Постанова 4872 № 916/1710/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 лютого 2025 року м. ОдесаСправа № 916/1710/24 м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М., секретар судового засідання Полінецька В.С., за участю представників учасників судового процесу: від позивача: не з`явився; від відповідача: не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Копотієнка Сергія Федоровича на ухвалу Господарського суду Одеської області про залишення позову без розгляду від 05 листопада 2024 року (повний текст складено 11.11.2024) у справі № 916/1710/24 за позовом Фізичної особи-підприємця Копотієнка Сергія Федоровича до відповідача Фізичної особи-підприємця Зельцер Валерія Вікторовича про стягнення 1 124 174,25 грн.,- суддя суду першої інстанції: Нікітенко С.В., місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду. В судовому засіданні 12.02.2025, відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, підписано вступну та резолютивну частини постанови, без її проголошення. В С Т А Н О В И В: У квітні 2024 року Фізична особа-підприємець (ФОП) Копотієнко Сергій Федорович (далі також позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи-підприємця (ФОП) Зельцер Валерія Вікторовича (далі також - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1124174,25 грн та визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири від 29.09.2023 частки квартири АДРЕСА_1 , укладеного між Копотієнко С.Ф. і Зельцер В.В. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.05.2024 позовну заяву ФОП Копотієнко С.Ф. було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1710/24; ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 04.06.2024 об 11:20 год., в яке викликано учасників справи. У вказане засіданні ні позивач особисто, ні його представник не з`явились, у зв`язку з чим судом було оголошено відкладення підготовчого засідання на 02.07.2024 об 11:20 год., про що повідомлено позивача відповідною ухвалою суду від 04.06.2024 шляхом направлення останньої до електронного кабінету ФОП Копотієнко С.Ф. (т. 1 а.с. 120). У вказаній ухвалі судом зазначено, що неявка учасника справи не перешкоджає проведенню підготовчого засідання. 01.07.2024 до суду від ФОП Копотієнко С.Ф. надійшла заява про відкладення судового засідання, призначеного на 02.07.2024. У підготовче засідання 02.07.2024 ФОП Копотієнко С.Ф. або його представник не з`явивились. При цьому, за результатами підготовчого засідання 02.07.2024 судом було оголошено протокольну ухвалу про повторне відкладення підготовчого засідання на 10.09.2024 об 11:20 год. та закрито провадження у справі №916/1710/24 в частині вимог про визнання дійсним Договору купівлі-продажу квартири від 29.09.2023 частки квартири АДРЕСА_1 , укладеного між Копотієнко С.Ф. і Зельцер В.В. Ухвалою суду від 02.07.2024 ФОП Копотієнка С.Ф. повідомлено, що наступне підготовче засідання у справі № 916/1710/24 призначене на 10.09.2024 об 11:20 год. Судом зазначено, що неявка учасників справи не перешкоджає проведенню підготовчого засідання. Судове засідання, призначене на 10.09.2024 не відбулось, у зв`язку із технічним збоєм мережевого обладнання суду, у зв`язку з чим ухвалою суду від 10.09.2024 підготовче засідання у справі №916/1710/24 призначено на 15.10.2024 об 11:00 год., в яке викликано учасників справи. Однак, вказане судове засідання також не відбулось, у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги. Разом з цим, ухвалою суду від 15.10.2024 призначено підготовче засідання у справі на 05.11.2024 об 09:20 год, в яке викликано учасників справи. Явку представника позивача у підготовче засідання, призначене на 05.11.2024 о 09:20 год. визнано обов`язковою. Повідомлено позивача, що у разі неявки позивача у підготовче засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Ухвала суду від 15.10.2024 надсилались судом до електронних кабінетів представників сторін. Відповідно до довідки Господарського суду Одеської області про доставку електронного листа документ в електронному вигляді Ст. 234 Ухвала з викликом представників від 15.10.2024 у справі №916/1710/24 було надіслано одержувачу Копотієнко С.Ф. в його електронний кабінет 16.10.2024 (т. 1 а.с. 174). 05.11.2024 ні ФОП Копотієнко С.Ф., ні представник позивача втретє не з`явились у засідання суду, про поважність причин неявки суд не повідомили, клопотання про розгляд справи за відсутності позивача або його представника суду не подано. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.11.2024 у справі №916/1710/24 (суддя Нікітенко С.В.) позовну заяву ФОП Копотієнко С.Ф. залишено без розгляду. Ухвала суду першої інстанції, з посиланням на ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, мотивована нез`явленням позивача у судові засідання без поважних причин та неповідомленням ним про причини неявки, а також неподанням заяви про розгляд справи за відсутності його повноважного представника. При цьому, позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулась Фізична особа-підприємець Копотієнко Сергій Федорович з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.11.2024 у справі №916/1710/24, в якій просить скасувати вказану ухвалу Господарського суду Одеської області та ухвалити нове рішення, яким направити справу №916/1710/24 для продовження розгляду до суду першої інстанції. Крім того, апелянт просить судові витрати покласти на відповідача. Узагальнені доводи апеляційної скарги полягають у наступному: - судом першої інстанції не враховано правову позицію Касаційного Цивільного суду у складі Верховного Суду, яка викладена у постановах: від 19.05.2021 у справі №752/21845/19, від 21.10.2019 у справі №759/15271/17, від 11.03.2020 у справі №761/8849/19, від 18.01.2021 у справі №760/22245/18, від 20.01.2021 у справі №569/5089/17, від 10.02.22021 у справі №598/2250/19, та від 01.09.2021 у справі №757/54510/17, згідно з якою суд не може залишати позов без розгляду через повторну неявку позивача на стадії підготовчого провадження; - судом першої інстанції не враховані процесуальні норми права, які викладені у статтях 177, 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, з аналізу яких вбачається, що неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання; - судом першої інстанції під час розгляду справи №916/1710/24 у порушення завдань підготовчого провадження не надано сторонам можливості для укладання мирової угоди або проведення позасудового врегулювання спору шляхом медиації. Більш детально доводи ТОВ Торговий Центр Південний викладені в апеляційній скарзі. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 у справі №916/1710/24 поновлено апелянту пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Копотієнка Сергія Федоровича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.11.2024 у справі №916/1710/24 та призначено її до розгляду на 12.02.2025 о 12:00 год. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу. ФОП Зельцер В.В. (відповідач) правом щодо надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відзив до суду апеляційної інстанції не надав, однак, згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. 12.02.2025, до початку судового засідання, від ФОП Зельцер В.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №916/1710/24 на іншу дату, яке обґрунтовано тим, що представник відповідача - адвокат Клименко Олег Вікторович приймає участь в іншій цивільній справі №501/3177/24, яка слухається також 12.02.2025 о 10:15 год в Іллічівському міському суді Одеської області, а тому представник ФОП Зельцер В.В. не має можливості взяти участь у даній господарській справі, розгляд якої призначений на цю ж дату о 12:00 год. у м. Одеса. Розглянувши клопотання представника ФОП Зельцер В.В., судова колегія зазначає наступне. Згідно з частинами 11, 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи. Апеляційний суд зазначає, що жодного доказу того, що представник відповідача адвокат Клименко О.В. є також представником будь-якого учасника справи №501/3177/24 заявником до господарського суду не надано. Окрім цього, апеляційний суд констатує, що відповідач був ще 13.01.2025 повідомлений про дату, час і місце розгляду господарської справи (ухвала про відкриття та призначення апеляційної скарги у даній справі до розгляду) і, відповідно, ФОП Зельцер В.В. мав достатньо часу забезпечити явку в судове засідання іншого представника (при цьому, не тільки адвоката, враховуючи можливість брати участь у судових засіданнях особисто - в порядку самопредставництва), оскільки діюче законодавство не обмежує представництво інтересів в суді певним колом осіб. Таким чином, судова колегія відзначає, що відповідачем у клопотанні про відкладення розгляду справи не наведено жодних об`єктивних причин, які унеможливлюють розгляд справи за відсутності його представника, а також не надано жодного доказу у підтвердження причини неможливості бути присутнім у судовому засіданні 12.02.2025 при розгляді господарської справи №916/1710/24, з урахуванням можливості також брати участь у розгляді господарської справи поза межами суду, з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку EasyCon. З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, що в даному випадку неможливість явки представника відповідача не позбавляє суд права вирішити спір, оскільки ним не заявлено про необхідність надання додаткових доказів, клопотань або інших заяв, які він не мав можливості своєчасно подати суду, які могли б вплинути на встановлені судом першої інстанції обставини. Отже, враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що в даному випадку неможливість явки представника відповідача не позбавляє суд права вирішити спір, з урахуванням того, що відповідно до ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2025, присутність сторони в судовому засіданні не визнавалась обов`язковою. Таким чином, клопотання представника ФОП Зельцер В.В. адвоката Клименко О.В. про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки повідомлені причини неявки судом поважними не визнаються. Представники жодної зі сторін у судове засідання 12.02.2025 не з`явились; про дату час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином. Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи та те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання; з огляду на те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства; участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін; явка учасників судового процесу ухвалами суду не визнана обов`язковою; матеріалів справи достатньо для її розгляду та прийняття рішення, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції за відсутністю представників сторін. В судовому засіданні 12.02.2025, відповідно до ч.ч. 4. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом підписано вступну та резолютивну частину постанови без її проголошення. Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі. Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку. Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права Господарським процесуальним кодексом України. Положеннями ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. За приписами ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою. Частиною 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу. Згідно зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених ст. 46 Господарського процесуального кодексу України. Частиною 1 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Крім того, за змістом ч. 3 ст. 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності. Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою. Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано. За ст. 181 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду. Разом з тим ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Судова колегія зазначає, що правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності. При цьому, окремо судова колегія звертає увагу на те, що ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України свідчать про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою. Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 13.06.2023 у справі №910/12685/22. Таким чином, аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності. У даному контексті судова колегія звертається до правового висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21, в якій зазначено наступне: «… у цих нормах законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права, відносяться до імперативних.». Водночас, оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності. Подібний висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15, предметом дослідження якої було питання процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання). Так, у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (до такого правового висновку дійшла Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, у постанові від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19). При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання. Матеріали справи свідчать про те, що ні позивач особисто, ні представник позивача у жодне судове засідання не з`являлись, хоча позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. При цьому, враховуючи те, що суд навіть декілька разів визнавав обов`язковою явку позивача у судові засідання, а саме: 04.06.2024 та 15.11.2024, останній, не з`являючись у визначені дати до суду, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав. Повідомлення про причини такої неявки у судові засідання у матеріалах справи також не має. Отже, сукупність зазначених обставин, з урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі №905/458/21, вказує на необхідність прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду, з огляду на зміст ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, встановивши наявність зазначених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення позовної заяви без розгляду. Крім того, колегія суддів зауважує, що норми ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не пов`язують можливість залишення позову без розгляду із стадією судового розгляду та не містять заборони залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження. Навпаки, п. 1 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України прямо передбачена можливість постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без розгляду за результатами підготовчого засідання (така правова позиція міститься в п. 23 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.11.2019 у справі №904/2423/18 та у постановах суду касаційної інстанції від 02.12.2020 у справі №914/1531/19, від 22.12.2020 у справі № 925/337/19). Отже, судова колегія критично ставиться до посилання апелянта на положення статей 177, 182, 183 Господарського процесуального кодексу України, з аналізу яких вбачається, що під час проведення підготовчого провадження на суд покладається обов`язок розглянути заяви/клопотання учасників справи та/або, у разі наявності підстав, залишити позов без розгляду. Також колегія суддів відхиляє посилання апелянта на висновки про застосування норм цивільного процесуального права при залишенні позову без розгляду залежно від стадії судового розгляду, які містяться у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.10.2019 у справі №759/15271/17, від 11.03.2020 у справі №761/8849/19, від 18.01.2021 у справі №760/22245/18, від 20.01.2021 у справі №569/5089/17, від 10.02.2021 у справі №598/2250/19, від 19.05.2021 у справі №752/21845/19 та від 01.09.2021 у справі №757/54510/17, оскільки вони не можуть бути враховані під час розгляду цієї справи, їх не можна вважати релевантними щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України для правовідносин щодо залишення позову без розгляду, які не є подібними з правовідносинами при залишенні позову без розгляду у наведених цивільних справах, оскільки вони (ці правовідносини) (1) регулюються різними процесуальними кодексами; (2) норми, які регулюють підстави залишення позову без розгляду мають різний зміст; (3) відсутня можливість уніфікації висновків різних судів щодо застосування різних норм процесуального права. Така позиція зазначена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 13.06.2023 у справі №910/12685/22. Окремо судова колегія звертає увагу на те, що не є подібними з даною господарською справою і обставини залишення позову без розгляду у цивільних справах, згаданих позивачем. Зокрема, у справі №759/15271/17 цивільний касаційний суд, залишаючи без змін постанову Київського апеляційного суду від 09.07.2019, якою було скасовано ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 04.10.2018 про залишення позову без розгляду, а справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції, виходив з інших фактичних обставин справи, а саме: представницею позивача було подано до суду повідомлення про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що вона бере участь у судовому засіданні в іншій справі в Ірпінському міському суді Київської області, тобто представницею позивача повідомлено суду про причини своєї неявки у засідання. Водночас, у даній справі - №916/1710/24 позивач не повідомив суду причини своєї неявки. Разом з цим, оскільки Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 та від 05.06.2020 у справі №910/16978/19 виклала правовий висновок щодо застосування ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України (неявка позивача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання за відсутності клопотання останнього про розгляд справи за його відсутності є підставою для залишення позову без розгляду) і такий висновок є чітким, зрозумілим й сприяє однозначному застосуванню вказаних норм процесуального права, то господарський суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для відступу від наведеної правової позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Аргументи апелянта стосовно того, що залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції не надав сторонам можливості для укладання мирової угоди або проведення позасудового врегулювання спору шляхом медиації, є безпідставними, оскільки особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право на повторне звернення до суду (ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України). У цьому контексті також необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (до такого висновку дійшла Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, Верховний Суд у постанові від 21.12.2020 у справі № 910/18360/19). Апеляційний суд наголошує, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 236 ГПК України). Частиною 5 ст. 236 ГПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Звідси, перевіривши застосування судом першої інстанції процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у апеляційній скарзі доводів, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Одеської області від 07.02.2022 у справі №916/235/20 ґрунтується на чинному законодавстві та винесена з додержанням вимог процесуального права, з дотриманням правових висновків, що викладені у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 у справі №916/3616/15, від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19, а відтак, підстав для її скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі доводи апелянта фактично свідчать про незгоду останнього з висновками суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, проте по суті їх не спростовують; ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм процесуального права, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними, у зв`язку з чим підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегія суддів не вбачає. Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Копотієнка Сергія Федоровича слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.11.2024 у справі №916/1710/24 без змін. Оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню, то згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають. Керуючись ст. 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу, Південно-західний апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Копотієнка Сергія Федоровича залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.11.2024 у справі №916/1710/24 залишити без змін. Матеріали справи №9161710/24 повернути до господарського суду першої інстанції. Постанова, відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк. Повний текст постанови складений та підписаний 12.02.2025. Головуючий суддя Савицький Я.Ф. Суддя Діброва Г.І. Суддя Принцевська Н.М.