Постанова Київський апеляційний суд № 359/3912/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________ Справа № 359/3912/22 Апеляційне провадження № 22-ц/824/1322/2025 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 3 лютого 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Рейнарт І.М. суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Новак Наталії Юріївни на додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2024 року (суддя Журавський В.В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на навчання дитини, встановив: у червні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 додаткових витрат на навчання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 16 732,50грн. Мотивуючи позовні вимоги, позивачка зазначала, що з 19 грудня 1992 року по 1 червня 2016 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, вони мають дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 2 травня 2018 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на дочку у розмірі частини з усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23 лютого 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Позивачка посилалася на те, що 10 листопада 2020 року вона уклала договір з Товариством з обмеженою відповідальністю «Комп`ютерна академія ШАГ Київ» про надання послуг з організації та навчання, вартість якого становить 33 465грн, тому з відповідача підлягає стягненню половина від зазначеної суми, сплаченої нею у 2021 року за навчання доньки, у розмірі 16 732,50грн. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на навчання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 16 732,50грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 496,20грн. 26 лютого 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Новак Н.Ю. надіслала до Бориспільського міськрайонного суду Київської області заяву про стягнення з ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17 000грн. 5 квітня 2024 року ОСОБА_2 подав до суду клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 8 000грн, посилаючись на необґрунтованість заявленого розміру витрат на правничу допомогу, які понесла позивачка, та відсутність в матеріалах справи платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат, що є підставою для відмови у розподілі судових витрат. Також відповідач зазначав, що з березня 2021 року його донька проживає разом з ним і перебуває на його утриманні, при цьому аліменти позивачка використовує на власний розсуд, не перераховуючи їх дитині. Крім цього, відповідач просив суд врахувати, що він є учасником бойових дій, має інвалідність, пов`язану із захистом Батьківщини. Додатковим рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2024 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000грн. У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Новак Н.Ю. просить додаткове рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у сумі 17 000грн. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, представник позивачки зазначає, що заявлені позивачкою витрати на правову допомогу обґрунтовані та належним чином документально підтверджені, заявлений розмір витрат, з урахування індексу інфляції, співмірний до розміру позовних вимог у даній справі. Крім цього, відповідач просив зменшити розмір судових витрат до 8 000грн, тоді як суд першої інстанції вийшов за межі його клопотання та стягнув 7 000грн. Представник позивачки вважає, що заявлений розмір витрат на правову допомогу відповідає критерію розумності, оскільки розгляд справи тривав з 2022 року, відповідач ухилявся від розгляду справи, заявляючи клопотання про зупинення провадження, протягом цього часу вона знайомилась з матеріалами справи, збирала та надавала суду докази, здійснювала підготовку та брала безпосередню участь у судових засіданнях, належним чином направляла процесуальні документи до суду, а їхні копії - на адресу відповідача. Уся надана нею у даній справі правова допомога була пов`язана з предметом судового розгляду та оплачена позивачкою згідно умов укладеного між ними договору. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Відповідно до положень ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Частково задовольняючи заяву представника позивачки про розподіл судових витрат, суд першої інстанції врахував обсяг наданої адвокатом Новак Н.Ю. правової допомоги у даній справі, складність даної справи з урахуванням предмета доказування, регулювання спірних правовідносин виключно частинами першої, другою статті 185 СК України, що не потребувало аналізу та застосування правових позиції Верховного Суду, а також ціну пред`явленого позову у розмірі 16 732,50грн, визнання відповідачем позовних вимог та ухвалення судом рішення під час підготовчого провадження по справі. Колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції ґрунтується на нормах процесуального права та відповідає обставинам справи. Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК). Пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2024 року позов задоволено, тому позивачка має право на відшкодування понесених судових витрат. Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України). Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України). Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України). У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України). Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України). Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Отже, витрати на професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Саме такою є правова позиція, зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21. Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів. На підтвердження розміру понесених позивачкою витрат на правову допомогу суду першої інстанції було надано: - копію договору про надання правничої допомоги № 10/20 від 24 квітня 2020 року, укладеного між адвокатом Новак Н.Ю. та клієнтом ОСОБА_1 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе обов`язок представляти його інтереси в правоохоронних органах без виключень та обмежень, судах України, органах Державної виконавчої служби України, інших державних органах України, установах, організаціях і на підприємствах усіх форм власності незалежно від підпорядкування, а також у відносинах з фізичними особами без обмеження повноважень. Згідно пункту 2.2 Договору клієнт зобов`язується виплатити адвокату винагороду за виконану роботу відповідно до досягнутої домовленості, що оформлюється додатковими угодами (с.с.183-184). - копію додаткової угоди від 15 червня 2022 року до Договору (далі - Додаткова угода), якою визначено порядок оплати за надання адвокатом правової допомоги (гонорару) клієнту у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на навчання дитини у Бориспільському міськрайонному суді Київської області. Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди сторони узгодили, що вартість надання правової допомоги в суді першої інстанції становить: 2.1) складання та подання до суду позовної заяви - 5 000грн; 2.2) складання, оформлення та подання до суду відповіді на відзив - 3 000грн (за необхідності); 2.3) складання, оформлення та подання до суду заяв (клопотань) з процесуальних питань - 1 500грн за одну заяву (клопотання) (за необхідності); 2.4) ознайомлення з матеріалами справи - 1 500грн (за необхідності); 2.5) участь адвоката у судових засіданнях у справі - 1 500грн за одне засідання (с.с.185-186). - копію акту приймання - передачі правової допомоги від 23 лютого 2024 року за Договором (далі - Акт), згідно пункту 2 якого вартість узгодженої сторонами та наданої адвокатом клієнту правової допомоги становить 17 000грн та складається з: 2.1) складання та подання до суду позовної заяви - 5 000грн; 2.2) складання та подання до суду 19 червня 2023 року клопотання про відновлення провадження у справі - 1 500грн; 2.3) складання та подання до суду 7 січня 2024 року заперечення проти зупинення провадження у справі - 1 500грн; 2.4) складання та подання до суду 20 лютого 2024 року додаткових пояснень до заперечень проти зупинення провадження у справі - 1 500грн; 2.6) участь адвоката у судових засіданнях 21 серпня 2023 року, 31 серпня 2023 року, 3 листопада 2023 року, 21 лютого 2024 року (із розрахунку - 1 500грн за одне судове засідання (с.с.187). За таких обставин, колегія суддів вважає, що представником позивачки надані належні докази у підтвердження витрат на правову допомогу. Разом з цим, керуючись критеріями, визначеними у пунктах 1 та 2 частини 3 статті 141 ЦПК України, суд може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору, та з урахуванням ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно врахував предмет спору у даній справі, ціну позову, що дана справа не є складною, судова практика у даній категорії справ є сталою, тому заявлений позивачкою до відшкодування за рахунок відповідача розмір витрат на правничу допомогу є завищеним. Доводи апеляційної скарги, що розгляд справи тривав протягом 2022 - 2024 років, так як відповідач ухилявся від розгляду справи, заявляючи клопотання про зупинення провадження у справі, неправдиво повідомляючи суду, що він залучений до участі у бойових діях, висновків суду не спростовують, а ухвала суду про зупинення провадження у справі була залишена без змін апеляційним судом. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд першої інстанції повно встановив обставини справи, оцінив надані докази, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, тому колегія суддів не встановила підстав для скасування додаткового рішення та задоволення апеляційної скарги. Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381- 383 ЦПК України, апеляційний суд постановив: апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Новак Наталії Юріївни залишити без задоволення, додаткове рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2024 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, зазначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Суддя-доповідач І.М. Рейнарт Судді Г.М. Кирилюк Т.І. Ящук