Постанова 4816 № 592/3384/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 січня 2025 року м.Суми Справа №592/3384/24 Номер провадження 22-ц/816/142/25 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач), суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю. сторони: позивач ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Толмачової Валентини Миколаївни на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 квітня 2024 року в частині зупинення провадження у справі, у складі судді Алфьорова А.М., постановлену у м.Суми, в с т а н о в и в : 01 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ майна та припинення права спільної часткової власності. Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 квітня 2024 року у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Толмачової В.М. про об`єднання цивільної справи № 592/3384/24 в одне провадження з цивільною справою № 592/10442/23 відмовлено. Клопотання представника відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Нежевело В.В. про зупинення провадження у цивільній справі № 592/3384/24 до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 592/10442/23 задоволено. Зупинено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ майна та припинення права спільної часткової власності до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 592/10442/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_4 про реальний виділ у натурі частки майна співвласників. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Толмачова В.М. посилаючись на неповне з`ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу в частині зупинення провадження у справі, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі. Вважає, що при вирішенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Толмачової В.М. про об`єднання цивільних справ та клопотання представника відповідачів адвоката Нежевело В.В. про зупинення провадження у цивільній справі суд прийшов до взаємовиключних та суперечливих висновків. Так, вирішуючи питання об`єднання справи № 592/3384/24 та № 592/10442/23, суд вважав, що заявлені позивачами позовні вимоги не є нерозривно пов`язаними між собою, а їх розгляд та вирішення може відбуватися в межах окремого провадження. При цьому, зупиняючи провадження у справі № 592/3384/24, суд зробив висновки щодо неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи № 592/10442/23, оскільки наявні в даній справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Суд повинен був мотивувати такі висновки, а не формально зазначити сам факт неможливості. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі, що призведе до затягування вирішення спору. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 просять апеляційну скаргу залишити без задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. За пунктом 14 частини 1 статті 353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі. Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи те, що в апеляційному порядку оскаржується ухвала про зупинення провадження у справі (п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України), розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Згідно з частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що наявність цивільної справи № 592/10442/23 є підставою за якою провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, оскільки наявні в даній справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Колегія суддів не погоджується із висновком місцевого суду, виходячи з наступного. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у процесуальному законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. За змістом указаної норми під об`єктивною неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного суду самостійно встановити обставини справи і відповідні їм правовідносини та як наслідок неможливість сформувати правові висновки щодо шляхів вирішення спору, без вирішення іншої справи, де такі обставини встановлюються. Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року у справі № 908/1908/19. У даній справі, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про зупинення провадження, належним чином не обґрунтував, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи та чому зібрані у цій справі докази не дають можливості самостійно встановити та оцінити обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору. Крім того, суд першої інстанції не перевірив належним чином, чи є спільним предмет доказування в обох справах та, чи є вимоги в цих справах такими, що нерозривно пов`язані між собою, що давало б підстави встановити об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. У випадку взаємопов`язаність двох справ, суду першої інстанції необхідно повернутися до вирішення питання об`єднання цивільної справи № 592/3384/24 в одне провадження з цивільною справою № 592/10442/23. Отже, оскаржувана ухвала суду про зупинення провадження постановлена з порушенням п. 6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, оскільки не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі як щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 592/10442/23, так і щодо того, що зібрані у цій справі докази дійсно не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Разом з тим, згідно із ст.210 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, який при розгляді справи за правилами загального позовного провадження не має перевищувати 90 днів. Розумність строків розгляду справи згідно зі ст.2 ЦПК України належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства і є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини. Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування у стані невизначеності учасників процесу, а нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 роу у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 кеквітня 2000 року у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»). Суд наведених обставин не врахував і зупинив провадження у справі з порушенням положень процесуального закону та всупереч засадам розумності строків розгляду і ефективності судового процесу. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права. Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні процесуального питання щодо зупинення провадження у справі до вирішення справи №592/10442/23, допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому ухвала суду в оскаржуваній частині підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 379, ст.ст. 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Толмачової Валентини Миколаївни задовольнити. Скасувати ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 квітня 2024 року в частині зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ майна та припинення права спільної часткової власності до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 592/10442/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_4 про реальний виділ у натурі частки майна співвласників, а справу направити для продовження розгляду до Ковпаківського районного суду м. Суми. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - В. І. Криворотенко Судді: Ю. О. Філонова В. Ю. Рунов