Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/29476/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/29476/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року в адміністративній справі №160/29476/24 (головуючий суддя першої інстанції - Савченко А.В.) за позовом Керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області до Верхньодніпровської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області, (третя особа: ОСОБА_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : Позивач 04.11.2024 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Верхньодніпровської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області, (третя особа: ОСОБА_1 ), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Верхньодніпровської міської ради щодо невжиття заходів, спрямованих на прийняття рішення про демонтаж тимчасової споруди, що розташована на розі вулиць Європейської та Софіївської у м.Верхньодніпровськ Кам`янського району Дніпропетровської області, поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 1221010100:13:001:0002; - зобов`язати Верхньодніпровську міську раду вжити заходів щодо демонтажу тимчасової споруди, що розташована за адресою: на розі вулиць Європейської та Софіївської у м.Верхньодніпровськ Кам`янського району Дніпропетровської області, поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 1221010100:13:001:0002. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі п.7 ч.4 ст.169 КАС України. Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. В даному випадку Верхньодніпровська міська рада Кам`янського району Дніпропетровської області наділена правом від імені територіальної громади міста розпоряджатися землями комунальної власності, а тому саме відповідач є органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах. Суд дійшов висновку, що прокурор у цій справі не виконав вимоги законодавства щодо обґрунтування наявності підстав для представництва та не дотримався встановленого процесуальним законодавством порядку звернення до суду, що має наслідком повернення позовної заяви. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, керівник Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що ухвала суду першої інстанції є протиправною, а висновки суду необґрунтованими. Зазначає, що відповідач, як орган місцевого самоврядування, має повноваження щодо регулювання благоустрою населеного пункту, зокрема розміщення та демонтаж тимчасових споруд. Відповідач, будучи обізнаним про допущені ОСОБА_1 порушення щодо розміщення тимчасової споруди на об`єктах благоустрою земельних ділянок комунальної власності, не вчиняв будь-яких дій щодо усунення наявних порушень. Вказує, що в даному випадку наявні виключні підстави для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді, оскільки орган, який уповноважений державою здійснювати відповідні повноваження в межах спірних правовідносин, тривалий час не вчиняє будь-яких дій на усунення порушень. Посилаючись на статтю 131-1 Конституції України, положення Закону України «Про прокуратуру» та практику Верховного Суду з аналогічних правовідносин, позивач вважає, що має право на звернення до адміністративного суду з цим позовом. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Позивач подав до суду відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій вимоги апеляційної скарги підтримав. У період з 21.01.2025 року по 07.02.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 16.01.2025 року по 06.02.2025 року суддя-член колегії Чабаненко С.В. перебувала у відпустці. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 312 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке. Положення статті 131-1 Конституції України закріплюють, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом. Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Частинами 3 та 4 статті 23 Закону №1697-VII визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Відповідно до частин 3 та 4 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. Згідно з частиною 5 статті 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Аналіз наведених вище положень чинного законодавства дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: - якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; - у разі відсутності такого органу. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно. Відповідно до ч.4 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Частиною третьою статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів». Згідно статті 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень. Як правильно зазначив суд першої інстанції, Верхньодніпровська міська рада Кам`янського району Дніпропетровської області є органом, який наділений правом від імені територіальної громади міста розпоряджатися землями комунальної власності, тобто саме відповідач є уповноваженим здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах. Посилання скаржника на те, що відповідач, як орган, уповноважений на захист інтересів держави у даних правовідносинах, будучи обізнаним про вказані порушення під час розміщення спірної тимчасової споруди на об`єктах благоустрою та земельних ділянках комунальної власності, не вживав жодних заходів щодо усунення наявних порушень, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки законність розміщення третьою особою спірної тимчасової споруди та її бездіяльність щодо не оформлення належних документів є обставинами, які мають досліджуватися судом при розгляді справи по суті, в той час як саме право на звернення до суду з цим позовом прокурором належним чином не доведено. Згідно зі статтею 46 КАС України юридичні особи можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом. Відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, у розумінні пункту 7 частини 4 статті 169 КАС України, є підставою для повернення позовної заяви позивачу, як правильно визначив суд першої інстанції. З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції прийняв правомірну ухвалу, а підстави для її скасування відсутні. Згідно з частиною першою статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні. Керуючись статтями 243, 250, 294, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року в адміністративній справі №160/29476/24 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року в адміністративній справі №160/29476/24 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий - суддя І.В. Юрко суддя С.В. Білак суддя С.В. Чабаненко