Постанова 4824 № 363/1734/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М. № 22-ц/824/1824/2025 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 363/1734/14-ц 20 січня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Ратнікової В.М. суддів - Борисової О.В. - Левенця Б.Б. при секретарі - Уляницькій М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 24 квітня 2014 року, постановлену під головуванням судді Чіркова Г.Є., у цивільній справі за поданням Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 ,- в с т а н о в и в: У квітні 2014 року Відділ державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 . Подання обгрунтовано тим, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_3 по виконанню 6 (шести) виконавчих документів щодо стягнення коштів в розмірі 1 120 137,60 грн з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 на користь фізичних осіб та держави, а саме: виконавчий лист №2-169/13 від 18.03.2013 року Вишгородського районного суду Київської області про стягнення коштів в розмірі 234500,00 грн на користь ОСОБА_2 ; виконавчий лист № 2-454/2013 від 16.05.2013 року Вишгородського районного суду Київської області про стягнення коштів в розмірі 176 798,80 грн на користь ОСОБА_3 ; виконавчий лист № 2-454/2013 від 16.05.2013 року Вишгородського районного суду Київської області про стягнення коштів в розмірі 1882,70 грн на користь ОСОБА_3 ; виконавчий лист № 2-1393/2012 від 05.02.2013 року Вишгородського районного суду Київської області про стягнення коштів в розмірі 564 997,30 грн на користь ОСОБА_4 ; виконавчий лист № 2/756/242713 від 23.10.2013 року Оболонського районного судум.Києва про стягнення коштів в розмірі 141 500,00 грн на користь ОСОБА_5 ; виконавчий лист № 2/756/242713 від 04.10.2013 року Оболонського районного суду м.Києва про стягнення коштів в розмірі 458,80 грн на користь держави. При надходженні вищезазначених виконавчих документів виносились постанови про відкриття виконавчих проваджень, їх копії надсилались на адресу реєстрації та проживання боржниці в АДРЕСА_1 для самостійного виконання, а також здійснювались інші заходи необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішень, зазначеного в документі на примусове виконання у спосіб та в порядку встановленому виконавчим документом і Законом «Про виконавче провадження». Посилаючись на те, що станом на 02 квітня 2014 року рішення судів боржницею не виконані, загальний борг складає 1 120 137,60 грн, заявник Відділ державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції, з метою забезпечення подальшого виконання рішень суду, просив суд тимчасового обмежити право виїзду за межі України до виконання рішень судів, без вилучення паспортного документа, громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 , мешканку АДРЕСА_1 . Виконання ухвали покласти на Адміністрацію Державної прикордонної служби України. Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 24 квітня 2014 року, з урахуванням виправленої описки, подання задоволено. Тимчасово обмежено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 , право виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов`язань по виконавчих листах: №2-169/13 виданого 18 березня 2013 року Вишгородським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 234 500 грн.; №2-454/2013 виданого 16 травня 2013 року Вишгородським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 заборгованості в розмірі 176 798 грн. 80 коп.; №2-454/2013 виданого 16 травня 2013 року Вишгородським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 заборгованості в розмірі 1 882 грн. 70 коп.; №2-1393/2012 виданого 05 лютого 2013 року Вишгородським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 коштів в розмірі 564 997 грн. 30 коп.; №2/756/2427/13 виданого 23 жовтня 2013 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 заборгованості в розмірі 141 500 грн.; №2/756/2427/13 виданого 04 жовтня 2013 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави коштів в розмірі 458 грн. 80 коп. Виконання ухвали доручено Державній прикордонній службі України. Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 а подала апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 24 квітня 2014 року та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні подання Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 відмовити. В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, за неповного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи та без врахування висновків Верховного Суду. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час розгляду подання державного виконавця не встановлено, чи дійсно вказані виконавчі листи перебували на примусовому виконанні та чи є доведеним факт ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань. Зазначає, що із отриманої нею відповіді від органу державної виконавчої служби вбачається, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчих листів: №2-454/2013, виданого 16 травня 2013 року Вишгородським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 заборгованості в розмірі 176 798 грн. 80 коп; №2-454/2013, виданого 16 травня 2013 року Вишгородським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 заборгованості в розмірі 1 882 грн. 70 коп. станом на 24 квітня 2011 року відкрито не було. З примусового виконання вказаних виконавчих листів виконавчі провадження були відкриті лише 11 листопада 2016 року, тобто, через два роки після того, як виконавець звернувся з поданням про встановлення тимчасового обмеження. Щодо примусового виконання виконавчих листів: №2-169/13 виданого 18 березня 2013 року Вишгородським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 234 500 грн; №2-1393/2012 виданого 05 лютого 2013 року Вишгородським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 коштів в розмірі 564 997 грн. 30 коп.; №2/756/2427/13 виданого 23 жовтня 2013 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 заборгованості в розмірі 141 500 грн.; №2/756/2427/13 виданого 04 жовтня 2013 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави коштів в розмірі 458 грн. 80 коп. зазначає, що вказані виконавчі листи також не перебували на примусовому виконанні в органі державної виконавчої служби. Відсутня інформація щодо наявності виконавчих проваджень з примусового виконання вказаних виконавчих листіві в Автоматизованій системі виконавчих проваджень. Щодо виконавчих листів: №2/756/2427/13 виданого 23 жовтня 2013 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 заборгованості в розмірі 141 500 грн; №2/756/2427/13 виданого 04 жовтня 2013 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави коштів в розмірі 458 грн. 80 коп., то вказані виконавчі листи також не перебували на примусовому виконанні в органі державної виконавчої служби. З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 27 серпня 2015 року позивачу у цій справі було поновлено строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Отже, на переконання боржника ОСОБА_1 , станом на 24 квітня 2014 року вказані виконавчі листи не перебували на примусовому виконанні, що унеможливлювало вжиття судом обмежень у праві виїзду за кордон за відсутності на те правових підстав. До того ж, подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не було погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Вважає, що такі дії державного виконавця, який всупереч нормам чинного законодавства та за відсутності на те належних правових підстав звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон України, є незаконними та такими, що призвели до порушення її конституційного права на вільне пересування. Відповідно дії суду першої інстанції щодо задоволення безпідставного подання державного виконавця про обмеження у праві виїзду за кордон є незаконними та необгрунтованими, а ухвалене судом рішення є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства та ухваленим з грубим порушенням норм процесуального права. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - адвокат Гапека Тетяна Валеріївна підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити. Представник Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції (Вишгородського відділу Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)), стягувачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання не з?явились. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції повідомлялись у встановленому законом порядку. Відповідно до вимог статті 128, 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності представника Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції (Вишгородського відділу Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)), стягувачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Гапеки Тетяни Валеріївни, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_3 по виконанню 6 (шести) виконавчих документів щодо стягнення коштів в розмірі 1 120 137,60 грн з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 на користь фізичних осіб та держави, а саме: виконавчий лист №2-169/13 від 18.03.2013 року Вишгородського районного суду Київської області про стягнення коштів в розмірі 234 500,00 грн на користь ОСОБА_2 ; виконавчий лист № 2-454/2013 від 16.05.2013 року Вишгородського районного суду Київської області про стягнення коштів в розмірі 176 798,80 грн на користь ОСОБА_3 ; виконавчий лист № 2-454/2013 від 16.05.2013 року Вишгородського районного суду Київської області про стягнення коштів в розмірі 1882,70 грн на користь ОСОБА_3 ; виконавчий лист № 2-1393/2012 від 05.02.2013 року Вишгородського районного суду Київської області про стягнення коштів в розмірі 564 997,30 грн на користь ОСОБА_4 ; виконавчий лист № 2/756/242713 від 23.10.2013 року Оболонського районного суду м.Києва про стягнення коштів в розмірі 141 500,00 грн на користь ОСОБА_5 ; виконавчий лист № 2/756/242713 від 04.10.2013 року Оболонського районного суду м.Києва про стягнення коштів в розмірі 458,80 грн на користь держави. В рамках зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_3 державним виконавцем проводились дії щодо встановлення наявності у боржника ОСОБА_1 рухомого, нерухомого майна; надсилались запити до Держземагенства у Вишгородському районі, технагляду Держсільгоспінспекції, Вишгородського РЕВ ДАІ. В електронному вигляді до Державної податкової служби України був надісланий запит для встановлення джерела доходу боржниці та наявності у неї рахунків в банківських установах. Згідно відповіді №1001797954 від 15.10.2013 року на запит від 14.10.2013року надійшла інформація про відсутність рахунків ОСОБА_1 в банківських установах. Згідно відповіді №1001791485 від 15.10.2013 року на запит від 14.10.2013року надійшла інформація про те, що реєстраційний номер платника податків ОСОБА_1 не відповідає інформації, яка міститься у ДРФО. З інформаційної довідки № 30244439 від 15.10.2013 роуку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомо, що за ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно нерухоме майно не зареєстроване. Транспортні засоби, земельні ділянки у ОСОБА_1 відсутні. Вся відправлена кореспонденція на ім`я ОСОБА_1 рекомендованою поштою повернулась до Відділу без вручення у зв`язку з відсутністю адресата - не проживає за адресою: АДРЕСА_1 . 06 листопада 2013 року виїздом в АДРЕСА_1 встановлено, що ОСОБА_1 за вказаною адресою не проживає. Будинок зачинений, господарі відсутні. 08 листопада 2013 року за вих.№ 19226 до Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України державним виконавцем надісланий запит про те, чи перебуває ОСОБА_1 , 1968 року народежння, код НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_1 на централізованому обліку осіб, які на території України обвинувачуються у вчиненні злочинів або засуджені та відбувають покарання в установах виконання покарань. 13 листопада 2013 року винесена постанова державного виконавця про примусовий привід до Відділу ДВС ОСОБА_1 . Постанова надіслана до Вишгородського РВГУ МВС України на виконання. З Вишгородського РВГУ МВС України надійшло повідомлення про те, що підозрювана ОСОБА_1 на підставі рішення Вишгородського районного суду від 18 жовтня 2012 року знаходиться в Київському СІЗО №13 м.Київ, у зв`язку з обранням їй міри запобіжного заходу-утримання під вартою. 26 лютого 2014 року за вх.№ 727 з Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України до відділу надійшло повідомлення про те, що станом на 12 лютого 2014 року ОСОБА_1 за автоматизованим оперативно-довідковим обліком ДІАЗ МВС, покарання в місцях позбавлення волі не відбуває. Актом державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Мовчун Т.С. від 02 квітня 2014 року засвідчено, що майна на праві власності у боржника ОСОБА_1 не виявлено, нерухомість та джерела доходів, рахунки в банківських установах відсутні. Боржник не проживає в смт. Димер. Заборгованість станом на 02 квітня 2014 року становить 1 120 137,60 грн. Задовольняючи подання головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Мовчун Т.С., погоджене з начальником Відділу державної виконавчої служби ОСОБА_9 , про т имчасов е обмеж енння ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , яка проживає в АДРЕСА_1 , права виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов`язань, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що боржник ОСОБА_1 ена Геннадіївна ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї судовими рішенням, які набрали законної сили та виконуються в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження». Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на Державну виконавчу службу (далі - ДВС), яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), далі - Закон№ 606-XIV. Державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням - п. 18 ч. 3 ст. 11№ 606-XIV. Підстави для тимчасового обмеження у праві виїзду громадян України за кордон передбачені Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України». Так, зокрема,громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов?язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов?язань - п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону. Вирішення судами питання про тимчасове обмеження у виїзді за межі України можливе тільки у порядку, визначеному ст. 377-1 ЦПК України, яка діяла на момент вчинення процесуальної дії, та за поданням державного виконавця на підставі п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», а також п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України». Це питання вирішується у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, а також рішенням іншого органу (посадової особи), яке перебуває на виконанні органів Державної виконавчої служби (далі - ДВС). Реалізація цих прав здійснюється шляхом звернення до суду в порядку ст. 377-1 ЦПК з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, яка також визначає, що суб`єктом звернення до суду є державний виконавець. Подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, з яким звертається до суду державний виконавець, відповідно до вимог ч. 1 ст. 377-1 ЦПК має погоджуватися з начальником відділу ДВС, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець (суб`єкт подання). До подання державного виконавця додаються належним чином завірені копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження, а також інші документи виконавчого провадження які, на думку державного виконавця, підтверджують ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, відомості про характер та розмір невиконаних зобов`язань боржником, тощо. Відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України суд зобов`язаний негайно розглянути подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України. Перевіривши в межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів апеляційного суду виходить з такого. З загальнодоступних даних з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 11 жовтня 2012 року задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 ни Геннадіївни про повернення завдатку та додатково суми у розмірі завдатку в сумі 564 997,30 грн (справа № 2-1393/12). Заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 26 березня 2013 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_11 , ОСОБА_1 про стягнення коштів за розпискою - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 суму основного боргу 173 800 (сто сімдесят три тисячі вісімсот) грн., три відсотки річних в розмірі 2998,80 грн., а всього на суму 176 798 ( сто сімдесят шість тисяч сімсот дев`яносто вісім)) гривень 80 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 1882,7 грн.В задоволенні позовних вимог про стягнення коштів з ОСОБА_11 відмовлено (справа №2-1393/12). Заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 21 червня 2013 року позов ОСОБА_5 до Приватного підприємця «Раденко- Буцик» про захист прав споживачів, розірвання договору, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Розірвано договір №45 від 07.06.2011 року, укладений між ОСОБА_5 та ПП «Раденко- Буцик». Розірвано договір №45 від 02.07.2011 року, укладений між ОСОБА_5 та ПП «Раденко- Буцик». Стягнуто з Приватного підприємця «Раденко- Буцик»(інд.номер 2492515209) на користь ОСОБА_5 (інд. код НОМЕР_2 ) 139500,00 грн. та моральну шкоду 2 000,00 грн.Стягнуто з Приватного підприємця «Раденко- Буцик»(інд.номер 2492515209) на користь держави 458,80 грн судового збору (справа № 756/4790/13-ц, провадження 2/756/2427/13). Вказані рішення набрали законної сили та відповідно до вимог статті 126 Конституції України, ст. 14 ЦПК України є обов?язковим до виконання. З метою примусового виконання вказаних рішень, у тому числі за рішенням Вишгородського районного суду Київської областіу справі № 2-169/13 судом видані виконавчі листи: № 2-169/13 виданий 18 березня 2013 року Вишгородським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 234 500,00грн.; №2-454/2013 виданий 16 травня 2013 року Вишгородським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 заборгованості в розмірі 176 798 грн. 80 коп.; № 2-454/2013 виданий 16 травня 2013 року Вишгородським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 заборгованості в розмірі 1 882 грн. 70 коп.; № 2-1393/2012 виданий 05 лютого 2013 року Вишгородським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 коштів в розмірі 564 997,00 грн. 30 коп.; №2/756/2427/13 виданий 23 жовтня 2013 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 заборгованості в розмірі 141 500 грн.; №2/756/2427/13 виданий 04 жовтня 2013 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави коштів в розмірі 458 грн. 80 коп, які пред?явлені стягувачами для примусового виконання. Із долучених до подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 матеріалів вбачається, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_3 по виконанню 6 (шести) виконавчих документів щодо стягнення коштів в розмірі 1 120 137,60 грн з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 на користь фізичних осіб та держави, а саме: виконавчий лист №2-169/13 від 18.03.2013року Вишгородського районного суду Київської області про стягнення коштів в розмірі 234 500, 00 грн на користь ОСОБА_2 ; виконавчий лист № 2-454/2013 від 16.05.2013 року Вишгородського районного суду Київської області про стягнення коштів в розмірі 176 798,80 грн на користь ОСОБА_3 ; виконавчий лист № 2-454/2013 від 16.05.2013року Вишгородського районного суду Київської області про стягнення коштів в розмірі 1882,70 грн на користь ОСОБА_3 ; виконавчий лист № 2-1393/2012 від 05.02.2013 року Вишгородського районного суду Київської області про стягнення коштів в розмірі 564 997,30 грн на користь ОСОБА_4 ; виконавчий лист № 2/756/242713 від 23.10.2013 року Оболонського районного суду м.Києва про стягнення коштів в розмірі 141 500,00 грн на користь ОСОБА_5 ; виконавчий лист № 2/756/242713 від 04.10.2013 року Оболонського районного суду м.Києва про стягнення коштів в розмірі 458,80 грн на користь держави. Фактичні обставини справи встановлені судом, а також наведені ОСОБА_1 ою Геннадіївною доводи та долучені до апеляційної скарги матеріали виконавчого провадження свідчать про те, що боржник ОСОБА_1 а Геннадіївна обізнана про відкриття виконавчих проваджень щодо виконання судових рішень про стягнення з неї на користь стягувачів грошових коштів. На час розгляду подання рішення судів боржником не виконані. В матеріалах справи відсутні підтверджуючі документи про повне чи часткове виконання боржником зобов`язань і вказані обставини не заперечуються боржником за зведеним виконавчим проваджененням ОСОБА_1 оюГеннадіївною. Такі дії боржника ОСОБА_1 свідчать про здійснення нею перешкод у вчиненні державним виконавцем дій щодо примусового виконання судових рішень. Таким чином, боржник ОСОБА_1 , усвідомлюючи свій обов`язок щодо виконання рішень судів, в порушення вимог ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, свідомо не виконує належні до виконання зобов`язання. Отже, висновок суду першої інстанції щодо ухилення боржника ОСОБА_1 и від виконання зобов?язань, покладених на неї судовими рішеннями, зроблений на підставі наданих доказів та у відповідності з встановленими судом фактичними обставинами справи. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 и Геннадіївни про те, що із отриманої нею відповіді від органу державної виконавчої служби станом на 24 квітня 2014 року вказані виконавчі листи не перебували на примусовому виконанні, що унеможливлювало вжиття судом щодо неї обмежень у праві виїзду за кордон, ґрунтується на припущеннях, оскільки таких доказів скаржник не надала. При цьому, долучені до матеріалів апеляційної скарги копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 11 листопада 2016 року ВП №52858528, №52858581 з примусового виконання виконавчого документа № 2-454/2013, виданого 16 травня 2013 року Вишгородським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 и на користь ОСОБА_3 суми боргу у розмірі 176 798,80 грн та судових витрат в сумі 1882,70 грн не вказують на те, що стягувачем ОСОБА_3 вперше 09 листопада 2016 року була подана заява про примусове виконання виконавчого документа, оскільки Законом України «Про виконавче провадження» визначені строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, переривання строку давності пред`явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку. Аргумент апеляційної скарги ОСОБА_1 и про те, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження її у праві виїзду за межі України не було погоджено з начальником Відділу державної виконавчої служби спростовується відомостями, які містяться у поданні. Так, подання державного виконавця виготовлено на бланку відповідного органу Державної виконавчої служби та містить підпис як начальника Відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Авраменко А.М., так і державного виконавця Мовчун Т.С., а відтак було оформлене з дотриманням вимог ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України. Посилання ОСОБА_1 на ту обставину, що тимчасове обмеження її у праві виїзду за межі України призвело до порушення її конституційного права на вільне пересуванняє безпідставним, оскільки увідповідності до положень Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є юридичною санкцією, що застосовується до громадян, які ухиляється від виконання зобов?язань, покладених на них судовим рішенням, - до виконання зобов?язань. Реалізація прав сторін у процесі виконання судового рішення, якщо тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України було встановлено ухвалою суду, визначена положеннями статті 441 ЦПК України, якою передбачено, що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Отже, ОСОБА_1 , як боржник у виконавчому провадженні, вправі звернутися до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відповідно частини 5 статті 441 ЦПК України, якщо вважає, що встановленим ухвалою суду тимчасовим обмеженням у праві виїзду за межі України порушено її права чи свободи. Інші доводизаявника, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених при розгляді справи доказів та їх юридичної оцінки. Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції при його ухваленні норм матеріального та процесуального права. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала Вишгородського районного суду Київської області від 24 квітня 2014 року є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування немає, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 (боржника за виконавчим провадженням) слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 24 квітня 2014 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 31 січня 2025 року. Головуючий : Судді: