Постанова 4857 № 380/12949/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 380/12949/24 пров. № А/857/29620/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року, що ухвалив суддя Крутько О.В. у м. Львові, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 380/12949/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультраком плюс» до Київської митниці про скасування рішення про коригування митної вартості товару, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, у якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100000/2024/000029/2 від 02.02.2024 року та № UA100000/2024/000031/2 від 05.02.2024 року; - зобов`язати Київську митницю повернути різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою, згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (суму резервування) в сумі 1 342 604,33 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультраком плюс». 17 жовтня 2024 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100000/2024/000029/2 від 02.02.2024. Визнав протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100000/2024/000031/2 від 05.02.2024. Відмовив у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Київської митниці повернути різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом (суму резервування) розмірі 1 342 604,33 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультраком Плюс» Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ультраком Плюс» судовий збір в сумі 20139,06 грн. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими, оскільки, у них відповідач не обґрунтував числове значення скоригованої митної вартості товарів та фактів, які вплинули на таке коригування. При цьому, сумніви відповідача щодо складових митної вартості товару, який імпортував позивач, ґрунтуються, виключно, на припущеннях відповідача та жодним чином не обґрунтовані та не підтверджені. Суд вважає, що позивач, під час митного оформлення, надав усі необхідні документи, які не мали розбіжностей, ідентифікували, товар, що оцінювався та містили об`єктивні та достовірні дані, що піддавалися обчисленню і підтверджували усі складові митної вартості товару, що імпортував позивач, натомість, відповідач не довів правомірності коригування митної вартості товару, який імпортував позивач. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову. Таку позицію обґрунтовує тим, що, при проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митний орган встановив, що подані до митного оформлення документи не містять усіх відомостей на підтвердження митної вартості за ціною договору. З цих підстав, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийняв в порядку, з підстав, у спосіб та в межах повноважень митного органу, які визначені чинним законодавством України. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що 14 жовтня 2022 року між ТОВ «Ультраком Плюс» (покупець) та компанія «AMBITION TRADE LTD», Болгарія (продавець) уклали контракт № UP-AT/01, згідно з яким продавець зобов`язується поставити покупцеві продукцію в асортименті, у кількості і за цінами, що зазначені в інвойсах, а покупець оплатити поставлений товар, згідно з умовами контракту. На виконання зазначених умов контракту продавець доставив на митну територію України замовлений покупцем товар у відповідності до товаросупровідних документів, а саме: електричне обладнання приймальна апаратура для радіомовлення, поєднана в одному корпусі із звуковідтворювальною апаратурою з гучномовцем, вмонтованим в один корпус, що здатна функціонувати без зовнішнього джерела електроживлення: (акустичну переносну колонку/FM speker) у кількості 876 шт; ліхтарі електричні портативні (27 380 шт.); стельовий світильник (10 280 шт.); камера ІР (1100 шт.); набір посуду для кемпінгу (720 шт.). Для розмитнення вказаного товару позивач подав митні декларації № 24UA100110121370U6 від 31.01.2024 року та № 24UA100110121493U0 від 02.02.2024 року. 05.02.2024 року відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2024/000031/2 за митною декларацією від 05.02.2024 № 24UA100110121493U0. Підставою для коригування митної вартості є наступне: - декларант не надав зовнішньоекономічний договір (контракт) від 14.10.2022 Хй UP-AT/01, реквізити якого наведено у графі 44 МД з позначкою «т»; - декларант до митної декларації долучив комерційні інвойси від 07.12.2022 № 0325/1-1 та від 12.12.2022 № 0325/1-2, де зазначив умови поставки CFR-Одеса. Разом із тим, декларант у графі 20 МД заявив умови поставки СРТ-Одеса; - у наданій до митного оформлення товару додатковій угоді від 12.12.2022 до договору від 14.10.2022 № UP-AT/01 зазначено, що товар перевозився транспортним засобом із номерним знаком НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , однак у CMR від 09.12.2022 № 6 вказано номер транспортного засобу НОМЕР_3 / НОМЕР_4 . Митну вартість товару відповідач визначив на підставі вартості оцінюваного товару, яка наведена у висновках Львівською науково-дослідного експертно- криміналістичного центру від 06.07.2023 № СЕ-19/114-23/12179-ТВ, № СЕ- 19/114-23/12180-ТВ та № СЕ-19/114-23/12186-ТВ, від 10.07.2023 № СЕ-19/114- 23/12187-ТВ, від 05.07.2023 № СЕ-19/114-23/10505-ГВ, від 06.07.2023 № СЕ- 19/1 14-23/12178-ТВ та № СЕ-19/114-23/12181-ТВ, від 07.07.2023 № СЕ-19/114- 23/12184-1В, під 10.07.2023 № СЕ-19/114-23/1219 -ТВ та № СЕ-19/114- 23/12190-ТВ. За результатами митного оформлення товару на підставі митної декларації від 31.01.2024 № 24UA100110121370U6 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товару № UA100000/2024/000029/2 від 02.02.2024 року. Підстави для коригування митної вартості товару є: - декларант не надав зовнішньоекономічний договір (контракт) від 14.10.2022 Хй UP-AT/01, реквізити якого наведено у графі 44 МД з позначкою «т»; - декларант до митної декларації долучив комерційні інвойси від 07.12.2022 № 0325/1-1 та від 12.12.2022 № 0325/1-2, де зазначив умови поставки CFR-Одеса. Разом із тим, декларант у графі 20 МД заявив умови поставки СРТ-Одеса; - у наданій до митного оформлення товару додатковій угоді від 12.12.2022 до договору від 14.10.2022 № UP-AT/01 зазначено, що товар перевозився транспортним засобом із номерним знаком НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , однак у CMR від 09.12.2022 № 6 вказано номер транспортного засобу НОМЕР_3 / НОМЕР_4 ; - зазначені у комерційних інвойсах умови поставки CFR-Одеса не відповідають положенням ІНКОТЕРМС щодо обрання саме зазначених умов поставки. Враховуючи маршрут транспортування, українського перевізника, згідно із CMR від 09.12.2022 № 6, не можливо встановити включення складових митної вартості до ціни товару у повному обсязі, а саме вартість доставки до кордону України; - умови поставки СРТ-Одеса або CFR-Одеса не підтверджуються наданою декларацією країни відправлення від 31.10.2022 № 490220220000241420. Крім того у декларації країни відправлення не заповнена графа «вартість транспортування»; - позивач надав прас-лист від компанії «AMBITION TRADE LTD», яка не є виробником товарів. Відповідач визначив митну вартість товару на підставі висновків Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 07.07.2023 № СЕ-19/114-23/12189-ТВ від 10.07.2023 № СЕ-19/114-23/12188-ТВ. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною 2 статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до частини 1 та 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Як визначено у частині 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Положеннями частин 2 та 3 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей. Під час проведення консультацій з декларантом, митний орган зазначив, що для підтвердження заявленої митної вартості товару, який задекларований, згідно із митною декларацією № 24UA100110121370U6 від 31.01.2024 року, декларант має подати документи перелічені у частині 2 статті 53 МК України. Аналогічні документи відповідач витребовував і для підтвердження заявленої митної вартості товару, який задекларований, згідно із митною декларацією від 31.01.2024 № 24UA100110121370U6. При цьому, як встановив апеляційний суд із рішень про коригування митної вартості товарів, витребування відповідачем вказаних вище документів зумовлено тим, що позивач не надав документи, які витребовував відповідача, а також тим, що подані до митного оформлення документи мають розбіжності та мають відомостей про складові митної вартості. Водночас, апеляційний суд зауважує, що суть виявлених митним органом недоліків знайшла своє відображення безпосередньо у рішеннях про коригування митної вартості товарів, яке у процедурі митного оформлення є кінцевим та позбавляє декларанта можливості подавати додаткові документи. У той же час у вимозі про надання додаткових документів відповідач: - не зазначив законодавчо визначених підстав для надання таких документів; - не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів, неможливо встановити правильність (неправильність) визначення декларантом митної вартості товару; - не вказав на конкретні документи, які необхідно подати, обмежившись пропозицією надати додаткові документи, з посиланням на перелік документів, встановлений частиною третьої статті 53 МК України. Такий підхід відповідача, на думку апеляційного суду, суперечить нормам статті 53 КАС України, оскільки, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Натомість, у цій справі декларант фактично був позбавлений можливості зрозуміти, які саме складові митної вартості викликали сумнів у митного органу та які належить усунути додатковими документами. У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA100000/2024/000029/2 від 02.02.2024 року, відповідач зазначив, що підставою для коригування митної вартості товарів, є виявлені розбіжності та відсутність всіх документів, які підтверджують складові митної вартості, а саме: - декларант не надав зовнішньоекономічний договір (контракт) від 14.10.2022 Хй UP-AT/01, реквізити якого наведені у графі 44 МД з позначкою «т»; - декларант до митної декларації долучив комерційні інвойси від 07.12.2022 № 0325/1-1 та від 12.12.2022 № 0325/1-2, де зазначив умови поставки CFR-Одеса. Разом із тим, декларант у графі 20 МД заявив умови поставки СРТ-Одеса; - у наданій до митного оформлення товару додатковій угоді від 12.12.2022 до договору від 14.10.2022 № UP-AT/01 зазначено, що товар перевозився транспортним засобом із номерним знаком НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , однак у CMR від 09.12.2022 № 6 вказано номер транспортного засобу НОМЕР_3 / НОМЕР_4 ; - зазначені у комерційних інвойсах умови поставки CFR-Одеса не відповідають положенням ІНКОТЕРМС щодо обрання саме зазначених умов поставки. Враховуючи маршрут транспортування, українського перевізника згідно із CMR від 09.12.2022 № 6, не можливо встановити включення складових митної вартості до ціни товару у повному обсязі, а саме вартість доставки до кордону України; - умови поставки СРТ-Одеса або CFR-Одеса не підтверджуються наданою декларацією країни відправлення від 31.10.2022 № 490220220000241420. Крім того у декларації країни відправлення не заповнена графа «вартість транспортування»; - декларант надав прас-лист від компанії «AMBITION TRADE LTD», яка не є виробником товарів. З цього приводу позивач пояснив: - зовнішньоекономічний договір (контракт) від 14.10.2022 Хй UP-AT/01, реквізити якого наведено у графі 44 МД з позначкою «т» був у розпорядженні органу митного контролю, тому відповідач мав можливість з ним ознайомитися; - інвойси № 3099/І та № 0325/1-1 від 31.10.2022 щодо умов поставки були складені продавцем некоректно, тому виправлені продавцем шляхом оформлення інших інвойсів № 3099/І-1 від 25.12.2022 та № 0325/І-2 від 25.12.2022 відповідно; - розбіжності у номерних знаках транспортних засобів, які перевозили товар не стосуються числових значень складових митної вартості товарів та не впливають на можливість перевірки правильності визначення митної вартості товарів; - ні у запиті на додаткові документи, ні після, митний орган не запросив у декларанта переклад митної декларації країни відправлення; - прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару. Апеляційний суд, надавши оцінку доводам сторін, зазначає наступне. Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа», при внесенні до графи відомостей про документ, який надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів із застосуванням МД, перед кодом такого документа проставляється символ «m». У графі 44 митної декларації № 24UA100110121370U6 від 31.01.2024 вказано зовнішньоекономічний договір від 14.10.2022 № UP-АT/01 з позначкою «m», що означає, що у розпорядженні митного органу має бути вказаний зовнішньоекономічний договір, оскільки такий надавався в попередніх випадках митного оформлення товарів. Що стосується тверджень відповідача про те, що в інвойсах вказані умови поставки CFR-Одеса, тоді як у митних деклараціяхОдеса, то позивач спростував тим, що надав листи-повідомлення від 12.12.2022 року та від 25.12.2022 року від компанії «AMBITION TRADE LTD», у яких продавець зазначив, що інвойси № 3099/І та № 0325/1-1 від 31.10.2022 складені некоректно та просив правильними вважати інвойси № 3099/І-1 та № 0325/І-2 від 25.12.2022. Отже, позивач усунув сумніви митного органу з приводу умов поставки. Що стосується розбіжностей у номерних знаках транспортного засобу, який вказаний у контракті № UP-AT/01 від 14.10.2022 та додатковій угоді від 12.12.2022 року до контракту № UP-AT/01, то апеляційний суд зазначає, що розбіжності у номерних знаках транспортних засобів не стосуються числових значень складових митної вартості товарів та не впливають на можливість перевірки правильності визначення митної вартості, а тому не можуть бути підставою для коригування заявленої митної вартості. Щодо доводів відповідача, що додаткова угода не містить переліку товару, що оцінювався та не стосується цього товару, то суд враховує, що пункт 4.1 контракту № UP-AT/01 передбачає, що покупець оплачує товар за цінами, визначеними в інвойсах до кожної партії товару, які є невід`ємною частиною цього контракту. Тобто, при визначенні митної вартості товару, вказаний контракт відсилає до комерційних інвойсів, а не до додаткової угоди. Апеляційний суд встановив, що 12.12.2022 покупець та продавець уклали додаткову угоду до контракту № UP-AT/01 щодо ціни та умов постачання, відповідно до якої визначено нові ціни в доларах США на наступний товар: ліхтарики - 0,43, стельовий світильник - 0,92, камера ІР - 2,06, набір посуду для кемпінгу - 1,87. Такі ж ціни на той же товар зазначені в інвойсі № 0325/І-2 від 12.12.2022 року. Ці ж товари були заявлені до митного контролю та митного оформлення за митною декларацією від 02.02.2024 № 24UA100110121493U0. Отже, додаткова угода від 12.12.2022 року має перелік товару на який встановлені нові ціни і який зазначений в інвойсі № 0325/І-2 від 12.12.2022 року за цінами, що вказані у додатковій угоді. Це спростовує сумніви митного органу з приводу того, що додаткова угода не містить переліку товару, що оцінювався та не стосується цього товару. Також, апеляційний суд вважає безпідставними зауваження митного органу з приводу неподання позивачем перекладу митної декларації країни відправлення від 31.10.2022 № 490220220000241420, оскільки, ні у запиті про надання додаткових документів, ні після його надіслання, митний орган не запросив у декларанта переклад митної декларації країни відправлення. Крім того, апеляційний суд зауважує, що митна декларація країни відправлення є додатковим документом, який витребовує митний орган, у разі, якщо в інших документах, які підтверджують митну вартість наявні ознаки підробки, розбіжності чи відсутні відомості щодо ціни товару, а тому не може бути самостійним об`єктом оцінки. Також апеляційний суд зауважує, що митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість відомостей щодо ціни товару у прайс-листі, оскільки, прайс-лист це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців та є додатковим документом, який витребовує митний орган, у разі, якщо в інших документах, які підтверджують митну вартість наявні ознаки підробки, розбіжності чи відсутні відомості щодо ціни товару, а тому не може бути самостійним об`єктом оцінки. Таким чином, апеляційний суд вважає, що сумніви митного органу, щодо митної вартості товару, який визначений у митній декларації № 24UA100110121370U6 від 31.01.2024 є необґрунтованими, а тому відповідач не мав права на коригування митної вартості товарів, які імпортував позивач. У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA100000/2024/000031/2 від 05.02.2024 року, відповідач зазначив, що підставою для коригування митної вартості товарів, є виявлені розбіжності та