Постанова 4816 № 588/1796/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 березня 2024 року м.Суми Справа №588/1796/23 Номер провадження 22-ц/816/375/24 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Рунова В. Ю. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тростянецького районного суду Сумської області від 30 жовтня 2023 року у складі судді Щербаченко М.В., постановлену у м. Тростянець Сумської області, повний якої складено 03 листопада 2023 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Тростянецька міська рада, про припинення поширення правового режиму спільного сумісного майна подружжя на нерухоме майно та визнання права власності на нерухоме майно, в с т а н о в и в: У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила припинити поширення правового режиму спільного сумісного майна подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на житловий будинок з господарськими будинок та спорудами, загальною площею 67 кв.м, житловою площею 44,00 кв.м та земельну ділянку, площею 0,0830 га, кадастровий номер 5925010100:00:031:0505, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); визнати за нею право особистої приватної власності на нерухоме майно що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на житловий будинок з господарськими будинок та спорудами та земельну ділянку. 30 жовтня 2023 року представником ОСОБА_2 адвокатом Сумцовим Є.С. подано до суду клопотання про зупинення провадження у даній справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України до вирішення цивільної справи № 588/809/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю та поділ спільного майна подружжя. Ухвалою Тростянецького районного суду Сумської області від 30 жовтня 2023 рокузупинено провадження у справі № 588/1796/23 за позовом ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням у цивільній справі № 588/809/21. Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційну скаргу мотивує тим, що невмотивоване судом зупинення провадження у справі № 588/1796/23 призводить до затягування судового розгляду справи та порушує її право на справедливий суд упродовж розумного строку. В установлений апеляційним судом строк, відзиву на апеляційну скаргу, учасниками справи подано не було. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України. За змістом пункту 14 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі. Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. За таких обставин розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає. Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55). Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Постановляючи оскаржувану ухвалу та зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що рішення у справі №588/809/21 залежить від вирішення питань, які стосуються заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, є підставою для зупинення провадження у справі. Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія судді погодитися не може. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК Українисуд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК Україниє виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Як убачається з матеріалів справи, у цій справі та у справі № 588/809/21 спір між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник з приводу житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 . У справі, що переглядається судом, ОСОБА_3 , звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_2 , просила визнати спірне нерухоме майно її особистою власністю. Підставою для зупинення провадження у цій справі є розгляд справи № 588/809/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання спірного нерухомого майна спільною сумісною власністю сторін. Проте, суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі, не навів аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі, не вказав обставин, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про те, що наявність спору у справі про визнання майна (житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 ) спільною сумісною власністю виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими ОСОБА_1 обґрунтувала свої вимоги. Сам факт взаємопов`язаності двох справ, не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі. Окрім того, апеляційний суд зауважує, що зупинення провадження у справі, яка переглядається, до набрання законної сили рішенням у справі № 588/809/21 порушує вимоги закону щодо розумності строку розгляду справи. Колегія суддів звертає увагу на те, що розумність строків розгляду справи згідно ст. 2 ЦПК України належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства і є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини. Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування у стані невизначеності учасників процесу, а нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Фрідлендер проти Франції»). Проте, суд першої інстанції вищенаведеного не врахував і зупинив провадження у справі з порушенням положень процесуального закону та всупереч засадам розумності строків розгляду і ефективності судового процесу. Отже, оскаржувану ухвалу не можна визнати законною, у зв`язку із чим вона підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст.ст. 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Тростянецького районного суду Сумської області від 30 жовтня 2023 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - О. І. Собина Судді: В. І. Криворотенко В. Ю. Рунов