Постанова Львівський апеляційний суд № 453/1231/24

Справа № 453/1231/24 Головуючий у 1 інстанції: Брона А.Л. Провадження № 22-ц/811/2774/24 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 січня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Савуляка Р.В., суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І., секретаря: Салати Я.І. з участю представника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5., ОСОБА_1., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 06 серпня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання громадянина безвісно відсутнім,- ВСТАНОВИЛА: У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою, за участю заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання громадянина безвісно відсутнім. Вказував, що його брат ОСОБА_2 перебував на службі у ЗСУ з весни 2022 року, був водієм зенітно ракетного взводу № механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , молодшим сержантом. Стверджував, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 550-ОД від 07 лютого 2023 року «Про результати службового розслідування для з`ясування причин і умов зникнення безвісти за особливих обставин військовослужбовців НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 », службовим розслідуванням було встановлено, що колишній водій зенітного ракетного взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_2 вважається зниклим безвісти з 14 січня 2023 року за особливих обставин (під час збройного конфлікту) в районі населеного пункту Опитне Донецької області, під час захисту Батьківщини. Просив визнати громадянина України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Сколе Стрийського району Львівської області, безвісно відсутнім з 14 січня 2023 року за особливих обставин (під час збройного конфлікту) в районі населеного пункту Опитне Донецької області, під час захисту Батьківщини. Оскаржуваним рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 06 серпня 2024 року заяву ОСОБА_1 , заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання громадянина безвісно відсутнім - задоволено. Визнано громадянина України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Сколе Стрийського району Львівської області, РНОКПП НОМЕР_3 , безвісно відсутнім з 14 січня 2023 року за особливих обставин (під час збройного конфлікту) в районі населеного пункту Опитне Донецької області, під час захисту Батьківщини. Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржив ІНФОРМАЦІЯ_4 . В апеляційній скарзі покликається на те, що з поданої заяви про встановлення факту, що має юридичне значення вбачається, що ОСОБА_1 просить встановити факт визнання його брата ОСОБА_2 , зниклим безвісти за особливих обставин. При цьому посилається на витяг з єдиного реєстру, осіб зниклих безвісти за особливих обставин відповідно до якого ОСОБА_2 значиться зниклим безвісти за особливих обставин. Вказує, що також для одержання даної відстрочки громадянином ОСОБА_1 не надано свідоцтва про народження його брата ОСОБА_2 , щоб встановити родинні зв`язки , а також спільних батьків. Зазначає, що згідно з ч. 1 ст.4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому вказаним Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи. Особа вважається зниклою безвісти за особливих обставин до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин». Стверджує, що при деякій подібності вказаних понять, визначених національним законодавством України, існують істотні відмінності у відповідних правових статусах. Зокрема, законодавством визначені різні способи їх набуття. Так, фізичну особу може бути визнано безвісно відсутньою лише в судовому порядку. Своєю чергою, особа набуває статусу такої, що зникла безвісти, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до відповідного Реєстру. Звертає увагу, що заявник звернувся до суду в порядку окремого провадження із вимогою про встановлення факту визнання особи саме зниклою безвісти за особливих обставин, що на відміну від визнання фізичної особи безвісно відсутньою, не є можливим у порядку окремого провадження, оскільки правовий механізм надання особі статусу зниклої безвісти регулюється Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» та не передбачений нормами Глави 4 Розділу IV ЦПК України. Просить рішення Сколівського районного суду Львівської області від 06 серпня 2024 року скасувати. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5. на підтвердження апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_1 на її заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Судом та матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується наступними доказами. Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 04 липня 1987 року Верхньосиньовидненської селищною радою Львівської області (актовий запис №64), батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , записані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України, сформованого 23 січня 2024 року Сколівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , записані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . ОСОБА_2 з весни 2022 року було мобілізовано на військову службу на посаду водія зенітно-ракетного взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , де він у подальшому і проходив службу. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 550-ОД від 07 лютого 2023 року «Про результати службового розслідування для з`ясування причин і умов зникнення безвісти за особливих обставин військовослужбовців НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 », службовим розслідуванням було встановлено, що колишній водій зенітного ракетного взводу НОМЕР_2 механізованого батальйону, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_2 вважається зниклим безвісти з 14 січня 2023 року за особливих обставин (під час збройного конфлікту) в районі населеного пункту Опитне Донецької області, під час захисту Батьківщини. Згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, сформованого 19 червня 2024 року Міністерством внутрішніх справ України за №20240619-1006, ОСОБА_2 числиться зниклим безвісти на території бойових дій. Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів. З таких же критеріїв виходила Велика Палата Верховного Суду в постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23). Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній. Такі ж висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), від 18 грудня 2019 року у справі № 370/2898/16 (провадження № 14-573цс19). З урахуванням наведеного можна констатувати, що існує два порядки (способи) встановлення фактів, що мають юридичне значення, - позасудовий і судовий, які за своїм змістом є взаємовиключними. Згідно з ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеному у свідоцтві про народження або паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Юридичні факти можуть бути встановленні лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника. Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою. Безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місцезнаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер. Положення ст. 306 ЦПК України, зокрема, визначено обов`язкове зазначення для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку. Ці відомості дозволяють визначити право осіб на звернення до суду в справі цієї категорії, коло заінтересованих осіб, необхідні докази. Згідно положень ст.43 ЦК України фізична особа може бути судом визнана безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року. Пунктом 4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану. 14 квітня 2022 року Верховна Рада України прийняла в цілому проект Закону про внесення змін до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти», реєстр. № 7244, назву якого змінено на «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин». Законом, зокрема, передбачено діяльність Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, функціонування реєстру таких осіб, уточнення їх правового статусу, обліку та розшуку, а також соціального захисту їх близьких родичів та членів сім`ї. Закон набув чинності 27 квітня 2022 року. Особа, зникла безвісти, - це фізична особа, стосовно якої немає відомостей про її місцеперебування на момент подання заявником заяви про її розшук. Особливими обставинами вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру. З моменту набрання чинності новою редакцією Закону він регулює питання правового статусу осіб, зниклих саме за перелічених вище обставин. Особа набуває статусу зниклої безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (далі - Реєстр), на підставі заяви про факт зникнення особи. Заява подається до відповідного територіального органу Національної поліції України. Подати заяву мають право родичі зниклої безвісти особи, представник військового формування, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, громадське об`єднання або будь-яка інша особа, якій стало відомо про зникнення. У заяві необхідно зазначити всю відому інформацію про зниклу особу та обставини її зникнення, а також особливі прикмети особи тощо. Закон також встановлює, що заява про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, може бути подана Уповноваженим з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, якщо до нього звернулися з повідомленням про зникнення особи. Особа вважається зниклою безвісти за особливих обставин до моменту припинення її розшуку. Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку окремого провадження про встановлення юридичного факту, що ОСОБА_2 є особою, яка зникла безвісті за особливих обставин, що на відміну від визнання фізичної особи безвісно відсутньою, не є можливим у порядку окремого провадження, оскільки правовий механізм надання особі статусу зниклої безвісти регулюється Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» та не передбачений нормами Глави 4 Розділу IV ЦПК України. Крім того, як зазначено вище, ОСОБА_2 вважається зниклим безвісти з 14 січня 2023 року за особливих обставин згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 550-ОД від 07 лютого 2023 року «Про результати службового розслідування для з`ясування причин і умов зникнення безвісти за особливих обставин військовослужбовців НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 » та згідно Згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, сформованого 19 червня 2024 року Міністерством внутрішніх справ України за №20240619-1006, ОСОБА_2 числиться зниклим безвісти на території бойових дій. Відповідно до ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; відсутній предмет спору; набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу; настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній. Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання громадянина безвісно відсутнім За наведених обставин, апеляційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 - підлягає до часткового задоволення, рішення Сколівського районного суду Львівської області від 06 серпня 2024 року - до скасування із закриттям провадження у справі. Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 255, ст. 367, ст. 368, ст. 374, ст. 377, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково. Рішення Сколівського районного суду Львівської області від 06 серпня 2024 року - скасувати, провадження по справі закрити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 04 лютого 2025 року. Головуючий: Савуляк Р.В. Судді: Мікуш Ю.Р. Приколота Т.І.