Ухвала КЦС ВС № 357/7006/24

УХВАЛА 31 січня 2025 року м. Київ справа № 357/7006/24 провадження № 61-1026 ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2024 року у справі за позовом заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради Київської області до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки, ВСТАНОВИВ : Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2024 року,залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2024 року,у задоволенні позову заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Білоцерківської міської ради Київської областівідмовлено. 20 січня 2025 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку заступник керівника Київської обласної прокуратури подав касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просив їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Щодо ціни позову та сплати судового збору У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Разом з тим, у касаційній скарзі виявлено відсутність документа зазначеного у додатках до касаційної скарги, а саме: доказів сплати судового збору, що підтверджується актом від 31 січня 2025 року № 73, складеним службовими особами Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, під час опрацювання матеріалів касаційної скарги. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна. При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач у справі. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна тощо. Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20), судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру. На час вирішення питання про відкриття касаційного провадження матеріали цивільної справи № 357/7006/24 в розпорядженні Верховного Суду відсутні. Із касаційної скарги та копії судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання щодо вимог майнового характеру (вартості спірної земельної ділянки, яку позивач просив витребувати), тому суд позбавлений можливості встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні касаційної скарги. Оскільки з поданої касаційної скарги та судових рішень попередніх інстанцій неможливо встановити ціну позову станом на день звернення до суду із вимогою майнового характеру, заявник зобов`язаний самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору щодо вимог майнового характеру та сплатити суму судового збору. На підтвердження розміру судового збору заявник має надати належні докази (позовну заяву з визначеною ціною позову, докази про вартість земельної ділянки, яку позивач просив витребувати) тадокументи, що підтверджують сплату судового збору у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України «Про судовий збір». Ціна позову також є визначальною при вирішенні питання про те чи підлягають касаційному оскарженню судові рішення у цій справі (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, УХВАЛИВ : Касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2024 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Білоконь