Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/5599/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 січня 2025 р. Справа № 480/5599/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мінаєвої О.М., Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.09.2024, головуючий суддя І інстанції: М.М. Шаповал, м. Суми, по справі № 480/5599/24 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, ВСТАНОВИВ: Головне управління ДПС у Сумській області (далі позивач) звернулось з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якій просив суд стягнути з відповідача податкову заборгованість в загальному розмірі 79538,95 грн. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року позов Головного управління ДПС у Сумській області задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг: - з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості в сумі 5126,39 грн, отримувач ГУК Сумська область, Лебединська міська територіальна громада, 18010200, розрахунковий рахунок UА468999980314010617000018554, код отримувача 3797040 (1, банк отримувача. Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998; - з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості загальною сумою 5709,17 грн, отримувач ГУК Сумська область, Лебединська міська територіальна громада, 18010300, розрахунковий рахунок UА478999980314050512000018554, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998; - із земельного податку з фізичних осіб загальною сумою 68703,39 грн, отримувач ГУК Сумська область, Лебединська міська територіальна громада, 18010700, розрахунковий рахунок UА948999980334179813000018554, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 у справі №480/5599/24 та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що грошове зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по відповідному об`єкту нерухомого майна могло бути визначено податковим органом лише за один місяць (січень) 2022 року, а не за весь 2022 рік. Позивач, Головне управління ДПС в Сумській області, направив на адресу Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідач знаходиться на обліку в Головному управлінні ДПС в Сумській області як платник податків і зборів. Відповідно до розрахунку податкового боргу, сформованого на підставі ІКП ITC «Податковий блок», у відповідача наявний податковий борг: з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості (код бюджетної класифікації 18010200) на суму 5 126,39 грн. (основний платіж); з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (код бюджетної класифікації 18010300) на суму 5 709,17 грн. (основний платіж); з земельного податку з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18010700) на суму 68 703,39 грн. (основний платіж). Контролюючим органом було нараховано податкове зобов`язання відповідачу за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, відповідно до податкових повідомлень-рішень: № 0009066-2406-1825 від 01.03.2021 на суму 3 700,47 грн (за 2020). Розмір несплаченого грошового зобов`язання по вказаному ППР з урахуванням переплати у розмірі 0,48 грн та сплати у розмірі 3 699 грн становить 0,99 грн, отримано відповідачем 02.04.2021; № 0553051-2409-1825 від 28.12.2022 на суму 4 701 грн (за 2021). Розмір несплаченого грошового зобов`язання по вказаному ППР становить 4 701 грн; № 0001268-1825 від 03.02.2023 на суму 424,40 грн (за 2022). Розмір несплаченого грошового зобов`язання по вказаному ППР становить 424,40 грн. Крім того, контролюючим органом було нараховано податкове зобов`язання відповідачу за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, відповідно до податкових повідомлень-рішень: № 0012357-2409-1825 від 18.07.2022 на суму 3 502,80 грн (за 2021). Розмір несплаченого грошового зобов`язання по вказаному ППР з урахуванням сплати у розмірі 2 582,18 грн становить 920,62 грн, отримано відповідачем 05.08.2022; № 0001267-2409-1825 від 03.02.2023 на суму 3 794,70 грн (за 2022). Розмір несплаченого грошового зобов`язання по вказаному ППР становить 3 794,70 грн; № 0001269-2409-1825 від 03.02.2023 на суму 993,85 грн (за 2022). Розмір несплаченого грошового зобов`язання по вказаному ППР становить 993,85 грн. Також відповідачу було нараховане податкове зобов`язання за платежем - земельний податок з фізичних осіб відповідно до податкових повідомлень - рішень: № 235044-2409-1819-UА59080110000034361 від 19.06.2023 на суму 2 136,56 грн (2023). Розмір несплаченого грошового 2136,56 грн; № 235043-2409-1819-UА59080110000034361 від 19.06.2023 на суму 33 160,61 грн (2023). Розмір несплаченого грошового зобов`язання по вказаному ППР становить 33160,16 грн; № 235045-2409-1819-UА59080110000034361 від 19.06.2023 на суму 385,24 грн (за 2023). Розмір несплаченого грошового зобов`язання по вказаному ППР становить 385,24 грн; № 235044-2409-1819-1-UА59080110000034361 від 19.06.2023 на суму 1 857,89 грн (за 2022). Розмір несплаченого грошового зобов`язання по вказаному ППР становить 1857,89 грн; № 235045-2409-1819-1-UA59080110000034361 від 19.06.2023 на суму 334,99 грн (за 2022). Розмір несплаченого грошового зобов`язання по вказаному