Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/6969/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 300/6969/24 пров. № А/857/821/25 № А/857/822/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Глушка І.В., суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року, ухвалене суддею Панікар І.В. у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, та на окрему ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року, постановлену суддею Панікар І.В. з власної ініціативи в порядку письмового провадження у справі № 300/6969/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними, зобов`язання до вчинення дій,- ВСТАНОВИВ: 13 вересня 2024 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, у якому просив визнати протиправною відмову у проведенні з 01.08.2023 перерахунку та виплати пенсії із врахуванням довідки про розмір грошового забезпечення, виданою Головним управління Національної поліції в Івано-Франківській області, від 31.07.2024 за № 37; зобов`язати провести з 01.08.2023 перерахунок та виплату пенсії із врахуванням довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Головним управління Національної поліції в Івано-Франківській області, від 31.07.2024 за № 37, з урахуванням раніше проведених виплат. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. 23 грудня 2024 року судом постановлено окрему ухвалу, адресовану Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Львів (вул. М. Кривоноса, 6, м. Львів, 79008), та Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) для вжиття заходів. Пунктом 2 цієї ухвали визначено про вжиті заходи суб`єктам, визначеним у пункті 1, повідомити Івано-Франківський окружний адміністративний суд не пізніше одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили. Не погоджуючись з вищевказаними судовими рішеннями суду, позивач оскаржив їх в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувані рішення ухвалені з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягають скасуванню з підстав, наведених у апеляційних скаргах. Просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року та окрему ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року. За наслідком скасування рішення просить прийняти постанову про задоволення позову. Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість судових рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг та відзивів на них, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційні скарги слід задовольнити. Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 звільнений з ГУНП в Івано-Франківській області за підпунктом 4 пункту 1 статті 77 (через скорочення штатів) в запас з 04.07.2016 (а.с.38-39), та з 20.07.2016 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області як отримувач пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що підтверджується копією протоколу перерахунку пенсії за пенсійною справою № 0913004937 (НПУ) від 21.07.2016 (а.с.37). На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі № 300/7718/23 Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області сформовано та видано ОСОБА_1 довідку від 31.07.2024 №37 про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на липень 2023 року за посадою заступник начальника ГУНП (а.с.12). Згідно з вищевказаною довідкою, грошове забезпечення ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції" та наказу МВС від 06.04.2016 № 260 складається з посадового окладу 4600,00 грн, окладу за спеціальним званням 2400,00 грн, надбавки за стаж служби в поліції (45%) 3150,00 грн, надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції (100,00%) 10150,00 грн, надбавки за службу в умовах режимних обмежень (20%) 920,00 грн, премії (165,306%) - 35077,93 грн(а.с.12). Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі представленої довідки про розмір грошового забезпечення від 31.07.2024 № 37, виданої Головним управлінням Національної поліції в Івано-Франківській області (а.с.14). За результатами розгляду вказаної заяви, відповідач листом від 06.09.2024 за №7573-6227/К-02/8-0900/24 повідомив заявника про відсутність законних підстав та відповідних повноважень для врахування наданої позивачем довідки та проведення перерахунку пенсії (а.с.14-15). Позивач, вважаючи відмову пенсійного органу в перерахунку пенсії на заявлених умовах протиправною, звернувся до суду за захистом свого порушеного права на належне пенсійне забезпечення. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. Відповідно до ч.2, 3 ст.9 Закону №2011, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Згідно ч.3 ст.43 Закону №2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч.1, 2 ст.63 Закону №2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Частиною четвертою статті 63 Закону №2262-ХІІ передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема територіальний орган Пенсійного фонду України та державний орган, з якого осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ було звільнено із служби, для реалізації перерахунку раніше призначених пенсій, визначено Порядком №45, пунктом першим якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених КМУ. Згідно п.2 Порядку №45, Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком №45 (п.3 Порядку №45) При цьому, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30.01.2007 (далі - Порядок №3-1). Відповідно до п.23 Порядку №3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, встановленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії. Згідно п.24 Порядку №3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно ст.63 Закону №2262 уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії. Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262, що може бути реалізовано двома шляхами: або через централізований механізм повідомлень та інформувань територіального органу Пенсійного фонду України органами влади, у спосіб, визначений пунктами 1-3 Порядку №45, або за відповідною заявою пенсіонера та доданими до неї документами. Заява пенсіонера та додані до неї документи, які дають право на подальше підвищення пенсії (довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій), є підставою для перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, проте за умови, якщо її видача державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком №45, обумовлена зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. У свою чергу, колегія суддів звертає увагу на те, що КМУ 11.11.2015 прийняв Постанову №988, яка набрала чинності 02.12.2015, якою затверджено схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3-10. При цьому, п.7 Постанови №988 було доручено Міністерству внутрішніх справ України за погодженням з Міністерством соціальної політики та Міністерством фінансів затвердити у двотижневий строк порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання. Такий порядок було затверджено Наказом №260, який набрав чинності 27.05.2016. Також 30.08.2017 КМУ прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01.03.2018, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, п.2 якої визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. У подальшому, КМУ було прийнято постанову №103 від 21.02.2018 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (далі - Постанова №103), яка набрала чинності 24.02.2018, відповідно до пунктів 1 та 3 якої вирішено перерахувати пенсії, призначені відповідно до Закону №2262 до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови №704. Перерахувати з 01.01.2016 пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до Постанови №988. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Пунктом 3 розділу І Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять : 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розділом II Порядку №260 установлено такі додаткові види грошового забезпечення : надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (п.4); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (п.5); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (п.6); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (п.7); надбавка за почесне звання заслужений (п.8); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (п.9); доплата за вчене звання (п.10); доплата за службу в нічний час (п.11). Слід зазначити, що звернення позивача за виготовленням нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії було зумовлено, зокрема, набранням законної сили 05.03.2019 судовим рішенням по справі №826/3858/18, яким було визнано протиправними та нечинними п.1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, та набранням законної сили 19.11.2019 судовим рішенням по справі №826/12704/18, яким було визнано протиправним та нечинним п.3 Постанови №103. Разом з тим, суд зазначає, що у зв`язку зі змінами у грошовому забезпеченні військовослужбовців та поліцейських, передбаченими вищевказаними Постановами №704 та №988, у осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, виникло право на перерахунок пенсії з 01.01.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та з 01.01.2016 (особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції). На вказані перерахунки у подальшому мали безпосередній вплив згадані вище судові рішення по справі №826/3858/18 та по справі №826/12704/18, а саме в частині виготовлення оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, та як наслідок, перерахунок пенсії з урахуванням додаткових складових грошового забезпечення. Таким чином, враховуючи те, що на виконання рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2024 у справі №300/7718/23 була складена довідка про розмір грошового забезпечення №37 від 31.07.2024 за нормами, чинними на липень 2023 року за посадою заступник начальника ГУНП, у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, з урахуванням положень статей 51, 63 Закону №2262-ХІІ та Порядку № 45, виник обов`язок здійснити перерахунок пенсії позивача на заявлених умовах з 01.08.2023. Суд апеляційної інстанції наголошує, що право позивача на перерахунок пенсії та на отримання оновленої довідки з цією метою було встановлено судовим рішенням від 16.07.2024 у справі №300/7718/23, яке набрало законної сили. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що за таких обставин, дії Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області, які полягають у відмові в перерахунку пенсії позивача відповідно до оновленої довідки, є протиправними. Відтак, належним способом відновлення порушеного права позивача є визначення пенсійному органу зобов`язання вчинити кореспондуючі цьому праву дії, визнавши відмову у проведенні позивачу перерахунку пенсії протиправними. У свою чергу суд апеляційної інстанції констатує, що, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції під час розгляду справи неправомірно вдався до переоцінки правовідносин, які вже були предметом розгляду в справі №300/7718/23, тобто застосував не властиві для суду першої інстанції повноваження щодо надання оцінки правомірності рішення суду апеляційної інстанції, таким чином перейнявши повноваження суду касаційної інстанції. Щодо вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 про скасування окремої ухвали від 23 грудня 2024 року, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Слід зазначити, що окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому. Окрема ухвала дає можливість суду відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли. Так, відповідно до преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра. Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм. Відповідно до ч.2 ст.2 Закону № 2262-ХІІ, пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, органів та підрозділів цивільного захисту, податкової міліції та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення. Відповідно до ст. 48 Закону № 2262-ХІІ, заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику роз`яснюється, які документи він повинен надати додатково. При наданні ним цих документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз`яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою, що зазначені в частині першій цієї статті. Особа, яка звернулася за призначенням пенсії, пред`являє паспорт або інший документ, що засвідчує особу. Відповідно до ст. 49 Закону № 2262-ХІІ, пенсію згідно з цим Законом призначають органи Пенсійного фонду України. Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії. Відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 50 Закону № 2262-ХІІ, пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до п. "б" ст. 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення зі служби. Як зазначалось раніше, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України № 1522 від 02.11.2006 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян", врегульовано Порядком № 3-1. Пунктом 1 Порядку № 3-1 визначено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (в подальшому - міністерства та інші органи). Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи). Таким чином, пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам, які мають право на пенсію за цим Законом, з наступного дня після звільнення зі служби на підставі відповідної заяви та документів підготовлених та поданих уповноваженим структурним підрозділом Міністерства внутрішніх справ України. Згідно статті 60 Закону № 2262-ХІІ, пенсіонери зобов`язані повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. В разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу пенсійного забезпечення заподіяну шкоду. Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім`ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду. У відповідності до ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії. Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року №6-4 (далі - Порядок №6-4). Згідно з пунктом 3 цього Порядку №6-4 суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Отже, вказаними нормами передбачено обов`язок позивача повідомляти пенсійний орган про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, за невиконання якого передбачено відповідальність. Таким чином, обов`язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у разі призначення її на підставі достовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника. Аналогічна правова позиція виловлена у постанові Верховного Суду України від 25.10.2016 у справі № 686/26486/14-а та у постанові Верховного Суду від 25.09.2018 у справі № 340/644/15-а. Для цілей застосування ст. 50 Закону №1058 та ст. 60 Закону № 2262-ХІІ зловживання пенсіонера є формою умисного протиправного діяння, яке слід доводити відповідними доказами. Тягар доведення зловживання пенсіонера покладається на відповідний орган Пенсійного фонду, який про це стверджує. Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов`язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі неповідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники - внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів. Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав. Так, причиною винесення окремої ухвали судом першої інстанції зазначено відсутність права позивача при виконанні повноважень заступника начальника ГУНП в Івано-Франківській області з 05.07.2016 по 12.09.2022 на отримання пенсійних виплат. Суд першої інстанції зазначив, що оцінюючи факт обізнаності та усвідомлення позивачем протиправності такого призначення та подальшого отримання пенсійних виплат, враховує тривалість його стажу та ієрархію посади в системі органів Національної поліції та вказує на те, що ОСОБА_1 , як фаховому юристу, працюючому тривалий час в системі правоохоронних органів, не могло бути незрозумілим очевидне порушення з його боку вимог вищевказаних положень законодавства за період з 20.07.2016 по 12.09.2022 включно. Водночас, суд виснував, що вказані обставини, за певних умов, також не виключають і наявності складу кримінального правопорушення передбаченого положеннями Кримінального кодексу України, зокрема, у разі доведення факту умисного, внаслідок зловживання посадовим становищем (або без такого), подання завідомо неправдивої інформації, що потягнуло значні наслідки. Колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу, що оскільки позивача згідно наказу ГУНП в Івано-Франківській області по особовому складу за № 214 о/с від 05.07.2016 відповідно до п. 5 ст. 22 ЗУ «Про державну службу» призначено заступником начальника Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області з 05.07.2016 та згідно наказу ГУНП в Івано-Франківській області по особовому складу за № 392 о/с від 12.09.2022 року звільнено з вищевказаної посади, відповідно до ч.1, п. 3, ст. 83 ЗУ «Про державну службу» та п.1 ст.36 КЗпП України (за угодою сторін) з 13.09.2022, то на нього не розповсюджується дія частини другої статті 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо припинення виплати пенсії. Так, на підставі поданої позивачем заяви від 18 липня 2016 року пенсійним органом прийнято рішення про призначення пенсії з 05 липня 2016 року довічно. Згідно доводів скаржника, дійсно йому 05.07.2016 призначено пенсію, однак виплата такої не здійснювалась. Виплату пенсії йому відновлено лише з 01.10.2017 із прийняттям Закону України від 03.10.2017 №2148-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», відповідно до якого ч.2 ст. 54 Закону № 2262-ХІІ викладено у редакції, згідно якої з 01.10.2017 пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу). Також зміст поданої заяви від 18 липня 2016 року вказує на те, що позивачем повідомлено пенсійний орган про його статус працюючої особи. Тобто, позивачем не допущено зловживань та не надавалась Пенсійному фонду недостовірна інформація. Призначення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області позивачу пенсії у період після його звільнення зі служби в поліції та його призначення на посаду в поліції в порядку Закону України «Про державну службу» відбулось на підставі закону та достовірних даних, наданих ОСОБА_1 та без його зловживань в розумінні ст. 60 Закону № 2262-ХІІ. Відтак висновки суду щодо зловживання позивачем як пенсіонером правом на отримання пенсійних виплат без права на такі виплати спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, що має наслідком скасування оскаржуваної окремої ухвали. Крім того, суд апеляційної інстанції резюмує, що розглядаючи спірні правовідносини та постановляючи спірну окрему ухвалу, суд першої інстанції дійшов не необгрунтованих, надуманих висновків, перейнявши повноваження, притаманні для суду касаційної інстанції. Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд першої інстанції не виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, які підлягають скасуванню. Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Питання розподілу судових витрат регламентоване статтею 139 КАС України, частина 6 якої вказує, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративну справу на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, відповідно змінює розподіл судових витрат. За правилами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору (п.1, п.2 ч.9 ст.139 КАС України). Відповідно до ст.322 КАС України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки документально підтвердженими судовими витратами позивача є сплачений судовий збір, розмір якого є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у сумі 5451,20 грн, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що такі підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу розглянуто судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) у межах встановленого статтею 309 Кодексу адміністративного судочинства України строку. Керуючись статтями 139, 242, 308, 309, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги ОСОБА_1 задовольнити, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року та окрему ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року у справі №300/6969/24 скасувати. Адміністративний позов задовольнити. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Головним управління Національної поліції в Івано-Франківській області, від 31.07.2024 за №

37. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ЄДРПОУ 20551088) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданою Головним управління Національної поліції в Івано-Франківській області, від 31.07.2024 за № 37, з урахуванням виплачених сум. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі у розмірі 5451 грн (п`ять тисяч чотириста п`ятдесят одна) грн 20 коп. сплаченого судового збору. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний