Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/4204/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 380/4204/24 пров. № А/857/20502/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Носа С.П.; суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.; розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі № 380/4204/24 (суддя Костецький Н.В., м. Львів) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: 23 лютого 2024 року ОСОБА_1 (далі позивач) черз підсистему «Електронний суд» системи ЄСІТС звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі відповідач), в якому просив визнати протиправними дії бездіяльність відповідача щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 01.01.2015 по день фактичної виплати 08.03.2023 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2023 у справі №380/5441/23 без рівноцінної та повної компенсації витрат доходів. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 01.01.2015 по день фактичної виплати 08.03.2023 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2023 у справі №380/5441/23. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 01.01.2015 по день фактичної виплати 08.03.2023 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2023 у справі №380/5441/23 без рівноцінної та повної компенсації витрат доходів. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 01.01.2015 по день фактичної виплати 08.03.2023 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2023 у справі №380/5441/23. Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, оскільки вважає, що рішення є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що позивач відповідно до наказу від 31.08.2020 № 244-ос був виключений зі списку особового складу, тобто з 01.09.2020 закінчилось проходження військової служби у НОМЕР_2 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_1 ). Тому середнє грошове забезпечення за весь час затримки по день фактичного розрахунку, яке має бути здійснене відповідачем на користь позивача не може вважатись грошовим забезпеченням та не витікає із правовідносин пов`язаних з виконанням обов`язків під час проходження служби як підстави для виплат. Ця виплата не може кваліфікуватись як гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби. Таким чином, компенсація сум податку з доходів фізичних осіб відповідно п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, у разі стягнення середнього грошового забезпечення за весь час затримки по день фактичного розрахунку не може бути застосованою. Враховуючи вищезазначене, відсутні підстави для задоволення вимог про нарахування та виплатиту ОСОБА_1 недоотриманого грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 01.01.2015 по день фактичної виплати 08.03.2023. Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно Витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) від 31.08.2020 № 244-ос ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та усіх видів забезпечення із 01.09.2020. Відповідно до інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.03.2021 припинено юридичну особу військова частина НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 із визначенням правонаступника військову частину НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_5 . Під час проходження військової служби та звільнення з неї позивачу не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, нарахування та виплата грошової допомоги на оздоровлення за 2015 2017 рр., яка нараховується з місячного грошового забезпечення проведена без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення. Також позивачу у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно була нарахована та виплачена щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 без урахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення. Наведене зумовило звернення до суду з позовом. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 у справі №380/5441/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2023, позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015-2017 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з 01.02.2016 по 28.02.2018 включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015-2017 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з 01.02.2016 по 28.02.2018 включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01.01.2015 по день фактичної виплати 08.03.2023; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 )) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 01.01.2015 по день фактичної виплати 08.03.2023. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. 20.12.2023 відповідачем на виконання вказаного рішення суду виплачено заборгованість грошового забезпечення у сумі 86 577,87 грн, що підтверджується випискою по надходженням по картці/рахунку АТКБ «ПРИВАТБАНК». 20.12.2023 представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом, у якому, зокрема, просив надати інформацію щодо добровільного виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 у справі №380/5441/23 наданням детальних помісячних розрахунків нарахувань (із зазначенням видів та складових грошового забезпечення) та утримань проведених на виконання судового рішення. Листом від 29.12.2023 №11/21380-23 Вих відповідач повідомив представника позивача, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 у справі №380/5441/23 виконано. До відповіді долучено Довідку-про виплачені суми згідно з рішення суду від 26.05.2023 у справі №380/5441/23, відповідно до якої позивачу нараховано до виплати грошове забезпечення у розмірі 96 119,77 грн та з нарахованої суми утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 17 301,56 грн та військовий збір у розмірі 1 441,80 грн. Також відповідно до вказаної Довідки, відповідачем компенсовано лише частину ПДФО у сумі 9 251,45 грн по виплатах належного грошового забезпечення (грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015-2017 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення). Тобто відповідачем при нарахуванні позивачу грошового забезпечення нараховано ПДФО та військовий збір на загальну суму 18 743,36 грн (17 301,56 грн +1 441 80 грн), а компенсовано лише - 9 251,45 грн. Натомість, при проведенні виплатити компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки відповідачем ПДФО не компенсовано. Позивач, уважаючи протиправною поведінку відповідача щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з сум виплаченої йому на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року у справі № 380/5441/23 , звернувся до суду з вказаним позовом за захистом своїх прав. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що втрата позивачем статусу військовослужбовця на час виплати йому заборгованості, не звільняє відповідача компенсувати позивачу суму податку на доходи фізичних осіб, оскільки саме бездіяльність відповідача призвела до виплати позивачеві такої компенсації вже після звільнення з військової служби та як наслідок після втрати статусу військовослужбовця. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з пунктами 2-5 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 № 276) (далі - Порядок № 44) грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Держспецзв`язку, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро. Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення. Відповідно до п. 293 Положення про проходження громадянами України військової служби у Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115 (далі - Положення), - особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпечення. Пунктом 292 Положення визначено, що після надходження до органу Держприкордонслужби витягу з наказу начальника органу Держприкордонслужби вищого рівня або письмового повідомлення зазначеного органу про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу начальника органу Держприкордонслужби, в якому військовослужбовець проходить військову службу, про його звільнення військовослужбовець здає в установлені строки посаду, з ним проводиться розрахунок, військовослужбовець виключається із списків особового складу органу Держприкордонслужби і направляється на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за обраним місцем проживання. Отже, на суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), як правонаступника НОМЕР_6 прикордонного загону ЗРУ Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ), у якій позивач перебував на усіх видах забезпечення, було покладено обов`язок вжити заходів з проведення з позивачем повного розрахунку за всіма видами забезпечення на день виключення із списків особового складу. Однак, відповідні заходи відповідачем щодо повного розрахунку з позивачем на час його звільнення з військової служби вжито не було. Відповідно до п. 168.5 ст.168 ПК України суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян. З огляду на зазначене, відповідачу належало при виплаті позивачу сум грошового забезпечення на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 у справі №380/5441/23, яке набрало законної сили, компенсувати позивачу у повному обсязі суму податку на доходи фізичних осіб. Таким чином, втрата позивачем статусу військовослужбовця на час виплати йому заборгованості, не звільняє відповідача компенсувати позивачу суму податку на доходи фізичних осіб, оскільки саме бездіяльність відповідача призвела до виплати позивачеві такої компенсації вже після звільнення з військової служби та як наслідок після втрати статусу військовослужбовця. Тому, дії відповідача по утриманню з суми грошового забезпечення податку на доходи фізичних осіб без її компенсації втрат доходів є протиправними. Аналогічного змісту позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 825/761/17. З огляду на викладене, суд робить висновок, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо утримання податку на доходи фізичних осіб з суми, виплаченої позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 01.01.2015 по день фактичної виплати 08.03.2023 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2023 у справі №380/5441/23 без рівноцінної та повної компенсації витрат доходів та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 01.01.2015 по день фактичної виплати 08.03.2023 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2023 залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2023 у справі №380/5441/23. Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Врахувавши викладені норми чинного законодавства та обставини справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін. Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) залишити без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі № 380/4204/24 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук