Постанова 4855 № 640/20448/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20448/22 Головуючий у І інстанції - Парненко В.С. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 лютого 2025 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П., суддів: Бужак Н.П., Василенка Я.М., при секретарі: Руденко Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Бюро економічної безпеки України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Бюро економічної безпеки України, в якій просив: - визнати незаконним та скасувати наказ Бюро економічної безпеки України від 25 жовтня 2022 року № 448-к «Про звільнення ОСОБА_1 »; - поновити ОСОБА_1 на посаді Старшого детектива першого відділу/детективів підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги (на правах Управління в складі Департаменту) Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту); - стягнути з Бюро економічної безпеки України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу. Адміністративний позов мотивовано тим, що Позивача протиправно звільнено з посади у зв`язку з прогулом - відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня 25.10.2022 без поважних причин, оскільки у роботодавця були наявні відомості про перебування Позивача на лікарняному в день звільнення, що виключають неповажні причини відсутності його на робочому місці. Таким чином, Відповідачем прийнято необґрунтоване рішення про відсутність на робочому місці Позивача саме 25 жовтня 2022 року, хоча останній перебував на лікарняному з 23.09.2022 по 15.11.2022. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року позовну заяву задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Бюро економічної безпеки України від 25.10.2022 № 448-к «Про звільнення ОСОБА_1 ». Зобов`язано Бюро економічної безпеки України поновити ОСОБА_1 на посаді Старшого детектива першого відділу детективів підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги (на правах Управління в складі Департаменту) Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) з 25.10.2022. Стягнуто з Бюро економічної безпеки України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.10.2022 по 12.06.2022 у розмірі 1 125 307,26 грн. Не погоджуючись з таким судовим рішенням Бюро економічної безпеки України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В апеляційній скарзі Бюро економічної безпеки України посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Апеляційна скарга мотивована тим, що Позивач не прибув на робоче місце з 09 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. 25.10.2022, у зв`язку з чим комісією у складі трьох працівників Бюро економічної безпеки України складено акти «Про відсутність на роботі ОСОБА_1 та відсутність інформації про поважні причини його відсутності» від 25.10.2022 у кількості трьох актів - о 09 год. 30 хв., 13 год. 00 хв. та 17 год. 00 хв.. Відсутність Позивача на робочому місці 25 жовтня 2022 року також підтверджується відсутністю фіксації перетину КПП Позивачем в адміністративну будівлю БЕБ. Згідно моніторингу електронного реєстру листків непрацездатності системи Пенсійного фонду України з електронного кабінету БЕБ на 25.10.2022 року встановлено, що лікарняний ОСОБА_1 № 5234449-2010651663-1 було закрито 24 жовтня 2022 року, відомості про відкриття лікарняного 25 жовтня 2022 року в реєстрі відсутні, як на дату звільнення, так і на дату звернення Позивача до суду. Одночасно, 25.10.2022 комісією БЕБ здійснено усі можливі заходи щодо відібрання пояснень у ОСОБА_1 щодо поважних причин відсутності його на роботі протягом дня - 25 жовтня 2022 року за допомогою усієї наявної інформації для комунікації, яку надав ОСОБА_1 під час проходження служби, зокрема, мобільного номеру телефону, однак ОСОБА_1 такі пояснення не надав, як наслідок, комісією складено акт від 25.10.2022 року про відмову від надання пояснень ОСОБА_1 . Згідно витягу з Електронного реєстру листків непрацездатності, у Позивача зареєстрований листок непрацездатності № 5582036-2010681078-1, дата відкриття - 26.10.2022, дата закриття - 30.10.2022. Щодо доводів про технічний збій, Відповідач звернув увагу, що якщо і відбувся такий збій, то в Електронному реєстрі листків непрацездатності не відобразився б електронний листок непрацездатності з 26 жовтня 2022 року, який відображений належним чином. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Відповідачем подано відповідь на відзив, в якому просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Позивачем подано додаткові пояснення, в яких він просить врахувати їх під час вирішення спору у справі та залишити без задоволення апеляційну скаргу Бюро економічної безпеки України, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідачем подано додаткові пояснення у справі, в яких він просить долучити пояснення Бюро економічної безпеки України до матеріалів судової справи № 640/20448/22 та врахувати наведені доводи під час прийняття рішення. Апеляційну скаргу БЕБ задовольнити, скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі № 640/20448/22 повністю та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, представників Сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до наказу Бюро економічної безпеки України «Про прийом на службу» від 18.11.2021 № 29-к ОСОБА_1 прийнятий на службу до Бюро економічної безпеки України на посаду Старшого детектива першого відділу детективів Управління захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Департаменту детективів, по переводу з Державної фіскальної служби України, з посадовим окладом згідно із штатним розписом у розмірі 46244 гривень на місяць, як переможець конкурсу. Згідно Наказу Бюро економічної безпеки України «По особовому складу» від 27.06.2022 № 210-к Позивача переведено на посаду Старшого детектива першого відділу детективів підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги (на правах Управління в складі Департаменту) Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту). Наказом Бюро економічної безпеки України «Про звільнення ОСОБА_1 » від 25 жовтня 2022 року № 448-к Позивача звільнено з 25 жовтня 2022 року із займаної ним посади Старшого детектива першого відділу детективів підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги (на правах Управління в складі Департаменту) Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) у зв`язку з прогулом - відсутності на роботі більше трьох години протягом робочого дня 25 жовтня 2022 року без поважних причин, відповідно до пункту 4 статті 40, статті 147 Кодексу законів про працю України, відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». У якості підстави прийняття вказаного вище наказу зазначено: Доповідна записка керівника Управління персоналу № 354/13-04-15 від 25.10.2022 року, акти від 25.10.2022 року «Про відсутність на роботі ОСОБА_1 та відсутності інформації про поважні причини його відсутності», акт від 25.10.2022 «Про відмову від надання пояснень». Позивач, вважаючи, що вказаний наказ є протиправним та таким, що прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства, звернувся з даним адміністративним позовом до адміністративного суду. Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що перебування ОСОБА_1 на лікарняному 25.10.2022 підтверджується належним чином складеним листком непрацездатності серії АЛГ № 568212, відкритим з 25.10.2022 по 09.11.2022, виданим КМП «Київська міська клінічна лікарня № 7». Таким чином, в силу ч. 3 ст. 40 КЗпП України, а саме не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, Відповідачем протиправно звільнено ОСОБА_1 з посади у період перебування його на лікарняному. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові основи організації та діяльності Бюро економічної безпеки України визначено Законом України «Про Бюро економічної безпеки України» від 28 січня 2021 року № 1150-ІХ) (далі - Закон № 1150-ІХ). Згідно з частиною 1 статті 1 Закону № 1150-ІХ Бюро економічної безпеки України - це центральний орган виконавчої влади, на який покладаються завдання щодо протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави. Відповідно до покладених завдань Бюро економічної безпеки України виконує правоохоронну, аналітичну, економічну, інформаційну та інші функції. Згідно з частиною 1 статті 19 Закону № 1150-ІХ до працівників Бюро економічної безпеки України належать особи, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб, які мають спеціальні звання, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір з Бюро економічної безпеки України. Відповідно до частини 2 статті 19 Закону № 1150-ІХ служба в Бюро економічної безпеки України є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Бюро економічної безпеки України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону. Згідно з частиною 4 статті 19 Закону № 1150-ІХ трудові відносини працівників Бюро економічної безпеки України регулюються цим Законом, законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами. На державних службовців Бюро економічної безпеки України поширюється дія Закону України «Про державну службу». Посади державних службовців Бюро економічної безпеки України відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 40 Кодексу Законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ (далі - Закон № 2136-ІХ). Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 2136-ІХ на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених статтями 43, 44 Конституції України. Статтею 4 Закону № 2136-ІХ визначено особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника, відповідно до якої у зв`язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров`я працівника він може розірвати трудовий договір за власного ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об`єктах критичної інфраструктури). Згідно зі ст. 5 Закону № 2136-ІХ у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що від Керівника Управління персоналу Бюро економічної безпеки України до Директора Бюро економічної безпеки України надійшла доповідна записка щодо відсутності ОСОБА_1 , Старшого детектива першого відділу детективів підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги (на правах Управління в складі Департаменту) Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) на роботі 25 жовтня 2022 року. У вказаній доповідній записці зазначено, що Старший детектив першого відділу детективів підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги (на правах Управління в складі Департаменту) Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) ОСОБА_1 25.10.2022 був відсутній на роботі з 9:00 до 18:00, про що комісією у складі трьох працівників Бюро економічної безпеки України складено акти «Про відсутність на роботі ОСОБА_1 та відсутність інформації про поважні причини його відсутності» о 09 год. 30 хв. від 25.10.2022, о 13 год. 00 хв. від 25.10.2022, о 17 год. 00 хв. від 25.10.2022. Відсутність підтверджується роздруківкою з автоматизованої системи проходу на територію Бюро економічної безпеки України за адресою: вул. Шолуденко, 31 м. Київ (інших адрес здійснення діяльності не зареєстровано). Відповідно до офіційної інформації з реєстру лікарняних, ОСОБА_1 закрито лікарняний 24 жовтня 2022 року. Відомості про відкриття лікарняного 25 жовтня 2022 року в офіційному реєстрі відсутні. Одночасно, комісією 25.10.2022 здійснено усі можливі заходи щодо відібрання пояснень у ОСОБА_1 щодо поважних причин відсутності його на роботі протягом дня - 25 жовтня 2022 року за допомогою усієї наявної інформації для комунікації, яку надав ОСОБА_1 під час праці, однак Позивач такі пояснення не надав, як наслідок, комісією складено акт про відмову від надання пояснень ОСОБА_1 . Акт від 25.10.2022 року про відмову у наданні пояснень складено у день нез`явлення на роботу ОСОБА_1 , дії комісії щодо відібрання пояснень в стислі терміни обумовлені приписами частини другої статті 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», згідно якої на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених статтями 43, 44 Конституції України. Таким чином, встановлено, що протягом всього робочого дня 25 жовтня 2022 року Старший детектив першого відділу детективів підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги (на правах Управління в складі Департаменту) Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) ОСОБА_1 відсутній на роботі без повідомлення та надання пояснень про поважні причини своєї відсутності. Відповідно до пункту 4 статті 40 Кодексу Законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках, зокрема, прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Таким чином, має місце порушення трудової дисципліни. Відповідно до статті 147 Кодексу Законів про працю України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. З огляду на вищезазначене, враховуючи приписи частини другої статті 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», запропоновано вирішити питання про застосування до Старшого детективу першого відділу детективів підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів ОСОБА_1 заходу стягнення відповідно до статті 147 Кодексу Законів про працю України у зв`язку з прогулом - відсутністю на роботі більше трьох годин протягом робочого дня 25 жовтня 2022 року без поважних причин. На підставі доповідної записки керівника Управління персоналу № 354/13-04-15 від 25.10.2022 року, актів від 25.10.2022 року «Про відсутність на роботі ОСОБА_1 та відсутності інформації про поважні причини його відсутності», акта від 25.10.2022 «Про відмову від надання пояснень», Відповідачем прийнято наказ віл 25.10.2022 № 448-к про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з прогулом, відсутністю на роботі більше трьох годин протягом робочого дня 25 жовтня 2022 року без поважних причин. Згідно Витягу з Електронного реєстру листків непрацездатності (т. 1, а.с. 198-200), ОСОБА_1 перебував на лікарняному в такі дні: - номер листка непрацездатності 5234449-2010032471-1, дата відкриття - 23.09.2022, дата закриття - 27.09.2022; - номер листка непрацездатності 5234449-2010251977-1, дата відкриття - 28.09.2022, дата закриття - 02.10.2022; - номер листка непрацездатності 5234449-2010276192-1, дата відкриття - 03.10.2022, дата закриття - 12.10.2022; - номер листка непрацездатності 5234449-2010452172-1, дата відкриття - 13.10.2022, дата закриття - 21.10.2022; - номер листка непрацездатності 5234449-2010651663-1, дата відкриття - 22.10.2022, дата закриття - 24.10.2022; - номер листка непрацездатності 5582036-2010681078-1, дата відкриття - 26.10.2022, дата закриття - 30.10.2022. Позивач пояснив, що 23.09.2022 у зв`язку з поганим самопочуттям звернувся до лікарні, а саме Комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №7», де йому було відкрито електронний лікарняний № МКСЕ-ЕМНС-Е69К- М6НА від 23.09.2022, у зв`язку із встановленням діагнозу: Гіпертонічний криз неускладнений. Гіпертонічна хвороба II ст.; 2 ст.; ризик

2. СНО. Екстрасистологічна аретмія. 24 жовтня 2022 року він перебував на черговому огляді, де йому був встановлений Холтер ЕКГ апарат с подальшою рекомендацією зняття апарату через добу, який був знятий 25 жовтня 2022 року, що підтверджується медичною карткою амбулаторного хворого № 6312 ОСОБА_1 25 жовтня 2022 року після зняття Холтер ЕКГ апарату за результатами обстеження в ургентному порядку його направлено на подальше лікування у лікаря-кардіолога. 25 жовтня 2022 року йому було продовжено лікарняний лист № 8Н8-9- РС5В-ЕС79 (паперовий) лікарем-кардіологом, де він перебував до часу виходу з лікарняного. Після виходу з лікарняного, Позивачем були надані пояснення від 16.11.2022, в яких зазначив про обставини у зв`язку з якими він був відсутній та зазначив, що з таким трактуванням Відповідача, як відсутність на робочому місці без поважних причин протягом 3-х годин (прогул) не погоджується та вважає таке звільнення незаконним. Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив того, що перебування ОСОБА_1 на лікарняному 25.10.2022 підтверджується належним чином складеним в паперовому вигляді листком непрацездатності серії АЛГ № 568212, відкритий з 25.10.2022 по 09.11.2022, виданим КМП «Київська міська клінічна лікарня № 7». Позивач не може нести відповідальності через будь-які збої в Електронній системі охорони здоров`я. Саме через ймовірні збої в даній системі, Позивач звернувся з заявою для видачі паперових електронних листів, копії яких ним додані до позовної заяви. Як на підставу зазначеного суд першої інстанції послався на наказ Міністерства охорони здоров`я «Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки» від 01.06.2021 № 1066, зареєстрований в Мін`юсті від 02 червня 2021 року за № 728/36350, (далі - наказ Міністерства охорони здоров`я № 1066, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Проте, пунктом 5 наказу Міністерства охорони здоров`я № 1066 встановлено, що за умови наявності відповідної технічної можливості щодо функціонування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в електронній системі охорони здоров`я для закладів охорони здоров`я та фізичних осіб - підприємців, які в установленому законом порядку одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та здійснюють експертизу з тимчасової втрати працездатності, (далі - заклади охорони здоров`я) формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність у Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я відповідно до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого підпунктом 1 пункту 1 цього наказу, є обов`язковим: - із 04 червня 2021 року - на період дії перехідної моделі роботи з медичними висновками про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я та листками непрацездатності, виданими за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за № 1454/10053, (далі - листок непрацездатності), що триває до 31 серпня 2021 року, (далі - перехідна модель) для закладів охорони здоров`я, які в установленому порядку підключені до електронної системи охорони здоров`я; - із 01 жовтня 2021 року - для всіх закладів охорони здоров`я. Згідно з пунктом 8 наказу Міністерства охорони здоров`я № 1066 (з урахуванням змін, внесених наказом від 25.03.2022 № 522) для всіх закладів охорони здоров`я, які розпочали формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я в установленому порядку, з дати формування першого медичного висновку про тимчасову непрацездатність, а також із 01 жовтня 2021 року видача листків непрацездатності відповідно до вимог, визначених в Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженій наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13 листопада 2001 року № 455, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за № 1005/6196, Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженій наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за № 1456/10055, Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 036/о "Журнал реєстрації листків непрацездатності", затвердженій наказом Міністерства охорони здоров`я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 685/20998, Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09 квітня 2008 року № 189, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 04 липня 2008 року за № 589/15280 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01 червня 2021 року № 1066), забороняється, окрім таких випадків (на час спірних правовідносин): 1) продовження та закриття листків непрацездатності, що були видані особам до 01 жовтня 2021 року; 2) спливу строку, протягом якого лікуючий лікар може внести зміни до медичного висновку про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я. У такому випадку рішення про видачу листка непрацездатності приймає лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров`я, а за її відсутності керівник закладу; 3) застрахованій особі протягом двох місяців з дня народження дитини, зазначеного у свідоцтві про народження дитини - на підставі цього свідоцтва та рішення суду про усиновлення дитини; 4) виникнення технічних проблем (помилок) щодо передачі даних між Електронним реєстром листків непрацездатності та Реєстром медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, які призводять до неможливості формування електронного листка непрацездатності в Електронному реєстрі більше ніж протягом семи днів з дати створення медичного висновку про тимчасову непрацездатність - до усунення таких проблем (помилок); 5) зупинення в умовах воєнного стану доступу користувачів електронної системи охорони здоров`я до центральної бази даних електронної системи охорони здоров`я; 6) порушення строків звернення пацієнта для продовження випадку тимчасової непрацездатності, якщо це порушення сталося внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану, а також за умови, що на дату звернення за медичною та/або реабілітаційною допомогою пацієнт залишається непрацездатним відповідно до результатів проведеної експертизи тимчасової непрацездатності та висновку лікуючого лікаря про тимчасову непрацездатність зазначеного пацієнта. У такому випадку рішення про видачу листка непрацездатності як продовження раніше виданого з дати наступної за датою завершення періоду непрацездатності, засвідченого раніше виданим листком непрацездатності, приймає лікарсько-консультативна комісія закладу охорони здоров`я, а за її відсутності керівник закладу. Щодо доводів Позивача про імовірний збій Електронного реєстру, колегія суддів звертає увагу, що у пп. 4) п. 8 наказу Міністерства охорони здоров`я № 1066 чітко встановлено обов`язкове усунення таких проблем (помилок). В матеріалах даної адміністративної справи наявний медичний висновок в електронному вигляді від 01.11.2022 (т. 1, а.с. 36), сформований лікарем-кардіологом ОСОБА_2 , за період непрацездатності з 25.10.2022 по 30.10.2022. Проте, в порушення пп. 4) п. 8 наказу Міністерства охорони здоров`я № 1066 вказаний електронний листок непрацездатності від 01.11.2022 відсутній в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я. Таким чином, Позивачу не було сформовано електронний лікарняний за 25.10.2022, тобто усунення таких проблем (помилок) так і не відбулося. Отже, згідно витягу з Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, у Позивача відсутній електронний лікарняний листок непрацездатності від 25 жовтня 2022 року, проте відкриті електронні лікарняні листки непрацездатності з 26 жовтня 2022 року по 30 жовтня 2022 року, з 31 жовтня 2022 року по 09 листопада 2022 року, з 10 листопада 2022 року по 14 листопада 2022 року, за 15 листопада 2022 року в Електронному реєстрі листків непрацездатності та в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я. Вказане свідчить про відсутність підтвердження належними доказами технічного збою тривалістю 1 календарний день - 25.10.2022 року, оскільки з 26 жовтня 2022 року по 30 жовтня 2022 року, з 31 жовтня 2022 року по 09 листопада 2022 року, з 10 листопада 2022 року по 14 листопада 2022 року, за 15 листопада 2022 року електронні листки непрацездатності відображені належним чином. Також, колегія суддів не бере до уваги паперовий листок непрацездатності від 18 листопада 2022 року серії АЛГ № 568212, відкритий з 25.10.2022 по 09.11.2022, виданий КМП «Київська міська клінічна лікарня №7», оскільки відсутні правові підстави його видачі відповідно до пп. 4) п. 8 наказу Міністерства охорони здоров`я № 1066 (не надано будь-яких доказів виникнення технічних проблем (помилок)). Крім того, з метою підтвердження інформації, яка була наявна в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я 25 жовтня 2022 року щодо відсутності листка непрацездатності у ОСОБА_1 , Відповідач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві з проханням підтвердити інформацію щодо листків непрацездатності Позивача (відповідно до пункту 4 Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 328 (далі - Порядок 328), яким передбачено, що Електронний реєстр листків непрацездатності (далі - Реєстр) формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем інформації, що міститься в ньому). Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві листом від 01.12.2022 повідомило Відповідача, що витяг з Електронного реєстру листків непрацездатності з QR-кодом згідно з чинним законодавством є аналогом паперового документа, підписаного відповідальною особою в органах Пенсійного фонду (т. 1, а.с. 193-194). Щодо доводів Позивача про повідомлення Директора Бюро економічної безпеки України Мельника В.І. про відкриття лікарняного листка непрацездатності, про яке він повідомив через WhatsApp, колегія суддів зазначає наступне. Позивачем до позовної заяви було долучено роздруківку дзвінків з особистого кабінету «Київстар». Проте, з наданої Позивачем роздруківки до позовної заяви не можливо ідентифікувати осіб, які зазначені у вказаній роздруківці, визначені номери телефону не містять будь-якої прив`язки про конкретну особу, зокрема і про керівника Позивача, та підтвердження цього. Таким чином, доводи Позивача про повідомлення 25 жовтня 2022 року його безпосереднього керівника про тимчасову непрацездатність спростовуються вищевикладеним. Згідно з пунктом 12 наказу Міністерства охорони здоров`я № 1066, у випадку, коли громадянину, для якого сформовано медичний висновок про тимчасову непрацездатність в установленому законодавством порядку, необхідно пред`явити інформацію про наявність такого медичного висновку, така інформація може надаватися (перевірятися) за місцем вимоги з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг Портал Дія. Таким чином, Позивач не міг не знати про не продовження йому листка тимчасової непрацездатності 25.10.2022, оскільки пацієнт в будь-якому випадку інформується про його листки непрацездатності, та Позивач, маючи докази поважної причини відсутності його на роботі, не надав їх безпосередньому керівнику до моменту звільнення, а отже, саме цим не виконав своїх зобов`язань про необхідність інформувати та повідомляти про причини відсутності на роботі. Крім того, медичний висновок в електронному вигляді про тимчасову непрацездатність від 01.11.2022 (з 25.10.2022 по 30.10.2022) та паперові листки непрацездатності від 18.11.2022 (з 23.09.2022 по 24.10.2022, з 25.10.2022 по 09.11.2022, з 10.11.2022 по 15.11.2022) були долучені до матеріалів справи лише під час звернення Позивача з позовною заявою до суду. Таким чином, Позивачем не надано належаних та допустимих доказів на підтвердження того, що він повідомляв безпосереднього керівника про його тимчасову непрацездатність. Як зазначено Верховним Судом у постанові від 30 листопада 2020 року у справі № 640/20857/18, Позивачка, яка є державним службовцем, не подавала оригінал листка непрацездатності та не повідомляла про причини відсутності на роботі, що є порушенням вимог розділу IV Типових правил внутрішнього службового порядку затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби від 03.03.2016 № 50, а тому Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанції про безпідставність посилання Позивачки на неврахування відповідачами факту її перебування на амбулаторному лікуванні в контексті спірних правовідносин. Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій, що саме Позивачкою створювались штучні передумови для подальшого формування позиції про недотримання встановлених правил та процедур звільнення державного службовця, порушення яких, на її думку, були підставою для задоволення позовних вимог та поновлення її на займаній посаді. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29 грудня 2021 року у справі № 380/9689/20, від 09 березня 2023 року у справі № 380/5233/21. Позивачем в додаткових поясненнях зазначено, що виходячи зі змісту Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» до нього, як до працівника, який має спеціальне звання, на час проходження служби поширювався Дисциплінарний статут Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Таким чином, на переконання Позивача, його звільнення з недотриманням процедури, визначеної Дисциплінарним статутом Національної поліції України, є незаконним. Проте, відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» присвоєння і позбавлення спеціальних звань, а також пониження і поновлення у спеціальному званні здійснюються в установленому порядку. Порядок проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, у частині, що не суперечить законодавству про державну таємницю, та механізм присвоєння спеціальних звань, особливості обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України визначено Положенням про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1333 (далі - Положення № 1333). Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що Положення № 1333 було прийнято 29 листопада 2022 року, а Позивача було звільнено зі служби в Бюро економічної безпеки України 25 жовтня 2022 року, тобто до затвердження вказаного Положення. Як зазначено Відповідачем в додаткових поясненнях у справі, після затвердження Положення № 1333 всім працівникам БЕБ, які були прийняті на посади, що передбачали присвоєння спеціальних звань, було присвоєно такі звання. Відповідно до п. 19 Положення № 1333 до осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, відносяться особи, які є гласними/негласними штатними працівниками, які склали присягу та проходять службу на посадах у БЕБ і яким присвоєно спеціальне звання БЕБ. Разом з тим, у Позивача відсутнє спеціальне звання, відсутній акт, який передбачає призначення спеціального звання Позивачу, та в наказі про прийом на службу не міститься інформація про присвоєння останньому спеціального звання. При цьому, відповідно до частини п`ятої статті 19 Закону про України «Про Бюро економічної безпеки України» на осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, поширюється Дисциплінарний статут Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Оскільки Позивач перебував на посаді, яка передбачала у законодавчому порядку присвоєння відповідного звання, а не автоматичне його набуття з призначенням на посаду, та зважаючи на те, що ОСОБА_1 на дату звільнення не було присвоєно спеціального звання БЕБ з огляду на відсутність спеціального нормативного врегулювання механізму та порядку присвоєння таких звань в БЕБ, доводи Позивача про не застосування норм визначених в Дисциплінарному статуті Національної поліції України в частині проведення службового розслідування є необґрунтованими. Також, колегія суддів звертає увагу, що як вже було зазначено раніше, в матеріалах даної адміністративної справи наявний Електронний медичний висновок від 01.11.2022 (т. 1, а.с. 36), сформований лікарем-кардіологом ОСОБА_2 , за період з 25.10.2022 по 30.10.2022. Разом з тим, як вбачається з копії медичної картки амбулаторного хворого № 6312 (т. 1, а.с. 47-77), Позивач 22.10.2022 заявився до лікаря-терапевта ОСОБА_3 , яка вказала, що стан Позивача не покращився, зберігаються скарги на загальну слабкість, серцебиття, біль в області серця, поганий сон. Також, лікарем-терапевтом ОСОБА_3 записано, що Позивач записаний на 24.10.2022 на Холтер ЕКГ з послідуючою консультацією кардіолога. Лікарняний продовжено з 22.10.2022 по 24.10.2022. Позивач 24.10.2022 з`явився до лікаря-терапевта ОСОБА_3 для встановлення Холтера апарату ЕКГ. Того ж дня - 24.10.2022, лікар-терапевт ОСОБА_3 закрила лікарняний лист непрацездатності, що підтверджується відповідним записом в медичній картці амбулаторного хворого № 6312 (т. 1, а.с. 63). В подальшому, 25.10.2022, в медичній картці амбулаторного хворого № 6312 (т. 1, а.с. 64-65) вказано, що враховуючи заключення холтерівського моніторування та скарги хворого на загальну слабкість серцебиття, перебої при незначному фізичному навантаженні, головну біль, пацієнт (Позивач) для подальшого лікування направляється до лікаря-кардіолога. Наступний запис датований 26.10.2022 о 09:37 год. лікарем-кардіологом про те, що у пацієнта (Позивача) є скарги на напади серцебиття, перебої в роботі серця, коливання АТ (артеріального тиску), загальну слабкість, що посилюється при фізичних та емоційних перенавантаженнях. Таким чином, будь-яких відомостей, що Позивач саме 25.10.2022 після направлення лікарем-терапевтом ОСОБА_3 з`явився до лікаря-кардіолога, в матеріалах даної адміністративної справи відсутні, та такі не містяться в медичній картці амбулаторного хворого № 6312. Як вбачається з даних Холтера ЕКГ апарату (т. 1, а.с. 81-85), холтерівське моніторування відбувалось з 24.10.2022 11:20 год. і тривало до 25.10.2022 11:08 год. Відповідно до актів «Про відсутність на роботі ОСОБА_1 та відсутність інформації про поважні причини його відсутності» від 25.10.2022, їх складено о 09 год. 30 хв., о 13 год. 00 хв. та о 17 год. 00 хв. В матеріалах даної адміністративної справи відсутні будь-які відомості про те, що Позивач 25 жовтня 2022 року після зняття апарату Холтера ЕКГ і направлення лікарем-терапевтом ОСОБА_3 його до лікаря-кардіолога, прибув до останнього. На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що в матеріалах даної адміністративної справи відсутні належні та допустимі докази поважності відсутності Позивача на роботі більше трьох годин протягом робочого дня - 25 жовтня 2022 року. Щодо посилання Позивача на те, що акт про відсутність його на робочому місці, складений о 13.00 25.10.2022 в період, коли було оголошено сигнал «повітряна тривога», колегія суддів звертає увагу, що відповідно до наданої самим Позивачем роздруківки із сайту Київ цифровий, 25 жовтня 2022 року повітряна тривога тривала 2 (дві) години 5 хвилин з 10:28 год. по 12:34 год. Таким чином, наданими Позивачем доказами спростовуються його доводи щодо неможливості скласти о 13:00 год. акта про відсутність його на робочому місці. Щодо посилання Позивача на те що, згідно з роздруківки мобільного оператора «Київстар» у переліку вхідних дзвінків відсутній номер телефону НОМЕР_1 , який вказаний в актах Відповідача і з якого йому телефонували для з`ясування відсутності на робочому місці 25 жовтня 2022 року, колегія суддів зазначає що як вбачається з актів про відсутність на робочому місці, працівники БЕБ зв`язувалися з Позивачем через застосунок WatsApp, що в свою чергу унеможливлює оператора «Київстар» зафіксувати такий дзвінок. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відсутність Позивача на робочому місці 25 жовтня 2022 року протягом дня також підтверджується відсутністю фіксації перетину ОСОБА_1 . КПП в адміністративну будівлю БЕБ. Так, згідно п. 4 Розділу І Правил організації та здійснення пропускного режиму на територію Бюро економічної безпеки України, затверджених наказом БЕБ від 22.09.2022 № 245, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 листопада 2022 року за № 1389/38725 (далі - Правила № 245), для здійснення порядку допуску на територію БЕБ створено контрольно-пропускний пункт (далі - КПП), пропускний пункт, бюро перепусток, камери зберігання речей, системи відеоспостереження, систему контролю і керування доступом, запроваджені постійні, тимчасові та одноразові магнітні перепустки, а також перепустки на ввезення (вивезення), внесення (винесення) матеріальних цінностей. Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Правил № 245, право на вхід на територію БЕБ, надається за постійним, тимчасовими чи одноразовими перепустками, зокрема, за постійними перепустками - працівники БЕБ. Згідно з роздруківкою з системи контролю і керування доступом за 25.10.2022, ОСОБА_1 25.10.2022 не здійснював перетин КПП БЕБ за адресою: вул. Шолуденка, 31 м. Київ, що додатково підтверджує відсутність Позивача на роботі більше трьох годин протягом робочого дня - 25 жовтня 2022 року. Таким чином, Відповідач правомірно звільнив Позивача із займаної посади у зв`язку з прогулом - відсутністю на роботі більше трьох години протягом робочого дня 25 жовтня 2022 року без поважних причин. Щодо посилання Позивача на правову позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 10 лютого 2021 року у справі № 758/2641/17, від 12 квітня 2019 року у справі № 265/563/17, від 05 серпня 2019 року у справі № 638/10227/17, від 24 лютого 2020 року у справі № 361/7197/16-ц, колегія судів звертає увагу, що судова практика у вказаних справах сформована до запровадження Електронного реєстру листків непрацездатності та без врахування особливостей його формування, та формування медичних висновків, на підставі яких формується електронний листок непрацездатності, а тому правовідносини у наведених вище справах не є подібними до правовідносин у даній адміністративній справі. Позивач в додаткових поясненнях також послався на постанову Верховного Суду від 06 червня 2024 року у справі № 367/569/23, в якій зазначено, що в працівники, які не виходять на роботу внаслідок обставин, пов`язаних з бойовими діями, або ті, які не мають змоги виходити на роботу у зв`язку з небезпекою для життя і здоров`я, не підлягають автоматичному звільненню за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України. Це обумовлено необхідністю збереження життя та здоров`я таких працівників та їх сімей і вважається як відсутність на роботі з поважних причин. Проте, звільнення Позивача не було обумовлено відсутність його на робочому місці у зв`язку із необхідністю збереження свого життя чи його сім`ї, або внаслідок обставин, пов`язаних з бойовими діями в м. Києві. Крім того, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22 грудня 2022 року № 309 для міста Києва було визначено дату завершення активних бойових дій - з 30.04.2022 року. У зв`язку з наведеним, посилання на вищевказану правову позицію не може бути враховано через відмінність фактичних обставин даної адміністративної справи тим, які викладені в постанові Верховного Суду від 06 червня 2024 року у справі № 367/569/23. Щодо посилання Позивача на постанову Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі № 127/29246/22, колегія суддів звертає увагу, що у вказаній постанові здійснено правовий висновок щодо застосування положень частини 1 статті 7 Закону України «Про організацію турових відносин в умовах воєнного стану» щодо застосування альтернативних способів комунікації між учасниками трудових відносин, проте в даній адміністративній справі не є спірним питання комунікації з працівниками, та згідно вказаної вище норми Закону України «Про організацію турових відносин в умовах воєнного стану» такі способи комунікації можливі у районах активних бойових дій. А як було зазначено вище, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22 грудня 2022 року № 309 для міста Києва було визначено дату завершення активних бойових дій - з 30.04.2022 року. Щодо посилання Позивача на постанову Верховного Суду від 21 вересня 2023 року у справі № 160/8030/22, колегія суддів зазначає, що у вказаній справі здійснено висновки щодо застосування положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України, проте на Позивача на час його звільнення не розповсюджувалась дія Дисциплінарного статуту, оскільки він не набув спеціального звання в БЕБ на час спірних правовідносин. Крім того, колегія суддів не бере до уваги посилання Позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 26 червня 2024 року у справі № 569/21790/21, в якій наведено наведені висновки щодо обов`язковості відібрання пояснень у працівника про поважність причин прогулу, оскільки Відповідачем було вжито належних заходів про відібрання таких пояснень, а Позивач не повідомив роботодавця про свою відсутність, та продовження перебування на лікуванні. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що під час прийняття оскаржуваного наказу від 25 жовтня 2022 року № 448-к «Про звільнення ОСОБА_1 », Відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а тому позовні вимоги щодо визнання його протиправним та скасування задоволенню не підлягають. Також, колегія суддів дійшла висновку щодо відмови у поновленні Позивача на посаді, стягненні на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки вказані позовні вимоги є похідними від вимог про скасування наказу про його звільнення. Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи вищевикладене та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що долучені Відповідачем до матеріалів справи докази є належними та допустимими в розумінні КАС України, такими що підтверджують правомірність дій Відповідача. Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Розглянувши доводи Бюро економічної безпеки України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з`ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Бюро економічної безпеки України - задовольнити. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: Н.П. Бужак Я.М. Василенко Повний текст складено 05.02.2025 року.