Ухвала КЦС ВС № 759/23660/23

УХВАЛА 06 лютого 2025 року м. Київ справа № 759/23660/23 провадження № 61-1374ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 27 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - державний нотаріус П`ятої київської державної нотаріальної контори Василевська Олена Анатоліївна про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, ВСТАНОВИВ: Святошинський районний суд ухвалою від 27 травня 2024 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 30 грудня 2024 року, зупинив провадження у справі № 759/23660/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - державний нотаріус П`ятої київської державної нотаріальної контори Василевська О. А., про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права власності на нерухоме майно, до набрання рішення законної сили Васильківського міськрайонного суду Київської області у цивільній справі № 369/1179/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Ізюмський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання шлюбу неукладеним та анулювання запису. 30 січня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Целовальніченко Н. Є., через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 27 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 грудня 2024 року у вказаній справі, у якій просить скасувати оскаржене судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на такі обставини. Згідно із частиною першою статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом. Ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі (пункт 14 статті 353 ЦПК України) та постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за результатами її перегляду, оскарженню у касаційному порядку не підлягають. Отже, ЦПК України не передбачено права на оскарження у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі та постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої за результатами її перегляду. Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 13 березня 2023 року у справі № 199/6744/22. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись частиною першою статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 27 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - державний нотаріус П`ятої київської державної нотаріальної контори Василевська Олена Анатоліївна про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: І. В. Литвиненко А. І. Грушицький Є. В. Петров