Постанова 4873 № 910/6741/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА (додаткова) ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "11" грудня 2024 р. Справа№ 910/6741/24 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Євсікова О.О. суддів: Корсака В.А. Алданової С.О. за участю: секретаря судового засідання: Звершховської І.А., представників сторін: від позивача: не з`явились, від відповідача: Зибунова Ю.О. (поза межами приміщення суду), розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія «Енерго-Тайм» адвоката Абросімова С.С. про ухвалення додаткового рішення при розгляді апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії «Південна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2024 (повний текст складено 04.09.2024) у справі № 910/6741/24 (суддя Демидов В.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія «Енерго-Тайм» до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 3 550 200,00 грн, в с т а н о в и в : Короткий зміст і підстави заявлених вимог. 15.11.2024 до апеляційної інстанції через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія «Енерго-Тайм» (далі - ТОВ «ЕК «Енерго-Тайм», Компанія) адвоката Абросімова С.С. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (далі - заява), у якій заявник просить стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Українська залізниця», Укрзалізниця, Товариство) на користь Компанії 45 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатським об`єднанням «Когнітор» позивачу під час розгляду справи №910/6741/24 в суді апеляційної інстанції. До поданої заяви заявник долучив: договір №14/03/2024-01 від 14.03.2024 про надання професійної правничої допомоги; платіжну інструкцію №1401 від 14.10.2024 на суму 45 000,00 грн; акт №14/03/2024-01/003 від 11.11.2024 приймання-передання наданих адвокатських послуг; ордер серії АІ №1635359, виданий від 17.06.2024; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №9082/10, видане Радою адвокатів Київської області 29.05.2020, на ім`я Абросімова С.С.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №5332/10, видане Радою адвокатів Київської області 29.04.2015, на ім`я Величко Д.В. Компанія у поданій заяві просила здійснити її розгляд без участі його представників. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяви по суті. Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (кладу суду) від 18.11.2024 заяву передано колегії у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 прийнято до розгляду заяву представника ТОВ «ЕК «Енерго-Тайм» адвоката Абросімова С.С. про ухвалення додаткового рішення у справі №910/6741/24. Розгляд заяви призначено на 04.12.2024. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2024 клопотання представника АТ "Українська залізниця" адвоката Зибунової Ю.О. про участь у судовому засіданні, призначеному на 04.12.2024, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. У судовому засіданні 04.12.2024 суд протокольно оголосив перерву у розгляді справи до 11.12.2024, про що повідомив ТОВ «ЕК «Енерго-Тайм» відповідною ухвалою. Позиції учасників справи. Укрзалізниця надала клопотання у вигляді пояснень щодо заявленого позивачем розміру витрат на правничу (правову) допомогу, у якому зазначає, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав докази, однак без конкретизації змісту таких послуг, що унеможливлює проведення аналізу необхідності оплати послуг. На думку відповідача, позивач не довів обсяг наданої йому правової допомоги. Відповідач зауважує, що аналіз ухваленого судом першої інстанції рішення, аналіз чинної релевантної судової практики, визнання кола обставин, що підлягають доведенню, є невід`ємною частиною складання відзиву на апеляційну скаргу, а тому не є окремими видами правничої допомоги відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Більше того, рішенням Господарського суду міста Києва від 29.08.2024 у справі №910/6741/24 позовні вимоги Компанії було задоволено у повному обсязі, а тому не є зрозумілою мета правового аналізу цього рішення та як вплинув результат такого аналізу на формування позивачем заперечення на апеляційну скаргу відповідача. Зазначені пункти в акті приймання-передання наданих адвокатських послуг від 11.11.2024 №14/03/2024-01/003 нерозривно пов`язані з процесом підготовки відзиву на апеляційну скаргу та не підлягають окремій оплаті. Укрзалізниця вважає, що вартість виконаної адвокатом роботи є завищеною, не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності її розміру у розумінні приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, справа не є справою великої складності, тому вартість не є співмірною зі складністю справи, а відповідні витрати підлягають зменшенню з урахуванням вимог вище зазначеної норми до рівня фактично наданих послуг. За таких підстав, у зв`язку з відсутністю доказів та документів на підтвердження реальності надання правової допомоги, неможливості встановлення обсягу такої допомоги, Укрзалізниця просить у задоволенні поданої Компанією заяви відмовити; у разі задоволення заяви про додаткове рішення щодо отримання витрат на правничу (правову) допомогу - її розмір зменшити до розміру судових витрат, що відповідають критерію реальності понесення адвокатських витрат Обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом. 28.05.2024 Компанія звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просила стягнути з Укрзалізниці 3 550 200,00 грн заборгованості. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.08.2024 позов задоволено. Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ТОВ «ЕК «Енерго-Тайм» 3 550 200,00 грн основної заборгованості за договором №П/Е-211341/НЮ від 17.12.2021, 53 253,00 грн судового збору та 35 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 29.08.2024, АТ «Українська залізниця» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні вимог Компанії про стягнення основної заборгованості за договором від 17.12.2021 №П/Е-211341/НЮ у розмірі 3 550 200,00 грн, судового збору у розмірі 53 253,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн; витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ТОВ «ЕК «Енерго-Тайм». Компанія надала відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів та вимог АТ «Українська залізниця» заперечила та навела власні доводи на їх спростування, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване. У відзиві Компанія зазначила, що на підставі ч. 8 ст. 129 ГПК України докази понесення нею витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення апеляційним судом постанови по суті апеляційної скарги. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 апеляційну скаргу Укрзалізниці на рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2024 у справі №910/6741/24 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.08.2024 у справі №910/6741/24 залишено без змін. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покладено на скаржника. 15.11.2024 Компанія звернулась із заявою про ухвалення додаткового рішення, з доданих до якої документів встановлено таке. 14.04.2024 Компанія (клієнт) уклала з АО «Когнітор» (виконавець) договір №14/03/2024-01 про надання професійної правничої допомоги (далі - договір), за умовами якого клієнт доручає і оплачує, а виконавець бере на себе зобов`язання з надання клієнту професійної правничої допомоги у вигляді юридичних / адвокатських послуг на умовах, передбачених цим договором. За умовами п. 4.3.1 договору виконавець здійснює правовий аналіз обставин (в т.ч. і аналіз договорів, первинної документації, листування, інших документів, речових доказів, пов`язаних судових справ тощо) спірних правовідносин; визначення кола обставин, що підлягають доведенню або спростуванню певними доказами та визначення правових механізмів їх збирання в позасудовому порядку (замовлення експертиз, аудиторських висновків або висновків спеціалістів, звернення з адвокатськими або іншими запитами/листами тощо), а також складання (за необхідності) вказаних документів. Вартість послуг за цим підпунктом договору разом становить 20 000,00 грн без ПДВ. Згідно з п. 4.3.2 договору визначення правових механізмів збирання необхідних доказів в судовому порядку та доказування в суді (замовлення експертиз, залучення спеціалістів або свідків, постановка питань в першій заяві по суті спору тощо); аналіз чинної релевантної судової практики з огляду на предмет і підставу позову, зміст позовних вимог; визначення судової перспективи з формуванням правової лінії захисту і наступним складанням позовної заяви з іншими супутніми процесуальними документами та представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції (з правом самостійного формування правової позиції; з правом (за необхідності) складання, підписання та подання відповідних заяв по суті спору (відповіді на відзив) та/або інших, в т.ч. процесуальних, документів; реалізація інших процесуальних прав Клієнта як певного учасника відповідного процесу (за необхідності), а також безпосередня участь адвоката в судових засіданнях у якості представника Клієнта, яка (безпосередня участь) здійснюється тільки у разі проведення судового розгляду у судовому засіданні із повідомленням (викликом) учасників справи і за відсутності об`єктивних причин, що перешкоджають участі адвоката Виконавця в конкретному судовому засіданні, або якщо неучасть виконавця як представника клієнта у відповідному судовому засіданні не відповідає стратегії захисту). Подання відповіді на відзив та/або подання іншого процесуального документа в межах обсягу послуги, визначеної цим пунктом, не є обов`язковим, визначається стратегією захисту і таке неподання не є підставою для не оплати Клієнтом або оплати в меншому розмірі, визначеному цим підпунктом. Вартість послуг за цим підпунктом договору разом становить 30 000,00 грн без ПДВ. Відповідно до п. 4.3.3 договору правовий аналіз ухваленого судом першої інстанції рішення на предмет його законності та обґрунтованості, відповідності чинній релевантній судовій практиці, іншим обов`язковим вимогам та / або правам і законним інтересам клієнта - 25% вартості, визначеної у цьому підпункті договору; із формуванням правової лінії захисту і наступним складанням (проєктів) апеляційної скарги / відзиву на апеляційну скаргу та (за необхідності) інших процесуальних документів, а також представництво інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції становить 75% вартості, визначеної в цьому підпункті договору. Вартість послуг за цим підпунктом становить 45 000,00 грн без ПДВ. 11.11.2024 сторони підписали акт №14/03/2024-01/003, згідно з яким клієнт підтвердив отримання адвокатських послуг з отримання юридичного супроводу інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції під час розгляду господарського спору клієнта з АТ «Українська залізниця» про стягнення оплати за виконані роботи за договором від 17.12.2021 №П/Е-211341/НЮ в межах судової справи №910/6741/24. Надання послуг здійснювалось адвокатом Величком Д.В. та адвокатом Абросімовим С.С. Надання послуг включало в себе: - правовий аналіз ухваленого судом першої інстанції рішення на предмет його відповідності вимогам законності та обґрунтованості відносно прав та законних інтересів клієнта; - аналіз чинної релевантної судової практики з приводу вказаного спору з огляду на підстави апеляційного оскарження та вимоги апеляційної скарги; - визначення кола обставин, що підлягають доведенню / спростуванню клієнтом для належного захисту його прав та законних інтересів та визначення правових механізмів доведення / спростування таких обставин у судовому порядку, а також необхідності позасудового збирання і подання додаткових доказів клієнтом на стадії апеляційного перегляду; - визначення судової перспективи з формуванням правової лінії захисту і наступним складанням проекту відзиву на апеляційну скаргу із супутніми процесуальними документами; - безпосередня участь адвоката виконавця в судовому засіданні у якості представника клієнта як позивача у Північному апеляційному господарському суді в рамках господарської справи № 910/6741/24 (відповідно до відомостей протоколів судового засідання). Згідно з п. 3 акта вартість вказаної послуги (розмір гонорару) за цим актом згідно з п. 4.3.3 договору становить 45 000,00 грн без ПДВ. Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Згідно зі ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу. Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 5 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені. Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц). Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 за змістом ч. 3 ст. 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір. Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону №5076-VI). Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19). Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України. Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Таким чином, згідно із зазначеною нормою гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону №5076-VI як «форма винагороди адвоката», але у розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. А отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18. За положенням ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Пункт 1 ч. 3 цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства. Зміст вказаного принципу неодноразово і досить детально аналізував Конституційний Суд України. Так, зокрема, в абз. 2 пп. 4.1 п. 4 Рішення від 02.11.2004 №15-рп/2004 ним акцентувалася увага на тому, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Так, ч. 3 ст. 126 ГПК України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару. Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що ч. 3 ст. 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Окрім цього, у визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20). Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Відповідно до положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України). У розумінні положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Дослідивши надані заявником докази понесених витрат на правничу допомогу, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розмір заявлених до стягнення витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 45 000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і неспівмірні з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, отже їх розмір є необґрунтованими у зазначеному вище розмірі. Суд вважає, що справедливим, обґрунтованим та доведеним буде часткове задоволення заяви Бюро у сумі 22 500,00 грн. Такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співмірними з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції. Зокрема, частина наданих Адвокатським об`єднанням послуг, вартість яких включена у фіксований гонорар, зокрема: правовий аналіз ухваленого судом першої інстанції рішення на предмет його відповідності вимогам законності та обґрунтованості відносно прав та законних інтересів клієнта; аналіз чинної релевантної судової практики з приводу вказаного спору з огляду на підстави апеляційного оскарження та вимоги апеляційної скарги; визначення кола обставин, що підлягають доведенню / спростуванню клієнтом для належного захисту його прав та законних інтересів та визначення правових механізмів доведення / спростування таких обставин у судовому порядку, а також необхідності позасудового збирання і подання додаткових доказів клієнтом на стадії апеляційного перегляду; визначення судової перспективи з формуванням правової лінії захисту охоплюється послугою з підготовки відзиву на апеляційну скаргу. Щодо участі представника Компанії у судовому засіданні суд встановив, що під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції відбулось одне судове засідання - 11.11.2024, за результатами якого було ухвалено постанову. У засіданні брав участь адвокат Абросімов С.С. У вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу апеляційний суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, згідно з яким для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду. Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010). Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. А отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що до стягнення з відповідача на користь заявника підлягає 22 500,00 грн витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. Керуючись ст. ст. 74, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична компанія «Енерго-Тайм» адвоката Абросімова С.С. про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГО- ТАЙМ» (61010, Харківська область, місто Харків, вул. Валер`янівська, буд. 111, код ЄДРПОУ 41945861) 22 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

3. В решті вимог заяви відмовити.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

5. Справу №910/846/24 повернути до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України. Повний текст постанови складено 12.12.2024. Головуючий суддя О.О. Євсіков Судді В.А. Корсак С.О. Алданова