відсутність всіх документів, які підтверджують складові митної вартості, а саме: - декларант не надав зовнішньоекономічний договір (контракт) від 14.10.2022 Хй UP-AT/01, реквізити якого наведені у графі 44 МД з позначкою «т»; - декларант до митної декларації долучив комерційні інвойси від 07.12.2022 № 0325/1-1 та від 12.12.2022 № 0325/1-2, де зазначив умови поставки CFR-Одеса. Разом із тим, декларант у графі 20 МД заявив умови поставки СРТ-Одеса; - у наданій до митного оформлення товару додатковій угоді від 12.12.2022 до договору від 14.10.2022 № UP-AT/01 зазначено, що товар перевозився транспортним засобом із номерним знаком НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , однак у CMR від 09.12.2022 № 6 вказано номер транспортного засобу НОМЕР_3 / НОМЕР_4 . З цього приводу позивач пояснив: - зовнішньоекономічний договір (контракт) від 14.10.2022 Хй UP-AT/01, реквізити якого наведено у графі 44 МД з позначкою «т» був у розпорядженні органу митного контролю, тому відповідач мав можливість з ним ознайомитися; - інвойси № 3099/І та № 0325/1-1 від 31.10.2022 складені некоректно та виправлені продавцем товару на інвойс № 3099/І-1 від 25.12.2022 та інвойс №0325/1-1 був складений некоректно, просив вважати правильним інвойс № 0325/І-2 від 25.12.2022; - розбіжності у номерних знаках транспортних засобів, які перевозили товар не стосуються числових значень складових митної вартості товарів та не впливають на можливість перевірки правильності визначення митної вартості товарів; Апеляційний суд, надавши оцінку доводам сторін, зазначає наступне. Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа», при внесенні до графи відомостей про документ, який надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів із застосуванням МД, перед кодом такого документа проставляється символ «m». У графі 44 митної декларації № 24UA100110121370U6 від 31.01.2024 вказано зовнішньоекономічний договір від 14.10.2022 № UP-АT/01 з позначкою «m», що означає, що у розпорядженні митного органу має бути вказаний зовнішньоекономічний договір, оскільки такий надавався в попередніх випадках митного оформлення товарів. Що стосується тверджень відповідача про те, що у в інвойсах вказані умови поставки CFR-Одеса, тоді як в митних деклараціяхОдеса, то позивач спростував тим, що надав від листи-повідомлення від 12.12.2022 року та від 25.12.2022 року від компанії «AMBITION TRADE LTD», у яких продавець зазначив, що № 3099/І та № 0325/1-1 від 31.10.2022 складені некоректно та просив правильними вважати інвойси № 3099/І-1 та № 0325/І-2 від 25.12.2022. Що стосується розбіжностей у номерних знаках транспортного засобу, який вказаний у контракті № UP-AT/01 від 14.10.2022 та додатковій угоді від 12.12.2022 року до контракту № UP-AT/01, то апеляційний суд зазначає, що розбіжності у номерних знаках транспортних засобів не стосуються числових значень складових митної вартості товарів та не впливають на можливість перевірки правильності визначення митної вартості, а тому не могли бути підставою для коригування заявленої митної вартості. Таким чином, апеляційний суд вважає, що сумніви митного органу, щодо митної вартості товару, який визначений у митній декларації № 24UA100110121493U0 від 02.02.2024 року є необґрунтованими, а тому відповідач не мав права на коригування митної вартості товарів, які імпортував позивач. Разом з тим, відповідно до частини 1 та 2 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Поряд з тим, що сумніви митного органу щодо митної вартості товару є необґрунтованими, апеляційний суд встановив, що рішення про коригування митної вартості товарів не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Тому, враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA100000/2024/000029/2 від 02.02.2024 року та № UA100000/2024/000031/2 від 05.02.2024 року є необґрунтованими та прийнятими з порушенням статей 53-55 МК України, а тому їх необхідно скасувати. Цей висновок є підставою для задоволення позову. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін. Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 року в справі № 380/12949/24 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель