Постанова 4824 № 753/17536/24

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 лютого 2025 року м. Київ Справа № 753/17536/24 Провадження: № 22-ц/824/5033/2025 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О., суддів Нежури В. А., Соколової В. В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 листопада 2024 року, ухвалене під головуванням судді Колесника О. М., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, у с т а н о в и в: У вересні 2024 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ОСОБА_2 було укладено договір про споживчий кредит № 117633 від 13.09.2023 року, відповідно до умов якого, позивач надає відповідачу грошові кошти в сумі 6 667 грн на строк користування 70 днів, а відповідач зобовязується повернути наданий кредит, сплатити відсотки у розмірі 600 % річних за кредитом у встановлений у договорі строк у повному обсязі. 22.02.2024 року ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу № 22022024, відповідно до якого ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 22.02.2024 року до договору факторингу № 22022024 від 22.02.2024 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права вимоги грошової вимоги до ОСОБА_2 в сумі 12 310 грн 90 коп за кредитним договором № 117633 від 13.09.2023 року. 06.09.2023 року ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 уклали договір позики № 76463449, відповідно до умов якого, позивач надає відповідачу в позику грошові кошти в сумі 2 300 грн на строк користування 30 днів, а відповідач зобовязується повернути позику, сплатити відсотки у розмірі 2,5 % в день у встановлений у договорі строк в повному обсязі. 14.06.2021 році ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 17 від 27.02.2024 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 в сумі 9 200 грн за договором позики № 76463449 від 06.09.2023 року. 09.09.2023 року ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 102656301, відповідно до умов якого, позивач надає відповідачу грошові кошти в сумі 3 500 грн на строк користування 105 днів, а відповідач зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити відсотки у розмірі 3,00 % в день за кредитом у встановлений у договорі строк в повному обсязі. 26.12.2023 року ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу № 26122023, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 2 від 26.12.2023 року до договору факторингу № 26122023 від 26.12.2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 в сумі 12 955,25 грн за кредитним договором № 102656301 від 09.09.2023 року. 27.08.2023 року ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_2 укладено договір позики № 6057302, відповідно до умов якого, позивач надає відповідачу у позику грошові кошти в сумі 1 500 грн на строк користування 76 днів, а відповідач зобов`язується повернути надану позику, сплатити відсотки у розмірі 3,0 % в день у встановлений у договорі строк в повному обсязі. 11.01.2024 року ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу № 11-01/2024, відповідно до якого ТОВ «МАНІФОЮ» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 1 від 11.01.2024 року до договору факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 в сумі 4 721,10 грн за договором позики № 6057302 від 27.08.2023 року. Позивач зазначає, що після відступлення права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості. Отже, ОСОБА_2 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за: кредитним договором № 117633 у розмірі 12 310,90 грн, з яких: 6 667 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 242,90 грн - сума заборгованості за відсотками та 401 грн - заборгованість за комісією; договором позики № 76463449 у розмірі 9 200 грн, з яких: 2 300 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 6 900 грн - сума заборгованості за процентами за користування позикою; кредитним договором № 102656301 у розмірі 12 955,25 грн, з яких: 3 500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 9 455,25 грн - сума заборгованості за відсотками; договором позики № 6057302 у розмірі 4 721,10 грн, з яких: 1 500 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 3 221,10 грн - сума заборгованості за процентами за користування позикою. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 7 листопада 2024 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»заборгованість за кредитним договором № 117633 у розмірі 12 310,90 грн, заборгованість за договором позики № 76463449 у розмірі 9 200 грн, заборгованість за кредитним договором № 102656301 у розмірі 12 955,25 грн, заборгованість за договором позики № 6057302 у розмірі 4 721,10 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн, а всього стягнуто 42 215,25 грн. Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у позові. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що в позовній заяві об`єднані позовні вимоги, підставами яких є чотири окремих договори, що є порушенням правил об`єднання позовних вимог відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України. Зазначає, що не укладала договір про споживчий кредит № 117633 від 13.09.2023 року з ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС», договів позики № 76463449 від 06.09.2023 року з ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів», кредитний договір № 102656301 від 09.09.2023 року з ТОВ «МІЛОАН», договір позики № 6057302 від 27.08.2023 року з ТОВ «МАНІФОЮ», а також матеріали справи не містять жодного належного, достатнього та допустимого доказу перерахування відповідачу коштів за вказаними договорами (платіжне доручення, квитанція, чек тощо). Вважає, що заявлена позивачем сума до стягнення заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 24 819,25 грн не є співмірною сумі кредиту у загальній сумі 13 967 грн, тому просить зменшити розмір відсотків, щонайменше до розміру заборгованості за кредитом. Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 грудня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» - Дергунова А. В. заперечувала проти апеляційної скарги та зазначала, що судом не допущено порушень норм матеріального та процесуального права та справа розглянута з повним з`ясуванням фактичних обставин справи. За правилом ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України та ч. 1 ст. 369 ЦПК України. Відповідно до ч.ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, 13.09.2023 року ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 117633, відповідно до умов якого, позивач надає відповідачу грошові кошти в сумі 6 667 грн на строк користування 70 днів, а відповідач зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити відсотки у розмірі 600 % річних за кредитом у встановлений у договорі строк в повному обсязі. 22.02.2024 року ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу № 22022024, відповідно до якого ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 22.02.2024 року до договору факторингу № 22022024 від 22.02.2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 в сумі 12 310,90 грн за кредитним договором № 117633 від 13.09.2023 року. 06.09.2023 року ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 уклали договір позики № 76463449. Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов якого, позивач надає відповідачу в позику грошові кошти в сумі 2 300 грн на строк користування 30 днів, а відповідач зобов`язується повернути позику, сплатити відсотки у розмірі 2,5 % в день у встановлений у договорі строк в повному обсязі. 14.06.2021 року ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 17 від 27.02.2024 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 в сумі 9 200 грн за договором позики № 76463449 від 06.09.2023 року. 09.09.2023 року ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 102656301, відповідно до умов якого, позивач надає відповідачу грошові кошти в сумі 3 500 грн на строк користування 105 днів, а відповідач зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити відсотки у розмірі 3,00 % в день за кредитом у встановлений у договорі строк в повному обсязі. 26.12.2023 року ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу № 26122023, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 2 від 26.12.2023 року до договору факторингу № 26122023 від 26.12.2023 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 в сумі 12 955,25 грн за кредитним договором № 102656301 від 09.09.2023 року. 27.08.2023 року ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_2 укладено договір позики № 6057302, відповідно до умов якого, позивач надає відповідачу у позику грошові кошти в сумі 1 500 грн на строк користування 76 днів, а відповідач зобов`язується повернути надану позику, сплатити відсотки у розмірі 3,0 % в день у встановлений у договорі строк в повному обсязі. 11.01.2024 року ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу № 11-01/2024, відповідно до якого ТОВ «МАНІФОЮ» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників № 1 від 11.01.2024 року до договору факторингу № 11-01/2024 від 11.01.2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 в сумі 4 721,10 грн за договором позики № 6057302 від 27.08.2023 року. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ч. 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру. Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення. Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин. Матеріали справи свідчать про те, що договір про споживчий кредит № 117633 від 13.09.2023 року, договір позики № 76463449 від 06.09.2023 року, договір про споживчий кредит № 102656301 від 09.09.2023 року, договір позики № 6057302 від 27.08.2023 року були підписані відповідачем одноразовими ідентифікаторами. Отже, матеріали справи містять достатньо доказів, з яких убачається, що відповідачем були укладені договір про споживчий кредит № 117633 від 13.09.2023 року, договір позики № 76463449 від 06.09.2023 року, договір про споживчий кредит № 102656301 від 09.09.2023 року, договір позики № 6057302 від 27.08.2023 року в електронній формі, умови яких позикодавцями були виконані. Відповідач у передбачений договорами строк заборгованість не повернула. Розрахунки заборгованості ОСОБА_2 по кредитним договорам у розмірі 39 187,25 грн, надані суду, відповідають вимогам закону. Відповідач не спростувала надані позивачем розрахунки заборгованості, доказів належного виконання взятих зобов`язань перед позивачем за умовами договору не надала. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заборгованість підлягає стягненню з відповідача та ухвалив обґрунтоване рішення про задоволення позову. Доводи апеляційної скарги про те, що, в порушення вимог ч. 1 ст. 188 ЦПК України, у позовній заяві не можуть бути об`єднані позовні вимоги, підставами яких є чотири окремих договори, відхиляються. У розумінні положень ч. 1 ст. 188 ЦПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); не співвідносяться між собою як основна та похідна. Окрім того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у ч. 1 ст. 188 ЦПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах чотири, п`ять вказаної статті. Отже, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» мало право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, підставами яких є чотри окремі договори, пов`язані між собою. Доводи апеляційної скарги про недоведеність укладення договорів та перерахування коштів є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, які належно оцінені судом першої інстанції. Крім того, колегія суддів враховує ту обставину, що відповідач фактично не заперечує факт отримання нею кредитних коштів, а тому такі її доводи є суперечливими відносно висловленої нею позиції. Суд звертає увагу, що вказані договори підписані електронними підписами, використання яких не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету. У свою чергу, доказів того, що її персональні дані (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки на яку первісними кредиторами здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону) були використані товариствами для укладення договорів від її імені, відповідачем до суду не надані. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій відповідач не зверталася, як і не оскаржувала правомірність укладених договорів. Також, враховуючи умови надання кредитних коштів, колегія суддів зазначає, що саме боржник має доступ до свого рахунку, зазначеного в договорах, і вона мала можливість представити суду виписку з свого рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладених договорів. Безпідставними є доводи апеляційної скарги, що сума до стягнення заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 24 819,25 грн не є співмірною сумі кредиту у загальній сумі 13 967 грн, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України. Крім того, проценти за користування кредитом визначено відповідно до ст.ст. 1048, 1056-1 ЦК України, відповідно, такі не є компенсацією за невиконання зобов`язань за договором в розумінні вище вказаного положення закону. Тобто, кредитними договорами встановлено розмір процентної ставки, як відповідальність за порушення грошового зобов`язання, з якими погодилася відповідач, проставивши свій підпис при укладенні вказаних кредитних договорів. Отже, відповідачу правомірно нараховані відсотки, а тому висновки суду першої інстанції і в цій частині є правильними. Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки вони фактично зводяться до незгоди з висновками суду, які є правильними. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 листопада 2024 року залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 листопада 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий Т. О. Невідома Судді В. А. Нежура В. В. Соколова