Постанова 4813 № 521/3846/21

Номер провадження: 22-ц/813/181/25 Справа № 521/3846/21 Головуючий у першій інстанції Тополева Ю.В. Доповідач Назарова М. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04.02.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Назарової М.В., суддів: Коновалової В.А., Карташова О.Ю., за участю секретаря Соболєвої Р.М., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в м. Одеса в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2021 року, постановлену Малиновським районним судом м. Одеси у складі: судді Тополевої Ю.В. в приміщенні того ж суду, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в с т а н о в и в : 18 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3000 гривень, щомісячно, починаючи стягувати з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття. Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 05 квітня 2021 року відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Позовні вимоги про розірвання шлюбу виділено в самостійне провадження. Призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження на 27 квітня 2021 року о 08:45 годині. 27 квітня 2021 року розгляд справи відкладено на 27 травня 2021 року. Відомості про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання, відсутні. 27 травня 2021 року відповідач до суду не з`явився, відзив на позов не подав, повідомив про неможливість з`явитися за станом здоров`я. Докази на підтвердження вказаних обставин відсутні. Того ж дня до суду звернувся адвокат Плачков Ф.І. із заявою про надання копії позову та ухвал суду та надання можливості ознайомитися із матеріалами справи, посилався на те, що ОСОБА_2 27 травня 2021 року уклав із адвокатом договір про надання правової допомоги, копію якого додав, та посилався на неотримання відповідачем копії позову та ухвал суду. Просив у встановлені законом порядку та строки повідомляти його шляхом СМС-повідомлення на зазначений в заяві номер телефону. Розгляд справи 27 травня 2021 року відкладений на 25 червня 2021 року о 15-й, про що відповідач ОСОБА_2 повідомлений 02 червня 2021 року. 23 червня 2021 року відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Плачков Федір Іванович подали до канцелярії суду заяву про відвід судді Тополевої Ю.В. у вказаній цивільній справі. В обґрунтування своїх доводів зазначили, що суддя Тополева Ю.В. є близькою приятелькою позивача та неодноразово перебувала у помешканні сторін, позивач погрожувала відповідачу знайомством із суддею Тополевою. Крім того, в заяві зазначено, що відповідачу зателефонувала працівник Київського відділу поліції з номеру НОМЕР_1 й погрожувала, посилаючись на суддю. На думку відповідача та його представника вказані обставини викликають сумніви щодо упередженості та об`єктивності судді. Також 23 червня 2021 року представником відповідача подано заперечення щодо розгляду позову у порядку спрощеного провадження та перехід до розгляду за правилами загального провадження зі стадії підготовчого судового засідання. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 25 червня 2021 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 та адвоката Плачкова Ф.І. в зв`язку із надуманістю та безпідставністю. Питання про відвід вирішено за відсутністю відповідача та його представника, в зв`язку із їх неявкою в судове засідання без повідомлення причин та за відсутністю заяви про відкладення судового засідання або розгляду справи за їх відсутністю. Разом із цим, відповідач повідомлений про дату, час і місце розгляду справи 25 червня 2021 року, про що свідчить розписка від 02 червня 2021 року, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 31). Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 25 червня 2021 року заяву ОСОБА_2 задоволено. Вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 09 липня 2021 року о 12.10. год. В судове засідання, призначене на 09 липня 2021 року, відповідач та його представник адвокат Плачков Ф.І. не з`явилися. Відповідачем 09 липня 2021 року через загальну канцелярію суду подано заяву про відкладення розгляду справи, яку обґрунтовано тим, що СМС повідомлення про судове засідання, призначене на 09 липня 2021 року, відповідач отримав 08 липня 2021 року, що унеможливлює прибуття до суду в зв`язку із проживанням за межами міста Одеси. Також повідомлено про знаходження адвоката Плачкова Ф.І. у відрядженні у Верховному Суді. Докази наведеного до заяви не надано. Підготовче судове засідання відкладено на 21 вересня 2021 року об 11.45 год, про що відповідач повідомлений під особистий розпис (а.с. 49). Під час підготовчого судового засідання 21 вересня 2021 року відповідач та його представник адвокат Плачков Ф.І. заявили клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку із необхідністю ознайомитись із матеріалами справи, так як відповідач не отримував позовні матеріали. Представник відповідача надав заяву про надання матеріалів справи для ознайомлення та відкладення судового засідання з урахуванням його зайнятості 22-23.09.09.2021, 28.09.2021, 05-06.10.2021 та завчасно повідомити його про день та час розгляду та ознайомлення зі справою. Разом із цим, матеріали справи містять розписку відповідача про ознайомлення із матеріалами справи (а. с. 31). Судом оголошено перерву до 27 вересня 2021 року о 09 годині 30 хвилин. Про наступне підготовче судове засідання відповідач та його представник ознайомлені під особисті розписки 27 вересня 2021 року (а.с. 57). 27 вересня 2021 року в підготовче судове засідання відповідач та його представник адвокат Плачков Ф.І. не з`явилися. Засобами електронного зв`язку до суду надійшла заява від адвоката Плачкова Ф.І. про відкладення підготовчого судового засідання зв`язку із перебуванням ОСОБА_2 з 26 вересня 2021 року на самоізоляції та контактуванням представника відповідача із ОСОБА_2 напередодні 24 вересня 2021 року. Доказів на підтвердження обставин, викладених у заяві про відкладення підготовчого судового засідання стороною відповідача суду не надано. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2021 року в порядку ст. 44, п. 2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України застосовано до представника ОСОБА_2 адвоката Плачкова Федора Івановича, м. Одеса, вул. Чорноморська дорога, 89-Б, офіс 304, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2042 від 31 травня 2011 року стягнення в дохід державного бюджету штрафу у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 6810 (шість тисяч вісімсот десять) гривень. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вважає оскаржувану ухвалу суду незаконною та необґрунтованою, просить скасувати ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2021 року та закрити провадження. Покласти затрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 454 грн за подання апеляційної скарги на Державну судову адміністрацію України. Доводами апеляційної скарги є те, що у відсутності сторін судового провадження постановлена оскаржувана ухвала, якою притягнуто скаржника до відповідальності, наклавши штраф за подання необґрунтованого відводу головуючому. 21 вересня 2021 року справа не розглянута, хоча суддя виходила в нарадчу кімнату. Під час ознайомлення справи з`ясувалося, що ухвала про розгляд заяви про відвід розглянуто суддею з порушенням порядку ч. 3 ст. 40 ЦПК України. Крім того, ухвала винесена з сфальсифікованою датою розгляду, а саме 25 червня 2021 року. Справа перебувала у провадженні судді ОСОБА_5 . Одеський апеляційний суд ухвалою від 06 червня 2021 року відкрив апеляційне провадження та ухвалою від 23 травня 2022 року призначив справу до розгляду. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 березня 2023 року у зв`язку з звільненням у відставку суддю ОСОБА_5 з посади судді Одеського апеляційного суду за Рішенням Вищої ради правосуддя № 126/0/15-23 від 21 лютого 2023 року визначено головуючого суддю ОСОБА_6 (а.с. 139). У зв`язку з достроковим закінченням відрядження судді Херсонського апеляційного суду ОСОБА_6 справу передано до провадження судді ОСОБА_7 (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 червня 2023 року (а.с. 147). Рішенням № 941/0/15-23 від 28 вересня 2023 року Вища рада правосуддя звільнила ОСОБА_7 з посади судді Одеського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 жовтня 2023 року в цій справі визначено головуючим суддю Стахову Н.В. у зв`язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_7 (а.с.160). Рішенням Вищої ради правосуддя № 2518/0/15-24 від 20 серпня 2024 року суддю ОСОБА_8 звільнено з посади судді Луганського апеляційного суду (відрядженої до Одеського апеляційного суду) у зв`язку з поданням заяви про відставку. Із наведених підстав справу передано до провадження судді Назарової М.В., судді учасники колегії: Карташов О.Ю., Коновалова В.А. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 вересня 2024 року). ОСОБА_3 , належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 191), до судового засідання не з`явився. Позивачка ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 вважаються повідомленими у відповідності до вимог п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України (повернення судової повістки-повідомлення з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою») (а.