Постанова 4873 № 910/8866/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "29" січня 2025 р. Справа№ 910/8866/24 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Євсікова О.О. суддів: Алданової С.О. Корсака В.А. за участю: секретаря судового засідання: Звершховської І.А., представників сторін: від позивача: Сивик А.П. (поза межами приміщення суду), від відповідача: Кострець Є.В. (в залі суду), розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 (повний текст складено 07.11.2024) у справі № 910/8866/24 (суддя Капцова Т.П.) за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення 4 597 552,49 грн, в с т а н о в и в : Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються. 29.10.2024 від Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (далі - АТ «ДТЕК Західенерго», Товариство) до Господарського суду міста Києва надійшла заява, у якій заявник просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - ПрАТ «НЕК «Укренерго», Компанія) на свою користь 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження вимог поданої заяви Товариство надало договір №1491-ЗЭ про надання правової допомоги від 01.07.2019, укладений ним з Адвокатським об`єднанням «Перший радник» (далі - договір), додаткову угоду №2 від 01.07.2024 до договору та акт наданих послуг №5 від 25.10.2024 на суму 50 000,00 грн. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 заяву АТ «ДТЕК Західенерго» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/8866/24 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «НЕК «Укренерго» на користь АТ «ДТЕК Західенерго» 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу, зазначених у п. 1-3 акта наданих послуг №5 від 25.10.2024. Щодо витрат позивача на участь у судових засіданнях суд, з огляду на складність справи, зазначив, що не може визнати обґрунтованим визначення ставки 1 години роботи адвоката у вигляді участі у судовому засіданні в розмірі 10 000,00 грн. Загальний розмір таких витрат за участь у 2 судових засіданнях у цій справі згідно з актом наданих послуг склав 20 000,00 грн, що, на думку суду, не відповідає критеріям об`єктивного визначення розміру суми послуг та розумної необхідності таких витрат. Проаналізувавши наданий представником позивача обсяг послуг, врахувавши складність справи, характер спірних правовідносин, а також те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути ані способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, ані становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу, керуючись принципами справедливості, верховенства права, критеріями реальності адвокатських витрат в контексті їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заперечень відповідача, у зв`язку з чим витрати позивача, пов`язані з участю його представника у судових засіданнях підлягають зменшенню на 50% до 10 000,00 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів. Не погодившись з додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 07.11.2024, АТ «ДТЕК Західенерго» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване додаткове рішення скасувати в частині відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення повністю. Товариство вважає висновок суду першої інстанції неправомірним, оскільки при прийнятті оскарженого рішення мало місце неправильне застосування норм процесуального права; суд не здійснив належним чином оцінку співмірності та розумності заявлених таких витрат до обставин справи. Скаржник зауважує на тому, що представництво інтересів Товариства здійснював не тільки Кострець Є.В., а й Галецький В.Т., який від імені позивача робив аналіз чинного законодавства з питань, що регулюють спірні відносини, аналіз судової практики в частині стягнення пені, дійшовши висновку, що пеня не підлягає стягненню, 3% річних, інфляційних втрат, аналіз поточної практики Верховного Суду з висновками щодо судової перспективи справи, підготував позовну заяву, яку в подальшому подавав через електронний кабінет до суду. Зазначені послуги були дійсно надані, що зафіксовано в акті наданих послуг №5 від 25.10.2024, оскільки саме ці послуги стали передумовою для отримання судом відповідної позовної заяви та відкриття на її підставі провадження у справі №910/8866/24. На думку апелянта, матеріали справи містять документи, що свідчать про реальність надання правової допомоги, і протилежне відповідач навіть не доводив. Апелянт також зауважив, що ціна позову суттєво перевищує розмір 100 прожиткових мінімумів і становить близько 1574,5 прожиткових мінімумів, що також необхідно враховувати у визначенні співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката ціні позову. Скаржник зазначає, що підготовка до судового засідання полягає у ознайомленні з документами, вивченні та аналізі таких документів, аналізі усних пояснень, наданих учасниками справи в судових засіданнях, тощо для забезпечення достатнього і ефективного захисту інтересів клієнта, що і було здійснено. Позиції учасників справи. Компанія надала відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів апеляційної скарги заперечує на наводить власні доводи на їх спростування, просить оскаржуване додаткове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Компанія відзначає, що апелянт в апеляційній скарзі не спростував жодного з висновків, до яких аргументовано дійшов суд першої інстанції, в т.ч. про не складність справи №910/8866/24; про недоречність надання таких послуг як аналіз договірної документації, первинних документів, що стосуються постачання та оплати за балансуючу електричну енергію, аналіз чинного законодавства з питань, яким регулюються спірні відносини та судової практики, в рамках справи №910/8866/24; про те, що особа адвоката Галецького В.Т. не зазначена у п. 3.2 додаткової угоди №2 від 01.07.2024 до договору і на неї не розповсюджуються умови щодо оплати послуг відповідно до цієї додаткової угоди. Відповідач вважає, що аргументи апелянта в апеляційній скарзі носять формальний характер, у цілому зводяться до загального цитування норм господарського процесуального законодавства та повторення доводів, не підтверджених фактами. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті. Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 02.12.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «ДТЕК Західенерго» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі №910/8866/24. Розгляд справи призначено на 18.12.2024. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 заяву представника ПрАТ «НЕК «Укренерго» адвоката Сивика А.П. про участь у судовому засіданні, призначеному на 18.12.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. 18.12.2024 у судовому засіданні було оголошено перерву у розгляді справи до 29.01.2025. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції. Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом. АТ «ДТЕК Західенерго» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з ПрАТ «НЕК «Укренерго» 4 805 354,98 грн, з яких 2 457 302,76 грн 3% річних та 2 348 052,22 грн інфляційних втрат. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 позов було задоволено повністю та стягнуто з Компанії на користь Товариства 2 427 349,74 грн 3% річних, 2 170 202,73 грн інфляційних втрат та 55 170,63 грн витрат по сплаті судового збору. 29.10.2024 від позивача надійшла заява, у якій Товариство просило стягнути з Компанії на свою користь 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. З наданих у матеріали справи матеріалів суд встановив, що 01.07.2019 Товариство як клієнт уклало з Адвокатським об`єднанням «Перший радник» як виконавцем договір №1491-ЗЭ про надання правової допомоги (далі - договір), за умовами п. 1.1, 1.2 якого виконавець зобов`язується надавати клієнтові правову допомогу (далі - послуги) за окремими письмовими або усними дорученнями останнього. Зміст, обсяг і вартість послуг, що надаються, встановлюються сторонами у додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього Договору. Приймання-передача послуг за цим договором здійснюється сторонами за актами наданих послуг (п. 3.1 договору). Відповідно до п. 4.1 договору вартість послуг, розмір витрат виконавця та порядок розрахунків погоджується сторонами в додаткових угодах, що є невід`ємною частиною даного договору. За умовами п. 4.2 договору сторони домовилися про встановлення погодинного порядку обчислення розміру гонорару адвокатів виконавця. 01.07.2024 сторони підписали додаткову угоду № 2 до договору, згідно з п. 1.1 якої в рамках договору та цієї додаткової угоди виконавець зобов`язується надавати клієнту правову допомогу щодо належного представництва інтересів клієнта у справах за позовом клієнта до ПрАТ «НЕК «Укренерго» про стягнення заборгованості, штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат за договором про участь у балансуючому ринку №0424-04013 від 27.05.2019 із подальшим представництвом (захистом) прав та інтересів клієнта в судах апеляційної та касаційної інстанцій. У п. 2.1, 2.2 додаткової угоди №2 сторони погодили, що оплата за надані послуги проводиться відповідно до кількості годин, витрачених адвокатом/ми на представництво інтересів клієнта та кількості судових засідань, в яких адвокатом/ми прийнято участь. Вартість послуг адвоката/ів становить 10 000,00 грн за одну годину надання послуг/виконання робіт/участь в одному судовому засіданні у справі одного адвоката. Факт надання послуг підтверджується актом наданих послуг. Відповідно до п. 3.2 додаткової угоди №2 представництво (захист) прав та інтересів клієнта у судових справах за позовом клієнта до ПрАТ «НЕК «Укренерго» та у справах за позовом ПрАТ «НЕК «Укренерго» до клієнта здійснюється адвокатом АО «Перший радник» Кострецем Євгенієм Вікторовичем. 25.10.2024 сторони підписали акт наданих послуг №5 на суму 50 000,00 грн, згідно з яким виконавець надав, а клієнт прийняв послуги: - аналіз договірної документації, первинних документів, що стосуються постачання та оплати за балансуючу електричну енергію за лютий-березень 2023 року, тривалість - 1 год., вартість - 10 000,00 грн, адвокат - Галецький В.Т.; - аналіз чинного законодавства з питань, що регулюються спірні відносини; аналіз судової практики в частині стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат; аналіз поточної практики Верховного Суду з висновками щодо судової перспективи справи, розробка загальної стратегії ведення справи, тривалість - 1 година, вартість - 10 000,00 грн, адвокат - Галецький В.Т.; - підготовка позову, тривалість - 1 год, вартість - 10 000,00 грн, адвокат - Галецький В.Т.; - участь у двох судових засіданнях 17.10.2024, 24.10.2024 в Господарському суді міста Києва, вартість - 20 000,00 грн, адвокат - Кострець 20 000,00 грн. 04.11.2024 від Компанії надійшло заперечення на подану Товариством заяву, у якій відповідач просить у задоволенні заяви відмовити, а якщо суд дійде висновку про наявність підстав для покладення на нього витрат позивача на професійну правничу допомогу - зменшити їх розмір. Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 за змістом ч. 3 ст. 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір. Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону №5076-VI). Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19). Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України. Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Таким чином, згідно із зазначеною нормою гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру та погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону №5076-VI як «форма винагороди адвоката», але у розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18. За положенням ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Пункт 1 ч. 3 цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства. Зміст вказаного принципу неодноразово і досить детально аналізував Конституційний Суд України. Так, зокрема, в абз. 2 пп. 4.1 п. 4 Рішення від 02.11.2004 №15-рп/2004 ним акцентувалася увага на тому, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Так, ч. 3 ст. 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару. Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що ч. 3 ст. 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Окрім цього, у визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20). Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Відповідно до положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України). У розумінні положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Суд встановив, що на виконання укладеного АТ «ДТЕК Західенерго» з АО «Перший радник» договору Товариству були надані послуги професійної правничої допомоги на загальну суму 50 000,00 грн, які Товариство прийняло за актом №5, зокрема, на суму 30 000,00 грн, надані адвокатом Галецьким В.Т., та на суму 20 000,00 грн, надані адвокатом Кострецем Є.В. Суд першої інстанції зазначив, що перелічені у п. 1-3 акта №5 послуги були надані адвокатом Галецьким В.Т., тобто особою, яка не зазначена у п. 3.2 додаткової угоди №2 від 01.07.2024 до договору і на яку не розповсюджуються умови щодо оплати послуг відповідно до цієї додаткової угоди. Місцевий суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на Компанію витрат позивача на зазназачену професійну правничу допомогу. Скаржник у апеляційній скарзі зауважує, що представництво інтересів АТ «ДТЕК Західенерго» здійснював не тільки Кострець Є.В., а й Галецький В.Т., який від імені Товариства робив аналіз чинного законодавства з питань, що регулюють спірні відносини, аналіз судової практики в частині стягнення пені, дійшовши висновку що пеня не підлягає стягненню, 3% річних, інфляційних втрат, аналіз поточної практики Верховного Суду з висновками щодо судової перспективи справи, підготував позовну заяву, яку в подальшому подавав через електронний кабінет до суду; такі послуги були дійсно надані, що зафіксовано в акті наданих послуг №5 від 25.10.2024, оскільки саме ці послуги стали передумовою для отримання судом відповідної позовної заяви та відкриття на її підставі провадження у справі №910/8866/24. Погоджуючись з висновком місцевого суду про відмову у покладенні на Компанію витрат Товариства, зазначених у п. 1-3 акта №5, апеляційний суд зазначає, що види робіт або послуг адвоката, витрат, про відшкодування яких у справі заявлено вимогу, мають відповідати умовам договору про надання правової допомоги, положенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і процесуального закону. Витрати на оплату робіт та послуг адвоката, про відшкодування яких заявлено вимогу, мають бути виконані саме тим адвокатом, з яким укладено договір про надання правової допомоги, інакше суд не матиме підстав для вирішення питання про їх відшкодування. За умовами п. 3.2 додаткової угоди №2 представництво (захист) прав та інтересів клієнта у судових справах за позовом клієнта до ПрАТ «НЕК «Укренерго» та у справах за позовом ПрАТ «НЕК «Укренерго» до клієнта здійснюється адвокатом АО «Перший радник» Кострецем Є.В. Доказів на підтвердження узгодження Товариством та АО «Перший радник» інших осіб, які здійснюватимуть представництво (захист) прав та інтересів Товариства на підставі договору (зокрема, Галецького В.Т.), до матеріалів справи не надано. Апеляційний суд також погоджується з висновком місцевого суду, що загальний розмір витрат Товариства за участь представника у 2 судових засіданнях у цій справі (20 000,00 грн) не відповідає критеріям об`єктивного визначення розміру суми послуг та розумної необхідності таких витрат. Керуючись принципами справедливості, верховенства права, критеріями реальності адвокатських витрат в контексті їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про часткову обґрунтованість заперечень відповідача та зменшив на 50% витрати позивача, пов`язані з участю його представника у судових засіданнях, до 10 000,00 грн. У апеляційній скарзі Товариство з цього приводу зазначило, що підготовка до судового засідання полягає у ознайомленні з документами, вивченні та аналізі таких документів, аналізі усних пояснень, наданих учасниками справи в судових засіданнях, тощо для забезпечення достатнього і ефективного захисту інтересів клієнта, що і було здійснено. Водночас у матеріалах справи відсутні докази, які свідчили би про дійсну потребу у такій підготовці представника до судових засідань місцевого суду, зважаючи на суть спору, його підстави та сталість судової практики зі спірних питань. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010). Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України). Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що додаткове рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні. Судові витрати. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта. Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі №910/8866/24 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі №910/8866/24 залишити без змін.

3. Справу №910/8866/24 повернути до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України. Повний текст постанови складено 13.02.2025 після виходу судді Корсака В.А. з лікарняного. Головуючий суддя О.О. Євсіков Судді С.О. Алданова В.А. Корсак