Ухвала КЦС ВС № 524/6641/23

УХВАЛА 30 січня 2025 року м. Київ справа № 524/6641/23 провадження № 61-672ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації в розмірі частки відчуженого спільного майна подружжя, ВСТАНОВИВ: У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 компенсацію в розмірі частки відчуженого спільного майна, а саме: автомобіля Toyota Corolla, 2011року випуску, гаража № НОМЕР_1 розташованого в АДРЕСА_1 в автогаражному кооперативі «Автолюбитель Зірка» у розмірі 256 618 грн. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 травня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію в розмірі частки відчуженого спільного майна, а саме: автомобіля Toyota Corolla, 2011 року випуску, гаража № НОМЕР_1 розташованого в АДРЕСА_1 в автогаражному кооперативі «Автолюбитель Зірка» у розмірі 256 618 грн, у повернення сплаченого судового збору 2557,80 грн, за висновок експерта № 137 у розмірі 2000 грн та за висновок експерта № 107-23 у розмірі 1000 грн. Постановою Полтавського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 травня 2024 року скасовано в частині стягнення грошової компенсації в розмірі 100 838 грн за гаражне приміщення № НОМЕР_1 розташоване в АДРЕСА_1 в автогаражному кооперативі «Автолюбитель Зірка» та ухвалено нове рішення, яким у позові в цій частині відмовлено. В іншій частині в тому числі щодо стягнення грошової компенсації вартості автомобіля «Toyota Corolla», 2011 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 в сумі 155 780 грн залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат. 15 січня 2025 року ОСОБА_1 подаладо Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року. Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною першою статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, як суду права, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Верховним Судом враховано, що рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах: визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України; визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункти 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України). Предметом касаційного оскарження є судові рішення, ухвалені у справі про стягнення компенсації в розмірі частки відчуженого спільного майна у розмірі 256 618 грн. Отже, справа № 524/6641/23 не є справою з ціною позову, що перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн). Касаційна скарга заявника та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення в справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну та предмет позову, складність справи та значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження. Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 03 грудня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації в розмірі частки відчуженого спільного майна подружжя. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:М. Є. Червинська Є. В. Коротенко В. М. Коротун