були включені до ціни товару, що свідчить про обґрунтованість висновку контролюючого органу про подання ТОВ «Модус, ЛТД» документів, які не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Крім того, відповідно до пункту 4.1.3 договору про транспортно експедиторське обслуговування від 07.04.2022 № 070422 клієнт оплачує при перевезенні вантажу морським сполученням в режимі імпорт платежі за послуги з перевезення вантажу та супутні витрати, пов`язані з таким перевезенням (навантаження та/або розвантаження вантажу, агентські, портові збори і т.п.), протягом трьох банківських днів з моменту доставки вантажу на митний термінал в Україні. Пояснюючи відсутність банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку на оплату від 03.04.2024.2024 № 4030 в частині оплати за межами митної території, позивач посилається на лист № 070422-5 від 07.04.2022 яким повідомлено, що ТОВ «Євро Форвардінг» надає відстрочку платежу 14 днів з дати доставки контейнерів в порт призначення. Разом з цим, матеріали справи не містять доказів у вигляді відповідного додатку до договору про транспортно експедиторське обслуговування від 07.04.2022 № 070422, який би належним чином засвідчив згоду сторін щодо істотних змін умов даного договору. Враховуючи викладене, доводи ТОВ «Модус, ЛТД» про те, що витрати на перевезення товару включені у його ціну, є недоведеними, оскільки не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи. Отже, внаслідок не підтвердження понесених позивачем витрат транспортування товару до складу митної вартості товару, документи, які були надані позивачем під час митного оформлення, не підтверджують правильності визначення ТОВ «Модус, ЛТД» митної вартості товару. Відповідно до частини 9 статті 58 МК України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що декларантом розрахунки здійснено на основі необ`єктивних даних, які не підтверджені документально, що є порушенням вимог частини 9 статті 58 МК України, отже, як правильно вказав митний орган в оскаржуваному рішенні, надані позивачем документи не містять відомостей, що однозначно свідчать про включення до ціни товару транспортної складової, яка б враховувала усі понесені позивачем витрати від місця виробництва товару до місця призначення (перевезення, навантажувально-перевантажувальні витрати, витрати з експедирування вантажу), а тому у відповідача були наявні підстави для сумніву у повноті врахування транспортної складової у заявленій декларантом митній вартості товару. Наведене в сукупності дає підстави вказати про правомірність дій відповідача щодо незастосування у даному випадку основного методу визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору (контракту), оскільки вищевказані розбіжності не дають змогу ідентифікувати товар, вказаний у товаросупровідній документацій (первісно поданій митному органу), з тим, який у дійсності перетинав митний кордон, а надані до митного оформлення документи не підтверджують у повній мірі витрати на транспортування, що були покладені на позивача. Відповідно до положень статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Частиною четвертою статті 57 МК України встановлено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Положеннями статті 59 МК України визначено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Судом апеляційної інстанції встановлено, що митну вартість товару відповідачем скориговано відповідно до цінової інформації на подібний товар, оформлений раніше, згідно наявної у АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби інформації на підставі МД UA500490/2022/001989 від 24.03.2022 та UA500490/2021/001695 від 11.02.2021. При цьому, колегія суддів враховує, що товари ввезені позивачем за МД № UA 500490002507U0 є подібними з товарами за порівняльними МД UA500490/2022/001989 від 24.03.2022 та UA500490/2021/001695 від 11.02.2021, зокрема за найменуваннями, виробником товарів (Shandong Donglin New Materials), кодами товарів (39069090, 39032000, 38249996, 34049000), умовами поставки (FOB CN Qingdao) та однією країною відправлення CN. Аналіз норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару покладений саме на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому у розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи подання не всіх документів, що містили відомості про підтвердження заявленої митної вартості задекларованого товару, наявність розбіжностей у наданих документах, включаючи і додатково витребувані митним органом, які б усунули сумніви щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортовані товари, колегія суддів вважає, що у Одеської митниці були наявні підстави для витребування додаткових документів згідно з частиною 2 статті 53 МК України. У зв`язку з відсутністю можливості застосування попередніх методів при здійсненні митної оцінки товару, задекларованого позивачем, відповідачем обґрунтовано застосовано другорядний метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо подібних товарів. Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 15.05.2018 по справі № 809/1260/17, від 19.06.2018 по справі № 818/1220/17, яка є обов`язковою для врахування в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України. З огляду на вищевикладене, помилковими є судження суду першої інстанції про те, що при митному оформленні товарів з МД № UA 500490002507U0 позивачем надано усі необхідні документи, які у повній мірі підтверджують заявлену митну вартість товару. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України. Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. За встановлених у справі фактичних обставин та досліджених доказів, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару № UA500490/2024/000011/1 від 08.04.2024 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, з дотриманням вимог частини 2 статті 2 КАС України, отже, відсутні підстави для скасування даного рішення про коригування митної вартості. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Вказаним вимогам рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 по справі № 520/11041/24 не відповідає, оскільки суд першої інстанції не встановив у повному обсязі фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим дійшов неправильних висновків по суті справи. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення. З огляду на наведене, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 по справі № 520/11041/24 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову. Керуючись ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Одеської митниці - задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 по справі № 520/11041/24 - скасувати. Прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко