Постанова Київський апеляційний суд № 371/1510/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №371/1510/24Головуючий у І інстанції: Кириленко М.О. Провадження №33/824/888/2025 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09січня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника Лушкіна Ю.П. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Миронівськогорайонногосуду Київської області від 19грудня 2024 року, ВСТАНОВИВ: Постановою Миронівського районногосудуКиївської області від 19грудня 2024 рокуОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. Не погоджуючись з даним рішенням суду, захисник Лушкін Ю.П. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, вважаючи її незаконною. В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що наявний в матеріалах справи відеозапис є неналежним та недопустимим доказом, оскільки не є безперервними, його час та дата не співпадають із фактичними даними, коли відбулась зупинка працівниками поліції транспортного засобу від керування ОСОБА_1 . Також, за доводами апелянта, впродовж певного часу, після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , протягом якого не здійснювалась відеофіксація, працівниками поліції на водія здійснювався тиск з метою схиляння його до відмови від проходження огляду на предмет вживання алкоголю. Крім цього, наявний відеозапис не підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Зазначені порушення вважає істотними, які свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. За результатами апеляційного розгляду просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в діяхОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Разом із апеляційною скаргоюзахисникомЛушкіним Ю.П. до суду було направлене клопотання про розгляд провадження без його участі та ОСОБА_1 . Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи поданої апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху. Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне. Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 03 жовтня 2024 року о 01 год. 55 хв. керував транспортним засобом «VolkswagenYouareg» д.н.з. НОМЕР_1 в місті Миронівка Київської області по вул. Бузницького, 123 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, різкий запах алкоголю з порожнини рота. В порушеннявимог п.2.5 Правил дорожнього руху водій ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Частині 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Викладені в протоколі від 03.10.2024 року обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння підтверджуються відеозаписом з місця події, який долучений до протоколу і міститься в матеріалах справи та з якого вбачається, що поліцейськими, у зв`язку з встановленими ознаками сп`яніння, запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд в установленому законом порядку. На вимогу працівників поліції ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду та повідомив, що напередодні вживав алкогольні напої. Вказаний відеозапис є належним та допустимим доказом у справі, оскільки в повній мірі відображає обставини, які мали місце під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Факт невідповідності дати та часу на деякихфрагментах відеозапису не свідчить про недопустимість даного доказу, оскільки ані ОСОБА_1 , ані його захисник Лушкін Ю.П. не заперечують того, що вказані у протоколі події дійсно мали місце в зазначеному у протоколі місці та час, а наявний відеозапис підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинки працівниками поліції. Оскільки ОСОБА_1 як особа, яка керувала транспортним засобом, в порушення п.2.5 ПДР України на вимогу працівників поліції відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, суд першої інстанції обґрунтовано та на законних підставах притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи захисника про те, що на наявному в матеріалах справи відеозаписі не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, є необґрунтованими, оскільки з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 , після зупинки автомобіля працівниками поліції, знаходився зі сторони водія, та жодним чином не заперечував того, що саме він керував вказаним транспортним засобом. Не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказамиі доводи захисника про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння під тиском працівників поліції, які ніби то схилили його до такої відмови. Таким чином, всупереч доводам апелянта, винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується належними, достатніми та допустимими доказами, на які суд послався у своєму рішенні. З урахуванням викладеного, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, як про це зазначається в апеляційній скарзі. Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Постанову Миронівського районногосуду Київської області від 19грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Лушкіна Ю.П. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя І.А. Мосьондз