ППР становить 2 34,99 грн; № 235043-2409-1819-1-UA59080110000034361 від 19.06.2023 на суму 28 834,92 грн (за 2022). Розмір несплаченого грошового зобов`язання по вказаному ППР становить 28834,92 грн; № 235045-2409-1819-2-UA59080110000034361 від 19.06.2023 на суму 304,54 грн (за 2021). Розмір несплаченого грошового зобов`язання по вказаному ППР становить 304,54 грн; № 235044-2409-1819-2-UA59080110000034361 від 19.06.2023 на суму 1 688,98 грн (за 2021). Розмір несплаченого грошового зобов`язання по вказаному ІІПР становить 1688,98 грн. 22.02.2021 року відповідачем до Головного управління ДПС у Сумській області була подана податкова декларація з плати за землю (земельний податок: та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за №1885, якою задекларовано річну суму до сплати 18 573,62 грн. (1547,82 грн щомісячно). Розмір несплаченого податкового зобов`язання по земельному податку з фізичних осіб по вказаній декларації становить 0,11 грн. Наведені податкові повідомлення-рішення направлялися рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача. Доказів, що зазначені вище податкові повідомлення-рішення платником оскаржувались в адміністративному чи судовому порядку, суду надано не було. Таким чином, станом на дату подання позовної заяви за відповідачем обліковується загальна сума податкової заборгованості за узгодженими зобов`язаннями становить 79 538,95 грн. Податковий борг відповідача підтверджується розрахунком податкового боргу, сформованого на підставі ІКП ITC «Податковий блок», витягами з інтегрованої картки платника податків, податковими повідомленнями-рішеннями, податковою декларацією. З огляду на несплату відповідачем зазначеного податкового боргу, позивач звернувся до суду із даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що узгоджена сума податкового зобов`язання на час розгляду справи відповідачем не погашена та складає 79 538, 95 грн. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. У відповідності до п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визначається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Відповідно до пп. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Згідно з п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Положеннями ст. 265 ПК України визначено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю. Згідно з пп. 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України). Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України). Відповідно пп. 266.4.2. п. 266.4 ст. 266 ПК України органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Згідно з пп. 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України, обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. Податкові повідомлення-рішення, згідно з вимогами підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України, про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Відповідно до пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПК України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Відповідно до пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується, зокрема, фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. В силу положень пп. 269.1.1 п.269.1 ст. 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування. Об`єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності, земельні частки (паї), які перебувають у власності, в силу припису пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України. Згідно ст. 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Відповідно до п. 287.2 ст. 287 ПК України облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), щороку до 1 травня. Відповідно до п. 287.5 ст. 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Згідно до п.286.5 ст.286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, , встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку. Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Як встановлено матеріалами справи Податковим органом було нараховано податкове зобов`язання відповідачу за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, відповідно до податкових повідомлень-рішень: № 0009066-2406-1825 від 01.03.2021 на суму 3 700,47 грн (за 2020). Розмір несплаченого грошового зобов`язання по вказаному ППР з урахуванням переплати у розмірі 0,48 грн та сплати у розмірі 3 699 грн становить 0,99 грн, отримано відповідачем 02.04.2021; № 0553051-2409-1825 від 28.12.2022 на суму 4 701 грн (за 2021). Розмір несплаченого грошового зобов`язання по вказаному ППР становить 4 701 грн; № 0001268-1825 від 03.02.2023 на суму 424,40 грн (за 2022). Розмір несплаченого грошового зобов`язання по вказаному ППР становить 424,40 грн. Крім того, контролюючим органом було нараховано податкове зобов`язання відповідачу за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, відповідно до податкових повідомлень-рішень: №0012357-2409-1825 від 18.07.2022 на суму 3 502,80 грн (за 2021). Розмір несплаченого грошового зобов`язання по вказаному ППР з урахуванням сплати у розмірі 2 582,18 грн становить 920,62 грн, отримано відповідачем 05.08.2022; № 0001267-2409-1825 від 03.02.2023 на суму 3 794,70 грн (за 2022). Розмір несплаченого грошового зобов`язання по вказаному ППР становить 3 794,70 грн; № 0001269-2409-1825 від 03.02.2023 на суму 993,85 грн (за 2022). Розмір несплаченого грошового зобов`язання по вказаному ППР становить 993,85 грн. Також відповідачу було нараховане податкове зобов`язання за платежем - земельний податок з фізичних осіб відповідно до податкових повідомлень - рішень: № 235044-2409-1819-UА59080110000034361 від 19.06.2023 на суму 2 136,56 грн (2023). Розмір несплаченого грошового 2136,56 грн; № 235043-2409-1819-UА59080110000034361 від 19.06.2023 на суму 33 160,61 грн (2023). Розмір несплаченого грошового зобов`язання по вказаному ППР становить 33160,16 грн; № 235045-2409-1819-UА59080110000034361 від 19.06.2023 на суму 385,24 грн (за 2023). Розмір несплаченого грошового зобов`язання по вказаному ППР становить 385,24 грн; № 235044-2409-1819-1-UА59080110000034361 від 19.06.2023 на суму 1 857,89 грн (за 2022). Розмір несплаченого грошового зобов`язання по вказаному ППР становить 1857,89 грн; № 235045-2409-1819-1-UA59080110000034361 від 19.06.2023 на суму 334,99 грн (за 2022). Розмір несплаченого грошового зобов`язання по вказаному ППР становить 2 34,99 грн; № 235043-2409-1819-1-UA59080110000034361 від 19.06.2023 на суму 28 834,92 грн (за 2022). Розмір несплаченого грошового зобов`язання по вказаному ППР становить 28834,92 грн; № 235045-2409-1819-2-UA59080110000034361 від 19.06.2023 на суму 304,54 грн (за 2021). Розмір несплаченого грошового зобов`язання по вказаному ППР становить 304,54 грн; № 235044-2409-1819-2-UA59080110000034361 від 19.06.2023 на суму 1 688,98 грн (за 2021). Розмір несплаченого грошового зобов`язання по вказаному ІІПР становить 1688,98 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені на адресу відповідача, а саме: вул. Залізнична, 42, вк.1, м. Лебедин, Сумська область (податкова адреса відповідача), проте конверти повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 18-19, 21-27), та деякі були вручені особисто (а.с.17, 20). У відповідності до положень 42.2. та п. 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Відповідно до абз. 6 п. 42.4 ст. 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. Згідно із абз. 3 п. 58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Тобто, податкове повідомлення-рішення повинно бути надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням. Додаткових вимог до надсилання рішень податкового органу (зокрема, зазначення в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення реквізитів документа, що надсилається) податкове законодавство не містить. Проте, вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку відповідачем не оскаржувались. Крім того, з матеріалів справи встановлено, що у зв`язку з несплатою відповідачем в установлені строки узгодженої суми податкового зобов`язання, контролюючим органом сформовано податкову вимогу від 17.11.2020 року №19806-13. Згідно п.п. 14.1.153, п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Тобто, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 17.11.2020 року №19806-13, яка направлялася рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача, проте повернута до податкового органу з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" (а.с 16). З моменту вручення податкової вимоги до звернення з позовом до суду, податковий борг відповідачем не переривався, а отже, вищевказана податкова вимога від 17.11.2020, відповідно до ст. 60 ПК України, не була відкликана. Крім того, доказів скасування вказаної вимоги відповідачем до суду не надано. З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що станом на час ухвалення рішення судом першої інстанції, за ОСОБА_1 обліковується податковий борг 79 538, 95 грн. Разом з тим, відповідач не скористався своїм правом адміністративного або судового оскарження податкових повідомлень-рішень, доказів самостійної сплати податкового боргу матеріали справи також не містять, а відтак сума заборгованості перед бюджетом є узгодженою та підлягає сплаті. Доводи відповідача, що при нарахуванні сум податкового зобов`язання контролюючим органом порушено строки їх визначення, колегія суддів вважає безпідставним виходячи з наступного. В межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням - рішенням. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження податкових повідомлень-рішень, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов. Вказана правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 27.06.2023 у справі №480/13804/21. З огляду на встановлені обставини щодо наявності у відповідача непогашеної суми податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості на суму 5 126,39 грн., з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на суму 5 709,17 грн. та з земельного податку з фізичних осіб на суму 68 703,39 грн., зважаючи на дотримання контролюючим органом порядку стягнення заборгованості, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 по справі № 480/5599/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко