Постанова Дніпровський апеляційний суд № 179/1239/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1336/25 Справа № 179/1239/24 Суддя у 1-й інстанції - Кравченко О. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 лютого 2025 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії: головуючого судді: Новікової Г.В. суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П., за участю секретаря Піменової М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 25 вересня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру стягуваних аліментів, - В С Т А Н О В И В: У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним вище позовом, який обґрунтовував тим, що згідно рішення Магдалинівського районного суду від 02.04.2024 року з нього стягуються аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 27.02.2024 року і до досягнення дитиною повноліття. Судовим наказом Новомосковського міськрайонного суду від 10.04.2024 року з нього стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину, починаючи з 08.12.2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Позивач офіційно працевлаштований, крім заробітної плати будь-яких інших доходів не має. За наявності двох отримувачів аліментів, після відрахувань сум стягуваних аліментів фактично не залишається коштів для існування. Сплачує аліменти на двох дітей у розмірі половини заробітку (доходу), хоча цей розмір не повинен перевищувати третини заробітку (доходу), тобто 1/6 частку на кожну дитину. Крім того, на його утриманні знаходиться мати ОСОБА_3 , яка є пенсіонером. Просив суд зменшити розмір аліментів, стягуваних з нього на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/4 частини всіх видів доходу (заробітку) щомісячно на 1/6 частину усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи за дати подачі заяви, до досягнення повноліття. Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 25 вересня 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги про зменшення розміру стягуваних аліментів. В обґрунтування посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазаначає, що відповідачці при подачі заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів було достовірно відомо про наявність у нього ще однієї неповнолітньої дитини. Приховавши даний факт від суду, зловживаючи процесуальними правами, вона отримала судовий наказ про стягнення з нього аліментів у розмірі 1/4 усіх видів доходів, хоча цей розмір не повинен перевищувати третини заробітку (доходу) на двох дітей, тобто по 1/6 частки на кожну дитину, як передбачено статтею 183 ч.5 СК України. Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення повістки ОСОБА_1 .. Конверт на адресу ОСОБА_2 повернуто з написом Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до пунктів 3,4 частини 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги відповідно до статті 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 02.04.2024 року у справі №179/387/24 з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.02.2024 року і до досягнення дитиною повноліття. 08 травня 2024 року на підставі вказаного рішення Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області видано відповідний виконавчий лист. Судовим наказом Новомосковського міськрайонного суду від 10.04.2024 року з ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з 08.12.2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Відмовляючи у задовольнянні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав суду належного та допустимого доказу на підтвердження зміни істотних обставин, які впливають на спосіб та порядок стягнення аліментів, які відповідно до ст.192 СК України є підставою для зменшення розміру аліментів. Проте такий висновок не відповідає встановленим обставинам та нормам матеріального і процесуального права. Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів. Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Частинами 1, 2 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі №6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Аналіз статті 192 СК України дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, незалежно від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що він офіційно працевлаштований, крім заробітної плати будь-яких інших доходів не має. За наявності двох отримувачів аліментів після відрахувань сум стягуваних аліментів фактично не залишається коштів для існування. Сплачує аліменти на двох дітей у розмірі половини заробітку (доходу), хоча цей розмір не повинен перевищувати третини заробітку (доходу), тобто 1/6 частку на кожну дитину. Крім того, на його утриманні знаходиться мати ОСОБА_3 , яка є пенсіонером. Вищевказані обставини відповідно до норм статті 192 СК України є самостійною підставою для зміни розміру аліментів. Так, конструкція зазначеної статті визначає альтернативні підстави для застосування положень про зміну розміру аліментів. Це зокрема, зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі №727/1599/22 (провадження № 61-7814св22). Згідно наданої позивачем довідки з місця роботи з ОСОБА_1 при доході в 27524,84 грн. за серпень 2024 року стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 7541,81 грн. та на користь ОСОБА_2 7968,44 грн.. Таким чином з позивача на двох дітей стягнуто 15510,25 грн, що перевищує 50% доходу позивача та свідчить про погіршення його матеріального стану. Між тим загальний розмір усіх відрахувань із заробітної плати не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п`ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. За таких обставин матеріальне становище позивача змінилося в бік погіршення, що є підставою для зменшення розміру стягуваних із нього аліментів на користь ОСОБА_2 з 1/4 на 1/6 частину. Визначений судом розмір аліментів у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) позивача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку є об`єктивним з огляду на розмір його доходу та вимоги закону щодо розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення у відповідності з вимогами ч.1ст.376 ЦПК України є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки судом першої інстанції не враховано положення матеріального закону, то рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог, а відтак апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню. Керуючись ст. ст.367, 369, 374, 376, 381,382 ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 25 вересня 2024 року скасувати. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру стягуваних аліментів задовольнити. Зменшити розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_1 на підставі судового наказу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2024 року №183/13468/23 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 1/4 до 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання цим судовим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 04 лютого 2025 року. Судді: