Ухвала КАС ВС № 420/14981/24

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 07 лютого 2025 року м. Київ справа №420/14981/24 адміністративне провадження № К/990/2530/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Стеценка С.Г., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі №420/14981/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому просив: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови полковнику у запасі ОСОБА_1 у відмові в підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу i окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року 01.01.2024 (3028,00 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою станом на 01.01.2024, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, у відповідності до рішення Міністра оборони України, доведеного окремими дорученнями Міністерства оборони України №2683/з від 01.02.2023 року, №183/уд від 16.01.2024 щодо нарахування надбавки за особливості проходження військової служби в розмірі 65 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, та щомісячної премії - у розмірах 390 відсотків згідно з Додатками 1,2 до цього окремого доручення, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2024 року пенсії останнього; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 , підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, оновлену довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2024, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших i осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 2024 рік (3028,00 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1,14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відповідності до рішення Міністра оборони України, доведеного окремим дорученням Міністерства оборони України №183/уд від 16.01.2024 щодо нарахування надбавки за особливості проходження військової служби в розмірі 65 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, та щомісячної премії - у розмірах 390 відсотків згідно з Додатками 1,2 до цього окремого доручення, для проведення з 01.02.2024 перерахунку основного розміру його пенсії. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 19.07.2024, залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024 року, відмовив у задоволенні позову. Позивач, не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати і прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Верховний Суд ухвалою від 17.12.2024 повернув скаржнику касаційну скаргу, оскільки в касаційній скарзі не було зазначено підстав звернення з касаційною скаргою. Водночас, скаржник пропустив строк на касаційне оскарження, передбачений частиною першою статті 329 КАС України, оскільки оскаржувана постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду ухвалена (складена) 24.10.2024, строк на подання касаційної скарги закінчився 25.11.2024. Скаржник повторно звернувся з касаційною скаргою засобами поштового зв`язку 17.01.2025, водночас просить поновити строк на касаційне оскарження, оскільки звернувся повторно в найкоротший строк з касаційною скаргою після усунення недоліків первинної касаційної скарги. З огляду на наведені мотиви скаржника, Суд вважає, що ОСОБА_1 слід поновити строк на касаційне оскарження відповідно до частини третьої статті 329 КАС України. Дослідивши зміст касаційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 20.05.2024 вирішив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Скаржником наведено наступні підстави для касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій та для прийняття Верховним Судом до розгляду касаційної скарги у справі незначної складності №420/14981/24, які передбачені частиною четвертою та п`ятою статті 328 КАС України: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21, від 31.08.2022 у справі № 120/8603/21-а, від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21 та інші. Крім того, скаржник також зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики та справа становить значний суспільний інтерес та виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про підготовку та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом 01.01.2024, шляхом визначення посадового окладу i окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року 01.01.2024 (3028,00 грн), однак довідка відповідачем видана не була. Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 (далі по тексту Постанова № 704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. При цьому, встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704", яка набрала чинності 20.05.2023, скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", та внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", шляхом викладення абзацу 1 в такій редакції: "

4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і

14. Тобто, починаючи з 20.05.2023 пункт 4 Постанови №704 було викладено в новій редакції, яка не передбачає застосування прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного календарного року при розрахунку розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб. Натомість з 20.05.2023 (з дати набрання чинності Постановою № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704») базова величина, з якої обраховується розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців є незмінною та становить 1762,00 грн. Зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 вирішувалося питання щодо відмови контролюючого органу особі у виготовленні нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку його пенсії відповідно до постанови №704 станом на 01.01.2021 з обов`язковим зазначенням в ній відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт. У постанові Верховного Суду від, від 31.08.2022 у справі № 120/8603/21-а правовідносини стосувалися відмови контролюючого органу щодо виготовлення нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 30.01.2020 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2020 рік для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2020. У постанові Верховного Суду 12.09.2022 у справі № 500/1813/21 вирішувалося питання щодо відмови контролюючого органу у виготовленні довідки про розмір грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ"Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII"Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку основного розміру пенсії із 01.04.2019. Колегія суддів відхиляє посилання на вищевказані постанови, оскільки правовідносини викладені у наведених постановах не є релевантними до правовідносин у цій справі, ці рішення ухвалені за інших фактичних обставин, періодів та з іншим правовим регулюванням. За правилами пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для відкриття касаційного провадження, оскільки воно не підтверджене належними доказами та не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів або свідчили про наявність заінтересованості необмеженої кількості осіб в результатах розгляду саме справи №420/14981/24. У разі, якщо скаржник вважає, що суди порушили норми матеріального права і неналежно дослідили зібрані у справі докази, неповно встановили обставини справи або встановили обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які суд не дослідив, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Так, оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту, що суди неправильно застосували норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, які саме порушені при неврахуванні визначеного висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, а також зазначення обставин, які б свідчили про те, що посилання на постанову Верховного Суду, які застосували суди попередніх інстанцій потребують відступлення від таких висновків. До того ж, Верховний Суд наголошує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України необхідно зазначати постанову Верховного Суду, висновки якої не було враховано судами попередніх інстанцій, в тому числі навести обґрунтовані аргументи необхідності відступлення від такого висновку у визначеній постанові. Саме по собі посилання на неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження. Таким чином, колегія суддів не приймає посилання скаржника на пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі. Водночас за правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою. Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права. Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права. Колегією суддів також не може бути прийнято до уваги посилання на існування обставин, визначених підпунктом "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки скаржником не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. Щодо тверджень скаржника про те, що справа становить значний суспільний інтерес Суд зауважує, що вжите законодавцем словосполучення "значний суспільний інтерес" необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо. З огляду на вищевказане, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не містить вагомих аргументів, які б свідчили про те, що розгляд такої справи матиме фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також не містить вагомих аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме щодо цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення. Натомість ці обставини та аргументи не є підставою для касаційного перегляду справи незначної складності. Скаржник не обґрунтував у касаційній скарзі того, чи стосується касаційна скарга питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; чи був скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, під час розгляду іншої справи; чи справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; чи суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Колегія суддів не встановила випадків, зазначених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд УХВАЛИВ:

1. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити строк на касаційне оскарження.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2024 у справі №420/14981/24.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя С.Г. Стеценко Суддя О.П. Стародуб