с. 189-190, 192-193). Відповідно до вимог частини другої статті 372 ЦПК України вказане не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню. Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Застосовуючи до ОСОБА_3 заходи процесуального примусу, суд першої інстанції із посиланням на вимоги ст. 44, п. 2 ч. 1 ст. 148 ЦПК України мотивував ухвалу тим, що оскільки представником відповідача у справі заявлено завідомо безпідставний відвід головуючому судді, безпідставно затягується розгляд справи, перешкоджається розгляду справи, що виражається у безпідставних та необґрунтованих заявах та клопотаннях про відкладення судових засідань, суд вважав за можливе застосувати до представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Плачкова Ф.І. стягнення у вигляді штрафу. Переглядаючи вказану ухвалу за доводами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Частиною третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства у разі подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Таким чином на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальний обов`язок. При цьому під добросовісністю слід розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування права за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживанням наданими правами. При цьому за змістом частини другої цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним. Вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу. Процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню. І кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду, створення перешкод опоненту тощо), вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам цивільного судочинства, а отже, зловживає ним. Відповідно до частини третьої статті 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України). Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи. Види заходів процесуального примусу визначені частиною першою статті 144 ЦПК України, а саме: попередження, видалення із залу судового засідання, тимчасове вилучення доказів для дослідження судом, привід, штраф. Згідно з частиною першою статті 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку, зокрема зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству. Отже, на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02). Відповідно до частин першої, другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. Розгляд справ у суді здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи передбачених статтею 128 ЦПК України. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (частини друга, четверта та п`ята статті 128 ЦПК України). Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина восьма статті 128 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Також повідомлення судом про судові засідання шляхом направлення смс-повідомлень та листів на електрону адресу слід вважати доказом належного повідомленням, оскільки у матеріалах справи наявна письмова заява представника відповідача від 27 травня 2021 року про повідомлення його про розгляд справи за допомогою мобільного зв`язку шляхом надіслання СМС-повідомлень на зазначеній в заяві номер оператора мобільного зв`язку береться колегією суддів до уваги. Крім того, системний аналіз ст. 60, 61, 62, 64 ЦПК України свідчить про те, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї прав та обов`язків (Рішення Конституційного Суду від 08.04.1999 у справі № 3-рп/99 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України). Будь-яка процесуальна дія в суді однієї особи в інтересах іншої особи, внаслідок якої вона набуває певних прав та обов`язків (у тому числі підписання та/або подання певного процесуального документа до суду) є представництвом. Аналіз матеріалів справи, яка переглядається свідчить, що: - відповідач ОСОБА_2 02 червня 2021 року повідомлений судом під особисту розписку про розгляду справи 25 червня 2021 року та 21 вересня 2021 року об 11.45 год. Представник відповідача ОСОБА_3 повідомлений СМС-повідомленням про розгляду справи 21 вересня 2021 року об 11.45 год шляхом надіслання СМС-повідомлення за вказаним ним номером оператора мобільного зв`язку 19.07.2021 10:59:00; - відповідач особисто ознайомлений із матеріалами справи 02 червня 2021 року, про що написав власноруч (а.с. 31); - представник відповідача двічі звертався до суду із заявами про ознайомлення з матеріалами справи 27 травня 2021 року та 21 вересня 2021 року, ознайомився лише 21 вересня 2021 року, про що написав власноруч (а.с. 54). У зв`язку з зазначеним, колегія суддів погоджується з висновком суду про затягування з боку представника відповідача розгляду справи, оскільки заявлення відводу за два дні до судового засідання, про яке була належно повідомлена сторона відповідача, і який було вирішено судом, який розглядає справу, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 40 ЦПК України без передачі на розгляд іншому судді, не є підставою для відкладення розгляду справи. Натомість, судом ухвалами суду від 25 червня 2021 року було не лише вирішено заяву про відвід, а й постановлено перейти в загальне позовне провадження зі стадії відкриття провадження у справі, про що просив представник відповідача. При цьому, помилкове зазначення судом в оскаржуваній ухвалі про зловживання процесуальними правами з огляду на заявлення відводу, який відповідачем обґрунтованим з точки зору суб`єктивного критерію, не впливає на правильність ухвали в цілому. Наведені матеріали справи свідчать про те, що сторона відповідача не проявила належної зацікавленості у розгляді справи, не скористалася наданими їй процесуальним законом правом, у тому разі і на подачу заяви щодо проведення судового засідання у режимі відеоконференції, з використанням власних технічних засобів, а надала заяву про відкладення розгляду справи з огляду на самоізоляцію відповідача та контактування із ним напередодні його представника. Така неявка до судового засіданні 27 вересня 2021 року о 09.30 год не є першою, як помилково зазначає в заяві представник, оскільки сам відповідач, належно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, не з`являвся до суду у судові засідання 27 травня 2021 року (просив відкласти розгляд справи), 25 червня 2021 року, і 21 вересня 2021 року розгляд справи було відкладено саме за заявою сторони відповідача, представник якого подавши заяву про ознайомлення з матеріалами справи ще 27 травня 2021 року, до 21 вересня 2021 року не ознайомився з такими. Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22). Таким чином, розгляд судом заяви про відвід за відсутності сторони відповідача, належним чином повідомленої про дату, час і місце розгляду справи, не суперечить вимогам процесуального закону, а наступна неявка сторони відповідача, належно повідомленої про розгляд справи 27 вересня 2021 року та з урахуванням неможливості брати участь у судовому засіданні представника відповідача у вказані ним дати одночасно з проханням відкласти розгляд справи, без надання будь-яких підтверджуючих документів, не відповідають критерію добросовісності виконання учасниками справи своїх процесуальних обов`язків та свідчить про зловживання своїми процесуальними правами, безпідставне затягування розгляду справи, предметом якої є стягнення аліментів на утримання дитини та з огляду на право позивача отримати судове вирішення спору протягом розумного строку (ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод) що має наслідком застосування передбачених ЦПК України наслідків у вигляді певних заходів, оскільки таке є обов`язком суду за змістом ч. 4 ст. 44 ЦПК України. Посилання представника відповідача про необізнаність з матеріалами справи як підстава для відкладення справи також не може бути взята до уваги, оскільки сторона відповідача в особі самого ОСОБА_2 ознайомилася з такими ще 02 червня 2021 року. Накладений на представника відповідача штраф передбачений ст. 148 ЦПК України, проте його розмір вочевидь не відповідає обставинам справи та поведінці вказаної особи, принципу розумності та не є спів мірним із вчиненим порушенням, тому має бути зменшеним до мінімального передбаченого ч. 1 вказаної норми розміру 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. Згідно ч. 4 ст. 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. За таких обставин, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду зміні шляхом зменшення застосованого до представника ОСОБА_2 адвоката Плачкова Федора Івановича заходу для запобігання зловживанню процесуальними правами - штрафу з трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб - 6810 грн до 0,3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 681 грн (на 2021 рік). В іншій частині ухвала суд як постановлена з додержанням нормматеріального і процйесуального права у відповідності до вимог ст. 375 ЦПК УКраїни підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2021 року змінити, зменшивши застосований до представника ОСОБА_2 адвоката Плачкова Федора Івановича захід для запобігання зловживанню процесуальними правами - штрафу з трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб - 6810 грн до 0,3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 681 грн. В іншій частині ухвалу суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Дата складення повного тексту постанови - 04 лютого 2025 року Головуючий М.В. Назарова Судді: В.А. Коновалова О.Ю. Карташов